Василь Кузан: Радити – невдячна справа. Радив би просто читати

-  Що Ви читали останнім часом? Ваші враження.

- Час від часу я повертаюся до «Літературознавства» Юрія Шевельова. Це не пов’язано з подіями в Харкові, просто такі книги мені читаються довго і не за один присіст. Кілька тижнів я живу під враженням від прочитання трьох книг: «Горянин» Мирослава Дочинця, «Гартування води» Олександра Косенка та «Стенокардія» Маріанни Шутко. Хоча у мене під рукою лежать Еріх Фромм, Тарас Мельничук, Мілорад Павич, Юрій Винничук, Бруно Шульц – їх книги я трохи відсунув у часі, бо зацікавленість моя виокремила із літературного потоку закарпатських авторів. Олександр Косенко, хоча він із Кіровограда, може вважатися земляком, бо ми разом підкоряли Говерлу. Мирослав Дочинець вміє занурити читача у такі ментальні та мовні глибини, що не захоплюватися його письмом просто неможливо. А Маріанна третю свою книгу інтимної лірики видала так оригінально і елегантно, що днями у прямому ефірі її «Стенокардію» назвали книгою серця. Справжня жіноча поезія, наповнена емоційними думками та імпульсивними емоціями, відвертими зізнаннями та інтуїтивними відкриттями життєвих істин, надривом та відстороненим спогляданням одночасно. Хто хоче глибше пізнати справжню жінку, її природу і сутність мусить прочитати поезію Маріанни. Саме про ці три книги я написав окремі відгуки.

- Як обираєте книжки для читання?

- Часто інтуїтивно відчуваю, що сьогодні треба читати саме цю книгу. У мене велика бібліотека, багато поезії, філософії, літературознавства, світової класики та книг із автографами, то проблем не виникає. А от, що придбати? – тут я керуюся кількома чинниками. Читаю багато в мережі, тож роблю висновки і планую покупки в залежності від того, що сподобається. Інколи вибираю щось із того, що рекомендує «Буквоїд», часом користуюся порадами друзів. Тепер хочу дістати Іздрика «Ю» та найсвіжіші книги Степана Процюка та Євгена Барана. А прочитати – подаровані «Білий кречет» Володимира Шовкошитного та «Слово і меч» Василя Горбатюка.

- Що можете порадити для читання іншим?

-  Радити – невдячна справа. Радив би просто читати. А що? - Справа смаку і зацікавлень кожного. Але, крім названих уже книг, ще кілька ризикну назвати. Юрій Щербак «Час смертохристів», Ігор Римарук «Божественний вітер», Нестор Махно «Сповідь анархіста», Григорій Клочек «Енергія художнього слова», Ян Твардовський «Ще одна молитва», поезію Леоніда Талалая та всю Українську поетичну антологію, яку видає тепер Іван Малкович.