Професор Любомир Белей: «Хартією прикрилися як фіговим листком...»

На думку мовознавця, якщо законопроект Колесніченка-Ківалова ухвалять остаточно, то нацменшини будуть ще менш зацікавлені знати державну мову. І нічого доброго у цьому немає ані для них, ані для держави.

Професор Любомир Белей: «Хартією прикрилися як фіговим листком...»

Мовне питання в Україні, навколо якого протягом липня вирують пристрасті, – зависло: документ, проголосований у парламенті на початку липня, досі не підписав спікер Володимир Литвин. Без його розчерку законопроект не можуть надіслати Президенту. Та, ймовірно, спершу його проінспектує Конституційний суд.

Ми ж звернулися за експертизою до провідного закарпатського лінгвіста, доктора філологічних наук та професора УжНУ Любомира Белея. Йому слово.

– Професоре, скажіть: чи бачите ви, як науковець, необхідність у покращенні мовного законодавства України?
 
– Без сумніву! У жодній країні Європи, і навіть у благополучних, ніхто не є  задоволений станом мови. Приміром, Франція теж закони приймає. 
 
Насправді, завжди є що покращувати. Тим більше – у нас. Але це мають робити фахівці. 
 
Саме цей закон, чи його проект піддавався мовознавчим експертизам багатьма інститутами. І всі дали йому різко негативну оцінку. Науковців просто зневажили. Я не вірю, що укладачі чи прихильники того закону дійсно переймаються питанням мов національних меншин. 
 
– Чим же тоді?
 
– Одразу зрозуміло, що цей закон – лижі, спрямовані на підтримку російської мови. Досить лише поглянути на формулювання, які фігурують в законі: «державна, російська та інших національних меншин». 
 
– Коли авторам документу це кажуть, вони наполегливо апелюють до Європейської хартії регіональних мов…
 
– Щодо Хартії, то варто зазначити, що був перший її переклад, некоректний. І був другий. Наприклад, немає єврейської мови. Є іврит та ідиш. Грецької мови теж нема. Є новогрецька, давньогрецька та середньогрецька. Яка різниця між молдавською та румунською мовами? Особливо тепер, коли вони перейшли на одну графіку, то різниці між ними ніякої немає. Ці нюанси не були враховані у Хартії. Але проблеми цього європейського документу не є такими фатальними, як новий український закон. 
 
Якщо зазирнути у той текст, за який проголосувала Верховна Рада, то складається враження, ніби бедуїн ескімосам радив би, як зиму пережити, чи навпаки, ескімос радив бедуїнові, як у пустелі воду шукати. Там настільки некоректні формулювання з мовного боку про території, про мови меншин, про мовні групи. Це жахлива реклама Ківалову як ректору юридичної академії. Це соромно... 
 
– Ви бачите більше юридичних чи лінгвістичних проблем?
 
– І одне, й інше. Тут лінгвістика переплітається з правом, бо йдеться про врегулювання засад державної мовної політики. І той юрист, який взявся писати такий закон, мусить бути добрим лінгвістом. А тут ні одного, ні іншого не видно. 
 
– Якщо поглянути на документ в розрізі Закарпаття: хіба він не захищає мови нацменшин краю?
 
– Я не розумію ось що. Угорців на Закарпатті є більше 10%, і за всіма законами вони можуть претендувати на те, щоб угорська мова стала регіональною. Але питання: у межах всієї області, чи лише 2-3 районів? А що в останньому випадку робити угорцям з Тячівського чи Рахівського району? Вони будуть дискриміновані? Або якщо йдеться про перший варіант, то вийде, що в Міжгір’ї чи Воловці всі чиновники мають знати угорську мову, хоча угорськомовного населення там десь 2%... 
 
Те саме й з румунською мовою. В Тячівському і Рахівському районах більше 10% румунів. Якщо румунська мова дістане статус регіональної у всій області, то всі мають володіти цією мовою?
 
Якщо ж візьмуть до ваги тільки територіальні ареали, то виходить, що угорці, які живуть в інших, менш заселених угорськомовним населенням районах, будуть дискримінованими. Навіть з погляду того закону. Бо ж їх там, на тих територіях, нема 10%. Люди ділитимуться на 1 та 2 сорти? Угорці першого сорту лише у Барегівському і Ужгородському районах, а у решті районів – угорці другого сорту? Хто над цим думав?
 
– Ви натякаєте, що навіть елементарного аналізу специфіки областей при створенні закону не було?
 
– Жодного. По-перше той пріснопам’ятний закон  про мови ще з часів УРСР, і в Україні долатували декларативними положеннями, які ніхто й не думає виконувати. Послухаймо наших чиновників, які за стільки років не можуть опанувати мову. Як їх на посади призначають, якщо є чітка вимога: володіння державною мовою. Це ж не голову села вибрали в якійсь глушині... А якщо послухати, як дехто з них говорить українською, то одразу ж можна підвести «під статтю». Бо глумляться з мови... 
 
У Верховній Раді теж добра третина промовців російськомовні. І не пробують переходити на українську. А закон вимагає володіння державною мовою. Так от саме ця декларативна вимога їх не влаштовує. І її вирішили зняти. В новому законі знання державної мови вже не вимагається. І, як на мене, то основне у танцях довкола закону – показати виборцю «ми вболіваємо за мову». Вже хто як його буде виконувати – про те не йдеться. А побіжно є можливість урвати і законодавчо закріпити витіснення державної мови з тих регіонів, де є 10%-ва національна меншина. Йдеться передусім про росіян.
 
– Якщо йдеться про «витіснення», то які процеси можуть відбутися на Закарпатті?
 
– Різні і цікаві. Для мене чудовим індикатором цих процесів є студенти. Був час, коли я працював у ректораті і мав можливість спілкуватися зі студентами усіх факультетів. 
 
І ось приходять студенти з якогось питання. Удвох. «Чому ви удвох приходите?» Виявляється, один із них прохач, а другий – перекладач. Тобто, студент вступив до Ужгородського національного університету не володіючи українською мовою ніяк. Не йдеться про диктант. Не йдеться про орфографію, про володіння семантичними нюансами. Він не може усно викласти своє прохання, приміром, перескласти іспит.
 
– Даруйте, маєте на увазі студентів з сіл чи віддалених районів, носіїв діалектів?
 
– Та ні. Йдеться про угорськомовних студентів. Ось такий факт. А тепер, якщо буде знято навіть вимогу знати українську при вступі до ВУЗу, то цим самим буде створено умови, у яких меншини будуть ще менш зацікавлені знати державну мову. І нічого доброго у цьому немає ані для меншини, ані для держави.
 
– Ми вже торкнулися закарпатських діалектів. Чи не очікуєте ви якихось декларацій від русинських рухів?
 
– Для цієї публіки добрий будь-який привід і цим вони обов’язково скористаються. Їм не важливий результат. Їм важливий процес. Результатів як таких і немає. Ну які? Словник Юрія Чорі? Ну це щось не те… Але погляньмо з іншого боку. У 2001 році русинами записалося 10 000 закарпатців. Гуцулів в Україні – 21 000. То є можливість визнати регіональною мовою гуцульську?
 
Василь Стефаник – вже геть «в дошку» українець. А чи знаєте ви що у 30-х роках його перекладали українською мовою. Пе-ре-кла-да-ли! З покутського діалекту. 
 
І що Закарпаття? Можна тенденційно повибирати унгаризмів і скласти таке речення, яке не зрозуміє ані угорець, ані українець, ані русин. Так само і полонізмів, і румунізмів. А гуцула, якщо він говоритиме на якусь фахову тему – приміром, вівчарство – вживаючи багато професійних термінів, хіба легко буде зрозуміти? 
 
Ці струмки живлять мову. Їх треба зберегти, а не намагатися той діалектний струмок виводити на манівці і робити з того політику. А зрозуміло, що цей закон саме таке підґрунтя буде творити. Тим більше, що там наче 10%, але може бути й менше, якщо місцева рада це визнає. 
 
А що діється у місцевих радах – ми знаємо. А у русинстві… Ну послухайте як говорять деякі їхні лідери й ідеологи. Русизми, українізми, суржик. Важко зрозуміти. А тепер якщо занести це до школи? Скільки людей захоче бути першими тут?! Наприклад, написати русинський буквар. Я думаю, що це буде останній цвях у труну політичного русинства. Бо  кожен схоче увійти в історію – і почнеться… Тут навіть серед однодумців немає одностайності у питанні мови, лексики, граматики тощо. А хіба це почнеться тільки у русинстві? В Україні такого повно. 
 
– Тобто політика у цьому питанні лізе як сіно з дірявого мішка…
 
– Саме так. Бо народна дипломатія і збереження мов меншин – це добре. Та, на жаль, не у нашому випадку. Тут справді «развели, как котят». Свята простота із законодавців просто перла. І тепер потрібно 15-17 мільярдів, щоб реалізувати цей закон. 
 
Ну гаразд, угорська і румунська у нас. А що тоді говорити про караїмську культуру і мову, гагаузьку, ромейську? 
 
Наш невисокий рівень і слабке знання України породили міф про те, що Закарпаття – найбільш багатонаціональний регіон України. Це не є так! А Одеська область? Південь України. Там і болгари, греки, гагаузи, кримачаки. Є кримсько-татарська мова і її варіанти. 
 
Новогрецька, ромейська, гагаузька, караїмська – це справді вимираючі мови. Її носії локалізовані саме на території України. Ось що Хартія про мови повинна захищати. 
 
До речі, там, у Хартії, нема русинської. А ось цих, які я перерахував, – нема у обговорюваному нами Законі. Ось де його варто застосувати. Дати можливість нечисленним носіям зберегти свою мову та вивчити державну. 
 
Шкода, але прикрилися Хартією як фіговим листком, а насправді ніхто із законотворців її, мабуть, у очі не бачив. 
 
Медведчук ще перед попередніми виборами продавив ратифікацію Хартії. І за неї схопилися. Йдеться там, насамперед, про зникаючі мови, рідкісні. Якщо російська мова така, то ви мене вибачте. А усе через вибори. Це як народна прикмета: якщо в Україні починають говорити про мову – значить, скоро вибори. Найсумніше те, що питання мови стоїть у списку проблем, які хвилюють українців десь на 30-му місці. Тому це зовсім не та карта, яку варто було розігрувати.

Олександр Попович, Мукачево.net

26 липня 2012р.

Теги: мова, хартія

Коментарі

студент 2013-02-10 / 18:06:30
НЕ потрібо так багато говорити банальностей, а потрібно просто зметодичної точки зору підняти активне читання ЛІТЕРАТУРИ РІЗНИХ ЖАНРІВ і різних вікових категорій ,дітям літком один вірш і одне оповідання ,СТУДЕНТАМ ЗГІДНО ПРОГРАМИ І ФАХУ,Фізикам , наприклад , історію життя відомих фізиків , тобто ЖЗЛ. Інакше мови не буде,а ОПЕРАТИВНА КОМП"ЮТЕРНА ІНФОРМАЦІЯ ІНТЕЛЕКТ І МОВУ НЕ ДУЖЕ ТВОРИТЬ .УСІ ,ГАЙДА ДО БІБЛІОТЕК,ТАМ Є УСЕ ,ТІЛЬКИ НЕ ЛІНИТИСЬ!!!!

Zoltan 2012-07-30 / 10:16:44
Цього цілком достатньо, щоб зрозуміти ідіотизм запропонованого закону.
Идиотизм, но только для тех, которые могут думать с старыми клише.
Кстати, по закону в Королеве и в Подвиноградове региональным будет ромский, а в Ужгороде и в Мукачеве русский, потому что в этых населенных пунктах названные составляют больше чем 10 пороцентов населений!

Хруні 2012-07-29 / 11:41:59
А що таке унгварець?

Хіба є мункачевець?

унґварець 2012-07-28 / 14:50:00
Цит.: "І ось приходять студенти з якогось питання. Удвох. «Чому ви удвох приходите?» Виявляється, один із них прохач, а другий – перекладач. Тобто, студент вступив до Ужгородського національного університету не володіючи українською мовою ніяк"

А хіба не за проректорства пана Белея в УжНУ відкрили угорський факультет?

707 2012-07-28 / 09:40:26
2Zoltán 2012-07-27 / 10:39:28
...в Солотвине аш два языка будут: венгерский и румунский региональными.

Цього цілком достатньо, щоб зрозуміти ідіотизм запропонованого закону. В тих же сусідніх Угорщині чи Словаччині за саме пропонування подібного закону повели б якщо не до адміністративної відповідаліьності, то хоча б на провірку до медиків.
Далі навіть вчитуватися в якісь там інші положення закону не варто...

Zoltán 2012-07-27 / 10:39:28
Господин Белей явно закон не читал. Доказательство: даже не знает, что является регионом.
Хотя там однозначно написано уже в первом (!) разделе:
Цитирую:

"регіон – окрема самоуправна адміністративно-територіальна одиниця, що може складатися з Автономної Республіки Крим, області, району, міста, селища, села;

регіональна мова або мова меншини – це мова яка традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та/або відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави;

територія, на якій поширена регіональна мова – територія однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць України (Автономної Республіки Крим, області, району, міста, селища, села), де регіональна мова є засобом комунікації певної кількості осіб, що виправдовує здійснення різних охоронних і заохочувальних заходів, передбачених у цьому Законі"
Выходит, в Воловецком районе венгерский никак не будет региональным, а в Солотвине аш два языка будут: венгерский и румунский региональными. А венгерский будет региональным в целой области только в учрежденияк областного уровня, то есть в Ужгороде скажем не станет (всего 8 процентов венгров в областном ценетре) а в областной госадминистрации, в областной раде, в областной прокуратуре тд. тп. уже да.

До теми 2012-07-27 / 10:23:17
Депутати провладних фракцій Воловецької районної ради відмовились підтримати звернення до Януковича та Литвина, ініційоване депутатською групою «Батьківщина-Фронт Змін», не підписувати закон «Про засади державної мовної політики», як такий, що створює соціальну напругу в суспільстві і суперечить Конституції України.
За прийняття звернення до Президента проголосували лише п’ятеро представників депутатської групи «Батьківщина-Фронт Змін». Фракції Партії регіонів та Єдиного Центру і депутати від партії Відродження не дали жодного голосу.
Мотивація у цих «народних обранців» була написана на їх обличчях – страх і рабська покірність. Саме так вони уявляють свій обов’язок перед громадою – голосувати за вказівкою вищестоящого керівництва, а в кулуарних розмовах висловлювати особисту незгоду із політикою Партії регіонів.

Ужгород 2012-07-27 / 07:54:17
Підтримую пана Любомира!

вася 2012-07-26 / 21:40:51
знімаю калап перед паном професором. чітко, розумно, дохідливо і мотивовано. Жаль, що таких людей немає у верховній раді.

Учень 2012-07-26 / 19:50:47
Любомире Омеляновичу, Ви справжній науковець, УКРАЇНЕЦЬ, а з політиків, хабарників та їм подібних навряд зрозімілі ваші пояснення

НОВИНИ: Політика

22:20
/ 4
Зеленський призначив Сергія Кононенка начальником УСБУ в Закарпатській області
20:08
/ 2
Зеленський звільнив Гузинця з посади голови Ужгородської РДА
23:53
/ 38
В Ужгороді представники ПЦУ відмовилися від участі в молитовному сніданку, на який влада запросила УПЦ Московського патріархату
03:04
/ 3
Що показав перепис у Румунії?
15:00
/ 15
Уряд погодив звільнення голови Ужгородської РДА Гузинця і призначення його на посаду "гуманітарного" заступника голови Закарпатської ОВА
11:15
На Закарпатті клірик-антисеміт УПЦ (МП), якого СБУ викрила на поширенні фейків про війну в Україні, постане перед судом
17:18
/ 2
У Чехії до Європарламенту кандидує закарпатка Інґа Петричка
15:49
/ 17
На Закарпатті проросійського провокатора-"русина" Данацка затримали за антисемітські погрози хасидам
22:49
/ 9
"Що хочемо, те і робимо": у "терактівських" Керецьках на сесію сільради незаконно не пустили військових
16:52
/ 25
У Закарпатській облраді "нодьмодьорорсаґового" "слугу" Іванча замінив Цебер з бази "Миротворця", який з угорським паспортом їздив розважати окупантів до Криму
19:56
/ 7
ВР затвердить нові назви 4 сіл на Закарпатті, зокрема – Пушкіна
19:33
/ 16
Помер ексголова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль
13:46
/ 9
Ізолюючи угорців Закарпаття, Орбан і Ко роблять все можливе, аби угорська громада ставала все меншою – Балога
22:30
/ 36
Опубліковано архівний виступ єпископа Івана Маргітича під час вшанування 60-ї річниці подій на Красному полі біля Хуста (ДОКУМЕНТ)
21:37
/ 7
Зеленський звільнив Токаря і призначив Гайдая головою Мукачівської РДА
11:15
/ 5
На Закарпатті судитимуть двох кліриків УПЦ (МП), яких СБУ раніше викрила на пропаганді комунізму
23:23
/ 7
У понеділок "недоброчесна" голова апеляційного суду Фазикош розглядатиме апеляцію "корупційного" голови земельної комісії Ужгорода Мильо
20:45
/ 15
Уряд призначив заступника голови Закарпатської ОВА Добромільського головою Державної служби України у справах дітей
19:05
/ 42
На Закарпатті греко-католицького священника позбавили парафії за проукраїнську позицію (ДОКУМЕНТ)
21:48
/ 13
Вслід за Кащуком сесію перед голосуванням покинув Лунченко, а обов'язки голови виконуватиме секретар ради Губаль
18:01
/ 5
Два клірики УПЦ МП на Закарпатті отримали підозру за пропаганду комуністичного режиму та срср
15:04
/ 6
Депутати міської ради Хуста проголосували за недовіру міському голові Кащуку
15:24
/ 3
Ворог запустив ІПсО з "погрозами" на адресу угорців Закарпаття від "українських націоналістів"
04:07
/ 38
Василіяни Закарпаття на Капітулі в Угорщині переобрали на наступні чотири роки дотеперішнього керівника Провінції св. Миколая
20:07
/ 31
В Угорщині на виборах керівництва закарпатських василіян "духовно навчає" угорський прихильник сепаратизму МГКЄ
» Всі новини