На війні з росією поліг Артур Кобилкін з Сокирниці на Хустщині (ФОТО)...
Стримуючи московську навалу на Донеччині поліг Василь Вощепинець з Розтоки П...
У неділю в Мукачеві попрощаються з полеглим на війні з росією Юрієм Логачовим ...
Біля Ольгівки Курської області рф загинув 41-річний Євген Мошкола з Іршави (ФОТ...
Стало відомо про загибель на війні Юрія Кубарича з Підплеші на Тячівщині (ФОТО...
У лікарні помер прикордонник Ігор Висторобський з Буштина, який два тижні том...
На війні з росією поліг Артур Кобилкін з Сокирниці на Хустщині (ФОТ...
МГКЄ: Старі виклики і нове керівництво
Чи вдасться новому очільникові привнести новий дух у життя Мукачівської греко-католицької єпархії, яке останнім часом застигло в протиборстві та невизначеності, покаже час. Але в будь-якому разі українофобії не місце на теренах України
Новий єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії владика Теодор Фото:mgce.uz.ua
Місяць тому, 16 липня 2024 року, Мукачівська греко-католицька єпархія отримала нового єпископа-ординарія, який відтепер буде нею повноцінно управляти. Особливість цієї єпархії, яка охоплює греко-католиків Закарпатської області, у тому, що вона не входить до складу Української греко-католицької церкви. Закарпаття наче лишається невеликим острівцем, що має до 300 тисяч греко-католиків (усього в Україні їх кілька мільйонів), які напряму підпорядковуються Ватикану.
Висвячення нового єпарха Мукачівської греко-католицької єпархії – владики Теодора в Ужгородському кафедральному соборі
В останні роки авторитет Мукачівської греко-католицької єпархії, очолюваної чотири роки апостольським адміністратором Нілом Лущаком, підупав, що пов’язують з кількома публічними скандалами. Найгостріший із них виник через переведення єпархії на григоріанський календар (включно з рухомими святами) та тиск на тих священників та громади, які хотіли триматися календарної єдності з більшістю України і відзначати Великдень із Православною церквою України (ПЦУ) та Українською греко-католицькою церквою (УГКЦ).
Попри публічно задеклароване право вибору календаря самими парафіями, згори на них чинився відчутний тиск.
Все це створило непривабливе інформаційне тло довкола Мукачівської греко-католицької єпархії, яка на Закарпатті є в меншості за кількістю вірян.
Початок відкритого листа інтелігенції до керівництва єпархії
Перед новим керівником єпархії відтак стоїть завдання зменшити протистояння в самій єпархії, де завжди існували різні політичні орієнтації. За єпископа Івана Семедія керівництво єпархії тримало лінію на відособлення від решти греко-католиків України та декларувало своє «неукраїнство». Словак Мілан Шашік, який став його наступником, за 17 років свого правління зумів пригасити внутрішній конфлікт між «українофілами» та «українофобами», і, керуючи владною рукою, назовні демонстрував кількісну розбудову єпархії.
Після його несподіваної смерті у 2020 році до керма постав його помічний єпископ Ніл, який, вочевидь, не справився з покладеними на нього обов’язками керівника єпархії, і відтак Папською буллою новим єпархом було йменовано Теодора Мацапулу. Тепер вже йому доведеться показати громадськості, що Мукачівська єпархія не заражена сепаратистським духом, про що пишуть ЗМІ, а свідомі українські священники та віряни в ній не упосліджені.
Взаємовплив церкви і політики
У Мукачівській єпархії здавна точилася боротьба між двома протилежними політичними напрямами. Одні трималися промадярського курсу, за що були прозвані мадяронами. Як правило, це були кола, наближені до керівництва єпархії. Натомість інші виступали за оборону національних прав русинів-українців, і відповідно йменувалися народовцями. З 1920-х років цей напрям сформувався в українське крило на чолі з Августином Волошином. Зокрема, гостро виступали проти мадярського напряму відомі священники-будителі ХІХ століття – Олександр Духнович, Іван Сільвай, Анатолій Кралицький, Євген Фенцик та інші.
Нещодавно у книжці Олександра Пагирі «Карпатська Україна в документах другої Чехо-Словацької республіки» був опублікований цікавий документ про єпископа Олександра Стойку, який очолював Мукачівську греко-католицьку єпархію в 1932–1943 роках.
Двотомна книжка Олександра Пагірі «Карпатська Україна в документах другої Чехо-Словацької Республіки»
Це доповідна записка віцегубернатора Підкарпатської Русі Ярослава Мезніка до празької влади від 16 листопада 1938 року – напередодні угорської окупації.
«Єпископ Олександр Стойка за своєю суттю – рішучий мадяр русинського роду та мови, прямий вихованець єпископа Паппа (етнічного угорця, який керував єпархією в 1912–1924 роках – ред.). Він постійно підтримує добрі контакти з Угорщиною, набагато відвертіші й тісніші, ніж із Чехословаччиною…У греко-католицькій капітулі в Ужгороді постійно підтримувався і підсилювався угорський настрій… Русинських духівників відверто національного характеру і чехословацької орієнтації він відсував у тінь. Можу назвати архідиякона Фленька, монсеньйора Волошина, професора Желтвая, професора Гаджегу і каноніка Хіру (майбутнього єпископа в підпіллі – ред.). Більшість цих духівників підтримує український напрям, який суперечить гунгаризму…
Серед своїх довірених осіб єпископ Олександр Стойка не приховував, що в жовтні цього року молився за приєднання Підкарпатської Русі до Угорщини. Після Віденського рішення 2 листопада ц.р. він наказав своїй капітулі на таємному засіданні, на яке не запросив членів національно-русинського спрямування, проголосити, що ні він, ні капітула після угорської окупації не виїдуть з Ужгорода, хоча тільки менша частина його вірян відійшла до Угорщини, а більшість залишилася в ЧСР».
Єпископ Олександр Стойка (1890–1943)
У доповідній записці чеського віцегубернатора чітко зауважено про дві політичні орієнтації, що існують в Мукачівській єпархії. Збереглися вони і після легалізації греко-католиків в 1990-х роках й уособлювалися правлячим єпископом Іваном Семедієм та єпископом-синкелом для українців Закарпаття Іваном Маргітичем. Зрештою, це протистояння Ватикан вирішив, призначивши керувати єпархією етнічного словака Мілана Шашіка, громадянина сусідньої Словаччини.
Новий єпарх Мукачівської греко-католицької єпархії владика Теодор
Новий єпарх Теодор Мацапула – уродженець Івано-Франківщини, має 43 роки, з яких шість – студіював у Римі, чернець Згромадження Воплоченого Слова, вільно володіє кількома європейськими мовами.
Чи вдасться йому привнести новий дух у життя Мукачівської греко-католицької єпархії, яке останнім часом застигло в протиборстві та невизначеності, покаже час. Але в будь-якому разі українофобії не місце на теренах України.
Радіо Свобода
Ділитись
На головну
Версія для друку
ПереслатиДодати коментар
Коментарі
До Колі 2024-09-17 / 20:59:32
Твуй коментарь вказує шо всякой гуно хоче вулісти на голову
Коля 2024-09-17 / 13:33:22
І два місяці пройде після хіротонії і три і пять і десять і два роки а кому вигідно буде брехати про ()уй юріс традиції церковнословянську мову окремішність якісь єпархії закордонні і це 80% священників часто глупих користобних яких вели такі самі поводирі, якщо не пробудиться нарід
Осьяк 2024-09-17 / 08:45:05
Кажуть, що Ніл дуже нечемно поводиться. Як в народі кажуть, трохи бикує проти нового єпископа. Ніяк не може прийняти це. Своєму оточенню жаліється, що втратив посаду. Скандалить через раз. То хороші новини, бо його скоро не буде в єпархії. Але нерви владиці Теодору поїсть ще нормально доти
Ростику 2024-09-16 / 18:07:43
Гарний день дата хіротонії, 2 місяці.
Коля 2024-09-16 / 12:06:56
Директор школи при соборі Гричка Лариса мала розмову з
єпископом Нілом про зловживання Ігнатишина з допомогою при управлінні школою та звільнили спішили до висвячення нового владики
Ростик 2024-09-15 / 15:07:36
Все буде добре за умови, якщо владика не буде шукати миру і любові в очах тих, хто його не поважав як священника ще кілька місяців тому. Їх треба гнати чим далі, тим краще. Всім синкелами і деканам колишнім дати парафії в більш віддалених місцях. В першу чергу берешові, а так і ковтикові і всім іншим. Хай люблять Бога на маленьких і трудних місцях, а не приватизовують єпархію. Якщо владика зробить ставку на них, а не на тих, які поклали все на те, щоб були зміни, то програє і він особисто і єпархія. Перепрошую за вислів, але Теодор не дурник, а цілком зріла людина і він це розуміє
До о.В.Данилаша 2024-09-14 / 23:38:59
Отче, якщо то Ви справды, то скажу Вам так, що я особисто выдкрито не борюся, бо не вірю в успіх справи. Бандити будуть і далі, а мені життя не буде, ще і закордон не втечеш. А як з ними жити тут, якщо відкрито піти на них? Єпископ Теодор і сам має знати, що вони не мають підтримки і авторитету сященників. Але то його справа. Як хоче стати Нілом для всіх і клоуном, то хай лишає їх коло себе. Я його поважати не зможу, і всі мої однокурсники теж, що колись вчилися разом. Всі чекають перестановок, нових людей
Закарпаття 2024-09-14 / 11:49:22
То не громади не хотять перейти, а Лущаки, Берші, Курахи, Тидіри, всі, кого тут згадували, тобто всяка необіжена на життя шушера в ризах, яка маніпулює думками, своїх парафіян
Закарпатець 2024-09-14 / 07:38:37
Церкви побудували Закарпатці українці і вони якщо вирішать то перейдуть до УГКЦ, а всякі Семйони, Курахи, Ігнатишини,Фіцаї, Слобожанюки, Сабови, Береші, Ніли нехай служать з мадяонами в церквах які мадярони побудували
Бандерлог о. Василь Данилаш 2024-09-13 / 21:32:59
Сумно то все. Купка глитаїв-заробітчан за короткий час знищила величезний авторитет Церкви. Ще сумніше від того, що вони, очевидно збираються далі керувати. Я не поважаю тих хто боїться відкрито викрити негідника, але на 90 відсотків згідний з тим, що тут про них написано.
Закарпаття 2024-09-13 / 15:47:32
Як побудуєш собі церкву,тоді будеш реєструвати!
закарпатський українець 2024-09-13 / 14:30:54
Куди рухаємося ?
До УГКЦ. При такій ситуції, а вона описана нижче, є тільки справою часу реєстрація греко-католицьких громад Закарпаття як громад УГКЦ, при чому закон це не забороняє. Тільки толерантність прихильників УГКЦ поки що не запустила цей процес
Куди рухаємося? 2024-09-12 / 20:59:27
Єпархія на пропасти. Боже змилуйся над цим усім. Навчання в семінарії початок Літургія на мертвій мові. Обійдемо цілий світ чи таке знайдемо ще в семінаріях, кому потрібно це все навиворіт діло? Сатані найбільше. Мертві серця, мертві душі, мертвим роблять єпископа нового. Чекайте ще почнуться допити, гоніння, календарі, пости не пости, трибунали це все що було останім часом. Моліться народе Божий, бо Україна так війну не переможе. Це знищення народу в духовному просторі. А що тоді хочемо від світу?
Теотео 2024-09-11 / 23:29:13
В школі зарплата в конвертах чулисьме, а правильно нащо їм картки банківські. Наліпку треба любити як старі традиції на яких тримаєся суї юріс.
Коля1 2024-09-11 / 22:56:03
Кажуть директриса Гричка ходила до владики Ніла за зловживання Ігнатишина коштами та допомогою, увірувала в християнство, та її пішли
Коля 2024-09-11 / 22:25:13
Нарешті звільнили директорку в школі Теобенд. Тепер буде там один ґазда, вгадайте, як його називають?)), ні не Буратіно)))...
Коля 2024-09-11 / 15:03:21
Так так, перемелеться
До колі 2024-09-11 / 12:35:49
Може якусь новину,знайдеш нову. Бо ця вже була як рік тому
Коля 2024-09-11 / 11:18:58
Пепемелеться, це так як коли брехливий Ігнатишин призначив свого кума колишнього мента Носенка вчителем фізкультури в школі при соборі, щоб той уник мобілізації
Славик 2024-09-10 / 21:03:53
Тут дехто мене неправильно зрозумів. Повторюю, що владика Мацапула українець. Його погляд буде завжди звернений в сторону центру України. Культурний, релігійний, політичний, національний центр. Ці всі сепари дуже перелякані. Ніл звичаїв образу, всі інші теж не знають, як вгодити. Вони лицемірні. Звісно, можна було їх всіх демонстративно вигнати. Це було би логічно і очікувано. Причини не знаю, чому так не сталося. Гадаю, що це станеться всеодно. Може Ватикан заборонив діяти більш радикально, але це буде, розтягнеться в часі. Порозуміння в них з Теодором не буде. Воно все перемелеться. Якщо і треба буде піднімати гвалт, то точно ще не тепер.
© 2003-2024 Закарпаття онлайн Beta