Володимир Кащук про рік роботи на посаді міського голови Хуста

«Замок» запропонував найбільш цікавим особистостям, яким є що розповісти не лише про вирішення місцевих проблем, а й про напрацьований досвід, поділитися всім цим із ширшим загалом. Отож до розмови запросили міського голову Хуста Володимира Кащука.

– Володимире Павловичу, у нас часто наводять європейський досвід, мовляв, помітних результатів місцева владна команда може здобути хіба за кілька років. А чи ви вважаєте перший рік після виборів удалим?

– Оцінювати, звичайно, мешканцям Хуста. Докладний звіт готуємо на січень, але вже за підсумками 9 місяців 2011 року місто перемістилося з 18 місця в обласному рейтингу соціально-економічного розвитку на 10. Підкреслю: це завдяки наполегливості та працелюбності хустян – платників податків до міського бюджету, ініціативним підприємцям та громадським організаціям.

Традиційно все найкраще – дітям

– Місто, здавалося б, маленьке, а в Хусті аж 19 навчальних закладів: 8 дитсадків, 10 загальноосвітніх шкіл, міський центр науково-технічної творчості учнівської молоді...

– Так, і понад 5,5 тисяч дітей. Цього року 2167 із них удалося оздоровити. Найталановитіші школярі відпочили в стаціонарному таборі на березі Чорного моря, призери Всеукраїнських олімпіад – у дитячому таборі «Друзі» в Болгарії.

Знайшли 77 тисяч грн на ремонт харчоблоку у дитсадку «Пролісок», 108 – на капітальний ремонт у ДНЗ «Зернятко», майже 160 тисяч на реконструкцію даху «Малятка». У Хустській гімназії-інтернаті замінили сантехніку, відремонтували харчоблок й оновили в ньому обладнання, придбали парти, у навчальному корпусі замінили вікна і двері.

 Крім того, як я й обіцяв, вирішили питання з документацією на земельну ділянку реабілітаційного центру для дітей із порушеннями центральної нервової системи та опорно-рухового апарату. Нині чекаємо на його відкриття.

– Тепер, мабуть, найактуальніше питання в садках і школах – чи те́пло?

– Безперечно. Аби так було, ми замінили більше 80 вікон та 6 вхідних дверей, у яслах-садку «Дзвіночок», в одній із груп, повністю оновили опалення підлоги, у ДНЗ (яслах-садку) № 8 «Ялиночка» зробили капремонт тепломережі й котельні на суму 100647 грн. Також готуємо документи, аби надалі щороку проводити капітальний ремонт 2-х садочків. Почнемо з найгірших, а до кінця каденції плануємо відремонтувати всі.

– У передвиборчій програмі ви обіцяли підтримати і школу з угорською мовою навчання…

– Мій попередник хотів припинити функціонування цього закладу, і, як господарник, я його розумію, адже це досить суттєве навантаження на міський бюджет. Проте вважаю, що доступ до ос­віти мовою нацменшин повинні мати діти всіх національностей. Тому ця школа працює, і за моєї каденції буде працювати.

– Як правило, після освіти запитують про медицину. Чи вдасться завершити довгобуд – новий пологовий будинок?

– Звичайно, адже я обіцяв. Але, балотуючись на посаду міського голови, наголошував, що йду на цю посаду не один, а з цілою командою і в складі команди. Ці люди мені нині й допомагають, зокрема міністр МНС, депутат обласної ради Віктор Балога, голова ради Іван Балога, депутат від Хуста Володимир Роман. Так, буквально 4 листопада з ініціативи Володимира Михайловича сесія крайового парламенту ухвалила рішення про включення 190 тис. грн в обласний бюджет 2012 року на коригування проектно-кошторисної документації на цей об’єкт. Це відкриє нам шлях до фінансування будівництва.

– А Віктор Балога цього року вже зробив подарунок лікарні?

– Так, презентував сучасне медичне обладнання вартістю понад 2 млн грн. Наразі чекаємо ще одного траншу – близько 1 млн грн.

Європейські гроші легше шукати з європейцями

– Кажуть, у Хусті незабаром буде й басейн.

– Спортивно-оздоровчий ком­плекс, у складі якого басейн, не перебував у комунальній власності, а був у керуванні Фонду майна. Його продали приватному інвестору. Як міський голова, я зацікавлений у надходженні до Хуста вкладень і створенні нових робочих місць, тож не перешкоджав приватизації. Однак у новому генеральному плані міста ми передбачили місце для басейну, і, щоб спорудити його, нині працюємо над залученням коштів Євросоюзу.

– І це реально?

– У брошурі з моєю передвиборчою програмою, окрім іншого, був вислів відомої Коко Шанель: «Щоб отримувати те, чого не отримував, слід почати робити те, чого раніше не робив». Керуючись таким гаслом, у співпраці з нашими побратимами з польського міста Леско ми намітили подання ґрантового проекту на побудову басейну з опаленням та освітленням із відновлювальних джерел енергії, причому цього року проект подають вони. Ми ж хочемо отримати кошти на відновлення водогонів у місті. Наступного разу буде все навпаки. Це дасть змогу значно зекономити на виготовленні проектно-кошторисної документації, адже партнери пообіцяли нам її подарувати.

– Але такі проекти ще потрібно виграти...

– Уже маємо офіційне повідомлення з Технічного секретаріату в Будапешті про виграш близько 250 тисяч євро на облаштування міського парку. Це проектна пропозиція разом зі словацьким партнером – містом Сніною – «Сніна-Хуст – задля розвитку туризму Карпатського біосферного заповідника».

– А які зміни чекають центр міста?

– Додам, що, відновлюючи міський парк, плануємо організувати новий фестиваль – «Білий нарцис». Крім того, наполегливо працюємо над залученням коштів, у тому числі через міжнародну співпрацю. І, як наслідок, встановлено партнерські стосунки з польськими містами Лєско, Івоніч-Здруй, Грубешів, Хелм. Одночасно підтримуємо дружні відносини зі словацькими містами Сніна та Ліпани.

Що ж до центру Хуста, то цьо­горіч на головній площі й майдані Незалежності замінювали комунікації – центральний силовий кабель, що живить місто, газопровід, добудовано каналізаційний колектор, і вже всі служби мені письмово доповіли про виконання. Тепер, як порядний господар, з чистим сумлінням можу витрачати кошти місцевого бюджету на реконструкцію центру Хуста. Хоч акумуляцію грошей на реалізацію цього проекту вже розпочато і роботи заплановано з перших теплих весняних днів, на жаль, можливості місцевого бюджету сильно обмежені. Самим нам було б важко, та знову допомагає командний дух – і, за поданням голови обласної ради Івана Балоги, фінансування реконструкції центральної частини Хуста включено в урядову програму святкування 75-ї річниці Карпатської України. Тож можемо бути впевнені, що до цього часу середмістя буде впорядковане.

Найперші проблеми – сміття, вода і дороги

– Найбільші проблеми кожного міста – комунальні. А як у Хусті?

– Ідучи на вибори, я твердо обіцяв вирішити 3 головні проблеми: сміття, водопостачання, дороги.

 Якщо пригадуєте, місто буквально потопало в смітті, тому, не відкладаючи, ми взялися за вирішення цього питання. З квітня організували вивезення твердих побутових відходів приватним підприємством ТОВ «АВЕ Виноградово» – на договірних умовах за результатами конкурсу. Це дочірнє підприємство австрійської компанії, яка обслуговує майже пів-Європи.

 Комунальне підприємство «Міська ШЕД» розчистило русла, береги річок і потічків від усілякого непотребу й кущів, при­брало вулиці, ліквідовало 30 несанкціонованих сміттєзвалищ. Якби наші громадяни з більшою повагою ставилися до чужої праці й не кидали відходи, де заманеться, можна було б говорити, що проблему сміття в місті вирішено.

За кошти обласного бюджету, які отримали знову ж таки за сприяння голови обласної ради Івана Балоги, розпочали рекультивацію  міського сміттєзвалища. Загальна вартість робіт – 2 млн 178 тис. грн. Уже виконано на півмільйона. Відтак наш смітник має стати значно меншим, уміститися на території, відведеній для нього ще за часів СРСР, і відповідати останнім вимогам екологічних та природоохоронних норм. Наступний крок – розгляд пропозиції компанії «АВЕ» розмістити сортувальну лінію. Уже найближчими днями очікуємо з Австрії спецтехніку – компактор, який дозволить ущільнювати сміття в кілька разів. Не розглядаємо можливості встановлення сміттєпереробного заводу, оскільки намагаємося максимально зберегти реліктову долину нарцисів від негативного впливу. Після завершення робіт і запровадження всіх етапів сортування, за оцінками австрійських експертів, сміттєзвалище зможе слугувати ще тривалий час.

– А як із водою?

– Є добрі результати, хоча хо­тілося б значно ліпших. Наразі  коштом місцевого бюджету й субвенції з держскарбниці реконструйовано понад 2 км міських водопровідних мереж на загальну суму 1 млн 600 тисяч грн (вул. Данчі, Керамічна фабрика «Старт», Лемка-А. Волошина, завершуються на вул. Жайворонковій). Планується заміна водогону на вулиці Гойди за рахунок субвенції з державного бюджету, яку отримали минулого тижня. Модернізуємо станції другого підйому на водозаборі «Тиса», що дасть змогу суттєво зменшити використання електроенергії.

 Усе це знизило втрати води, відтак стабілізувало потреби в електроенергії й дало змогу забезпечити цілоденне водопостачання найбільшого спального району міста. На цей результат ми планували вийти ще влітку, але були змушені латати дірки в мережі. Для прикладу: силами Хустського ВУВКГ протягом року усунено 170 витоків води й ліквідовано 195 аварій на каналізаційних мережах міста.

– Але нещодавно у пресі було повідомлення про те, що міський водоканал став банкрутом.

– Так, підприємство пройшло процедуру банкрутства. Нашій команді у спадок залишилися багатомільйонні борги, зокрема із зарплати за 9 місяців. Матеріально-технічна база знищена повністю, імідж цієї служби був негативний навіть серед тих, хто там працював. Нині ми змінили там керівника, прийшла молода амбітна людина, фахівець, який, можливо, не такими темпами, як мені хотілося б, але все-таки виводить підприємство з прірви. І Хустський водоканал уже дістав ліцензію на роботи з облаштування водогонів. Раніше був просто абсурд – для заміни двох метрів труби треба було шукати підрядника. Нині це без проблем робить водоканал власними силами, заробляючи й економлячи кошти міського бюджету. Як приклад – для поліпшення водовідведення в центральній частині міста реконструювали каналізаційний колектор на майдані Незалежності. Фірма-розробник визначила вартість робіт у 72 тис. грн, а водоканал їх виконав за 49 тисяч. Думаю, різниця очевидна.

 Відтак із міського бюджету Хустському ВУВКГ надано 771 тис. грн фінансової підтримки, що складає 44,6 % минулорічної суми (2010 року – 1 млн 727 тис. грн). У найближчих планах – виведення міського водоканалу на бездотаційний рівень, а потім і на прибутковий.

– Але роботи для поліпшення водопостачання ще, мабуть, багато…

– Результати цього року показали, що найефективнішим є секторне відновлення мереж, а не хаотичне, як це робилося раніше. Тому наступним кроком буде забезпечення цілоденного водопостачання мікрорайону вул. Пирогова та Київської набережної, а далі поступово до цих локальних кварталів під’єднуватимемо дотичні вулиці.

– Міські дороги – ще одна болісна проблема.

– І для мене теж – не лише як для мера. Адже, як і всі інші водії, обурююся, коли колесом утрапляю в яму.

Вирішив, що тільки поступова капітальна заміна дорожнього покриття буде ефективним кроком, хоча не забуваємо і про ямковий ремонт. Згідно з концепцією, задекларованою ще в передвиборчій програмі, плануємо поступовий капітальний ремонт центральних транспортних артерій міста, аби розвантажити вулиці від автівок. Частково роботи вже виконано, але, звісно, не прокинемося одного чудового дня з новими дорогами. Підходимо до цієї проблеми комплексно: щоб були належні зливові стоки, облаштовані тротуари, освітлення... Та, як відомо, фінансові реалії маловтішні не тільки у масштабах міста, а й у цілому світі.

– Хуст, як колишня, хай і не надовго, столиця нашого регіону, має досить насичене і культурно-мистецьке життя. Яку з подій саме цього року ви б відзначили особливо?

– Вважаю, на високому рівні ми провели V Міжнародний пленер «Хуст-АРТ ’2011». Чудові краєвиди міста залишилися на полотнах художників з 12 країн Європи та Азії, серед яких Словаччина, Польща, Латвія, Білорусь, Південна Корея, Боснія і Герцоговина, Швеція, Молдова, Угорщина та інші.

– Наближаються зимові свята. Усі пам’ятають минулорічну казкову Новорічну ялинку, яку вам удалося зорганізувати, залучивши спонсорську допомогу. Чи плануєте здивувати хустян і цього року?

– Готуємося до новорічних свят із надією, що проведемо їх не гірше, ніж торік! Хочу наголосити, що всі позитивні зміни в нашому місті – результат наполегливої роботи всіх хустян. Я лише коротко перерахував деякі справи нової влади. Багато чи мало зроблено міським головою за рік? Нехай відповідь на це питання дадуть мешканці Хуста, для яких працюю.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати