Володимир Севастьянов: "Ми по Ужгороду не зробили жодного гарматного пострілу, зберегли місто у всій його красі"

27 жовтня 1944 року після тривалих боїв із німецько-фашистськими загарбниками військами Радянської армії було звільнено останнє закарпатське місто — Ужгород. Далі шлях визволителів пролягав уже територіями Словаччини, Польщі, Німеччини. Про події тих днів багато написано, згадано. На щастя, ще залишилися учасники та очевидці визвольних боїв за Ужгород. Серед них — колишній артилерист Володимир СЕВАСТЬЯНОВ, котрому в ті часи ледве виповнилося 18 років. Сьогодні він гість нашої газети.

Володимир Севастьянов: "Ми по Ужгороду не зробили жодного гарматного пострілу, зберегли місто у всій його красі"

— Бої під Ужгородом тривали 27 днів. Місто декілька разів переходило від німців до нас, і навпаки. Звісно, гарматами ми могли «розбити» його і піти далі, але отримали чіткий наказ: будь-що зберегти місто. Можу з чистою совістю сказати: ми по Ужгороду не зробили жодного гарматного пострілу, зберегли місто у всій його красі.

Воювати доводилося передусім піхоті. Людей у тих боях загинуло багато. Інколи здавалося, що німець ось-ось піде, але фашисти чіплялися за кожну вулицю, кожен будинок. Навіть коли ми вже йшли містом, час від часу лунав постріл, і бойові побратими падали просто поруч. Ужгород тоді не справив на мене особливого враження: не було часу особливо роздивлятися, треба було вберегти техніку та й самому не потрапити під кулю. Тож ми пройшли містом не зупиняючись і відразу пішли далі, на Словаччину. Полюбив я цей край уже згодом, після війни, коли оселився в Ужгороді.

Ми воювали у складі 4-го Українського фронту, на долю якого припало найбільше труднощів — з-поміж іншого ще й долання гірської, степової, лісної місцевості. Командуючим у нас був генерал Петров, а замполітом Леонід Брежнєв.

Володимир Севастьянов — росіянин. Народився 1926 року

у містечку Панфілово Волгоградської (тоді — Сталінград-ської) області. Пережив голод 33-го року, через який закінчив лише шість класів. До армії призвали 1943 року, в розпал війни. Потра-

пив до 195-го артилерійського полку, який брав участь в боях за Керченський пролив, воював на Малій землі. Разом із ним Володимир Петрович визволяв Прикарпаття, Закарпаття,

Словаччину, Чехію, Польщу, частину Румунії. Сам полк був резервним, курсував по різних територіях. З ним Володимир Севастьянов дійшов до німецького міста Штемберг, де його зустріла звістка про закінчення війни.

Після цього полк був перекинутий в Ужгород, де його розформували. Володимир Петрович служив тут ще п’ять років, а потім демобілізувався.

— Я став перед вибором: що робити далі? Їхати додому? Але там у мене не залишилося нікого. Ще в війну отримав звідти листа, що мого дядька по-звірячому стратили німці. Спочатку познущалися — вирізали на тілі зірочки, а потім убили. Та я й сам не хотів їхати додому — надто болючими були спогади. Саме в той час познайомився з місцевою дівчиною, одружився і залишився в Ужгороді, як видно, вже назавжди.

Володимир недовго обирав собі спеціальність, бо добре водив машину. Тож і пішов працювати водієм у вантажний парк одного з ужгородських автопідприємств, де пропрацював до пенсії.

— Я не сидів на місці, часто їздив у відрядження. Працював на цілині, від чого залишилися незабутні спогади. Побував у багатьох містах Радянського Союзу, мав чимало зустрічей. Гадаю, в мене було дуже цікаве життя. Уже в досить солідному віці надумав учитися. Закінчив Стрийське училище автомобільних шляхів.

У шлюбі Володимир Петрович прожив з дружиною щасливо чимало років. Нині її вже немає, але душу втішають четверо дітей та шестеро онуків. Усі діти — двоє хлопців та двоє дівчат — уже дорослі, твердо стоять на власних ногах.

Людмила Ортутай, "Чиста політика"
31 жовтня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

19:00
/ 3
В Ужгороді суд підтримав "владний" "дерибан" понад 1 га землі із зеленими насадженнями на Кримській
16:24
/ 7
В оперативному командуванні "Захід" відреагували на заяву ФК "Хуст" щодо затримання футболіста
15:12
/ 27
Папа Франциск призначив очільником Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Мацапулу
11:44
/ 1
На Донеччині поліг Віталій Мацола з Лазів Тячівської громади
00:15
/ 1
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Юрієм Семиряжком
22:11
Плюси, мінуси й підводні камені річки Тиса. Відеорепортаж із берегів "Стікса для ухилянтів"
12:05
Учора в Тисі знайшли тіла ще 3-х потопельників, що не добралися до Румунії
11:58
/ 2
В Ужгороді завтра попрощаються із Євгеном Белкіним
21:14
На Закарпатті житель Золотоноші хотів потрапити до Румунії в спідниці, з перукою та паспортом сестри
20:14
/ 1
На війні з росією поліг Василь Головчак з Міжгір'я
19:53
У словацькому ПП "Вишнє Нємецьке" полагодили сканер і відновили пропуск вантажівок
09:18
/ 3
В Ужгороді у вівторок попрощаються із полеглим захисником Юрієм Семиряжком
23:45
/ 1
Українська мова у шкільництві на Закарпатті австро-угорського періоду (ДОКУМЕНТ)
21:00
/ 5
"Хуліганки" з циганського табора в Оноку вибачилися за свої дії біля ТЦК у Виноградові, а інші учасники безчинств власноруч полагодили ворота
10:50
Великоднє привітання предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Епіфанія
21:41
/ 1
"Вітаю вас усіх зі святом Христової перемоги", – глава УГКЦ у Великодньому привітанні
19:34
На словацькому пункті пропуску "Вишнє Нємецьке" вийшов з ладу сканер, пропуск вантажівок зупинено
15:52
/ 13
Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на Боржаві на Закарпатті
14:04
/ 56
Перелік парафій МГКЄ, які святкують Великдень з усією Україною 5 травня
17:28
Графік руху комунальних автобусів в Ужгороді на Великдень
11:04
/ 3
Графік освячення великодніх кошиків у храмах Православної церкви України в Ужгороді
10:59
У Мукачеві також відкрили центр рекрутингу української армії
13:35
Прийшла звістка про загибель на війні з росією Михайла Світлика з Королева
21:39
У "Світі велетнів" у Боздоському парку Ужгорода згорів заколотник Гроджут
16:59
/ 4
В Ужгороді розпочав роботу новий Центр рекрутингу української армії
» Всі новини