На Міжгірщині взялися за облаштування набережної

Про річки в людей найліпші спогади, плин і дзвін яких ніжать душу, пестять серце. Мій покійний дід Іван Гримут, якому, дякуючи Богу, судилося на білому світі прожити 85 літ, неодноразово розповідаючи у широкому колі онуків і правнуків про босоноге дитинство і нелегкі зрілі роки, добрим словом не забував згадати і лугівку, що голубою стрічкою кривуляє поміж осель лозянців. За його словами, у минувшину русло було чистим-чистим, як людська сльозинка, повноводним.

На Міжгірщині взялися за облаштування набережної

Колись із горян мало хто запасався глибокими колодязями, газдині черпали воду прямо з річки.

А які зграйки форелі сріблилися у бистрині! Ілюструючи розміри риб, мав натуру предок перед нащадками долонею правиці "відсікати" аж вище ліктя другої руки. Не забував спом'янути і береги, котрі з покоління в покоління зміцнювалися вербами, сіялися лозняком. Акуратне побережжя, як правило, вщент купалося в духмяній м'яті, рябіло буйним різноквіттям.

Та ба, не той вже нині потічок, вода не та. І не лише в одному рідному Лозянському. Чого таїти, у новому тисячолітті швидкоплинні і голосисті перлини Верховини перетворилися у річки тривоги нашої. Цнотливих джерел у мальовничому гірському краї стає все менше і менше. Заслабла могутня Ріка. Втрачає достоїнства Теребля. Навіть тьмяніє краса Чорної ріки. Хтось може оптимістично підбадьорити: до трагедії ще далека дистанція, біди малих річок не зрівняти з тими, які терплять моря і океани, відомі озера. Можна в певній мірі заспокоїтися з життєлюбною думкою, але є в ній і клин — із дрібних екологічних лих, коли бездумно підкорюється природа заради перебіжної вигоди, ліпиться катастрофа у навколишньому середовищі. Дивитися крізь пальці, як поступово пересихають струмки, проявляється байдужість до тих, хто не любить, а губить природу, погодьмося, це все рівнозначно тому, що свідомо наближати загибель всієї планети.

Хто підточує здоров'я живій воді глибинки, тонізуючими якостями якої все-таки продовжують захоплюватися далекі і близькі мандрівники Міжгірщини? Раніше, зокрема, показували пальцем на місцеві колгоспи, з роїння молочнотоварних ферм яких повсюдно стікала брудна гнійна рідина. Серйозні претензії адресувалися і лісокомбінату, потужна техніка якого гусеничними підошвами за трелювання деревини систематично каламутила хащовиті річища. Флагман промисловості району безнадійно зачах, а на колгоспному ладу навічно покладено хрест, та, як не прикро, біди не припинилися. Найстрашніше теперішнє нещастя — пластмасова тара, яка легковажно сплавляється ріками. Волосся дибом встає за відвідин у долонях гір водосховища у Мерешорі: перед загатою Теребле-Ріцького ГЕС накопичується справжнє море товарних упаковок. Бережини практично всіх сільських потоків аналогічно "уквітчані" тюками непотребу, особливо після дощових злив. Живуть же деякі за хибними принципами: нам море по коліна або після нас хоч потоп. Та й тиші нема в зеленоокому краї — ліс рубають комерсанти так, аж тріски летять наліво-направо, холоднокровно розчиняючи у зворах паливо-мастильні матеріали, котрі грішно повзуть до студених водних нор. Вода все стерпить — ця хвороблива точка зору, на жаль, міцно прижилася в практиці багатьох хазяїв. А які наслідки загрожують — задумовувалися хоч раз? До всього, як демонструє час, ліс рубають — ріки міліють...

Гірких прикладів назбирається чимало. На околиці Вучкового майже зник диво-гейзер, на Грабівці — житловому масиві Міжгір'я — знищилося придорожне цілюще мінджерело. Або, скажімо, із-за того, що на Чорній ріці перед греблею музею лісосплаву не чистилося "золоте" дно — тисячі і тисячі кубометрів намулу, за словами дослідників, за удобрення могли вернути силу пісній землі в горах — відтак за раптової повені був зруйнований найунікальніший у світі культзаклад...

Халантне відношення до голубої скарбниці не знає прощення — покарання неминуче рано чи пізно. Прикро, що ми навчені тільки пошепки говорити про болючі проблеми. Треба гучно бити в набат, щоб не залишитися без повітря, води.

І все-таки знаходяться сучасні "зелені" і "голубі" патрулі. Хіба не втішає, що на сусідній міжгірській набережній вулиці торує собі дорогу "оазис". Живучи поряд р. Ріка Михайло Блецкан, Петро Цендра посадили і дбайливо доглядають за вербами, кленами, яворами, берізками та фруктовами деревами. А ще встановили мебель — смерековий стіл і лавиці. Відпочивати тут — одна лепота! Влітку у цьому місці плодиться рій пляжників — така собі верховинська "Копакабана". Біля водоймища зараз збирається і юрба рибалок. А неподалік сім'я Василя Гриба причепурила прибережну смугу саджанцями пахучих троянд. У свою чергу ентузіаст Федір Козак на протилежному боці в'юнкої водної артерії посадив аж цілу вервечку верб, щоб бурхлива ріка не підмивала грунт, краючи берег з ділянками. Життя засвідчує, що подібний дідівський спосіб як дешевий, так і служить надійним щитом землі. Таких вартових природи побільше б... Завідувач Теребле-Ріцьким сектором ОНПС Петро Мишанич резонно каже: за благоустрій і чистоту треба боротися миром. Не забуваймо народну мудрість: рятуючи річку, ми спасаємо життя.



 
 

Василь Пилипчинець, "Верховина". Фото автора.

16 серпня 2010р.

Теги: річка набережна, облаштування, пляж, сміття

НОВИНИ: Соціо

19:00
/ 2
В Ужгороді суд підтримав "владний" "дерибан" понад 1 га землі із зеленими насадженнями на Кримській
16:24
/ 6
В оперативному командуванні "Захід" відреагували на заяву ФК "Хуст" щодо затримання футболіста
15:12
/ 22
Папа Франциск призначив очільником Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Мацапулу
11:44
/ 1
На Донеччині поліг Віталій Мацола з Лазів Тячівської громади
00:15
/ 1
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Юрієм Семиряжком
22:11
Плюси, мінуси й підводні камені річки Тиса. Відеорепортаж із берегів "Стікса для ухилянтів"
12:05
Учора в Тисі знайшли тіла ще 3-х потопельників, що не добралися до Румунії
11:58
/ 2
В Ужгороді завтра попрощаються із Євгеном Белкіним
21:14
На Закарпатті житель Золотоноші хотів потрапити до Румунії в спідниці, з перукою та паспортом сестри
20:14
/ 1
На війні з росією поліг Василь Головчак з Міжгір'я
19:53
У словацькому ПП "Вишнє Нємецьке" полагодили сканер і відновили пропуск вантажівок
09:18
/ 3
В Ужгороді у вівторок попрощаються із полеглим захисником Юрієм Семиряжком
23:45
/ 1
Українська мова у шкільництві на Закарпатті австро-угорського періоду (ДОКУМЕНТ)
21:00
/ 5
"Хуліганки" з циганського табора в Оноку вибачилися за свої дії біля ТЦК у Виноградові, а інші учасники безчинств власноруч полагодили ворота
10:50
Великоднє привітання предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Епіфанія
21:41
/ 1
"Вітаю вас усіх зі святом Христової перемоги", – глава УГКЦ у Великодньому привітанні
19:34
На словацькому пункті пропуску "Вишнє Нємецьке" вийшов з ладу сканер, пропуск вантажівок зупинено
15:52
/ 13
Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на Боржаві на Закарпатті
14:04
/ 56
Перелік парафій МГКЄ, які святкують Великдень з усією Україною 5 травня
17:28
Графік руху комунальних автобусів в Ужгороді на Великдень
11:04
/ 3
Графік освячення великодніх кошиків у храмах Православної церкви України в Ужгороді
10:59
У Мукачеві також відкрили центр рекрутингу української армії
13:35
Прийшла звістка про загибель на війні з росією Михайла Світлика з Королева
21:39
У "Світі велетнів" у Боздоському парку Ужгорода згорів заколотник Гроджут
16:59
/ 4
В Ужгороді розпочав роботу новий Центр рекрутингу української армії
» Всі новини