Загадки Президентського візиту

Президент багато виступав, торкався практично всіх сфер життя суспільства, навіть тих, що Закарпаття безпосередньо не стосуються. Зокрема, досить детально згадував про обставини розробки резонансних Харківських угод. І.Акімова говорила вишуканою українською мовою. Міністри демонстрували вишколеність і цілковиту компетентність. У цілому все те справляло враження майстерно зрежисованої і не без таланту виконаної політичної вистави. Принаймні, від такого рівня політичного театру українці давно вже відвикли.  Здавалося б, подія неординарна. Ще цікавішим було, як її висвітлила місцева преса: якось крізь зуби, скоромовкою, для годиться. Одним словом, не на совість, а за страх. Що ж відбулося насправді?

Президента на Закарпатті чекали вже майже півтора року. Його візит був тим більше доречним, що у першому турі президентських виборів саме він набрав найбільше голосів в нашій області і вона єдина відзначилася цим серед усіх захід¬них регіонів. Та й перед третім туром виборів-2004  він приїжджав саме на Закарпаття. Зараз же ігнорування було надто демонстративним, хоча тут почали готуватися до прийому ще з весни 2010 року. Оскільки хвалитися якимись виробничими досягненнями не доводилося, із самого початку планувалося вразити лідера держави культурними надбаннями. Під час виборчої кампанії керів¬ники культурних закладів підписали звернення-заклик голосувати за В.Яну¬ковича. Згодом для зустрічі Президента було відремонтовано Художній музей ім. Бокшая, розміщено там по¬стійну експозицію із золотого фонду. Але врешті-решт негласний тендер все-таки виграв Закарпатський краєзнавчий музей, розміщений у замку. Свого часу В.Яну¬кович ще прем'єром виділив на ремонт однієї із замкових башт 9 млн. грн. Згодом директор музею В.Шеба брав участь у всеукраїнському телемості з нагоди річниці інавгурації Президента, нагадав йому про цей факт і поцікавився, чи будуть і надалі реставруватися історичні пам'ятки. Невинне і загалом логічне запитання викликало дуже негативну реакцію у В.Балоги. Він виступив із статтею, що закарпатці мали б питати не про реставрацію замків (це обласна влада може і власними силами), а про виділення коштів на протипаводкове будівництво, вирішення проблем Солотвина і Мужієва тощо. Тоді подумалося: це що – зіткнення різних концепцій розвитку Закарпаття і відповідно двох команд, які стоять за ними? Подальші події показали, що, найімовірніше, так воно і є.

Під час візиту Президента він демонстративно підтримав одну з двох правлячих на Закарпатті команд (Партії регіонів) і так же демонстративно ігнорував іншу ("Єдиного Центру"). Хоча Мукачево причепурилося до потенційного візиту ще ретельніше, ніж Ужгород (комунальники там значно совісніші), але туди В.Янукович поїхати не захотів. В.Балога, який курсирує область від Кабміну, засвітившись на ужгородському аеродромі і перекинувшись всього кількома словами з Президентом, біль¬ше ніде особливо не показувався.

Але і про беззастережну підтримку команди О.Ледиди говорити теж не доводиться. Навпаки, їй було продемонстровано потенційну заміну в особі О.Боярина і В.Приходька. Тому основним пунктом програми був візит на "Єврокар". Президент продемонстрував, що для нього, як для вихідця з індустріального регіону, виробництво понад усе. Не менш важливе і залучення іноземних інвестицій, а також Олімпіада-2022. І хоча О.Боярин демонстративно уникає участі у політиці, ситуація зараз складається на його користь. Правда, при цьому Президент не мав нічого проти і розвитку туристично-рекреаційної сфери. Ужгородський замок він відвідав, похвалив, що там дбають про атракції для відвідувачів, покартав, що з 14 закарпатських замків у належному стані тільки два. Його не поінформували, що в останні роки відроджується ще й третій, Чинадіївський замок, але для його повної реставрації потрібні солідні кошти. Від кількох же замків залишилися тільки згадки та щось там під землею. До речі, за рахунок отаких уже віртуальних пам'яток кількість закарпатських замків можна довести навіть до 20–22.   

Загалом тон Президента був доволі критичним. Останні його слова в сесійній залі облради прозвучали взагалі грізно. Мовляв, закінчуйте тут з вашими полі¬тичними протистояннями, а якщо не зможете самі, то ми вам допоможемо, але боляче буде всім. Яким буде сценарій такої допомоги, Президент теж натякнув. Під час візиту він кілька разів нагадував, що має різні джерела інформації про Закарпаття, що йому постійно готують матеріали і він тримає руку на пульсі. Зокрема, знає, що окремі керівники районів загрузли у корупції, причому за двома напрямками – здійснюють земельні махінації і збирають побори з підприємців. Можна тільки здогадуватися, на кого першого з них може впасти президентська сокира. Цілком імовірно, що це визначатиметься не так оперативно-слідчими нюансами, як  політичною доцільністю.

Отже, Президент явно не задоволений подальшою розбудовою "Єдиного Центру". Свого часу ходили чутки, ніби В.Балога обіцяв розпустити цю партію і влити її кадри до Партії регіонів. Мабуть, на умовах, що хтось із його команди очолюватиме обласних регіоналів. Зрозуміло, що така рокіровка мала б викликати сильний опір з боку старих партійців. Це одна з причин політичної напруженості всередині закарпатської еліти. Інші причини очевидні: боротьба різних груп за посади і контроль над матеріальним ресурсами та бюджетними потоками. Також відомо, що В.Янукович ніколи не складає усі яйця в один кошик. Його принцип – демонополізація владних повноважень у середовищі його підлеглих, диверсифікація інформаційних потоків, які йдуть від них нагору. Тож закарпатські месіджі Президента можна зрозуміти таким чином: припиняйте гризню, жодного дистанціювання від Києва я не потерплю, все жорстко контролюється. У випадку чого постраждають обидві команди, які будуть замінені третьою.

Сергій ФЕДАКА 

Теги: Президент, Янукович, підприємці, Ледида

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати