Українська мова у шкільництві на Закарпатті австро-угорського періоду (ДОКУМЕНТ)

Дана публікація не претендує на висновок про загальний характер застосування мови у шкільному навчанні дітей наприкінці ХІХ століття на Закарпатті, яке адміністративно тоді входило до складу Угорського Королівства.

Українська мова у шкільництві на Закарпатті австро-угорського періоду (ДОКУМЕНТ)

Наводячи порядок у домашньому родинному архіві, знайшов цікавий документ, який дає підстави для висновків про шкільну освіту краю того періоду, а найперше – про застосування мови у шкільному навчанні дітей. Цим документом є знайдений мною шкільний зошит мого діда Ференца Івана Грицевого (Григоровича) за другий клас 1894 року (фотографії додаються). Раніше я віднайшов ще два зошити, написані угорською мовою, за 3 клас 1895 року.

Тексти зошита дають матеріал для певних суджень. Насамперед, відсутність у зошиті виправлень, плям, забруднень свідчить про високу акуратність учня. По-друге, великий обсяг текстів як для учнів другого класу. Очевидно, це якісь диктанти. Вік учня на той час становив 10 років (1884 р.н.). Навчання у школі починалося, мабуть, з 8-9 років. Отож і фізична здатність дітей до навчання була більшою, позаяк воно починалося у старшому віці.

Та головний ексклюзив документу полягає у виявленні мови навчання дітей. Тексти свідчать про застосування української лексики з його варіаціями закарпатських говорів, української абетки, зокрема літер «й», «і», м’якого знаку; багато елементів українського правопису. Застосовано також для написання слів і твердий звук «и», застосовуючи для цього сьогоднішню літеру «російської абетки – «ы». Застосовано у текстах зошиту, широко вживаного на Гуцульщині  звуку «и» замість «і» і, відповідно літери для його позначення, наприклад: не Іван, а Иван. Але краще про ці філологічні аспекти хай скажуть філологи. Головне, документ розвінчує міф про застосування на Закарпатті у навчанні того часу староболгарщини (церковно-слов’янської мови). Українська ідея, українська мова, український правопис, українська абетка поступово утверджуються у закарпатському краї, не дивлячись на розділеність українських земель кордонами, політику мадяризації та ізоляції, зокрема від сусідньої Галичини, яку тоді проводило Угорське Королівство.        

Ференц Іван Гриців (Григорович)

05 травня 2024р.

Теги: мова, Ференц, учень, зошит

Коментарі

Ужгород 2024-05-06 / 18:02:36
Треба перефотографовувати під добрим освітленням: або на сонці, або під лампою. Бо нічого не можна прочитати з рукопису.


Петро Ференц
Публікації:
/ 12Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
/ 4Сигітський визвольний похід. Тріумф і трагедія
/ 6Ухвала про злуку ЗУНР і УНР у Станіславі та представництво Закарпаття
/ 5Михайло Тиводар. П’яті роковини
Іван Жеґуц та його "Книжка і преса - їхні шляхи у Закарпаття протягом двох століть"
/ 7Як жити з "ворогом народу"?
/ 11Олекса Борканюк і декомунізація історії комуністичного руху Закарпаття
/ 3Підкуп був, підкупу не було
/ 12Погані українські президенти і добрий український охлос
/ 4Голодомори, політичні репресії, терор, погроми, депортації
/ 5Перші польові матеріали, або Записник бесід з батьком
/ 53Ти, дебіле, або Булінг учителя Богданської школи
/ 56Московське православ’я на Закарпатті як дітище МГКЄ
/ 13Родина Поповичів з Богдана
/ 10Богданські смереки, або Похвала глупоті
/ 5Освітній закон і Угорщина. Історичний контекст і завдання на перспективу
З літопису села
Український чин Закарпаття в період угорської окупації та початку встановлення радянського тоталітарного режиму (1939-1945 рр.)
/ 5Пам’яті батька
/ 2Юрій Ерстенюк. На таких тримається Україна
/ 1"Золотий" вересень
/ 1Хата Калинюка
/ 10Михайло Тиводар. Слово про Вчителя
/ 36Бібліотека, фітнес і комунальне майно
/ 2Старе гуцульське фото з ХІХ століття
» Всі записи