СПОГАДИ ПРО ISTANBUL

СПОГАДИ ПРО ISTANBUL

Стамбул - одне  з найдревніших турецьких міст, є промисловим, фінансовим і комерційним центром країни, найбільше славиться видатними пам"ятками історії та архітектури, які по вагомості наполовину рівноцінні всім історичним цінностям і реліквіям Туреччини. Тож, відвідавши ці Ворота Сходу, можна  скласти більш-менш повне уявлення про нашого південного сусіда.

Вирушивши із Севастополя пароплавом, ми побачили стамбульський берег за 36 годин, навіть скоріше, ніж добратися із Ужгороду до Севастополя. Прийшлося  об"їхати потягом пів-України: з Ужгороду через Білу Церкву, Дніпропетровськ, Запоріжжя до Сімферополя (такі у нас "економні" маршрути), а потім маршруткою  до Севастополя. Загалом 38 годин вийшло, враховуючи ті 5 годин, які причіпний вагон стоїть у Львові.

Історія Стамбула простягається з античних часів, коли місто було столицею Східно-Римської Імперії, Візантійської  та Османської імперій, аж до часів Республіки, коли столиця була перенесена до Анкари у 1923 р.  У колишньому Константинополі пересікаються Схід і Захід, Європа й Азія, тут переплелись і сусідують різні епохи, культури й релігії. 15-тимільйонне місто знаходиться на берегах славнозвісної протоки Босфор, яка з'єднує Чорне та Мармурове моря, відокремлюючи азійську частину Туреччини (Анатолію) від її європейської частини - Фракії.

Чудові панорами  з палацами на обох берегах нам випало споглядати ранкової пори, коли місто тільки просипалося. За 2 години ми   побачили всі 30 км протоки, пропливши під двома підвісними мостами – Ататюрка (першого Президента Турецької Республіки) та  Султана Мехмеда Фатіха. Мости, що з"єднують європейську та азійську частини міста, вражають своїми масштабами  -  1560 і 1510 м довжини, 33 і 39 м ширини та 64 м висоти над рівнем води. Проїзд через них платний. Обидва мости закриті для пішоходів. Причина – часті самогубства. Але і це не спиняє бажаючий потрапити в царство Аїда. Уночі мости освічуються тисячами лампочок, здаючись із висоти велетенськими зміями, причому підсвітка Босфорського (так ще називають міст Ататюрка) змінює своє забарвлення кожні 15 хвилин.

""

Ознайомитися з містом можна самостійно або за допомогою екскурсій, які коштують від 25 до 60 доларів з одного туриста. Ми взяли одну оглядову екскурсію нічним Стамбулом, а решту часу, озброївшись картою, книжкою та інтернетівською інформацією, спокійно мандрували самі. Таким чином ми  зекономили на гіді.

Наш  корабель із милозвучною назвою "Принцесса Елена" (до речі, російське судно під прапором далекої західноафриканської Сьєра-Леоне) пришвартовувався у центральній частині міста – портовому районі Каракьой біля Галатського мосту, що розділяє Босфор від затоки Золотий ріг та ділить європейську частину міста на історичну та сучасну промислову. З порту відкриваються чудові краєвиди історичного півострову, де зосереджено більшість пам"яток історії та архітектури: знаменитий Собор Святої Софії (або  Айя-Софія), помпезний палац Топкапі, прекрасні Блакитна та  Нова мечеті, площа Іподром з обелісками і колонами, грандіозне підземне водосховище Цистерна Базиліка, Ґранд базар та Єгипетський базар.  Дивлячись на ці споруди величезних розмірів, одразу згадуєш про могутність далеких імперій.

Приміром, Айя-Софія (храм  Божої мудрості) більше тисячі років залишалася самим більшим храмом (висота 55,6 м) в християнському світі – аж до будівництва Собора Святого Петра в Римі. Всередині може вміститися 20-поверховий будинок. Свого часу християнські символи були забілені османами і написані вислови з Корану – так собор став мечеттю. Тепер  турки реставрують старовинні християнські мозаїки. Тут міститься колонна з отвором,  вставивши палець у який і прокрутивши його на 360 0  можна загадати бажання і воно неодмінно збудеться. Напевно, це правда, бо отвір мокрий від поту людських старань різних вірувань.

""

Напроти Собору Святої Софії знаходиться Блакитна мечеть або мечеть Султанахмет – перша по величині і одна із самих красивих мечетей Стамбулу, єдина у світі з 6 мінаретами і 260 вікнами. Вона вважається одним із найвишуканіших шедеврів ісламської і світової архітектури. Є одним із символів міста. Назву "Блакитна" мечеть отримала завдяки величезній кількості (більше 20 тисяч) білих і блакитних керамічних плиток ручної роботи з рослинними мотивами – традиційні тюльпани, лілії, гвоздики, троянди. Для візерунків використано понад 50 варіацій зображень тюльпанів.  Взагалі, місто просто засаджене цими  квітами різних кольорів та сортів.

 

Мечеть діюча. Вхід  для туристів із бічних дверей, біля яких необхідно роззутися і накрити голову і тіло. Вразив мінімалізм інтер"єру – жодних ікон, лише кафедра-мінбар, з якої читаються проповіді,  стіни, вкриті плиткою, та килим на підлозі.

""

Цікавим є палац Топкапі – головний палац Османської імперії до середини ХІХ ст. У ньому жили і правили 25 султанів. Назва "Топкапі" в перекладаі з турецької означає "гарматні ворота". У скарбниці палацу знаходиться одна із самих великих у світі  колекцій предметів ювелірного мистецтва, зокрема  4-кілограмовий смарагд і знаменитий "Діамант ложечника" в 86 каратів. Гарем теж входить у султанський комплекс. Це завдяки нашій  Роксолані жіночу частину перенесли до палацу. Раніше гарем знаходився за містом. У 1923 році, коли була створена Турецька республіка, палац перетворили на музей. Так,  на надбаннях минулого турки заробляють на хліб з маслом сьогодні. Тисячі туристів з усього світу з"їжджаються  до  Стамбулу, щоб побачити цю красу і розкіш. У музеї можна взяти на прокат  за 7 доларів аудіогіда, який вам розкаже на російській мові про найцікавіші експонати.   

""

""

""

А от у останній резиденції султанів та резиденції першого Президента Республіки - палаці Долмабахче екскурсії проводяться тільки турецькою та англійською мовами. І за кожною групою пильно слідкує охорона, адже палац віднедавна став офіційною резиденцією турецького прем"єр-міністра. Нам знадобилося п"ять годин, аби обійти й подивитися всі можливі будівлі і парки, розташовані на площі в 700 тисяч квадратних метрів. Палац просто створений  вражати розкішшю і помпезністю убранства, особливо тронний зал з 56 колонами і величезною кришталевою люстрою. Для  умеблювання і прикрашення кімнат було використано 14 тонн золота і 40 тонн срібла. А уночі  палаци і мечеті вміло освічуються, створюючи ефект невагомого паріння в повітрі та збуджуючи уяву.

""

Стамбул – місто мечетей, палаців, музеїв і базарів. Для нашої душі, яка тяжіє до "базарних походів" і водночас рветься до високого, – це місто справжній рай. Стоптавши ноги по численним музеям і палацам ("сарай" по-турецьки) і наситивши мозок різноманітною історико-культурною інформаціїєю, можна відразу віддатися улюбленій справі пересічного українця – поторгуватися на базарі. До речі,  торгівля тут ведеться ледь не на кожній вулиці – від печеної і вареної кукурудзи, печених каштанів, булочок у вигляді бубликів та фрешів до ювелірних прикрас. Якщо вам хочеться більшого базару, тоді навідайтеся до Гранд (Великого) базару – 150 вуличок з усіляким крамом – і день пролетів в кліп ока.  У центральній частині міста усі продавці володіють кількома мовами, звісно, лише на побутовому рівні. Українську мову тут також можна почути. Земляки і тут прижилися. При зустрічі вони з цікавістю розпитували нас про батьківщину, детально пояснювали, куди ліпше піти, де дешевше купити, коли краще приїжджати на екскурсії.

""Щодо мешканців міста. Гостинні люди, які звикли до юрм туристів. Уважно вислухають ваше запитання і постараються вам допомогти. Траплялися і поліглоти, що знали декілька мов. Окрема тема – це продавці і офіціанти. Ці говорючі люди різноманітними способами (на мигах, на малюнках і т.д.) стараються порозумітися з клієнтом. За три дні жодного разу не було, щоб нам чогось не пояснили хоча б в загальних рисах.

Найбільшими патріотами Туреччини є гіди - так захопливо і з гордістю вони розповідають про свою країну.  Патріотизм тут зустрічається на кожному кроці, хоча б у вигляді державних прапорів, що майорять по всьому місті.

Полюбляють стамбульці рибалити. На Галатському мості десятки чоловіків цілими днями сидять з вудками. Зустрічаються серед них і жінки. Ловлять якусь  невеличку рибку.

Одягаються  турки дедалі європеїзованіше, особливо у промислових районах. Переважна більшість чоловіків носить костюми. Жінки також не відстають, хоча в старій частині міста, де живуть ортодокси, їх можна зустріти у чорному одязі й хустках.



 

""

20 липня 2010р.

Теги:

Коментарі

KK 2010-07-29 / 19:50:00
Я знаю що такий маршрут можливий поїздом (Чернівці - Бухарест - Софія - Стамбул). Цікаво почути від іншх читачів, чи хто небудь так їздив, чи при наймі до Бухареста чи до Софії??....

Чужа Оксана 2010-07-21 / 11:40:00
Для Алли: спробую щось виправити. Фотопарат підвів. багато фотографій вийшло розмитими.

Чужа Оксана 2010-07-21 / 11:38:00
для КК: дякую за відгук. Умови на кораблі були нормальні: 3-охразове харчування, душ, чисті каюти. У морі при хорошій компанії час спливає дуже швидко. Коли підіймалися хвилі, деяким пасажирам доводилося пити пігулки від хитавиці. Про поїздку потягом до Стамбулу нічого не чула, тож порадити путнього не можу. На фото одні із бокових воріт палацу Долмабахче. Трьох днів, які я провела в місті, мені виявилося замало. Потрібно мінімум 5 днів, щоб хоча б оббігати більшість цікавих місць. Українка, що мешкає у Стамбулі, порадила нам наступного разу забронювати собі заздалегідь через інтернет номери в готелі. Так виходить дешевше.

2010-07-21 / 11:28:00

KK 2010-07-20 / 23:26:00
Пані Оксано - гарно описана стаття! Тому що уже давно хотів сам їхати до Стамбула, то ще Вас хочу запитати пару питань. Ви пишите що їхали 36 годин по чорному морі параплавом. Тяжко мені це уявити. Раз мав можливість їхати параплавом із гурцува до ботаничиського саду в криму одну годину. Хвилі були дуже бурхливі тоді, і уже думав що краще скакати у воду і сам поплисти! Як Вам їхалось, які були умови на кораблі? Я сам уже думав їхати з україни до стамбула потягом. Так потягом - це можливо, починаючи в чернівцях до бухаресту, звідти до софії, а дальше уже до стамбула. Тільки також, ніколи не говорив з ні ким що уже таку маршрутку сповнив. Було б цікаво почути від когось чи така подорож можлива, комфортна? Мені цікаво знати де саме знята та фотографія з великим левом? Чи то частина палаца Топкові, чи можлкиво палаца Долмабахчане? (взагалі, Ваші фоти вийшли чудово!). Останє, якщо маєти можливість я би Вам порадив прочитати дуже цікаву книжку написаною Органа Памука, славного турецького письменика 'Істанбул'. Книжка майже автобіографія Памука, де він з великою любов'ю до свого міста описує його історію і культурну спащину. Знаю що уже декілька його книжок перекладені на українські. Думаю що не будети жалувати!

Алла 2010-07-20 / 21:12:00
Оксанко, ти розповідаєш про місто (насправді іще читатиму))
але кожне місто - це його люди!
хотіла спитати: де вони?, але докрутила на світлинах...
але... скажи нам про них, а?
хоча б у коментах)

Петрос 2010-07-20 / 21:11:00
Після телеканалу "Глас" Ви не відкриваєте для мене Царгород і ромеїв . Турки всюди турки .


Оксана Чужа
Публікації:
Україна-Росія: бої тривають
Дерев’яні церкви Закарпаття уже майже століття утримують цікавість чехів
Дев’ять квадратних метрів України
/ 1Чехи розвінчують криваві міфи про бандерівців
/ 1Як отримати гранти мігрантам у Чехії
У Празі відкрили пам'ятну дошку Героям Небесної Сотні
/ 1Росія програє війну з Україною
/ 9Світлина з Mайдану стала фотографією року в Чехії
/ 1Слідами Альфонса Мухи
/ 5Чеський геній, якого повинні були забути
Креативний кінозал як альтернатива кінотеатрам
ЄДИНИЙ У СВІТІ КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ТЕАТР
Українська експериментальна бандура: США-Чехія
Виставки для сліпих
«Сонячність» поета Василя Вовчка
/ 2Піонер німецької барокової графіки
/ 7Шевченкова Катерина на чеський манір
/ 2Пам'яті владики Івана Маргітича
/ 4Спогади, що сповнюють гордістю
/ 4Відірватись від землі
/ 4МЕТАМОРФОЗИ
/ 4Кілька слів про сучасний архів
/ 7Європейська столиця квітів – Кейкенхоф
/ 1Така різна любов
/ 1Легенда про поліську отаманку Марусю
» Всі записи