Що показав перепис у Румунії?

У Румунії одна з найактивніших українських діаспор. Причому частина її (у Південній Буковині та в Марамороші) є автохтонами, а частина переселилася на румунські землі з теренів нинішньої України ще в минулих століттях – в Добруджі і Банаті.

Що показав перепис у Румунії?

1 грудня 2021 році в Румунії було проведено національний перепис, який показав цікаві тенденції. Так, населення країни зменшилося з 20 мільйонів до 19. Це пов’язано значною мірою з міграцією громадян Румунії за кордон у пошуках кращого життя.

Кількість українців теж зменшилася, але не так песимістично, як гадалося. Нині тут зафіксовано 45 тисяч осіб, які визнають себе українцями. Це на 5 тисяч менше, ніж у попередньому переписі. Себто, кількість українців скоротилася на 10%. 25 690 мешкають в Марамороському краї, 7 916 – в Сучавському, 1 587 – у Ботошанському, 1361 – в Сату-Марському, 900 – в Тульчівському, 4 131 – Тиміському, 941 – в Орадьському тощо. У румунській столиці, Бухаресті, зафіксовано півтисячі наших краян. Таким чином українці мешкають розосереджено по всій Румунії.

Етнічна карта Румунії за давнішим переписом (2011 року)

Слід відзначити, що два з половиною мільйони мешканців Румунії не вказали своєї національності. (Подібна тенденція фіксується і в сусідніх державах – Угорщині, Словаччині, Чехії). Румунами себе визнали лише 14 мільйонів 801 тисяча громадян Румунії із 19 мільйонів (78 %), що менше, ніж на попередньому переписі. Зменшилася і кількість угорців, якими себе записало мільйон осіб (колись їхня кількість сягала півтора мільйона). Ромами записалося 569 тисяч, і за цим показником Румунія далеко випереджає Угорщину, Словаччину та Польщу.

Четвертими серед етнічних груп ідуть українці (45 тисяч), а п’ятими – німці (майже 23 тисячі). Також в країні мешкає до 21 тисячі турків, 19 тисяч росіян (переважно липов’яни-старовіри, що переселилися ще за царизму), 18 тисяч татар, 12 тисяч сербів, 10 тисяч словаків.

Румунія окремо фіксує в переписі і рутенів (румунський варіант назви «русини). Такими в країні записалися всього 834 особи. Причому в Марамороському краї, який колись належав до історичного Закарпаття, рутенів лише 333 особи, із них у крайовому місті Сигіт (Сігету-Мармаціей) – усього семеро.

Решта рутенів розкидано по інших куточках Румунії. Зокрема, в селі Дарманешті в Південній Буковині рутенами записалася 151 особа, що суперечить ідеології Пола Магочі, який стверджує, що закарпатські русини є окремим народом від галичан і буковинців.

За своєю величиною рутени є лише дев’ятнадцятою меншиною Румунії, опинившись поміж македонцями, яких 1089 осіб, і албанцями, котрих – 645. Певна річ, що розпорошена група з менше від тисячі осіб є малопомітною в культурній чи в інформаційній діяльності.

Єдиний Український ліцей імені Тараса Шевченка в Румунії. Місто Сигіт (Мармарош-Сигіт), що на кордоні з Україною

Біженці підсилили українську меншину

Як розповідає, голова Бухарестського відділення Союзу українців Румунії, відомий письменник і перекладач Михайло Гафія Трайста, який нещодавно відвідав Ужгород, українська меншина нині більше зосереджена на культурній та освітній діяльності.

Михайло Гафія Трайста – відомий письменник та український громадський діяч із Румунії. Світлина з приватного архіву М.Г. Трайсти

Покращує свою роботу український ліцей у Сиготі. Українське відділення успішно працює в університетах Бухаресту, Клужа та Сучави. Причому попит на фахівців-україністів великий. Так, донька Трайсти знайшла роботу через кілька днів після отримання диплому. Нині на україністику вступає чимало етнічних румунів.

Як таких українських шкіл у Румунії нема (на відміну від України, де румуномовних шкіл – десятки). Українську мову та літературу вивчають лише як окремі предмети.

Союз українців Румунії є провідною національною організацією, від якої українці мають свого депутата в парламенті. (Своїх представників там мають чимало меншин). Розвиненими є місцева українська преса та література. Колись українських письменників тут було кілька десятків, через що Іван Драч назвав тутешнє красне письменство «феноменом». Існувала українська філія при Спілці письменників Румунії. До речі, Михайло Трайста працює над дисертацією про розвиток української літератури в Румунії від 1920 року.

Зараз українських літераторів менше, але вони активно публікуються, кошти на друк виділяються з державного бюджету. Виходять видання Союзу українців Румунії – «Рідне слово», «Український вісник», літературний «Наш голос», дитячі «Бджілка» і «Дзвоник»«Українське відлуння» (румунською мовою). Михайла Трайста видає і власні часописи – журнал перекладів «Шинеля Гоголя» та дитячий «Тарасик». (По творчості самого Михайла Трайсти нещодавно захищена дисертація в Ужгородському національному університеті.)

Обкладинка літературного щомісячника «Наш голос», що видається в Румунії

Українські церкви мають свої вікаріати в Румунській православній церкві та в греко-католицькій. В українських церквах моляться по-українськи або по-старослов’янськи, на відміну від румунської мови богослужінь в інших храмах. Таким чином церква є важливим чинником національного самоусвідомлення українців.

Певна річ, що асиміляція продовжує ширитися через спільний інформаційний простір, переїзди, змішані шлюби, глобалізаційні процеси.

12–14 квітня 2024 року в Бухаресті відбувся саміт Світового конгресу українців (СКУ). На світлині з сайту Союзу українців Румунії – учасники зустрічі перед будівлею парламенту

Під час війни до Румунії приїхало чимало біженців з України, що підсилило українську меншину.

Чимало з них долучається до роботи українських організацій, беруть участь в спільних акціях, концертах, виставах, конкурсах, богослужіннях. Російськомовні переселенці з Одещини прагнуть удосконалювати тут українську мову. Михайло Трайста розповідає, що в Бухаресті під час святкування роздав понад 300 подарунків українським дітям.

Сам він є керівником театру імені Івана Франка бухарестської філії Союзу українців Румунії. Михайло пише і по-румунськи, а його п’єси з успіхом йдуть у професійних театрах. У своєму театрі він намагається ставити переклади українських авторів, щоб знайомити румунського глядача з українською культурою. Зокрема, нещодавно переклав «Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ’яненка, яку вже й поставили на сцені. Тепер має намір перекласти румунською «Украдене щастя» Івана Франка.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в румунському місті Сиготі

Загалом у Румунії толерантне ставлення до українців, а незалежну Україну тут вважають важливим чинником європейської безпеки.

Зрештою, Бухарест виявився чи не найнадійнішим нашим сусідом під час нинішньою російської агресії.

Радіо Свобода

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
26 квітня 2024р.

Теги: Румунія, перепис, українці, рутени

Коментарі

РУХ-інформ 2024-05-01 / 18:58:46
В Румунії український діаспоряни дуже мало , бо тутешні українці живуть на своїх етнічних з5млях. Понад 80 років том3 в Румунії проживало понад 1 млн. Українців. Чому сьогодні українців 45 тис. Питання до політики держави і влади ? За правління Чаушеску щодо українців проводилась нещадна політика румунізацію, ці всі проблеми мають виправлятися +ьогодн#шньою румунською владою.

сорри 2024-04-26 / 15:03:44
Бути представником діаспори історично потужної країни з, проте, зовсім свіжим постколоніальним минулим і з пов'язаними з цим проблемами, до того ж, країни в умовах війни - не найвигідніша "роль". Тому наші люди в Румунії і Михайло Трайста зокрема заслуговують величезної поваги. А дасть Бог - і підтримки від українського "материка".
Тисну руку!

Ужгород 2024-04-26 / 08:24:29
Українська діаспора в Румунії -- одна з найстійкіший. А Михайло Трайста -- письменник європейського рівня, який прописав затисянський Мараморош в українську літературу. Дай, Боже, їм сил і наснаги!


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 4Незрівнянний Стефан Мострянський
/ 6Джон Лавра – американський пілот із закарпатським корінням
/ 3Брати Рамачі і сербські руснаки
/ 1Загадковий Іриней
/ 1Загублені у коханні
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 42Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
» Всі записи