Вік Коврей: "У нас є що сказати Україні"

Юрий 2009-05-15 / 09:00:00
Балога-Ющенко таки приведуть до влади партію тричі несудимого Януковича. Адже оперу написав і опублікував Бироваш Максим не задурно. Ця опера безцінна. От куди ідуть народні гроші і титанічна енергія

Бироваш Максим 2009-05-14 / 01:41:00
"...сковородинська "філософія серця", характерна ментальності всіх українців."




МІНІСТР ТА СИН МІНІСТРА

8 мая 2009 Дійові особи: Поліцай. Український міністр. син українського міністр. Міністр та його син, похитуючись, підходять до входу в аеропорт. Там їх зупиняє поліцай-охоронець Поліцай. Tickets.

Український міністр. (мовчки дивиться на нього пяними каламутними очима)

Поліцай. Tickets!

Український міністр. (повертає голову до сина). Мммм...

Син українського міністра. (пяно киває головою)

Поліцай. Sie getrunken?

Український міністр. Нам на-до на са-мо-льот!


Поліцай. Was?

Український міністр. Да... Нас... На самольот. (жестом показує в бік летовища)

Поліцай. Nein! Kann nicht betrunken!

Український міністр. Шо?

Поліцай. Konnen nicht trinken!

Український міністр. Шо? (повертається до сина)

Син українського міністра. (кричить поліцаю наче глухому) Я унт май фазер лєтєть нах остен! Ты нас пропускать! Ферштейн?!

Поліцай. Ich verstehe, dass Sie sind betrunken!

Син українського міністра. Мля! Сышишь, ты хоть знаешь кто мы?! Майн фазер грос фюрер он Юкрейн!


Український міністр. (шепоче синові) Я ещё не фюрер...

Син українського міністра. ...гросс полицай фюрер! Главный мент! Понимаешь?!

Поліцай. Nein!

Український міністр. Шо він хоче?

Син українського міністра. Гроші.

Український міністр. Багато?

Син українського міністра. А хез... шас спитаю. хав мач ту зе фиш?

Поліцай. Konnen nicht trinken!

Син українського міністра. Каже «сто евро».


Український міністр. Та пішов він на х...! (повертається до поліцая) Слухай, ти! Я, млять, міністр внутрішніх справ! Я вимагаю, щоб мене пустили на самольот! Я в важній командіровкі!

Поліцай. Konnen nicht trinken!

Син українського міністра. Шо ти сказав??? Ти мнє щас за мого прадеда замученого в концлагере в 44-м ответишь, фашист!

Український міністр. (шепче) Твій прадід на них работав в 44-м...

Син українського міністра. За то, что ушлі в 44-м і зарплату прадєду не виплатили!

Український міністр. О! за ето можна!

Син українського міністра. (штовхає поліція)

Поліцай. Rufen Sie die Polizei!

Син українського міністра. Кого ти послав??? (б'є поліція по писку)


Український міністр. Так йому! Хай помнять наших дєдов!

Син українського міністра. На, бля! (намагається дати підсрачника, але падає)

Поліцай. Polizei!

Син українського міністра. Ах ти ж мусор поганий!

Український міністр. Е! Ти не забувай, що у тебе батько міністр МВС!

Син українського міністра. Ах ти ж фашіст!!!

(вбігають поліціянти і починають крутити руки сину)

Син українського міністра. Батько! Где ты! Слышишь ли ты?

Український міністр. (кричить щосили) Слышу!!!


Український міністр. (задоволений, що вийшло краще, ніж у Ступки, починає співати) Этот день Победы порохом пропах!..

(синові одягають на руки кайданки.)

Український міністр. (сує руку до кишені) Щас я вас, бл...єй!...

Син українського міністра. (кричить) Постріляй їх на х... всіх!

Український міністр. (дістав з кишені телефон) Та йоба...рот! (кидає щосили в поліцаїв і знову лізе рукою в кишеню)

Поліцаї хапаються за свої кобури, але

міністр дістає з кишені червону книжечку з написом «Народна самооборона».

Український міністр. Та йоба...рот! (знову кидає її в поліцаїв і знову лізе рукою в кишеню. Поліцаї навалюються і на нього. та міністр встигає втретє щось витягнути з широких штанин. Поліції з острахом дивляться на ту річ і розгледівши відсахуються від міністра миттєво звільяючи його)

Український міністр. Шо, бля? Всралися, бля?! Нате, бля! (тицає іншу книжечку кожному в пику)


Поліцай. (всі поліцаї перелякано шепчуть) Passport Israel... Passport Israel.... Passport Israel...

Міністр стоїть посеред сцени, в витягнутій руці тримає паспорт Ізраїлю. Довкола стоять заціпенівші поліцаї. Трохи осторонь так само заціпенівші троє поліцаїв тримають з заломаними руками сина міністра.



Завіса.

Max 2009-05-08 / 14:16:00
Не можу бути такою категоричною, бо не дослідила роботи цсіх вищезгаданих поетів, лише чула декілька: у компліментах не розсиплюсь, але, можливо, воно мені просто незрозуміле. А от фести (Екле, Березневі коти) - дійсно хороші і побільше б таких!!! Зрештою фести - це не не лише поезія. Там багато елементів за якість яких я готова заступитись :)))

Урзус 2009-05-07 / 22:32:00
Алкогольний стан - ще не запорука поетичного успіху :)

Юрий 2009-05-07 / 16:33:00
Раджу алкоголікам прочитать хоч один вірш, який їм сподобається, і вивчити його на пам'ять (це легко), тоді дурь з голови вилетить

алкоголік 2009-05-07 / 12:41:00
2Урзус: єсть падазрєнія счітать чьто бальшінство єтіх паетав с етама самава стана алькагольнава не виходят...

Урзус 2009-05-06 / 22:57:00
Як казав літературний герой радянських клясиків - "Больше вопросов не имею"


Коли мені було трохи за 20-ть, я таке міг на кілограми писати, але лінився. Видати це за сильну поезію не наважився б навіть у стані сильного алкогольного сп"яніння :|

Юрий 2009-05-06 / 13:18:00
"де гори відступають перед Панонією"


Така собі стисла образна історія Закарпатських заморочок. Літератор мислить образами, метафорами, епітетами, гіперболами... .

Я зрозумів, що гори - це Карпати, Русь. В Панонії, як відомо, розташувалась Угорщина.

Цікаво, як пан уявляє совковський перід? Що перед чим відступає або наступає?

ник 2009-05-06 / 10:46:00
Візитівка візитівки



Я поет зовут Коврэй

От меня вам всем порей

Невік 2009-05-06 / 10:38:00
Від вас дочекаєшя. Довгі роки чекав, все марно, як бомж одягався(концептуальний), не мився не брився, з Любкою(епатажним)водився, вірші свої не декламував, навіть їздив подивитись на справжніх сучасних українських поетів, для самозаспокоєння, а визнання не йде. Висновок один я геній, а навколо мене..., що навколо мене? що це ? Що це все таке?

Заспокойся Це все.. Це все твій талант .



и зняв з себе Отруювач дійсності

синя оправа чорна гумка пластмаса це навіть не скло



Світло з-за хмар знайшло нові відтінки

Небо невиспане хмари похмурі молись буде Дощ



Чайки з Каченятами уживаються разом в комишах


лю.........

*** 2009-05-06 / 10:21:00
тому й усвідомлюємо що ми найкращі й не тільки в Закарпатті!

Це бугага. Якщо людина сама про себе говорить такі речі, це вже свідчить про її зіркову хворобу, невиправдані понти. Такі слова повинні говорити читачі і критики, а не самі "митці"


П.С. стішки не вразили абсолютно

grey 2009-05-06 / 10:09:00
:)))

вік 2009-05-06 / 09:08:00
літературу читаємо не переживайте тому й усвідомлюємо що ми найкращі й не тільки в Закарпатті! як не крути а рата дійсно візитівка (яка це вже інше) вважатимемо що я позитивна! а соромитись за себе треба що тупите й не робите чогось якісного! вірші знайти в неті не важко але для тих хто не читав а засуджує будь ласка текстик:




33

образи

гіпертекстова поемка



ти зняв з себе Отруювач дійсності

синя оправа чорна гумка пластмаса це навіть не скло



Світло з-за хмар знайшло нові відтінки

Небо невиспане хмари похмурі молись буде Дощ




Чайки з Каченятами уживаються разом в комишах

люди поспішають тиснява грандіозна всім мало місця



Вода тече підспівуючи машинам на мості

Літак різонув небо навпіл воно білим кровоточить



ідеально розфарбовані Дерева бентежать

Щось ТРАПИТЬСЯ Щось має СТАТИСЬ адже це не спроста



Сонце сідає мобільний СІДАЄ


Камінці мокрі Трава мокра і ця напівобгоріла колода



безглузді перельоти птахів із зловісним криком

Голод що дошкуляє комарі кружляють ручка не пише



Все проти тебе і ти проти себе також

так довго тривати не може зморений відключаєшся ІДИЛІЯ Померла



ти озираєшся навколо все по-старому

Міст стоїть Річка живе нічого не змінилось




проспавши сотню років серце не закам’яніло

Воно чує звуки бачить дива радіє рухові



17 м’язів працюють на обличчі

та помічаєш на березі Серветки Кульки Пляшки нічого не змінилось



обурюєшся на людей лаєш їх менталітет

Все це безперспективно Листя опадає його не приклеїш назад




нічого не зміниш то Фатум чи Бог

давно вирішив за тебе що так має бути рве пута Прометей







краде Вогонь несе його людям

ті бавляться довго дивуються дуже підпалюють Небо



Дим скрізь і Земля задихається

злякані постаті підіймають руки вгору і проклинають




Бога що відпустив Прометея-2 котрий покинув їх напризволяще

забуваючи що звільнила його людина кленуть всіх крім себе



людина-розумна винайшла протигаз

Їжі немає запаси скінчились Пекло настало



Метал плавиться обрані виживають

на колись родючих ґрунтах тепер Пустеля тобі страшно



Реквієми не відіграли вічна Ніч


людина їсть людину коли це скінчиться нічого не змінюється



Глосарії збожеволілих надриваються Голоси

Важка Музика заповнює простір прокинься хутчіш



ти трусиш себе щосили Тричі

Сон зник Місяць виглядає з-за Дерев полегшено зітхаєш



Край Неба заполонили Птахи

Горизонт ще червоний випитуєш в Землі то була пожежа




Машини йдуть одна за одною

Світло загрозливо відбивається у воді прямує до тебе



на сьогодні Страшилок достатньо

Час кудись йти Ліхтарі на мості як повітряні Змії



ти вдягаєш Отруювач дійсності

суцільна Темнота Голод вбиває прямуєш в Ніч

VIK

Урзус 2009-05-04 / 19:24:00
"як же задовбали ці нікчеми"



Я б не був таким категоричним - просто якби "З-О" не лінилося, то вивісило б до цієї статті пару віршів цього Коврея. Я особисто їх не читав, тож судити не можу. Підозрюю, більшість читачів цього сайту теж його не читали. Тоді був би сенс у цій статті. А так Гаврош робить свою справу - піарить своїх друзів та коханок, а ми маємо йому вірити. Бо він - Гаврош, Великий та Гарний :)

:) 2009-05-04 / 16:19:00
Молодець Вік! Якби таких ще було в Ужгороді хоча б десятеро, то тут справді було б буяння молодіжного життя

grey 2009-05-04 / 16:13:00
ага)))

ага 2009-05-04 / 15:06:00
Візитівки Ужгороду: Рата та Коврей.

То треба з сорому згоріти від таких візитівок

*** 2009-05-04 / 15:05:00
Блін, як же задовбали ці нікчеми, які самі себе проголосили літературною елітою. І Гаврош, пророк їхній, теж дістав.

Пацики, ви хоча б літературу світову читаєте? Якби читали, то зі своєю так званою творчістю сховалися б подалі, усвідомлюючи власну жалюгідність