22 июня. «И пошел брат на брата»

Украинцы во II Мировой и Великой Отечественной войне оказались разделены и воевали по обе стороны фронта, в армиях различных государств. Помним ли мы это?

Жительница Украины перед агитационный плакатом «За свободу народов!»
Жительница Украины перед агитационный плакатом «За свободу народов!»

 Печальная дата 22 июня не стала для нас Днем печали и скорби (каким официально является этот день). Опять на этот день намечены разного рода мероприятия, призванные еще больше усилить раскол в нашем обществе. По ТВ будут пропагандистские "кино-агитки", во Львове - столкновения, а в Крыму и Одессе - немногочисленные но крикливые акции...

70 лет назад началась война, в которой сотни тысяч украинцев воевали друг против друга. Историки на сегодня не могут установить точное число погибших на территории СССР в ВОВ. Сразу после войны Сталин с потолка назвал 7 миллионов, Хрущев определил 20 млн., в 80-е, в "перестройку", когда я заканчивал школу было уже 22 млн., к последнему году существования СССР - 27 млн., эта цифра осталась официально узаконенной в России и ныне, хотя сейчас число погибших историки, на основании частично рассекреченных архивов, оценивают в 40 млн. Чудовищные цифры...

Нет единого мнения и относительно того, сколько же представителей народов СССР (в границах 1946 - 1991 гг) воевало на стороне гитлеровской Германии и стран - её союзниц. Причем разница идет тоже на миллионы. Единовременно таких людей было не менее 1,2 млн., но были ежегодные "невосполнимые потери", связанные с гибелью, ранениями, пленом, дезертирством и т.д. Общее число оценивается весьма приблизительно в 3-5 миллиона. Украинцев из них - не более 1/3, но именно "украинский коллаборационизм" не даёт покоя многим как отечественным, так и зарубежным приверженцам "единой неделимой". Почему? На стороне Германии воевали также русские, белорусские, эстонские, латышские, литовские, грузинские, армянские, азербайджанские, волжско-татарские и крымско-татарские, "туркестанские" (Средней Азии и Казахстана), северо-кавказские, калмыцкие и т.д. и т.п. национальные части: роты, батальоны, легионы, дивизии и даже армии (Русская Освободительная Армия и Українське Визвольне Вiйсько), в Вермахте (причем во всех родах войск: в сухопутных войсках, Люфтваффе и Кригсмарине), войсках СС и СД, полиции, "охранных" частях, вспомогательных частях (т.н. "хиви" - "добровольные помощники") и т.д. Иными словами - всюду и везде, в самых разных рангах и должностях.

Украинцы - эмигранты или потомки эмигрантов были в числе тех, кто 22 июня 1941 года в составе различных германских соединений перешел границу СССР (точнее, во II мировой войне на стороне Германии они участвовали с 1939 года - т.н. "легион Романа Сушко"). Украинские батальоны СС "Роланд" и "Нахтигаль" через неделю первыми войдут во Львов. А легендарный ас Люфтваффе Роберт Олiйник (сын украинца - инженера из Донбасса и этнической немки) за несколько минут до фактического начала войны, в воздушном бою между 03-40 и 03-58 ранним утром 22 июня сбил первый советский самолет. Имя того советского летчика неизвестно, но вполне возможно, что он был тоже украинцем.

Население повсюду поначалу восторженно встречало немцев, как освободителей. Несколько миллионов человек за время существования советской власти потеряли своих родных и для них любая власть не могла уже быть хуже той, что уходила. В добровольцах (как из числа сдавшихся в плен советских солдат, так и из числа мужчин, избежавших призыва) не было недостатка. Но после "самостiйного" провозглашения Независимой Украины 30 июня 1941 во Львове, отношения между украинскими националистами и гитлеровцами накалились, о создании каких-то украинских частей не могло быть и речи: галицких добровольцев распихали небольшими группами по различным немецким частям, единственная восточно-украинская часть зимой 1941 г была разогнана СД и до начала 1942 года, когда стало ясно, что блицкриг провалился, к этой теме не возвращались, набирая только полицию, "самооборону", "охранные батальоны" и т.д. (впрочем на Волыни Тарасу Бульбе-Боровцу, прикрываясь маской "народной милиции" удалось создать мощную военную организацию "Полiська Сiч").

В 1941 году немцы чаще всего отпускали попавших в плен красноармейцев - выходцев с занятых территорий, причем первоначально даже не спрашивая документов: приезжал староста и просил отпустить "наших хлопцев", которых дескать только неделю назад призвали в армию. Наотпускав так неизвестно сколько, неизвестно кого и неизвестно куда, впоследствии немцы спохватились и стали освобождать пленных красноармейцев под расписку: с июля по ноябрь 1941 было отправлено по домам 318.770 чел., в т. ч. 277.761 чел. украинцев (остальные - преимущественно прибалты и жители Западной Беларуси). Затем, вплоть до самого освобождения оккупированных территорий Красной Армией, по домам было отправлено еще более полумиллиона пленных красноармейцев. Но... Теперь уже "не просто так". Достаточно быстро немцы наладили воинский учет военнообязанного мужского населения и теперь в Рейхскомиссариате Украина предлагали "добровольно" вступить в ряды Українського Визвольного Вiйська (УВВ), в противном случае "обещая проблемы". УВВ, в отличие от РОА, по сути не имело единого командования и крупных соединений, его батальоны были распылены среди множества немецких частей Вермахта, а поскольку руководству УВВ удалось отстоять требование, что УВВ "не будет воевать против своего народа", то и части эти были разбросаны по разным фронтам и государствам. Вплоть до апреля 1945 году УВВ представляло из себя единое целое только на бумаге. Так же только на бумаге оно было "украинским". Но весьма важный момент: даже присягая на верность Вермахту в 1942 году (первые добровольцы УВВ были приведены к присяге в Харькове, Сталино (Донецке), Мариуполе, Днепропетровске, Кривом Роге и Кременчуге) солдаты присягали на верность также на украинском флаге.

Принятие присяги добровольцами УВВ. Харьков, 1942 г.

Принятие присяги добровольцами УВВ. Харьков, 1942 г.

Впрочем, соединения УВВ не были чисто украинскими, в них было немало русских и представителей других национальностей. Генерал-хорунжий Павло Шандрук вспоминал, как после того, как он обратился перед новобранцами с речью на украинском языке, один из них смущенно пробормотал: "Пан генерал, мы Вашу мову не понимаем, мы сами курские...".

В свою очередь украинцы могли служить в соединениях РОА (как в отдельных украинских батальонах - а в РОА были и десятки других "нерусских" батальонов - так и смешано с россиянами и другими народами б. СССР) и "остбатальонах" - так, например в мусульманском крымско-татарском корпусе практически все офицеры были христианами-славянами (украинцами и русскими).

Отряды полиции, жандармерии, "охранных батальонов", "хиви" и др. также никогда не формировались исключительно по национальному признаку и более-менее точно отражали национальный состав территории, так в 1941 году в Киеве в полиции украинцев было 70%, а в Одессе - только 40%.

"Добровольно" призывались не только взрослые - в состав т. н. "добровольных помощников ВВС и ПВО" (с 1944 года, после переподчинения СС они стали называться "воспитанниками СС") призывалась подростки 15-17 лет (не только юноши, но и девушки; в апреле 1945 г в Германии находилось не менее 10 тысяч украинских "протилітунських" "воспитанников СС"), а в 1944 году были призваны украинские дети-беспризорники в возрасте 11-13 лет. Всех их тоже будем считать предателями?

Украинский юноша-галичанин -

Украинский юноша-галичанин - "воспитанник СС"

Существовал еще с десяток других военных организаций, бывших на службе у Германии. О СС я скажу подробнее во 2-ой части этой записи блога.

Но украинцы воевали не только в Вермахте: подкарпатские русины (украинцы) на общих основаниях призывались в венгерскую и словацкую армии, а украинцы, оказавшиеся на оккупированных Румынией территориях - в румынскую (румыны правда боялись давать славянам оружие, памятуя о "Буковинском курене", и за исключением лишь одного украинского батальона - ПУМА - украинских частей больше не было, а украинцев призывали преимущественно в строительные, автомобильные, инженерные, железнодорожные и т. п. части). Куда только не забрасывала украинцев судьба - так, например, украинцы, жившие на территории новосозданного Независимого Государства Хорватия летом 1941 г. очутились на хорватских кораблях и подводных лодках в Черном и Азовском морях (которые затем были переподчинены Кригсмарине)...

В марте 1945 года Украинский национальный комитет принял решение объединить все разрозненные украинские части в Українську Національну Армію, 28 марта присягу на верность Украине приняла 1-я противотанковая бригада "Вільна Україна", а в апреле 1945 присягу приняли различные украинские части, находившиеся в 10 места в 7 странах, в т.ч. 14-ая Гренадерская дивизия СС "Галичина" (преобразованная в "1-ую Украинскую Дивизию УНА"), 2-я пехотная бригада, 281-й кавалерийский дивизион, 651-й батальон снабжения, парашютная бригада, полки заводской охраны в Бельгии и Нидерландах, 4-ый украинский запасной полк в Дании и др. формирования. Повторю: они присягали на верность Украине: "Присягаю Всемогучому Богові і перед Святою Його Євангелією та Животворним Хрестом, не шкодуючи ні життя, ні здоров'я, скрізь та повсякчасно під Українським Національним Прапором боротися зі зброєю в руках за свій народ і за свою Батьківщину-Україну... Так нехай мені допоможе Бог і Пречиста Мати"... Мечта об Украинском Войске сбылась...  Как писал командант УНА П. Шандрук: "В цій хвилині я відчув, що доля винагородила мене і цих вояків за всі наші терпіння і нещастя". Они - предатели?

Я не призываю кого-то любить или ненавидеть. Призываю понять, примириться. Мы не отмечаем 8 и 9 мая как "Дни памяти и примирения" (как рекомендовано Резолюцией Генеральной Ассамблеей ООН от 22 ноября 2004 г). Тогда мы топчем флаги и срываем ленточки. А Мир отмечает как День памяти ВСЕХ ЖЕРТВ той войны.

Давайте в этот раз мы обойдемся без шабашей и почтим память всех, кто погиб на той войне, тем более что украинцы воевали по обе стороны...

Украинская помощница Sonderdienst

 Украинская помощница Sonderdienst

 

 

Далi буде... 

06 червня 2011р.

Теги:

Коментарі

Словянин 2011-06-11 / 17:52:00
Судячи за стилем висловлювань, «Сорри» - це Ярослав Орос або хтось з його прибічників. Може я не правий? Як би там не було, ми все одно повоюємо, принаймні інформаційно, проти ворогів роду людського. Адже все починається з першого кроку, яким би він скромним не здавався.

сорри 2011-06-11 / 16:33:00
Ну, Слов''''янине, досі найбільшим "антисемітом" на цьому сайті обзивали мене, але ви надзвичайно енергійно і швидко перетягли всі "лаври" на себе. Можу вам лише сказати, що обовванене семітсько-християнською пропагандою суспільство навряд чи вас почує - незалежно від того, чи є процитовані вами вами документи справжніми, чи лише вмілим і, по суті, чесним відображенням тієї прихованої дійсності, з якою маємо справу довкола. Але чого вимагати від людей, які не вміють самостійно аналізувати довколишню дійсність, які не читали ані названого вами Едуарда Ходоса, ані більш відомого і успішного Генрі Форда, які, здебільшого, взагалі не читають нічого, що змушує їх мислити і турбуватися, бо руйнує даровану їм зверху ілюзію комфорту... :)

Словянин 2011-06-11 / 15:57:00
Для «Echo iz Bilkів». Мені не подобаються крайнощі ані перших. ані других, ані третіх, ані десятих… Аби не вдаватися у зайву дискусію, процитую Вам конкретну тираду конкретного расиста, нациста і ксенофоба Абі Фоксмана, керівника АDL (т. зв. «Антидифамаційна ліга» - структурний підрозділ юдейського масонського ордену «Бнайт Бріт» («Сини Заповіту»), штаб-квартира знаходиться у Нью-Йорку): «Джентльмены! Приветствую вас на второй встрече по случаю столетнего юбилея учеников Старейшин Сиона. Мы достигли всех целей, сформулированных на нашей первой встрече 100 лет назад. Мы управляем правительствами. Мы создали противоречия среди наших врагов и заставили их уничтожать друг друга. Мы заставили действительно замолчать критиков наших дел, и мы - самая богатая раса среди людей на земле. Я говорю о смерти белой расы. Мы полностью уничтожим все средства воспроизводства так называемой расы арийцев. Настало время удостовериться, что белая раса угасает через геносмешение и фактически сведенную к нулю рождаемость. Мы все наслаждались видением: многократно повторенными кадрами со всего этого мира - последними белыми детьми, играющими с темными детьми, и знаем, что это - путь к окончательному разрушению белой расы. Мы можем разрушить древнюю чистую линию крови арийцев, побуждать к альтруизму и производству смешанного потомства. Существуют более агрессивные программы. Их цель - уничтожение следующего поколения белых детей - заслуживает любой цены. Мы хотим, чтобы каждый белый отец чувствовал неудобства от белых детей и производил смешанное потомство. Мы должны использовать нашу власть для шельмования белых мужчин и женщин, тех, кто еще собирается сохранить свою расовую чистоту. Они будут в Новом обществе подвергнуты остракизму. Чтобы гои не могли объединиться, их надо убивать и заключать в тюрьмы. Мы воочию убедимся в конце белой расы лишь тогда, когда разрыхленные умы впечатлительных белых детей превратят их в агентов их же собственного разрушения. Уже наши усилия в создании «людей» этого типа для белой расы привели к успехам. Эти мужчины уже не самостоятельные люди. Люди, вы и ваши предки интенсивно работали, чтобы удостоверится, что у нас будет власть того, чтобы держать судьбу белой расы в своих руках. Теперь мы имеем это. Погибайте, арийские гои (рогатый скот!)»
(The National Observer. - Нью-Йорк, 25 августа 1998 года)
А ранее: Речь раввина Рабиновича на Срочном совещании европейских раввинов в Будапеште 12 января 1952 года: « Я могу определённо заверить вас, что сейчас рождается последнее поколение белых детей. Наши Контрольные Комиссии в интересах мира и исчезновения межрасовой напряжённости, запретят сношения белых людей с белыми. Белые женщины будут допущены только к черным мужчинам, а белые мужчины - только к чёрным женщинам. Таким образом, белая раса исчезнет, потому что смешивание чёрного и белого будет означать конец белого человека, нашего наиболее опасного врага, который останется только памятью. И для нас наступит десятитысячелетняя эра мира и достатка, Pax Judaica (Иудейский мир), и наша раса безоговорочно будет править целым миром. Наша превосходящая интеллектуальность сделает для нас лёгким поддержание нашего господства в мире над тёмными расами».

Словянин 2011-06-11 / 15:21:00
Оскільки я і мої знайомі маємо друзів та товаришів серед представників різних національностей, у нашому середовищі не виникає ксенофобії та пошуку «крайніх». Висвітлене у коментарі питання стосується реальних ворогів роду людського, що намагаються «зібрати вершки» з усіх, а іншим залишити полову, з огляду на свою ідеологічно-релігійну доктрину… Якби таким світоглядом користувалися китайці – існував би антикитаїзм, якби корейці – антикореїзм, якби фіни – фінофобія і т. д… Якщо Ви, п. Местний. критикуватиме італійську мафію чи німецький фашизм, нікому з числа нормальних людей не прийде в голову звинувачувати Вас у антиітальянизмі чи анти германізмі. Такі єврейські особистості як Едуард Ходос або Ісраель Шамір – наші союзники, бо намагаються утримати поганих хлопців зі свого середовища від поганих вчинків. Ось така «курта бесіда», як кажуть русини.

Echo iz Bilkів 2011-06-11 / 15:16:00

2 Словянин, 10.06.2011 20:52

"Чисто людський підхід" (ц)

Ні, пане "С", це, якраз, не людський підхід. Ваш підхід особливої категорії - це арійський, расовий, людиноненависницький підхід. Ви знаєте хто ще в історії мав такий підхід? Так, ви це знаєте, бо батько ваш має такий підхід, перейнятий від його наставників, яким він служив у Третьому Рейху.

"Українці, з огляду на конкретні історичні реалії, служили і одним, і другим, і третім" (ц)

Отже ж диференцюєте ви між добром і злом, між добрими та поганими українцями. Так, чому ж ви тих самих, поганих українців постійно героїзуєте, глорифікуєте, навязуєте їх в ідоли іншим народам, національностям, і т. д., в яких одна тільки згадка про ті особи огиду викликає. Ви хочете всіх нівелювати, як вам вигідно, всіх "одним мерилом мерить", з тим щоб нам оцих огидних пройдисвітів потім в центрі суспільства позиціювати? Їм памятники, меморіали ставити, у нас їх іменами вулиці, площі, називати? Такі українці для багатонаціональної спільноти нашого краю не герої. І ви теж, "націоналісти-патріоти", це багно другої світової війни повинні якнайскорше забути. Так воно водиться в цивілізованому світі !

"Нехай кожний розумник поставить себе на їх місце" (ц)

Що розумного в їх діях ви, "націоналісти-патріоти", находите? Та падаль, що підслужувала фюреру, творила щось розумне?
Ескортувати цивільне населення, підібране по критеріям расової приналежності, охороняти табори смерті і підстрілювати біженців, це, по вашому, розумне заняття? Це ваші герої? Та не згадуйте ж ви в кінці кінців про цих ізгоїв з ОУН-УПА.

Теж саме стосується всякого кожного ізверга, будь-якої європейської нації !

Ніхто в Європі про СС-івців не згадує, тільки Галичина невзмозі це зрозуміти, бо для Галичини вони ідоли. І події минулого десятиріччя на Балканах вас нічого не навчили, головні протагоністи цих подій, що зараз знаходяться в Гаазі, для вас не показник! Хто таким хворим може ще хтось допомогти? Та хіба що один Господь Бог би вам допоміг, якби ви в ного вірили.

Мені особисто дуже шкода, що ви сьогоднішню українську молодь, вашою, всіма народами навіки проклятою, ідеологією морально, духовно та інтелектуально калічите. Цього, на сьогоднішній день в Європі більше ніхто не робить, бо це кримінал. Можливо вступ України в ЄС відкрив би для молоді нову перспективу, щоб запобігти її подальшої деградації, спричиненою діями націоналістів.

Досить мені від вашої філософії. Шкода мені на вас час тратити.

местный 2011-06-11 / 13:43:00
2 Словянин и Ember Zoltán: я призывал не искать крайних, а вспомнить наших людей, оказавшихся по разные линии фронта...

Ember Zoltán 2011-06-11 / 10:32:00
Словянин, 10.06.2011 20:52

Наконец то пртибыли: во всем виноваты евреи (русины, венгры, русские, немцы, американцы, арабы, китайцы, хантимансийцы, бушманы:)

Словянин 2011-06-10 / 20:52:00
Чисто людський підхід: Коли пан «М» народжується і виховується в СРСР – він, як правило, вірою і правдою служитиме радянській владі. Коли він виховуватиметься в Третьому Рейху чи США – він відповідно, як правило, буде служити цим режимам. Українці, з огляду на конкретні історичні реалії, служили і одним, і другим, і третім (теж саме можна сказати про будь-яку європейську націю і навести безліч прикладів з різних часів). Нехай кожний розумник поставить себе на їх місце, а потім, з висоти новітнього часу, розповідає байки на тему, хто правий, а хто ні. У кожного своя правда!
Загальний підхід: Аби пояснити суть “різношерстності” коментарів щодо статті Местного, повідомляю наступне. Почну здалеку. Протягом декількох століть Залаштунок шляхом революцій («голандської», «англійської», «французької», «младотурецької» тощо) та воєн до ХХ ст. зумів «прихватизувати» півсвіту. Російську імперію — ні. Відповідно до ЇХ релігійно-ідеологічної доктрини, кожний потенційний або реальний світовий конкурент є смертельним ворогом… Не допомагали ні «селянські» бунти, ні масони-декабристи, ні терористи-народники. Підривні сили (кадети, бундівці, есери, анархісти, більшовики і т. ін.) завжди щедро фінансувалися кланами «глобалістів» - Ротшильдів, Варбургів, Кунів, Барухів та ін. Спровокувавши Першу світову війну і, як водиться, чергову «гевогюцию», вони поставили над східними словянами свого «смотрящего» - Троцького-Бронштейна, який 1917р. був доставлений пароплавом «Крістіна» із США до Європи разом з понад 300-стами спільниками - тіньовими урядовцями, що пройшли відповідну освіту й інструктаж в середовищі високопоставлених заокеанських співплемінників. Трюми пароплаву, до речі, були забиті не тільки доларовими купюрами від приватизованої НИМИ 1913р. Федеральної Резервної Системи, але і зброєю, зокрема, кольтами, з яких пейсаті комісари в шкіряних тужурках відправили в інший світ чимало представників словянських еліт, аби зайняти їх місце у владі… Троцького-Бронштейна мало хвилювали ідеологічні нюанси тогочасних підривних партій Імперії. Він зробив ставку на партію більшовиків, бо вона на той момент була найагресивнішою та найорганізованішою. Якби не цей факт, Ленін-Бланк залишився би в історії малопомітною фігурою... З часом процес управління доволі геніально перехопив товариш Сталін. Нехай він знищив чимало невинних людей (ми йому цього ніколи не забудемо і не пробачимо), але протягом 1936-1939рр. полилася кров і реальних ворогів словянського народу – креатур сіоністського Залаштунку, у даному випадку, – троцькістсько-ленінської гвардії. Сталін зробив те, що потрібно було зробити бездарному Миколі 11, тоді не було б ні революції, ні громадянської війни, ні червоного терору, ні голодоморів. Після цього у владу почали вливатись етнічні росіяни та українці, які певною мірою облагородили чужу систему. СРСР почав звільнятись від впливу заокеанських банкірів і “ризикував” стати повністю суверенним та незалежним. Як його зупинити? Найти іншу силу і стравити з нею. Такою стала Німеччина. Не випадково ВОНИ профінансували партію Гітлера. Далі історія відома. Саме ВОНИ стали реальними переможцями у другій світовій, щоб там не стверджували офіційні суспільні науки. Теорії про “обєктивні невідворотні закономірності” в розвитку суспільства вигадуються для профанів, аби приховати реальні причини, організаторів, спонсорів конкретних історичних подій. Нинішня гризня між націоналістами, лівими, демократами носить відверто деструктивний характер і розриває народ на ворогуючі частини. Тому закордонні фонди фінансують і одних, і других, і третіх: нехай гої чубляться з-за трактувань війни, ОУН-УПА, голодоморів, мов, патріархатів, символіки. “Плюралістичний” народ саме те, що потрібно Залаштунку, бо займаючись самопоїданням, він (народ) не становить небезпеки і стає черговою здобиччю.

Echo iz Bilky 2011-06-10 / 14:50:00

ty "petr" chory na holovu. tebje davno pora na wulshanu lechitsya.

Мирослав 2011-06-10 / 08:08:00
Шоу з прапорами довкола війни буде тривати доти, доки воно буде вигідним нашим "палітикам". На жаль, для нормальних людей, і в наругу над пам*яттю.

petr 2011-06-10 / 02:20:00
2 MAgyar Ember

Ja ne ponimaju,
Vy sebj prichusljajete k inelegencii. Da sudja po vashym komentarijam por raznymi stattjami-vy prosto byk da i jeshe tupoj, a srednee obrazovanie polu4ili v vve4renej shkole posle kolonii dlja maloletnich presupnikov.

Ужгород 2011-06-09 / 10:22:00
Добра стаття! Дякую!

местный 2011-06-09 / 09:06:00
2Magyar Ember: как можно апеллировать к "представителям передовой современной интеллигенции" и одновременно представителю этой самой интеллигенции - умному и уважаемому человеку "тыкать" и называть его "братком"?

Вы ж с ним не в Енакиевском СИЗО вместе сидели...

Magyar Ember 2011-06-09 / 00:21:00

2 Ember Zoltán, 08.06.2011 13:37
Кришеник, 08.06.2011 13:24

Красиво, умно и справедливо!

Стричь всех под одну гребёнку может быть "Красиво, умно и справедливо" ?

2 Кришеник, 08.06.2011 13:24,

ты браток свою философию расскажи "смереці" в Билках, когда будешь дома.

Поинтересуйся, какие ценности защищало в СССР движение "Мемориал". Там увидишь справедливое, дифференцированное видение моральных, нравственных, политических и патриотических взглядов представителей передовой современной интеллигенции.

местный 2011-06-08 / 21:55:00

2анонім: все мы когда-то откуда-то вышли: кто из прерий, кто из пещер, кто только вчера с дерева слез. вы со своим украинофобством не разучились бы бананы чистить, когда опять на дерево залезете... вся мысль - не туда...

местный 2011-06-08 / 21:52:00
2Орися: Вы понимаете, компьютерная модель выдаст то, что в неё заложили, зная результат. Вы совершенно справедливо заметили, что ни в 1941 ни даже в 1943 результат еще не знал никто...
И как бы поступили мы, если бы жили в то время - тоже вопрос...
А "мы нынешние" - во многом результат зомбирования в течение десятилетий извращенной правдой о войне...

местный 2011-06-08 / 21:48:00
2Кришеник: поддержу Emberа Zoltánа ("Красиво, умно и справедливо!"). У Вас по-другому не бывает :)
Единственное уточнение: о коллаборационизме речь может идти, если есть своё государство... У нас оно разве было? Так кого можно было "предать"?

2Ember Zoltán: ("Но хотел бы, чтоб – хотя б на Пидкарпаттье – этот ден был днем памяти без указанием на националность").
А что мешает нам указать национальность и почтить память?

Ember Zoltán 2011-06-08 / 13:37:00
Кришеник, 08.06.2011 13:24

Красиво, умно и справедливо!

Ember Zoltán 2011-06-08 / 13:31:00
Давайте в этот раз мы обойдемся без шабашей и почтим память всех, кто погиб на той войне, тем более что украинцы воевали по обе стороны...

Я поддерживаю двумя руками эту инициативу! Тем более, что во многих моих комментах подчеркивал: историю надо знать, но с иторией надо жить в мире и в дружбе. На ненависти будущее еще никто не посторил. Но хотел бы, чтоб – хотя б на Пидкарпаттье – этот ден был днем памяти без указанием на националность. Мой отец воевал в рядах венгерской королевской армии, два года отсидел/отработал военнопленным в Красном Луче. Коренной подкарпатец!

И еще одна субэктивная причина моей поддержки: 22-ое июня — день моего рождения...

Кришеник 2011-06-08 / 13:24:00
Власне, про що тут йдеться. Невже тільки про колаборантську (зрадницьку?) поведінку українців у минулій війні?
У Червоній армії воювало більше 6 млн. українців, тоді як у німецькій армії під кінець війни – лише 250 тис. чол. (До слова, в тісному військовому співробітництві з нацистами за весь цей час перебувало 2,6 млн. колишніх громадян СРСР і 550 тис. українців)
Українці становили четверту частину (26%) у німецьких військових частинах, сформованих з колишніх радянських громадян, та майже половину (52,6%) переміщених осіб (displaced persons) – колишніх радянських громадян, які після закінчення війни з власної чи чужої волі опинилися у Німеччині. Для порівняння: відповідні показники для росіян становили 32% і 14% – що на загал менше їхньої частки у національному складі населення СРСР (у 1939 р. українці становили 16,5%, росіяни – 58,1% радянських громадян). Але ця велика частка українців у порівнянні з росіянами відображає тільки той факт, що німці окупували майже всю Україну, і лише частину – Росії (Всі дані взято з книги історика Я. Грицака).

За час війни Україна втратила серед цивільного населення й військовополонених 5,5 млн чол., тоді як Польща 4,9 млн., Білорусія втратила 2,2 млн., Росія – 1,8 млн., Югославія – 1,4 млн., Литва – 666 тис., Латвія – 644 тис., Франція – 350 тис., Греція – 350 тис., Чехословаччина 290 тис., Естонія – 125 тис., Молдавія – 64 тис. чол. Якщо додати сюди українські втрати на фронтах (2,5 млн. чол.), то загальна кількість загиблих та депортованих, то в українському випадку наблизиться до 7 (за іншими оцінками – до 9) млн. чол., що на 2-3 млн. більше за втрати Росії і на 2,5 млн. перебільшує втратиНімеччини (джерело – те ж саме).

Погляньмо правді в очі. Для простого українця, усвідомлював він це, чи ні, але обидві ті протиборчі сторони мусіли б здатися однаково ворожими. Якщо комусь кортить говорити про масовий характер співпраці українців з нацистами, то хай не залишає поза своєю увагою колаборацію наших же людей з радянським режимом. Не менш жорстоким до них, і так само тоталітарної та нелюдської природи.

А що війна? Більшість не вибирало, де їм прийдеться опинитися, в якому їм бути війську. Нашвидкуруч мобілізували і так, щоб пережити той перший бій. Більшість тих вояків і дня повоювати не встигли. Особливо – червоноармійці, так звані чорно свитники, мобілізовані з сіл і містечок. За підрахунками американських військових істориків, навіть у 1944 р. співвідношення бойової ефективності німецьких і радянських солдат становило приблизно 6 до 1. А що вже казати про 1941 р. Погодьмося нарешті з тим, що не володіло бажання більшістю українців, щоб воювати за Сталіна. Показова статистика полонених червоноармійців за перший рік війни: на листопад 1941 року – 3,6 млн. (з них 1,3 млн. чол. становили українці), 5,2 млн. – рівно через рік.

Нарешті цитата від Мирослава Мариновича (газета День, №95-96, 2011): “Українському народові випало жити у великій у своєму нещасті країні, яка, ніби давній Вавилон, гордо уявила себе спроможною вибудувати вежу до висот комуністичного раю, насправді вимощуючи криваві сходинки до пекла.
В мирний час розтерзати кілька десятків мільйонів власного народу, а тоді розпочати Другу світову війну на боці Гітлера, разом із ним стираючи з карти світу Польщу, ґвалтуючи країни Балтії, вивозячи в Сибір ледь не всю Галичину і кримських татар, - це страхітлива зрада навіть не так званого радянського народу, а зрада людяності й злочин масштабу Каїна, який не знає виправдання.
Такий режим не сміє, не має морального права звинувачувати у зраді ті свої жертви, які повстали проти нього, бо в цьому разі таки діє непорушне правило етичної алгебри: "зрадити зрадників і злочинців означає стати на бік правди й добра”.


МѢСТНЫЙ
Публікації:
Не відповідають стандартам державної мови
/ 7Перейменування Росії
/ 5Восточный тупик
/ 8Смех сквозь слезы
/ 3Мюнхенский сговор – 2?
/ 2Аннексия
/ 7Интервенция
/ 3Не наступить на грабли – 2
/ 11Развод котят
/ 43«Галичина». 70-летний юбилей
/ 22Гитлер – наш президент!
/ 12КОНЕЦ СВЕТА
/ 47Каждый из нас может стать «стрелком из «Каравана»
/ 174 слова после отпуска «за жизнь». Слово 4: Запорожская область – «Приазовская Аратта»
/ 44 слова после отпуска «за жизнь». Слово 3: Ах, Одесса, жемчужина у моря
/ 154 слова после отпуска «за жизнь». Слово 2: Тунис – вандальская кровь «арабской весны»
/ 44 слова после отпуска «за жизнь». Слово 1: Злата Прага и наше место в Европе
/ 204Скоро выборы. Как заработать на продаже голоса, сохранив достоинство (инструкция)
/ 7Два президента
/ 12Язык доведет до…
/ 42Ислам – Реал: 5:0 Убедительный реванш ислама
/ 15Вера Безвременья
/ 14Насилие
/ 21«Весна народов-2012». Будет восточнославянский вариант?
/ 61Белое и черное
» Всі записи