Модератор вечора Андрій Любка стверджує, що «Тут похований Фантомас» – збірка есеїв, колонок, коротких історій, які писалися впродовж 4 років. Цікаво, що на політику письменник тут дивиться крізь призму культури, мистецтва.
Юрій Андрухович розповідає, що вирішив видати цю книгу випадково, коли через те, що в одній з поїздок у нього не виявилося що почитати, почав переглядати власні тексти – колонки для «ТСН. Погляд». І несподівано для себе відкрив, що деякі з них залишаються актуальними. Так і відібрав дві третини для книги – понад сімдесят творів із двох сотень текстів.
Письменник обрав таку назву, бо вона інтригує: «Ми ще пам’ятаєм епоху «Фантомаса». Коли фільм вийшов на екрани глядачі очікували всемогутньої людини, незвичайної атмосфери. Люди думали, що буде страшно, а було смішно, бо французи зробили кінокомедію, – пояснює Юрій Андрухович. – Страх – невід’ємний у нашому житті, але маємо і можливість сміятися. Тому «Тут похований Фантомас», бо ми його позбулися, але він нагадує про себе і заважає нам».
На презентації письменник прочитав кілька творів, серед яких «Колишні жінки», «Синдроматика виходу», «Європа, поле битви» та інші.
На питання про новий роман митець відповідає: «Є сенс очікувати. Я сам очікую цього (Сміється. – Авт.). Вимальовується щось, але це не буде роман». Юрій Андрухович називає цю книгу найдовшою, бо в неї увійдуть життєві історії про відомих і невідомих нечестивців, першу з яких написав ще 1990 року, а над кінцевими працює й нині.
До речі, Юрію Андруховичу дісталося ґран-прі цьогорічного фестивалю «Березневі коти» і металева статуетка (автор Едуард Магдинець). За словами Віка Коврея, це вже шосте ґран-прі фесту. Попередні нагороди отримали Богдан Задура, Юрій Винничук, Міхай Габай, Павло Ковач… Переможців обирає оргкомітет, зазвичай ним стає наймасштабніша постать фесту.
Іванка Когутич, Медіа-центр УжНУ