Аборт – це справжнє вбивство, пережити і простити собі яке можна, лише визнавши помилку

Гостями прес-центру Закарпаття стали лідер руху «Операція вигук» штату Айова Луана Столтенберг та лідер руху «Операція вигук» штату Айдахо, керівник організації «Пам'ять про Сару» Кей Пейнтер. Історії цих жінок схожі і водночас різні, але, безумовно, гіркі і надривні. Обидві вони пережили аборт, після чого довго оговтувались, намагались пробачити собі і повернутись до нормального життя. І обом це вдалося лише після кількох років страждань, самознищення і ненависті до себе.

Луана Столтенберг пройшла через три аборти, перший з яких зробила в 17 років. Тоді, за її словами, для неї це здавалось єдиним вирішенням при небажаній вагітності. Після аборту методом вакуумної аспірації, «коли дитину висмоктують із тебе суглоб за суглобом, частинка за частинкою, я зрозуміла, що разом з дитиною померла частина мене». Далі були наркотики і алкоголь, розпусне життя – таким чином жінка намагалась приглушити біль від втрати дитини: «Мені здавалось, що чоловіки будуть мене любити хоча би через секс, але це призвело ще до двох вагітностей, і, врешті, до двох повторних абортів». Постійні душевні муки три рази штовхали Луану до спроб звести рахунки з життям… Та врешті жінка зустріла чоловіка, який покохав її такою, як вона є. А з ним – звернулась за прощенням до Бога…

Через ті ж душевні муки, і спроби самогубства, і втрату себе пройшла і Кей Пейнтер. Завагітнівши у 39 років, маючи вже двох дочок-підлітків, жінка за порадою лікарів, відважилась на аборт. Строк на той час у Кей був уже великий – 4 місяці, й аборт робили сольовим методом – «коли в матку вводиться сольовий розчин і дитина буквально спалюється цим розчином всередині». Через два дні після того, як розчин був введений, жінка прийшла вже на процедуру видалення дитинки: «і лікарі зробили жахливу річ – вони пронесли тіло моєї дитини у мене над головою і просто викинули її в смітник прямо на моїх очах». Після цього, розповіла Кей, вона роками бачила кошмар, в якому їй роблять аборт, чула звук від удару тільця, що падає в сміттєву урну. І так само роками жінка молила у Бога пробачення, намагалась подолати сильний біль й ненависть до себе, через силу за допомоги друзів відвідувала психотерапевта. Лише через довгих 16 років, після нервового зриву і народження ще однієї дитини – хлопчика – Кей розповіла все своїм дочкам і змогла визнати аборт як факт, простити собі зречення власної дитини…

Аборт – упевнені гості, котрі його пережили, є справжнім убивством. «Якщо ми вся можемо погодитись, що життя людини починається з зачаття, якщо вже з зачаття дитина є особистістю, це вже людина. Якщо це життя – значить це справжнє вбивство особистості», – переконує Луана Столтенберг.

Однак, не всі з жінок, які проходять через аборт, потім відчувають від цього сильний психологічний «дискомфорт», розповіла психолог Габріелла Цяпець. Та й узагалі, за її словами, у суспільстві все більше звикли говорити про фізіологічні наслідки абортів, аніж про психічні. «Термін «постабортивний синдром» прийшов до нас з Америки. І вплив аборту відчуває на собі кожна жінка – хтось більше, хтось менше. Найгірша ситуація у жінок мислячих, емоційно інфантильна жінка просто не здатна зрозуміти тієї цінності, яку загубила», – каже психолог. Багато також залежить від суспільства і тих правил, за якими живе жінка: «якщо мораль їй говорить про те, що це можна і це дозволена річ, то вона від цього і психологічно менше страждає. Але якщо вона виросла у суспільстві, де поважається життя людини, то і наслідки набагато важчі». І дадуть знати про себе наслідки в будь-якому разі, адже, за словами Габріелли Цяпець, «все, що відображається на тілесному рівні, завжди відображається і на рівні душевному».  Жінки, які пройшли через аборт, розповіла психолог, частіше зловживають алкоголем, наркотиками, антидепресантами. Нерідко довго і важко душевно мучаться. Але вихід із ситуації є, каже пані Габріелла: «пробачення завжди можна отримати. Але спочатку треба признати помилку, не відмовлятись від неї. Попросити пробачення у близьких і рідних, у лікаря. І обов’язково поряд має бути людина, яка допоможе жінці через це пройти – чи то священик, чи психолог, чи чоловік». За словами спеціаліста, було б утопічно стверджувати, що абортів колись не буде, вони будуть. Але кількість їх можна і потрібно зменшити – шляхом пропаганди планування родини і застосування засобів контрацепції. Адже, за словами психолога, «нам є над чим працювати і куди йти – Україна за статистикою є лідером по абортам в Європі».

Та все ж певний «прогрес» у питанні абортів в нашій країні за останні роки таки спостерігається, зауважила під час зустрічі з журналістами акушер-гінеколог Маріанна Коробій. З 90-х років, до прикладу, кількість абортів в Україні знизилась в 6 разів: «у 90-х роках ситуація взагалі була критична – тоді кількість абортів сягала 1 мільйона на рік і перевищувала кількість пологів. Після двотисячного року статистика показала зрівняння показників, зараз же фіксується перевищення кількості пологів над кількістю абортів».

Закарпаття і взагалі, за словами Маріанни Коробій, може вважатись відносно «благополучною» областю у питанні абортів. Беручи до уваги данні за 2011 рік, зауважила акушер-гінеколог, можна прослідкувати, що «на 1 тис. жінок фертильного віку у Західних регіонах України припадає по 7 абортів. В той час, як аналогічний показник по Східних областях сягає 15-20 випадків». Загалом же за минулий рік по Україні перервали вагітність 150 тисяч жінок.

Якщо говорити конкретно по Ужгороду, то в обласному центрі Закарпаття спостерігається тенденція до поступового зниження щорічної кількості абортів. Так, якщо в 2010 році до переривання вагітності було проведено 1550 жінкам, то у 2011 році їх кількість склала 1480. Також за I квартал 2012 року аборт в Ужгороді зроблено 350 жінкам.

Зниження кількості абортів Маріанна Коробій пояснює, серед іншого, і просвітницькою роботою. Так, місцеві лікарі завжди проводять консультування жінки, каже акушер-гінеколог: «ми завжди даємо жінці час подумати, переконуємо її всіма можливими методами. І нерідко такі зусилля винагороджуються: жінки відмовляються від переривання вагітності і стають на облік в консультацію».

І насправді такий крок дає жінці можливість не тільки народити нову людину, котру вона в майбутньому любитиме понад усе. Але й уникнути багатьох важких і серйозних наслідків, які може спричинити штучний аборт. Наслідки ці, за словами Маріанни Коробій, можуть спостерігатись одразу після переривання вагітності, а можуть і «наздогнати» жінку в далекому майбутньому, коли вона навіть не пов’язуватиме їх із давнім перериванням вагітності. «Наслідки можуть бути дуже різними: це і гормональний збій, і порушення обмінних процесів в організмі, і розлади нервової системи. Високий ризик виникнення кровотечі, можлива і перфорація матки – інколи навіть необхідне оперативне втручання, аж до видалення матки. Після аборту сильно зростає ризик послідуючої позаматкової вагітності. Можливі ускладнення у вигляді істміко-церквільної недостатності: коли жінка, навіть завагітнівши після аборту, не може дитину виносити», – розповіла Маріанна Коробій.

Однак найбільше ускладнення переривання вагітності – це безпліддя в майбутньому, констатували гості. І тим не менш, висловили свою незгоду із примусовою забороною абортів на офіційному рівні. «Лікарі – проти абортів, але і проти їх заборони, адже тоді неминуче «процвітання» абортів кримінальних», – підсумувала Маріанна Коробій. На цьому фоні зростає смертність від невдало проведеного переривання вагітності. Тому єдиний вихід, аби зменшити кількість випадків абортів сьогодні – це постійне нагадування про цінність життя навіть ще ненародженої дитинки і правильна роз’яснювальна робота.

Тетяна Кашуба

Сюжет телеканалу Тиса -1.

Теги: аборт, психолог

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати