Шістнадцять фестивалів лялькових театрів

Зусиллями Закарпатського академічного обласного лялькового театру побачило світ двомовне українсько-англійське видання “Лялькове Закарпаття. “Інтерлялька”. У фестивальному русі європейського театрального простору”, присвячене Міжнародному фестивалю “Інтерлялька”.

Шістнадцять фестивалів лялькових театрів

Шістнадцять фестивалів за  три десятиліття – це феномен. У столиці чи Львові таке би менш здивувало, проте у маленькому Ужгороді, де все трималося і тримається передусім на ентузіазмі працівників самого театру  “Бавка”, – це дивовижно. 

Видання присвячено Олександрові Туряниці (1931 – 2016), що свого часу започаткував фестиваль “Інтерлялька”. О.Туряниця народився у Сваляві, закінчив Кам’янець-Подільський педінститут, працював вчителем,  потім очолював районну кіномережу. Відтак керував Свалявським відділом культури, коли в районі відбувся сплеск художньої самодіяльності. Згодом десять років був заступником начальника обласного управління культури, за перебудови очолював обласний книготорг. З початку 1990-х по 2003 р. керував ляльковим театром, де й започаткував відповідний фестиваль. 

Усього на фестивалях засвітилося близько трьохсот учасників. Найбільш масовим був 9-й фестиваль (23 учасники). Окрім найближчих до Закарпаття держав, було й немало дальших – США, Китай, Швейцарія, Туреччина, Бельгія, Бразилія, Болівія, Австрія, Боснія і Герцеговина, Аргентина, Франція. На деяких фестивалях іноземних учасників було більше, ніж українських. Практично на всіх фестивалях були колективи з Тернополя і Кошиць. Виступали лялькарі з 24 міст України.

Емблемою фестивалю став хлопчик Митрик із вистави О.Куцика “Недотепа із Вертепу” (за Д.Кешелею) – спершу мальований, а з 10-го фестивалю – реальна сценічна лялька. Власне, і сама вистава, що стала візитівкою нашого театру, дебютувала на 8-му фестивалі.  

Кожному з 16 фестивалів виділено кольоровий розворот або й два з десятком-другим кольорових фотографій. До кожного фестивалю подано списки учасників, їхніх робіт, а також переможців в усіх номінаціях.

Перший фестиваль проходив з 10 по 17 жовтня 1990 р.  за участі десяти колективів з чотирьох держав. Крайній – з 1 по 4 жовтня 2017 з тринадцятьма учасниками. Він уперше проходив на двох майданчиках (включаючи малу сцену муздрамтеатру) – через складність декорацій або ж камерність окремих вистав. Черговий фестиваль очікується цього жовтня.

Продемонстровано вистави в усіх мислимих жанрах і виконавських техніках. На ужгородському глядачеві обкатувалися найновіші знахідки лялькарів цілого світу.

Насамкінець подано списки членів журі, які впродовж майже тридцяти  років оцінювали конкурсантів. Усього суддів було 33, в тому числі закордонних, дехто з них відвідав один-два фестивалі, а дехто бував з року в рік, зокрема професор-театрознавець Леонід Попов чи критик Алла  Підлужна. Останні найчастіше й очолювали журі.

Нині на Закарпатті відбувається щонайменше вісім театральних фестивалів на рік. Усі вони дуже різні за своєю тематикою і жанровою специфікою. “Інтерлялька” – найстаріший з них, із найбільшим досвідом. Даною книжкою  організатори діляться цими надбаннями з усіма бажаючими. Зроблено це максимально професійно, захоплююче і натхненно.   

06 квітня 2019р.

Теги: