Данина моді чи реальна потреба? Міркування про велодоріжки

В Ужгороді про велодоріжки заговорили. І навіть створили щось у цьому роді. І це вже великий позитив. І тут Погорєлову потрібно віддати належне: минулого року з цим питанням я звертався і до попереднього міського голови (Ратушняка), і до депутатів – і традиційно отримав відписки на кшалт «грошей нема», «пропозицію взяли до відома». Але очевидно, що у влади не так грошей бракує, як розуміння питання і бажання щось змінити. Все ж варто пам’ятати, що для велосипедиста ДТП зазвичай означає смерть чи каліцтво.

Влітку з питанням безпеки велоруху я звернувся вже до іншого мера, п. Погорєлова. І мовчок. Складається враження, що влада не звикла вести діалог: будь-які пропозиції чи зауваги або ігноруються, або сприймаються як підступна критика. Що ж, якщо мої офіційні звернення ігноруються, – хоча за законом звернення громадян повинні розглядатись невідкладно, – напишу тут. Відомо ж, що закони в Україні пишуть для громадян, а не для органів влади. До того ж вважаю, що певні питання, як от встановлення пам'ятників чи визначення місць створення велодоріжок, заслуговують на громадське обговорення.

Справа в тім, що не хотілось би, щоб з велодоріжками трапилось те, що у першу каденцію Погорєлова сталось з "лежачими поліцейськими" (засобами для  примусового  зниження   швидкості   транспортних засобів). Тоді теж хотіли запозичити досвід інших країн, зробити як краще, примусити водіїв їздити на певних ділянках з людською швидкістю, а вийшло так, що пішоходи досі спотикаються на тих кочугурах на наберіжній Незалежності (оскільки набережна ще й погано освітлюється, я сам двічи ледь не зламав там ногу). Тому принагідно прошу міського голову засипати ті канави, що лишились від попереднього експеременту.

Так ось про велодоріжки. Я так і не зрозумів логіки створення велодоріжки на набережній Незалежності, яка де-юре закрита для автотранспорту. Що цим досягли, окрім інформаційного приводу? Тим більше, що біля медфаку повісили "цеглу": згідно з Правилами дорожнього руху (ПДР) це означає, що автомобілістам, велосипедистам та людям на возах там їздити заборонено. Тут три питання: чи узгоджувалось створення цієї велодоріжки з ДАІ, як того вимагає закон? Якщо так, чи ДАІ  знайома з положеннями ПДР? Якщо так, навіщо малювати велодоріжку, щоб на ній заборонити рух велосипедистам? Тому, або зніміть той знак "В'їзд заборонено", або повісьте табличку "окрім велосипедистів". І перечитайте ПДР.

На моє переконання, популяризивувати пересування велосипедами в місті потрібно. Це сприятиме як мінімум: (1) зменшенню заторів і проблем з паркуванням та (2) зменшенню захворювань, що викликані низькою рухливістю (серцевосудинні, ожиріння тощо) та загазованістю (хвороби дихальних шляхів, онкозахворювання). Чому ж у нас не так багато людей обирають велосипед для буденного пересування містом?  

По-перше, їздити на велосипеді у місті небезпечно. Водії в Ужгороді не сприймають велосипедистів як рівноправних учасників руху. Не вірите – спробуйте проїхатись велосипедом по вул. Собранецькій, пр. Свободи, через ділянки кругового руху (пл. Дружби народів, Б. Хмельницького, вул. Грушевського тощо)... Стільки адреналіну можна виробити, що ні одні "американські гірки" у порівняння не йдуть. Правда, після такої поїздки решту життя можна провести в комі чи інвалідному візку. Навіть якщо велосипедиста машина не підріже і не зіб'є, велосипедист має всі шанси сам гепнутись під колеса автомобіля, оскільки краї доріг нерівні, з суттєвими перепадами та штучно створеними ямами (непідняті при асфальтуванні люки та зливоприймачі). Щодо цих новостворених ям на вул. Минайській я звертався шість тижнів тому до міського голови – але мер з відповіддю не квапиться. Ось вам і діалог з владою.

По-друге, в країні нема культури користування велотранспортом. Те, що ужгородський мер двічи за рік на людях проїхав декілька сот метрів на велосипеді – це беззаперечний позитив. Але цього замало. Чи часто учні шкіл бачать своїх учителів, а студенти – викладачів, на велосипедах? Чи багато у Вас знайомих, які їздять на роботу, навчання, по справам на велосипеді? Не забуваймо, що ми, примати, звикли наслідувати поведінку інших – і добру, і погану.

На Заході ж на велосипедах їздять люди різного віку, соціального стану чи стáті. У тому ж Кембриджі декілька разів спостерігав, як ректор відомого університету весело крутить педалі. А про звичайних викладачів я взагалі мовчу. Уявляєте таке у нас? Здається, сучасні українці вважають, що лише невдахи їздять на велосипедах, бо буцім-то не можуть дозволити собі автомобіль. Як відомо, імідж і статус це наше все. Тому ми ладні паркувати машини ледь не на кронах дерев, нервуватись у "пробках", аніж сісти на велосипед.

По-третє, нема інфраструктури. Окрім велодоріжок, повинні ще бути місця для парковок. Ні, я не кажу про багатоповерхові парковки, як біля Центральної станції в Амстердамі, але теж не діло кожного разу шукати стовпи і дерева, щоб прив'язати свій ровер десь у місті. Не завадили б звичайні перила бодай біля основних будівель – вокзалу, органів влади, закладів освіти. У школі я колись був домовився з завгоспом, щоб щоранку залишати свій велосипед у шкільній роздягальні (яку за призначенням використовували лише у зимовий час). Але зараз я ж не піду шукати завгоспа, щоб припаркувати свій велосипед... Спробуйте знайти велопарковки біля ужгородських шкіл та університетів – good luck! Те саме стосується магазинів, закладів послуг, кафе, барів.


Минулого року я звернувся до міського голови і депутського корпусу. Пропонував дві речі.

По-перше, просив передбачити створення окремих велосипедних доріжок, а при технічній чи фінансовій неспроможності (як відомо, в бюджеті  грошей ніколи нема), – окремих смуг для руху велосипедистів на ділянках міських доріг, що реконструюються (а з часом – уздовж основних шляхів руху в місті). Але ні на реконструйованих ділянках пр. Свободи чи вул. Леґоцького, ні на вул. Минайській для велосипедистів не зробили ні велодоріжок, ні звичайних смуг. Ось у лютому заступник міського голови мені обіцяв при реконструкції доріг по можливості передбачити створення велодоріжок. Виглядає, що велодоріжок цього разу не дочекаємось, а ось ям у вигляді заглибених люків і зливоприймачів на щойно відремонтованій дорозі – хоч греблю гати.

По-друге, для заохочення ужгородців до здорового способу життя та розвитку екологічно безпечного транспорту в місті просив також ввести норму про обов'язковість наявності спеціальних парковочних стендів для велосипедів біля закладів торгівлі, освіти, культури, органів влади й місцевого самоврядування тощо. Тобто, міські гроші тут, як правило, не потрібні. Та й власників об''єктів можна якось спонукати (наприклад, прописавши в угоді оренди землі). З вбиральнями бодай були спроби.

Але міська влада не спромоглась ні на створення (справжніх) велосипедних доріжок чи смуг, ні на розвиток системи велопарковок. Ось кошти на оплату комунальних послуг пп. Семберу, Ільницькому, десяткам інших діячів, вшанованих нашими депутатами за останні роки, в міському бюджеті є, а ось вже на велосмугу, велодоріжку чи елементарний стенд для парковки велосипедів – нема. Пріоритети, панове.

Доріжки потрібно створювати у першу чергу на найжвавіших ділянках, оскільки на набережній велосипедисти і так не бояться їздити, бо там автомобілісти не лихачать. Але за давньою руською традицією, мужик не перехреститься поки грім не гряне. Вочевидь питання безпеки велосипедистів в місті постане лише після того, як по мозку і внутрощах збитої дитини десь на Проспекті не проїде декілька машин. Також, людям потрібно показати, що пересуватись велосипедом зручніше, ніж машиною. Саме тому на Заході багато доріг з одностороннім рухом мають смугу для велосипедистів, на якій їм дозволяється рухатись у зустрічному напрямі. Також для них виділяється смуга у пішохідних зонах. Таким чином, ровером можна швидко і безпечно проїхати там, де машиною –зась.

Звичайно, питання травматизму на дорогах є ширшим. Можна сперечатись, але вважаю, що українці  невпинно стають безкультурною нацією. Наша культура на дорогах порівня́нна хіба що з тим, що я бачив у Китаї, меншим чином – в Індії. Ніде в інших країнах, навіть у сусідній Білорусі, чи далекій Венесуелі, які культурно-політично близькі українцям, я не бачив такого правового безкультур'я на дорогах. Там бодай машини одразу притуляються до узбіччя і зупиняються, коли їде карета швидкої допомоги. В Ужгороді, приміром, у таких ситуаціях зазвичай лише машини з "У" активно звільняють шлях – решта ж безтурботно й наполегливо далі поспішає у своїх справах.

Такому безкультур'ю сприяє і розшарування у суспільстві, і беззаконня в державі: "мажори" спокійно вбивають людей на дорогах і не несуть жодної відповідальності. А ми ж мавпуємо радше такі приклади, а ніж "неудачників" і "лохів", яким не сторонні етика і мораль. Сприяє і ДАІ, яка займається на дорогах будь-чим, тільки не безпекою руху.

Винні всі. Про автомобілістів мовчу, бо тут і так зрозуміло. Але велосипедисти і пішоходи не кращі. Вони чимось нагадують мені корів в Індії: пересуваються де і як їм заманеться, і ніхто їм і слова не скаже. Ось чи часто ви бачили, щоб працівники ДАІ вели розмови, виносили попередження чи штрафували порушників ПДР–неавтомобілістів? Я – ні разу. І це при тому, що  пішоходів, які кидаються під колеса, навіть не подивившись, я вже не кажу, відірвавшись від розмови по телефону, чи велосипедистів, які чим старші, тим ближче до середини дороги їдуть, – бачу щодня. Про вдрузьки  п'яних велосипедистів, тих, хто на ходу ще встигає сперечаєтися по телефону, – мовчу, бо такі картини звичні. Та й показування поворотів велосипедистами, використання ними ліхтарів у темну пору – теж не в наших традиціях.

Чому ж наша люба міліція на це закриває свої ясні очі? Тут же ні одна велодоріжка не допоможе? Чи не тому, що з автомобіліста легко "здоїти", тримаючи його документи в руках та знаючи реєстраційний номер? Чи не тому, що наші спортивні стражі порядку не мають ні здоров''я, ні бажання бігти за пішоходом чи велосипедистом, які порушили ПДР?  Та й чи для забезпечення правопорядку в країні люди влаштовуються у ДАІ?

Наразі "моя милиция меня бережет" і "люди, будьте взаємо ввічливими" трохи відірвані від українських реалій. Враховуючи такий стан речей, створювати велодоріжки і велопарковки потрібно. Але варто це робити не там, де легше, а там, де більш потрібно.

27 вересня 2011р.

Теги:

Коментарі

2011-10-06 / 17:48:00
И добавлю. Очень удивила ситуация многих, во время ЧП в Ужгороде. Многие, зная о пробках, всё равно, добирались по своим делам, на своих личных машинах. Теряя колоссальное время, в пробках.

Как говорится, пешком было тогда добраться куда-то, быстрее!

2011-10-06 / 17:46:00
Вот! Почему же не пересядут многие жители города, на велосипеды? Неужели "престиж" настолько "больная мозоль", что только этим нужно жить? А чтобы жить просто - удобно, по-человечески и т.д. ума не хватает? Почему не пользоваться велосипедом?

1) Не встреваешь в пробки, и добираешься быстрее.

2) Не нужно платить за бензин, и за парковку.

3) Не нужно оплачивать дорогостоящие ремонт и обслуживание.

4) Намного проще, чем с машиной.

Антон 2011-10-04 / 22:54:00

Велодоріжка за визначенням має бути відокремленою від інших шляхів (автодоріг чи пішохідних тротуарів) бордюрами, різницею у висоті, газоном тощо. Тобто її цілком реально створити під час реконструкція вулиці, коли йде нове асфальтування/викладення бруківки, створення/оновлення бордюрів, коригування лінії газонів тощо (як було на пр. Свободи, вул. Леґоцького, зараз на вул. Минайська реконструкція останньої, правда, обмежена новим асфальтним полотном). Окремо створювати велодоріжку, на жаль, ніхто не буде, оскільки на це потрібні значні, як для Ужгорода, кошти, яких не потягне ні міський бюджет, ні бажаючі спонсори (І. Баран не володіє ні "СКМ", ні "Закарпатгазом":) Тому єдиним виходом є нагадування владі про безпеку руху взагалі і велосипедистів зокрема кожного разу, як просочується інформація про реконструкцію якихось вулиць у місті. Може якийсь черговий мер усвідомить, що при реконструкції вулиць великих додатковитх коштів на створення велодоріжки не знадибиться. До того часу, варто сторювати велосмуги та зони з обмеженим рухом автотранспорту. І головне, не дати нашим депутатам прийняти новий геплан міста тишком-нишком, бо генплан ХХІ ст. зобов'язаний передбачати мережу велодоріжок, оскільки років через 10 місто банально захлинеться від заторів і вихлопних газів.

2011-10-04 / 16:49:00
Вот! По фотографии, прекрасно видно, что это такое, у них! А у нас, какой-то маразм получается. И, такую же самую дорожку, могли бы сделать на той же набережной.

1) Разметку, никому не нужную - нафиг убрать.

2) На месте разметки, поставить бордюры, либо сделать дорожку в виде, подобному тротуару (как на фото).

Антон 2011-10-01 / 12:39:00

Велодоріжка – окрема доріжка для їзди на велосипеді, тобто по ній не дозволяється ходити пішоходам чи гасати на машинах. Зазвичай вона відокремлена від дороги газоном, місцем для парковки, кущами, бордюром тощо для убезпечення велосипедистів від каліцтва й смерті через наїзд на них автомобілів. Пішоходи, у свою чергу, знають, що по велодоріжкам, як і по дорогам, не варто ходити, оскільки там швидкий рух.


""""""

2011-10-01 / 12:04:00
Всё бы хорошо. Но, ЧТО ТАКОЕ ВЕЛОДОРОЖКИ? Кто объяснит? По сути, речь должна идти о зонах: пешеходных, велопешеходных, и т.д.

1) На Легоцкого. Достаточно упорядочить парковку машин. И велодорожка готова.

2) В Боздошском парке, на наб. Студенческой - велосипедисты тоже могут ездить.

3) наб. Независимости. Сделали разметку, и ... Велодорожка готова! А-нек-дот!!!!!

4) Перекрытая улица Довженко на выходных, тоже, по сути, служит велодорожкой.

5) Киевская набережная. Её тоже следует отдать сугубо пешеходам.

И т.д.

2011-10-01 / 11:21:00

Всегда переживаю, когда мои дети на "великах" едут на тренировки, в изостудию. Хочу сказать мэру: займитесь РЕАЛЬНО велодорожками и Ваш успех на выборах обеспечен. Основной электорат на престижных иномарках не ездит. Сделайте Ужгород образцовым европейским городом, отличным от других городов Украины. Воспользуйтесь таким шансом. Будет реклама городу, реклама Вам. И тогда ЕЦ вам не нужен.

Доповнення 2011-09-30 / 09:41:00
Жителі України, які все життя прожили в Україні, після смерті потрапляють в рай)-як страдальці земного життя.

2011-09-29 / 23:29:00
Жителі України, які все життя прожили в Україні, після смерті потрапляють в рай)

2011-09-29 / 20:22:00
Чи коштів? Не має в місті хазяїна

2011-09-29 / 20:20:00

Шкода зіпсовану "лежачими поліцейскими" набережну, по якій толпами ходять туристи. Ногу підвернути, зламати, там все одно, що раз плюнути. Невже за багато років відділ благоустрою не звернув на це увагу? Впорядкувати ями потребує багато часу?

Антон 2011-09-29 / 19:59:00

Я почав із конкретних пропозицій міському голові і міським депутатам – тобто тим можновладцям, у компетенцію яких ці питання входять, хто наділений повноваженями і фінансами вирішувати ці питання. Як на мене, цілком нормальний підхід, принаймні у цивілізованому світі. У блозі я написав лише два дні тому по цій темі, коли зрозумів, що влада не дуже звикла реагувати на звернення. До речі, вчора мені прийшла чергова відповідь з мерії – майже ідентична тій, яку я отримав півроку тому, навіть пунктуаційні помилки зберіглись. Але так і не зрозуміло, коли той другий етап реконструкції Минайської відбуватиметься, і чи я за своє життя побачу на ній велодоріжки. До речі, влада не вважає за потрібне (1) вибачитись – лист прийшов із суттєвим затриманням; (2) відповісти на інші питання (у т.ч. стосовно газону на пл. Б. Хмельницького, який Ви з колегами-депутати декілька років тому віддали під розважальний центр).


Міський голова вперто порушує закон – то про який діалог може йти мова? Але без бажання влади, багато не зробиш. Як Ви правильно зазначили, без погодження з органами влади ми не маємо право не те, що велосмуги облаштовувати, а навіть велопарковки встановлювати. Я це усвідомлюю, і тому з пропозиціями у правовий спосіб звертаюсь до відповідних органів державної влади і місцевого самоврядування – я ж знаю, що чиновники, у компетенції яких питання облаштування міста, мій блог не читають. У тім, я не маю права перебирати на себе повноваження і обов'язки органів влади. Я, для прикладу, замітаю тротуар біля своєї хати, але вибачте, не збираюсь йти прибирати всю вулицю. Податки платять не лише для того, щоб чиновники отримували зарплати, їздили у відрядження і оплачували комунальні платежі особам, яких наші міські депутати нарікли почесними громадянами міста, але й для того, щоб органи влади виконували свої безпосередні обов'язки, у т.ч. займалися бгагоустроєм, безпекою руху і т.д.


На останок. Я не казав, що велопарковки не створюються. Та й окремі існують ще з радянських часів. З чим я минулого року звернувся до влади, так це запровадити правило, за яким орендар міської землі (власник бару, магазину тощо) зобов'язаний облаштувати велопарковку (юрвідділ виконкому повинен краще знати, як це можна оформити – я регулювальних норм не знаю). Щодо шкіл, тут справді можуть і випускники допомогти, але я би наразі не поспішав спонукати школярів доїжджати у школи на велосипедах, поки в місті нема велодоріжок. Враховуючи, що моя школа чи не єдина російськомовна в місті, школярі доїжджають з усіх куточків міста – і зранку зазвичай не мають часу їздити альтернативними маршрутами, один з яких Ви запропонували.


P.S. Якби виконком опублікував на сайті схеми руху, які Ви згадали, може я би свої пропозиції був дав на стадії обговорення (якщо таке було)/затвердження. Цікаво також було би побачити проектно-кошторисну документацію ремонту вул. Минайської. 

Ігор Баран 2011-09-29 / 16:07:00
Написання у блозі річ добра. Але ще кращою є безумовно поява нових інфраструктурних елементів. Наприклад, розмітку навколо мостів я пропонував намалювати іще два роки тому. Але не може кожен бажаючий розмальовувати місто на свій розсуд ( і не повинен). У даному випадку пройшли певні юридичні рішення. Для можливої реалізації Ваших пропозицій також потрібні певні юридичні рішення, для появи яких написань у блозі недостатньо. Круглий стіл я пропоную як один із можливих кроків на шляху до таких рішень (про прес-конференцію я не писав).
Реалізація нових позитивних рішень уже і буде конкретикою.
Так, повторюсь, саме наявність рішення міськвиконкому про необхідність створення велодоріжок і затвердження схеми дали можливість почати цю справу. Так само і з велопарковками. Некоректно, вірно стверджуючи про необхідність їх створення біля міських установ, не помічати, що створюються таки.
І іще варіант щодо конкретики. Ви згадували, як ніде було поставити велосипед у шкільному подвірї. Може, будучи уже дорослим, спробуєте з однодумцями скинутись і подарувати таку річ своїй школі ?
Якщо Вам подобаються ті, що я придбав ( стоять біля міськради і міської поліклініки ) то напевно їх можна замовити на "Турбогазі"

Антон 2011-09-29 / 14:04:00

RU">Пане Ігоре, чому ж написання у блозі – риторика, а проведення прес-конференції чи громадських слухань – конкретика? Та й ще у світлі попередніх Ваших закидів про популізм:)


Tак, я би дуже хотів, щоб в Ужгороді всі учасники руху були ввічливими і законослухняними. Не менше би хотів, щоб влада була відкритою і мала трохи інші пріорітети. Але чи проведення прес-конференції якось цьому сприятиме? Яка мета запропонованої прес-конференції? Донести до громадян те, що в місті потрібно розвивати велотранспорт? Так громадянам або байдуже, або вони і без того не проти велодоріжок. Донести це до влади? Так я вже давно доніс, але влада це традиційно "взяла до уваги", а далі – "а нам своє робить" ("а Васька слушает да ест"). Вчити пішоходів, велосипедистів чи автомобілістів взаємовічливості? Ні я, ні Ви не є моральними авторитетами для цього. Розтлумачувати їм Правила дорожнього руху? Так у когось це, здається, входить у посадові обов'язки, і за це сотні людей отримують зарплату: ДАІ, різні водійські курси, вчителі тощо.  


Решта відповідей на Ваш останній коментар – у самому дописі (останні два речення містять коротенький підсумок – без напівтонів:).


З іншого боку, Ваше бажання облаштувати місто і практичні дії у цьому беззаперечно заслуговують на схвалення. Будь ласка, не сприймайте мою критику недолугості й закритості влади як напад на Ваші щирі спроби покращити місто.


 P.S. Ні, я регулюванням руху в місті, у т.ч. на наб. Незалежності, не займаюсь:) Якщо вже займатися просвітництвом, то можна встановити стенд на набережній, де пояснити, що по дорогам і велосипедним смугам пішоходам не варто ходити. Навести статті Адмінкодексу, перелік штрафів тощо. Журналісти могли би, до речі, запросити якогось даїшника (знаю, останні неймовірно заклопотані), щоб той повиписував з десяток штрафів пішоходам (і автомобілістам, чиї авта припаркувались на суцільній лінії) на набережній. Певен, той відеорепортаж зі спантеличиними обличчями був би популярним в інтернеті – і просвітницькі цілі були б частково виконані, і даїшники би зайнялись безпосередніми обов'язками, і автомобілісти би не відчували себе єдиним жертвами наших працівників із жезлами. Правда, перед тим на початку тієї велосмуги потрібно встановити знак, що то доріжка для велосипедистів (де-юре, вона такою ще не є).

Аноніме, і велосипедист, і автомобіліст, і пішохід повинні знати і виконувати ПДР. Про це йдеться у дописі. Єдине, наголошу знову: рухаючись  по основній дорозі, законослухняний велосипедист легко може бути скаліченим чи вбитим іншими учасниками руху, навіть якщо ті трохи його зачепили, а також через непридатний стан країв доріг (ями, заглиблені люки, зливоприймачі, припарковані автомобілі, які приходиться об'їжджати посередині дороги з інтенсивним рухом, як на проспекті Свободи , вул. Собранецькій, Берчені і т.д.). Погоджуюсь, що люди, які не знають чи нехтують ПДР, не повинні бути на дорогах,
це стосується не лише велосипедистів. До речі, хто їде просто покататись, зазвичай не обирає транспортний міст, пр. Свободи та інші магістральні вулиці.


Я свідомий того, що у старій частині міста вулиці завузькі. Повірте, в Англії вони вужчі, ніж у відповідних за розмірами містах України, але це не є перепоною для створення велодоріжок. Де треба, звужують газони, тротуари, проїзну частину дороги. Поширеним є перетворення вузьких вулиць у дороги з одностороннім рухом (а велодоріжки роблять в обидві сторони) або пішохідні. Було би бажання. На тому ж пр. Свободи, вул. Минайській чи Леґоцького достатньо місця для велодоріжки (півтораметра вистачить) за рахунок тротуарів – на тераси для кафе  у нас же завжди вистачає. Тут питання не у технічній чи фінансовій неспроможності.

2011-09-29 / 11:21:00
Велодоріжка, про яку дискутуєте, повна дурниця.
В районах старої забудови проектувати і будувати нові велодоріжки практично неможливо - немає місця.
Велосипедист - учасник дорожнього руху, який пересувається на цьому транспортному засобі, повинен знати і виконувати правила руху, тоді для нього немає перешкод ні в межах міста, ні на трасі за межами населених пунктів.
Той, хто просто катається і не знає правил, на проїзджу частину виїзжати не повинен. Він створить проблеми навіть в закритому дворі!

Ігор Баран 2011-09-29 / 10:31:00
1) Добре, що не проти. Щодо приорітетів, можливо і маєте рацію. Але тут є два шляхи: або чекати, коли вирішиться "приорітетний" , або зробити там, де можливо вже.
Обрано другий, тим більше, що не за рахунок першого.
2) Для мене час із виборами взагалі не повязаний, але обєктивно ваш лист був напередодні. ОК, причини Ви пояснили
3) Щодо не спонукати. Ви своїми статтями спонукаєте мене до спонукання Вас додати до риторики трохи конкретики.
4) Тою доріжкою Ви їздили поміж пішоходів ( сподіваюсь, не розганяючи їх як порушників), зараз є розмежування, котрого попервах і так не дуже ужгородці дотримуються, але маю сподівання, що почнуть.
5) Щодо Корзо та іншого по процедурі: потрібно провести певні рішення і погодження що зробити такий експеримент.
Звідси 6) Варто все-ж таки провести щось на зразок круглого столу і внести міській владі пропозиції, спробуйте ініціювати такий стіл, хоч у прес-центрі "Закарпаття". І до п. Тамари - дійсно реалізації можна чекати довго, саме тому і вважаю, що і пересічні ужгородці повинні долучатись до обаштування міста. Що час від часу і роблю.
7) Антоне, останнє запитання - так добре, що розмітили доріжку чи ні ? Без напівтонів

Антон 2011-09-29 / 08:51:00

Це, до речі, добре сказано, що не ми взагалі-то повинні цим займатись: тобто, не Симкович – організовувати громадське обговорення, а Баран – фінансувати маркування. Міській владі дали гроші і повноваження не (лише) для того, щоб землю дерибанити чи фінансувати побут "почесним ужгородцям".


Будівельні норми я не знаю, але ЗУ "Про дорожній рух" прямо зазначає, що велосипедний рух повинен проходити по дублюючих шляхах (тобто велодоріжками). Не знаю, чому міськвиконком при затвердженні проектно-кошторисної документації ремонту й реконструкції міських вулиць не керується законами України. Але у попередніх дописах я вже вказував, що наші депутати і чиновники не дуже переймаються законами України.

2011-09-29 / 08:40:00
Ужгород не може називатись справжнім європейським містом без велодоріжок.

п. Тамара 2011-09-28 / 23:42:00
Внести предложения и ждать10 лет? Да и не обязаность это рядовых граждан заботиться о велодорожках. Есть строительные нормы, и их следует выполнять. К примеру, еще за Царя Гороха, при Эмиле Поповиче, проектные организации обязали в авральном порядке, да еще на общественных началах, разработать эскизы благоустроиства улиц Ужгорода. Уже тогда я предусмотрела велодорожки по проспекту и на Энгельса. Как я понимаю, наши наработки были успешно помещены в дальний ящик и забыты. Т.е., когда власти не предлагай, ни при Поповиче, ни при Ратушняке, ни при Погорелове, серьезно этим никто заниматься не собирается. Все как бы денег не хватает... Хотя по современным нормам велодорожки должны бы быть предусмотрены при реконструкции улиц. Кстати, как и пандусы с нормальным уклоном.

Антон 2011-09-28 / 21:04:00

Пане Ігоре:


(1) Я не проти велосипедних смуг на кожній вулиці, включно з наб. Незалежності. Але... Ввважаю пріорітетнішим підвищення безпеки на основних шляхах, тобто облаштування велодоріжок і велосмуг уздовж магістральних доріг. Не розумію, чому пішоходам і автомобілістам на них можна безпечно пересуватись, а велосипедистам у такому праві відмовлено. До речі, не варто порівнювати Корзо і наб. Незалежності: друга удвічі ширша та містить тротуари з обох боків дороги, тому "цілуватись" пішоходам з велосипедистами там треба вже по взаємній згоді. До речі, де-юре наб. Незалежності не є пішоходною зоною, оскільки такого знаку там нема. Тобто, пішоходи, у принципі, вештаються по проїзній частині набережної у порушення ПДР. Велосипедисти цілком законно можуть їздити по всій проїзній частині набережної (окрім тротуарів).


RU">(2) Що таке популізм? Бажання здобути популярність голослівними обіцянками, методи здобування електоральної підтримки. Так ось, коли я тихо-чемно звертаюсь із проханням до міських чиновників і депутатів – без галасу, без ЗМІ, без прес-конференцій і блогів, – це популізм? Чи Ви думаєте, що я дуже хочу сподобатись міськім бюрократам? Лишіться. І повірте, Симкович не є улюбленим персонажем у нашій мерії чи інших органах влади: мені це чесно у вічі кажуть (а поза очі через знайомих й інше:) Вже Ви, як колишній депутат, узнавайте, чому мої офіційно зареєстровані листи не дішли до Вас як депутата.


Може для Вас час і й обраховується від виборів до виборів, але я звернувся до мера і депутатів тоді, коли почув про реконструкцію вул. Леґоцького – і це вже питання до Ратушняка, що то будівництво століття затіяли перед самісінькими виборами. Коли ремонтували Проспект, я був в Азії. Хотів би Вам зазначити, що про плани міської влади (незалежно від особи мера) я довідуюсь пост-фактум, оскільки наша влада вважає себе експертом в усіх питаннях і тонким знавцем потреб пересічних ужгородців, через що не вважає за потрібне обговорювати з нами, звичайними мешканцями, проекти своїх чергових звершень. Про реконструкцію Минайської я, наприклад, узнав, коли там почались роботи. Ніхто з виконкому не вважав за потрібне оприлюднини проект реконструкції, кошторис та іншу публічну інформацію (хоч знали за рік, що мене, наприклад, ці питання цікавлять). Наші бургомістри ж звикли усе тишком-нишком робити – на земельних питаннях відтренували цю звичку  до автоматизму. Навіть зараз мені не дали подивитись, що там з міською землею "понарішали". Може Ви через старі зв'язки взнаєте – і нам повідомите про це у своєму блозі. 


(3) Знаєте, Конституцією мені надано право брати участь в управлінні державними справами – а ось форму своєї участі, якщо Ви не заперечуєте, я обиратиму сам. Якщо Вам до вподоби громадські слухання (складається таке враження), то не треба так наполегливо спонукати мене, щоб я впливав на нашу любу владу через громадські слухання. Є інші способи; окремими з них я користуюсь. Правда, чи то окремі форми участі у вирішенні організації життя територіальної громади (як от офіційні звернення), чи саму участь у житті громади незалежно від форми, Ви вважаєте популізмом. Може і ходити по місту для Вас популізм?


(4) Як я вже казав, я вважаю, що велотранспорт безпечніший для міста. Тому не розумію, чому велосипедистів треба відсилати на вокзал ледь не "кертами", а автомобілістам надавати у повну монополію Проспект. Певен, на Проспекті достатньо місця для всіх учасників руху. Але очевидно, що транспортній комісії міськвиконкому видніше.


(5) Все сказав у п. 2.


(6) Я тією доріжкою їздив і до того, як її намалювали – але дякую за особисте запрошення:) Єдине, та "цегла" якось викликає комплекс вини: хоч їдь по Боженка до Народної, а вже з Народної звертай з чистим сумлінням на Набережну.


(7) Тут варто спробувати експеремент на місяць-два. Зробити не просто велосмугу, а відокремлену велодоріжку, наприклад, посередині, з лавицями по краях: оскільки українці –  народ махрово бунтівний, то передбачаю, що при створенні звичайної велосмуги, багато пішоходів для свята душі навмисно крокуватимуть саме по велосмузі:)  


Антон Симкович
Публікації:
/ 4Велопатруль - міліція з народом? Видимість реформ і реформа видимості
/ 5Всі вводять санції проти РФ -- може і нам на часі?
Чому ми регулярно "майданимо"
/ 2«Та неоднаково мені...»
/ 8Моя хата скраю – але автівка в центрі
/ 16Вибіркова гласність: прохання до місцевих опозиціонерів
/ 6Народжений плазувати так і сконає в гадюшнику?
/ 5Рівні серед рівних, або хто захистить Людмилу Янукович?
/ 58Що таке українська міліція?
/ 3Прокурорам – пам’ятник, суддям – земельку, громадянам – мораторій?
/ 12Прохання до депутатів
/ 1"Туманний Альбіон"
/ 12Кембридж обрав ректора
/ 31«Спасибо жителям Ужгорода за мэра-билбордизатора»
/ 7«Почём нынче гласность для народа?» Поради меру Ужгорода
/ 20Гомо советікус – 2
/ 16Стосовно хабарництва у наших вишах
/ 9До питання плагіату в Україні
/ 52Тимошенко і «повстання»
/ 45Відгук на сьогоднішні події
/ 22Гомо советікус
/ 4Чи беззаконня де-факто перетвориться на беззаконня де-юре?
/ 17Хто винен і що робити з забудовою пл. Богдана Хмельницького? Або «активістам на замітку»
/ 8Два слова про Луценка
/ 34Як державі надалі контролювати народ: чи не у цьому «проблема» подвійного громадянства?
» Всі записи