Велопатруль - міліція з народом? Видимість реформ і реформа видимості

Дивно, що вся країна обговорювала новий патрульний автомобіль ім. Авакова, але про патрульних не велосипедах щось не дуже чути. І тут питання не тільки в екологічному транспорті, а у видимій і безбар'єрній присутності правоохоронців у громаді, у їхній прямій взаємодії і довірі. "Штаб закрыт, все ушли на фронт", тобто з кабінетів у народ - ось важливий елемент успішної патрульної служби.

Реформи повинні бути видимими й відчутними. Тому реформа патрульної служби важлива, хоч і є маківкою айсбергу того, що повинно було бути зроблено в МВС ще рік тому (від створення незалежного інспекторату з контролю правоохоронців і мобільних груп з відвідування місць тимчасового затримання до зміни відомчої освіти, включно з Академією МВС). Реформи хоч нема, але потрібні зміни де-не-де відбуваються. До того ж, існує амбітна, хоча і розтягнута на роки, стратегія змін.  Відсутність профосвіти і всеохоплюючих та швидких змін Аваков й Геращенко компенсують своєю медіаприсутністю і відданим фан-клубом -- і це теж важливо (без сарказму!), оскільки зміни повинні бути сприйняті громадянами, навіть якщо це відбувається у формі захвату частини населення красномовністю і медіаактивністю очільника правоохоронного відомства.

Так ось, дивно, що вся країна обговорювала дизайн візерунків на новому патрульному автомобілі імені Авакова, але про патрульних не велосипедах не чути, зразка двоколісного для стражів порядку я не бачив (цікаво, що навіть про мотоцикли для них мова не йде).

Річ у тім, що в демократичних країнах давно переходять від квазівійськового патрулювання (поліцейщини) до роботи правоохоронців із населенням, де важливими є взаємодія і довіра між громадою і правоохоронцями (квазісоціальна робота). Так ось, ця довіра і взаємодія неможливі без (1) щоденного контакту правоохоронців і населення та (2) віддзеркалення і розуміння місцевого населення правоохоронцями (останнє, для прикладу, у контексті Ужгорода передбачає у т.ч. і наявність патрульних-ромів та угорськомовних правоохоронців, а також відповідний відсоток жінок у новій службі). Обивателю це, можливо, видаватиметься ліберальщиною чи дурницею, але кримінологія вказує на ефективність саме такої моделі у забезпечені громадського порядку. Часто однією з причин бунтів та інших проблем в окремих містах у США, Франції, інших країнах є саме оцей фасад неприступності поліцейських, відсутність контактів і взаємодовіри (і як наслідок - "презумпція винуватості" окремих груп населення, особливо расово і класово обумовлена). Приміром, реформа поліції у Нью-Йорку й інших юрисдикціях важливим принципом мала "поліція з народу і з народом" і призвела до зниження злочинності й збільшення довіри населення до своїх правоохоронців (що, у т.ч., сприяє попередженню і розкриттю злочинів).

Фізичний контакт передбачає видиму присутність правоохоронців (у нас їх, чогось, вирішили без обговорення назвати поліцейськими, хоча можна й українську назву дати). Яскраве авто -- це прекрасно, але більш важлива наявність правоохоронців у громаді, на вулицях, їхня повсякчасна видимість і доступність. "Штаб закрыт, все ушли на фронт", тобто з кабінетів у народ -- ось важливий елемент успішної патрульної служби. 

Патрульні повинні бути на вулицях, спілкуватися з населенням - і реагувати. Ось банальна ситуація: типовим у центрі Ужгорода є сценарій, коли за відмову "пожертвувати" людина, що жебрає, може на тебе і плюнути. Бідність чи етнічність не є апріорі індульгенцією, але в таких ситуаціях правопорушники притягуються до відповідальності вкрай рідко. Не жорсткість чи жорстокість покарання, а його невідворотність зменшує правопорушення. Досі наші міліціонери зазвичай ігнорували адмінпорушення такого типу, оскільки або правоохоронців поруч нема, або для них то "багато мороки", та й хабар не отримаєш -- інша справа, коли зупиняєш авто і тримаєш в руках чиїсь документи. Зрозуміло, на кожному кроці патрульного не виставиш, тому по всьому світу, від Шотландії до Мексики, від Канади (у теплу пору року) до Бразилії, у центральних частинах міста неодмінно бачиш правоохоронців на велосипедах. Дослідження показують, що за годину людино-контакт патрульних на велосипедах у середньому 22.8 проти 10.5 патрульних на автомобілях. І це окрім очевидних додаткових переваг: підтримання правоохоронців у тонусі, пропаганда серед населення екологічно нешкідливого методу пересування, економія бюджетних коштів. Сподіваюсь, що ці "буржуйські забаганки" з'являться і в Україні. Навіть форма патрульного-велосипедиста дешевша за те, що наразі Згуладзе й Аваков пропонують українським платникам податків. 

Антон Симкович

, Закарпаття онлайн.Блоги
07 травня 2015р.

Теги: ‪реформи, ‎патрульна‬ служба, ‪‎Аваков, ‬ ‎МВС, ‬ ‎міліція, ‬ ‎поліція‬

Коментарі

Читиач 2020-09-12 / 14:03:07
Проста констатація....

szymkovycs 2019-02-11 / 11:33:22
I u Afryci Szymkovycs!

Читатель 2017-07-03 / 13:20:32
Хоть и два года назад статья написана, но... Во-первых, очень удивился, кто автор. Это "легендарный" (в позитивном смысле слова) Антон Симкович. Активист в прошлом, затем выехавший в США на какое-то время, а после, что дальше, неизвестно - то ли еще тут, то ли уже там навсегда.

Итак. Обращусь к Антону. Уважаемый Антон! Странно, что вы кое-что упустили. Вы, как человек, заставший СССР - начисто забыли, что являла собой милиция СССР. Постоянно думаю: "Это был 21й век".

Были мотопатрули, были вертолетные (!) патрули. А сейчас - в нашей, теперь полиции, "век 20". Мотопатрули не возродили, велопатрули - в ограниченном количестве. А о массовых вертолетных патрулях - сегодня речь не идёт. А когда-то, массово летали Ми-2 с надписью "ГАИ".

Степан Крук 2015-05-08 / 00:58:36
Та які там реформи?! Україні не потрібна ніяка міліція - є активісти! Не потрібні слідчі органи - є сектори (лівий, правий, передній і задній). Україна не повинна витрачати гроші на утримання абсолютно непотрібних "слідоків". Для цього є чесні і неупереджені активісти. Привяжуть до стовпа корупціонера скотчем і той через добу у всьому зізнається, поверне бюджету вкрадене і ще й своє віддасть. Все швидко, якісно і результативно! І освіта Україні не потрібна! Державою управляють неуки, або ті котрі купили дипломи в підземних переходах Хрещатика. Реформу освіти треба розпочати з "єдиного вікна" продажі дипломів. А гроші в бюджет.... Україні не потрібні ніякі органи державного управління - одні активісти і сектори. Є, правда, небезпека, що активісти розколються на активних і пасивних. Тоді лиха необеремося!!!!


Антон Симкович
Публікації:
/ 5Всі вводять санції проти РФ -- може і нам на часі?
Чому ми регулярно "майданимо"
/ 2«Та неоднаково мені...»
/ 8Моя хата скраю – але автівка в центрі
/ 16Вибіркова гласність: прохання до місцевих опозиціонерів
/ 6Народжений плазувати так і сконає в гадюшнику?
/ 5Рівні серед рівних, або хто захистить Людмилу Янукович?
/ 58Що таке українська міліція?
/ 3Прокурорам – пам’ятник, суддям – земельку, громадянам – мораторій?
/ 12Прохання до депутатів
/ 1"Туманний Альбіон"
/ 12Кембридж обрав ректора
/ 31«Спасибо жителям Ужгорода за мэра-билбордизатора»
/ 25Данина моді чи реальна потреба? Міркування про велодоріжки
/ 7«Почём нынче гласность для народа?» Поради меру Ужгорода
/ 20Гомо советікус – 2
/ 16Стосовно хабарництва у наших вишах
/ 9До питання плагіату в Україні
/ 52Тимошенко і «повстання»
/ 45Відгук на сьогоднішні події
/ 22Гомо советікус
/ 4Чи беззаконня де-факто перетвориться на беззаконня де-юре?
/ 17Хто винен і що робити з забудовою пл. Богдана Хмельницького? Або «активістам на замітку»
/ 8Два слова про Луценка
/ 34Як державі надалі контролювати народ: чи не у цьому «проблема» подвійного громадянства?
» Всі записи