«ЗЕМЛЯЧОК»

Одеського «губернатора» Едуарда Матвійчука визнано душителем української журналістики

Едуард Матвійчук
Едуард Матвійчук

Имейте в виду, что если меня за кого-то из вас будут ругать в Киеве,
то я из вас буду сдирать три шкуры.
Поэтому, лучше давайте так, чтоб меня никто не ругал за то,
что кто-то из вас что-то не доработал
Едуард Матвійчук

Про Едуарда Матвійчука пересічний українець навряд чи чув. Цей виходець із Закарпаття запам'ятався землякам хіба тим, що вперше пройшовши до парламенту у 2002 році за списком "Нашої України", через рік перебіг до Партії регіонів. В Ужгороді з постаттю колишнього вчителя фізики в Ясінях та інспектора митниці в Чопі асоціюють чи не єдину російськомовну газету "Європа-центр", у якій він недовгий час значився шеф-редактором. Газета тримається в основному на передруках з інтернету і нині цілком відійшла на маргінес. Також з його іменем пов'язують торговий центр "Люксор", який приліпився до будови критого зеленого ринку в Ужгороді і, на думку мистецтвознавців, остаточно спаплюжив вигляд головної історичної площі. Матвійчук також побував у ранзі президента ФК "Верховина". Ото, мабуть, усі відомі діяння нардепа Верховної Ради з восьмирічним стажем.
 
Цю загалом непримітну особу Віктор Янукович призначив 18 березня 2010 року головою держадміністрації Одещини, найбільшої області в Україні, рівною за площею Республіці Молдова. Чому? За які заслуги? Ситуацію прояснило те, що Едуард Матвійчук відповідав за результат президентських виборів на Одещині. Є результат – є посада. Цікаво, що ще за день до призначення всі пророкували таке відповідальне місце в стратегічно важливому регіоні відомому одеському політику, "литвинівцю" Сергієві Гриневецькому. Однак, як подейкують, на аудієнції в Януковича Гриневецький дозволив собі надто самостійне мислення, і наступного ранку одеським "губернатором" став Едуард Матвійчук.

Для Одеси це був не менший шок: тут існує доволі сильний місцевий патріотизм і бути під керівництвом "чужака" не люблять так само, як і на Закарпатті. Тим паче, "западенця", хоча Матвійчук відразу кинувся спростовувати свою "українськість". Приміром, перед 9 травня він висунув вимогу до мерії Одеси вивісити у місті червоні прапори, що зустріло спротив заступниці мера міста Тетяни Фідірко, як також міськради, котра стала на захист державного стяга. Уже за тиждень свого управління Матвійчук видав розпорядження, за яким Одеська обласна адміністрація повинна вийти зі складу співзасновників газети "Чорноморські новини", що означало одне – припинити частку свого фінансування. А це значить – приректи газету, якщо не на моментальну смерть, то на повільне згасання.

Із сокирою на "Чорноморку"

І тут слід сказати, чим є  "Чорноморські новини" ( в народі – "Чорноморка") для Одещини.  Це найстаріша газета регіону, якій вже перевалило за 90 років і котра пережила різні етапи в своїй довгій історії. Так, у 1937 році було розстріляно трьох її редакторів, але газета все одно виходила. Видання друкувалася й під час війни, за що було нагороджене медаллю "За оборону Одеси". Десять журналістів "Чорноморки" загинуло на фронті. Завжди "Чорноморські новини" були державною газетою і завжди – україномовною. По суті, це був  голос української громади в переважно російськомовній Одесі. Другим співзасновником "Чорноморки" є трудовий колектив редакції.

 "Чорноморка" отримувала певні дотації (не казна-які великі) з обласного бюджету. Так само, як і російськомовні  "Одесские известия", болгаромовна "Роден край", молдавомовний "Лучаферул", грецький "Одіссос" чи "Армянский вестник". Едуард Матвійчук з цього списку викреслив тільки єдину обласну україномовну газету. Мовляв, треба економити бюджетні кошти. При цьому "Одесским известиям" цьогоріч дотацію збільшили на 1,05 мільйона (до 4,33 мільйона гривень) тоді як "Чорноморка" претендувала лише на 820 тисяч.  За переписом 2001 року українську мову рідною визнав 61% жителів Одеської області. Північ Одещини – всуціль українська. Не рахуватися з цими фактами – ознака політичної сліпоти.

Без сумніву, рішення Едуарда Матвійчука має зовсім не економічне підґрунтя. Це абсолютно антиукраїнський, цинічний і викличний жест нового "губернатора". Мовляв, всі можуть мати дотації з обласного бюджету, окрім україномовної газети. Едуард Матвійчук у своїй антиукраїнськості йде ще далі. На всіх нарадах, публічних зустрічах (у тому числі прес-конференціях) він принципово спілкується винятково російською мовою. У серпні на нараді щодо мінімізації пожеж, запитавши підлеглого Степана Возненка, що робиться для заборони спалення стерні і нічого переконливого не почувши, відрізав: "Встал, и кругом вон!"

Відмиваючи "тавро"

Матвійчук наче хоче змити з себе тавро уродженця Західної України, демонструючи антиукраїнськість, якої не дозволяв собі жоден керівник Одещини до нього. До виборів колишній учитель фізики в Закарпатській Гуцульщині пообіцяв зробити російську мову в Одеській області "регіональною". І "начхати", що мовне питання не належить до компетенції голови облдержадміністрації. Головне: прокукурікати перед виборами чергове антиукраїнське гасло. Критично про дії нового "губернатора" Одещини написано вже чимало  всеукраїнською пресою. Нікому не зрозумілий його антиукраїнський запал.

Не дивно, що Національна спілка журналістів України  внесла Едуарда Матвійчука в десятку найбільших душителів української журналістики. Повний парадокс полягає в тому, що він сам є  членом тієї самої Національної спілки журналістів! На особисте звернення до нього голови Спілки Ігоря Лубченка він, ясна річ, не відреагував.

Проте, виявляється, колишній перебіжчик із "Нашої України" пресу таки любить. У газеті міської організації Партії регіонів "Региональный вестник", у номері за 4 серпня красувалося аж вісім (!) зображень Едуарда Матвійчука. Вісім фото на шістнадцяти сторінках: подібного не дозволяли собі партійні бонзи навіть в комуністичні часи!

На одному з розворотів цього номера у всіх без винятку дванадцяти інформаціях йшлося про "боже знамення" – діяльність обласного керівника Партії регіонів. Читаєш і не віриш своїм очам: Едуард Матвійчук "прізвал", Едуард Матвійчук "заявіл", Едуард Матвійчук "обратілся", Едуард Матвійчук "виразіл"... І так далі у схожому пафосно-канцелярському стилі. Не дивно, що в Одесі новоспеченого  "губернатора" називають вже "гауляйтером" Одещини або "Матвєєм Піарчуком".

А поміж тим великий захисник російської мови може стати другим українським "проффесором". Якось у телеінтерв'ю чиновник розмірковував, зокрема, про виховну роль патріотичної поезії радянської доби. Розповідав, що його улюбленим поетом є Роберт Рождєственскій і цитував вірш "Жди меня", щиро вірячи, що він належить перу цього автора. (Хоча цей хрестоматійний твір шкільної програми написав Костянтин Сімонов).

Ще гірші знання Едуарда Матвійчука  російської мови, яку він так палко взявся захищати невідомо від чого – в Одесі їй точно нічого не загрожує. Увесь Інтернет облетів особистий запис Едуарда Матвійчука у книзі почесних гостей однієї з одеських шкіл, де він примудрився в одному реченні зробити кілька грубих помилок. Причому рівня перших класів. Зокрема, у словах "нашых" і "жыть" після "ж" і "ш" замість російського "и" він написав "ы". Ото дав напуття школярам! А його прес-служба, вочевидь така ж "грамотна", сфотографувала те "мудре" побажання з особистим підписом "боса" та оприлюднила світлину на офіційному сайті ОДА.

Ільф, Петров, Бабель, Паустовський, Катаєв, певно,  перевертаються у могилах. А дотепники відразу перехрестили Матвійчука в "губернатора ЖЫ ШЫ". 

Прикро, що з цією людиною одесити тепер асоціюють Закарпаття. Край національної толерантності і тисячолітньої традиції плекання свого українства навіть в умовах чужоземного панування.

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
14 жовтня 2010р.

Теги: Матвійчук, Одеса, губернатор, антиукраїнськість

Коментарі

М.Т. 2010-10-21 / 09:59:00
Я щиро радію, що пан Матвейчук є губернатором Одещини, а,не приведи господь, нашого краю.
А одесити голосували за ПР , може тепер зрозуміють із кого складається ця партія. Матвійчук там не виняток.

KK 2010-10-19 / 01:13:00
Вважай, Жаливо, бо залишися як твій побратим по руснстві Ґетзько, який часто відвідує всякі московські больниці...Я памятаю що Дохтор Фелдман був десь відкрив шпиталь для серйозно хворим на русинстві...можливо що десь ближче чим в москві......:)

Микола Староста (Жалива) 2010-10-19 / 00:10:00
Прокол.. :))))) КК - прокол.

KK 2010-10-18 / 16:13:00
Жалива - уже вам давно пора поїхати до край афаристів, Одеси, і відкрити вашу школу руинської бутафорії. Але скоро, поки ще Перший Міністер Ґетзько свою перше не відкриє! :)

2010-10-18 / 15:03:00
Какаду... - просто говорящий попугайчик.

Микола Староста (Жалива) 2010-10-18 / 11:40:00
КК... який ви "слабак" як легко вас можна спровокувати.... ЗАБРЕХАЛИСЯ ви поважний :)))))))))))))))))
ПИСОБОЛ!!!!!!!!!!!!!!!!

Цікавий 2010-10-18 / 11:36:00
"А я спокійно живу на свою родіну, і не звідки і не втік??....." КК знову брешете, ви ж писали, що паспорт уже отримали.

KK 2010-10-17 / 23:20:00
Цікавий - але я би також хотів знати за що самe Жалива гордиться за свого земляка? Тільки за те що він попхався до політичної верстви в Одесі?? Стаття детально описує про людину яка справді нічого більше не презентує чим той одеський офаріст, яким Матвійчук і є. А я спокійно живу на свою родіну, і не звідки і не втік??.....

Цікавий 2010-10-17 / 20:08:00
Пане КК, якщо Жаливу якось можна зрозуміти, він гордий за свого земляка, то вас і чорт не пойме, ви теж втекли з свої родини, але так нічого не добилися.

KK 2010-10-17 / 17:37:00
Жалива - я тобі поможу цей раз. Признайся, хоть раз правду: що тобі цей Матвійчук навіть не знакомий, тим менши його 'успіхів' в Одесі. Признайся що фігура Матвійчук тобі цікава і навіть служить як прикладним, тому що ти тут бачиш ще одного малороса із закарпатті який досягнув вищу посаду. Ой, як би тобі хотілося б влісти до вищої посади? Але як тобі це зробити? Ти мабуть також мусиш втікти десь до іншого областю як цей аферист, щоби обдурити людей де тебе не будуть знати!:)

KK 2010-10-17 / 17:13:00
Жаливо - Сталін і Гітлер ще більші 'області' здобули і 'успіхів', але мало хто цих чортів буде хвалити? А що саме можети ви сказати, кроме те що Матвійчук здобув вищої посади, доброго про вашого колеги??

Микола Староста (Жалива) 2010-10-17 / 16:56:00
Якщо людина добилася таких успіхів, що очолює таку не "легку" область, я за нашого земляка ... просто радий, молодець.

KK 2010-10-17 / 16:14:00
Я так і думав що через 24 години то Жалива абсолютно нічого доброго не зможе знайти писати про його товариша Матвійчука. Нуль!

местный 2010-10-17 / 11:18:00
"Не по християнськи" - ну к Эдику Матвийчуку это точно не относится. просто по причине происхождения :)

2010-10-17 / 09:54:00
Микола Староста (Жалива),, 16.10.2010 11:19
Не по християнськи, коли в людини все сіре: погляд,душа,думки і такі статті,коли нема оптимізму, людина деградує.
Треба іти своєю дорогою, а такі люди хай говорять, що їм влізе...

То покайся Миколо. Бо душа в тебе вже давно за ПРдунів почорніла, брешеш і брешеш кругом, а по суті сказати нічого.

город 2010-10-17 / 01:14:00
Матвійчук був мудак ще митником, де його зневажали навіть колеги. У Закарпатті його ніколи б необрали навіть у сільську раду, а у ВР він пролазив лише за партійними списками.

*** 2010-10-16 / 21:18:00
Харизма тоже дело не последнее. Сейчас проезжала по проспекту, взгляд остановился на изображении Сергея Николаевича (ещё недавно там красовалась госпожа Конар), а с обратной стороны-она, словно прислонились друг к другу спиной. Смотрится обалденно.Отбросив политические подоплеки, просто красивая пара.

:) 2010-10-16 / 19:26:00
Що одне -- жалива, що -- друге (одеське).

Користі -- жодної. Лиш би прокукурікати про себе. Аби їх не забули :)

KK 2010-10-16 / 19:12:00
Жаливо - якщо ви хочети захистити Матвійчука, то будь ласка поясніть читачам щось доброго про вашого друга??

KK 2010-10-16 / 18:15:00
Що саме Жалива бачить сірого, не христіянського в цйому статті не ясно? Тільки один малорос (Жалива) може таку не підставну критику (бутафорію) писати коли пробує захистити другого малороса (Матвійчука). Жаливо, тобі уже давно час перейшов коли треба тобі 'іти своєю дорогою'.


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 3Що показав перепис у Румунії?
/ 1Загублені у коханні
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 42Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
» Всі записи