"Писанки слід робити у доброму настрої та з молитвою..."

Зрозуміло, що одне з основних завдань – підготувати пасхальний кошик. А для цього потрібно бути неабияк обізнаними, адже кожне з того, що вкладають у кошик, має своє призначення та потребує особливого підходу. Насамперед це стосується і великодніх писанок, які є непросто прикрасою, а й оберегом…

«Писанкарство на Закарпатті розвивалося ще до часів християнства. З давніх-давен писанка була символом життя та радості, — каже моя співрозмовниця. — Майстрині з року в рік наносили на яйце одні й ті ж орнаменти, нічого не змінюючи. Найперше, щоб виготовити писанку, потрібно налаштуватися на позитивні думки та приступати до цієї роботи із молитвою. Тоді писанка нестиме радість та позитив».

Перед Великоднем Єлизавета Кузик із Середнього, що на Ужгородщині, виготовляє крапанки, мальованки, дряпанки та навіть декорує яйця сучасною технікою,  що зветься декупаж.

«Для дряпанок використовують тільки варені яйця, тому велику роль тут відіграє технологія їх приготування, — каже пані Єлизавета. – Для цього сире яйце, обгорнувши у лушпиння цибулі, варто поставити у підсолену теплу воду та обов’язково додати у каструлю свяченої води. Все це варити на слабкому вогні близько 30 хвилин, тоді колір майбутньої писанки буде насиченим. Щоб створити різні відтінки, під час варіння можна додавати й інші природні барвники: сік буряку, кору дуба, коріння трав’яних рослин. Коли яйця охолонуть, можна приступати до моделювання писанки. Спершу яйце потрібно поділити на умовні частини — все залежить від задуму майстрині. Потім олівцем наносяться контури візерунка, які видряпують шилом, голкою чи канцелярським ножем. Останній інструмент, як на мене, більш зручний. Дряпанка – найбільш економна техніка у писанкарстві, адже не потребує особливих затрат».

Не менш популярними серед закарпатців є і крапанки. За словами Єлизавети Михайлівни, такі писанки створюють, використовуючи віск та барвники, а орнамент вимальовують за допомогою крапок. При виготовленні крапанок жінка радить використовувати бджолиний віск, адже він довше залишається гарячим. Інший вид писанок – мальованки, за словами пані Єлизавети, розфарбовують, дотримуючись петриківського розпису.

«Незвичайною окрасою оселі та великоднього столу стануть писанки, виготовлені у техніці декупаж, — каже Єлизавета Михайлівна. – Щоб створити таку писанку, використовуються звичайні паперові серветки, з яких «вищипують» окремі елементи та наклеюють їх на яйце спеціальним клеєм для декупажу або ж для паперу. А ті частини яйця, які залишилися порожніми, зафарбовують».

У сім’ї Єлизавети Кузик дотримуються давніх традицій писанкарства, тому особливу увагу приділяють і процесу виготовлення писанки: «Розписуємо писанки пізно ввечері у колі сім’ї, щоб у процес не втручався ніхто сторонній, адже вважається, що це може накликати біду, — ділиться  пані. – В жодному разі не можна розписувати яйце у поганому настрої або зі злими намірами, адже така писанка нестиме негатив. Розфарбовані яйця зберігаємо вдома увесь рік, адже на них зображуємо символи, які оберігають оселю: півень, вуж та «божа ружа». Також є символи довголіття та здоров’я, без яких не обходиться великодня писанка: сосна, верба, соняшник. Крім того, на свято Юрія освячену великодню писанку закопують під плодове дерево, щоб був хороший урожай, — продовжує Єлизавета Михайлівна. – За великоднім столом у нашій сім’ї споживають крашанки. Тут теж є окрема традиція: одну освячену крашанку ділимо між кожним членом сім’ї. Вважається, якщо хтось заблукає, то він повинен згадати, з ким на Великдень ділив крашанку, тоді обов’язково знайде дорогу додому».

Яна Мийсарош

Теги: писанка, дряпанка, Великдень

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати