Малий та середній бізнес Закарпаття у кризових умовах відчуває спад, але й реалізовує нові креативні ідеї (ВІДЕО)

Йшлося про потреби підприємців, місцеві ініціативи, розвиток місцевого підприємництва в цілому, наскільки впевнено себе почуває бізнес під час карантинного періоду тощо. А також про адвокасі-кампанію, яку розпочав Ужгородський прес-клуб для визначення потреб малого та середнього бізнесу Закарпаття.

Андрій Давидов, директор Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА зауважив, що підтримка малого та середнього бізнесу- це пріоритет діяльності департаменту. Діють також різні програми, зокрема, з підтримки малого бізнесу з бюджетом 800 тис. грн (500 тис.грн- з обласного бюджету, 300 тис.грн.- надають спонсори) у рамках реалізації Програми підвищення конкурентоспроможності Закарпатської області на 2019 – 2020 роки. 

«Це конкурс стартапів, що триває цього року з 3 серпня по 30 вересня. У ньому можуть брати участь як діючі підприємці, так і громадяни, що тільки планують розпочати бізнес-діяльність, - розповів Андрій Давидов. – Подані проєкти розглядатиме комісія. Минулого року у подібному конкурсі брали участь 18 підприємців- початківців, з них було відібрано 7 проєктів-переможців». Перелік документів для участі можна переглянути на сторінці Центру підтримки підприємництва https://www.facebook.com/CPPZakarpattya/   Крім того Департамент та Центр підтримки підприємництва проводять різні вебінари та організовують навчання для підприємців.

Андрій Давидов також прокоментував стан регіонального підприємництва під час карантинного періоду та наслідки впливу COVID-19 на місцевий бізнес. За його словами, значна частина підприємців зверталося до департаменту з проханням вирішити питання сплати оренди за час простою підприємств. «Найбільше за цей період постраждав бізнес, характерний для області, –туризм, ресторанний бізнес, логістика, перевезення. Через впровадження карантинних заходів у підприємств зривалися терміни постачання сировини та обладнання, через простої підприємств виникла проблема погашення кредитів та виконання зобов’язань бізнесу перед банками тощо», - коментує Андрій Давидов. Він зауважив, що один з негативних наслідків впливу COVID-19 на підприємництво та зайнятість – збільшення безробітних. Тільки за останні півроку в області зареєстровано понад 10 тисяч безробітних. (на 41% збільшилась їхня кількість у порівнянні з попереднім періодом). Для таких закарпатців діють програми перепідготовки та перекваліфікації. 

Володимир Панов, голова Організації роботодавців “Обласна федерація роботодавців Закарпаття” вважає, що необхідно концептуально вирішити в країні питання, як ми бачимо розвиток бізнесу, у тому числі малого та середнього в Україні. «Державне регулювання бізнесу  не сприяє ефективній роботі. Систему потрібно змінювати. Ми робимо спроби вирішувати окремі проблеми, натомість виникають нові. Заміна деталі в системі не вихід з положення, потрібно змінювати саму систему.  По-друге, нові закони, які приймаються для покращення умов ведення бізнесу, вступають в протиріччя з чинною нормативною базою, а механізми дій не прописані.  Втрачається час та енергія підприємців.  Ще одна теза: чиновник, який приймає рішення, домінує, як і раніше. І від його настрою і компетенції залежить результат підприємця. Бюрократія і диджиталізація вступають у конфлікт. І там, де потрібно включити мізки, щоб чиновник прийняв правильне законне рішення, машина не дає такої можливості, програма  розуміє чорний або білий кольори, а в бізнесі є багато відтінків, - каже Володимир Панов і пояснює, які кроки необхідно зробити. -- Потрібно створити систему: просту і зрозумілу кожному, котра базуватиметься на довірі держави до бізнесу; систему логічних послідовних правил, котрі залишатимуться стабільними протягом 5 років, котрі будуть вигідні і підприємцю і державі. А також так сформувати податкову систему, щоб в ній міг розібратися навіть учень 5-го класу».  Крім цього, за його словами, треба запустити систему доступних та реальних кредитів. А венчурні інвестиції повинні бути  правилом, а не виключенням.

«Підприємець повинен бути сприйнятим суспільством, як ключовий гравець, який розвиває країну», - вважає Володимир Панов.  

Вже два роки в Ужгороді діє Центр підтримки підприємництва. Мар’яна Федака, керівниця центру переконана, що в закарпатців ще чимало корисних бізнес-ідей, яким потрібно дати старт і підтримку: «Ми такі ідеї за рахунок програми можемо підтримувати фінансово. Наприклад, дуже гарний невеликий бізнес започаткувала Тетяна Кисіль, яка виробляє екоторбинки, або ж онлайн магазин закарпатських товарів». За словами Мар’яни Федаки, одному з учасників для реалізації бізнес-ідеї необхідний був 3D принтер, який він придбав за перемогу в конкурсі стартапів. 

Андрій Давидов також додав, що у Закарпаття є амбітні плани запустити на повну потужність завод «Єврокар», який наразі виробляє 6000 авто на рік, а може випускати до 100 тисяч. Також зареєстровані кілька законопроектів, які мають на меті відновити інвестиційний клімат в країні та покращити економіку. «Головна умова покращення бізнес-середовища,  щоб у нас закінчився карантин і пішов в історію COVID-19, - каже директор обласного Департаменту економічного розвитку та торгівлі. – До ситуації з коронавірусом у Державному фонді регіонального розвитку було заплановано 7.5 млрд. грн (зменшили майже удвічі), з цієї цифри на Закарпаття з 280 млн. скоротили до 184 млн.грн». Спад в економіці та малому і середньому бізнесі відчувається, але на місцях влада і підприємці працюють над тим, щоб покращити ситуацію.  Закарпаття, до речі, єдина область в Україні, яка вийшла на рівень 1990 року в економіці. Решта ще до цього рівня не дійшли. Про це зауважив Володимир Панов. Це свідчення того, за його словами, що регіональне керівництво справді активно працює у цьому напрямку. 

Економічний спад в Ужгороді не такий суттєвий, як в області. На рівні 15% недовиконання бюджету (по області на рівні 20%). Про це розповів Павло Логвінов, начальник управління економічного розвитку міста Ужгородської міськради. Керівник управління каже, що по Ужгороду можна відслідкувати негативний вплив коронавірусної кризи хоча б по оренді приміщень, які спорожніли чи простоюють. «30% від 17 березня приміщень звільнилися, деякі підприємства, на жаль не відновлять діяльність. Що стосується бізнесу і тих закликів, які ми чуємо від нього, то основне прохання -- не втручатися у господарську діяльність, - каже Павло Логвінонов. -- Всі обмеження і вимоги, які вимушена запроваджувати влада (і які міняються відповідно до ситуації), їх дуже складно виконувати. Оскільки є наймана робоча сила, продукти харчування, які закуповуються тощо. Щодо ФОПів, то наразі масового закриття ФОПів немає, ця хвиля пройшла тоді, коли підприємці без активної діяльності припиняли діяльність». За словами Павла Логвінова, в Ужгороді нещодавно ухвалено програму з підтримки підприємництва, яка включає два блоки: промоційна діяльність, відзначення підприємців, а також друга частина-- компенсація кредитів. Ця сфера, важлива для підприємців, за словами Павла Логвінова,  не працювала у попередні роки і поки що повноцінно не запрацювала і цього року. Міська влада веде перемовини з цього приводу з місцевими представництвами банків. Щодо того, як полегшити та оптимізувати роботу бізнесу, а ще й дати поштовх для розвитку, Павло Логвінов каже: «Необхідна дерегуляція. Досить складні бюрократичні коридори проходить підприємець. А по-друге, складна система оподаткування. Україна на сьогодні має одну з найскладніших систем оподаткування».  

Представники малого та середнього бізнесу Закарпаття можуть вносити власні пропозиції, які на їхню думку, сприяли б реформуванню галузі та відновлення економіки. Найбільш необхідні пріоритети для розвитку малого та середнього бізнесу визначає у рамках адвокасі-кампанії Ужгородський прес-клуб за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ). Мета -- допомогти підприємцям Закарпаття запустити важливі реформи для розвитку малого та середнього бізнесу. Через фокус-групи та інтерв’ю з прес-клуб збирає та систематизує інформацію для визначення пріоритетів ефективного розвитку підприємництва.  Про це розповіла Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу. Вона закликала підприємців долучатися до опитувань прес-клубу, а також  надсилати  власні пропозиції щодо змін чи новацій у підприємницькій галузі на місцевому рівні на e-mail uzhgorod@cure.org.ua/. У ході адвокасі –кампанії буде визначено топ-5 проблем закарпатського малого та середнього бізнесу, які будуть представлені їх владі та громадськості. Такі кроки сприятимуть ефективній комунікації між усіма сторонами та впровадженню необхідних реформ, повідомили Закарпаття онлайн в Ужгородському пресклубі.

Теги: бізнес, спад, ідеї

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати