Геннадій Москаль: Хто вірить у цю шизофренію Шуфрича?!

- Кримський депутат Мельник скаржився нам, що ви погрожували йому персонально. Депутат так і сказав: «Москаль має проти мене «зуб».

- Коли я працював начальником главку, я його в очі не бачив. Побачив на фотографіях, коли вже почалася вся ця епопея. Таке може заявити любий „бандюган”, який живе в Криму, оскільки, коли я працював начальником міліції Криму, боровся з усіма – незалежно від угрупування. Будь-хто може сказати, що він - мій ворог, і я на нього маю «зуб». А пан Мельник всі свої емоції хай прибереже для судового розгляду.

- До речі, покази сходяться. Він нам заявив, що саме з тих пір, як він прийшов в кримський парламент, ви ним зацікавились. Полюєте на політичного опонента?

- Він все каже правильно. Коли я прийшов в кримський парламент, то як громадянин України не міг сидіти з бандитами в одній залі. Тому пообіцяв, що буду все робити, щоб ці люди відповіли за злодіяння, які вони зробили проти власного кримського народу.

- Як прокоментуєте епізод по справі Мельника, якого схопили, а Рінат Кузьмін, якого називають людиною Ахметова, сприяв звільненню затриманого?

- А що дивуватися? Я розумію Генерального прокурора – прийшли депутати ВР і почали там плакати, стогнати… Просто треба було на них скласти протокол про корупцію і все. До речі, жоден кримський депутат не підписався і не прийшов плакатися, бо всі вони знають Мельника, як облупленого.

Я не можу сьогодні казати, що там було. Взагалі за три дні зібрати всі докази для суду – дуже важко. Прокуратура каже: «Я вірю, що він – бандит, але де факти?..» Сьогодні я вірю в те, що зібрано достатньо даних. Думаю, що справа вже за місцем знаходження самого пана Мельника.

- А ще він розповідав, що вас Кравченко колись по дорозі висаджував…

- Кравченко, на жаль, не може цього підтвердити, і Мельник це знає. В мене з Кравченком були нормальні, ділові стосунки, крім того він був вихованою людиною і такого б собі не дозволив. Якщо він мене поставив – він мені довіряв.

- Але саме в той час раптом виникла «справа бомжів», яких ви нібито потопили в Дніпрі?

- (Сміється) Це сьогодні модна тема, яку підняв Шуфрич, а тепер і Колесніков. Я колись в інтерв’ю сказав: «Я жалкую лише про одне: що в тій баржі не було самого Шуфрича (сміється).» За 34 роки роботи в органах - це найбільший компромат проти мене. І ніхто ж не подумав, що баржі в зоні Дніпрогесу ніколи не ходили. Але, як то кажуть, «сто раз повтори - і сам повіриш».

Сім років пройшло, стільки уже було перевірок, в минулому році Генпрокуратура знову перевіряла. Якби тут була Біблія, я б на неї руку поклав – я не був там ні свідком, ні звинувачуваним, ні підозрюваним.

Був перевіз бомжів через паром з Дніпропетровської до Запорізької області. Всі бомжі живі, здорові, всім передають вітання, хто про них турбується сьогодні в нашій державі (сміється). Злочину немає. Єдине, що коли був переповнений приймач для бродяг, не знайшли нічого кращого, ніж «подарувати» їх сусідам.

Усі факти та документи по цій справі викладені на сайті Президента. Я взагалі не можу зрозуміти, хто вірить в цю шизофренію полоумного Шуфрича? Я що, з прутиком ходив в генеральській формі і збирав бомжів? Це для таких, як Мельник, можливо, сенсація, для Аронова, Шуфрича… Але коли це говорять люди, які в житті чогось досягли – це просто смішно.

- Аронов теж дав інтерв’ю «Обозревателю», і він не менше Мельника на вас нападав.

- В єврейських сім’ях дітей дуже добре виховували. Це я знаю, тому що сам виріс разом з єврейськими дітьми. Я бачив: вони були набагато вихованіші від українців, росіян і т.п. Але «в сім’ї не без урода». Я це все списую на його недостатнє виховання в дитинстві.

- Він якраз на антисемітизм списує ваше ставлення до нього…

- За весь час, коли я працював головою в справах національності і міграції, на сайті МАУП говорили, що я «головний єврей». Я судився з усіма антисемітськими виданнями – з газетою «Ідеаліст», коли мене призначили в МВС – кожного дня був пікет. Ви спитайте будь-яку єврейську організацію в Україні – я мав постійно неприємності через те, що я вимагав щоб людину судили за її вчинками, а не за національністю.

- Чому ж тоді називали «кнесетом» Верховну Раду Криму?

- Справа в тому, що не може бути так, щоб частина депутатів була громадянами Ізраїлю, частина – громадянами РФ. Тоді це і «Держдума Росії», і «кнесет». Кнесет – парламент Ізраїлю, це не антисемітське висловлювання. Так само було, коли я у парламенті Криму запропонував тим, хто не вірить перекладу зачитаного документу, прочитати його оригінал. Оригінальний документ був на івриті. І саме за «іврит» мене сьогодні роблять головним антисемітом України.

-У нас на «Оглядачі» опублікована фотографія, де ви з Ароновим стоїте поруч. Це не той епізод, коли ви погрожували його посадити?

- Ви бачили, які у нас усміхнені обличчя? В парламенті – тісний коридор, там усі в перерві спілкуються. Це не моя вина, що він там знаходився.

До речі, у своєму інтерв’ю Аронов сказав, що він збирається повернутися в Україні з Ізраїлю. Насправді його там і близько немає. Він сьогодні в Німеччині, в Мюнхені сидить. Роман Львович не надурить народ Криму і України. Ізраїль має всього 6 мільйонів жителів. Перевірити всі клініки не проблема.

До речі, суд йому заочно дав санкцію на арешт. А він про це не каже. Не я його звинувачую у співучасті у вбивстві, не МВС, а слідчий Генпрокуратури.

Мене питали: «Якщо він через місяць приїде?» Я кажу: «Я особисто з букетом квітів приїду його заключати в обійми, не зважаючи на те, що він на мене говорив». Говорити – одне, а робити – зовсім інше. Від своєї долі не втечеш. Нема чого ховатися – як ви рахуєте, що ви не винуваті.

- Чому ви беретеся за Мельника, Аронова, але залишили у спокої Миримського, якого свого часу теж обіцяли посадити в тюрму?

- Про те, що Міримський повинен сидіти у тюрмі, я ніколи не казав. Питання стояло про його громадянство, але воно настільки вже прожоване, що повертатися до нього я сьогодні не бачу ніякого сенсу.

- Тобто Миримський – це чесний громадянин України?

- Зрозумійте, я не керівник правоохоронних органів. Я не даю оцінок: хто чесний, хто нечесний – це прерогатива суду. Я можу оперувати фактами і оприлюднювати їх громадськості. І оприлюднити ті факти, які мені стали відомі, які не є державною таємницею – мій обов’язок. Як з’являться такі факти стосовно пана Миримського – можете бути впевнені, що я про це розповім громадськості.

- Тобто він поки що може бути спокійний…

- Він і є спокійний. Ходить у парламент… якщо я мовчу, значить, таких фактів немає (сміється).

- А може, ви мовчите не даремно, може у вас власні інтереси з ним як з депутатом?

- В чому він мені, як депутат, може допомогти?

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати