Через COVID та війну равликовий бізнес на Закарпатті вимирає (ФОТО)

Равликова ікра впала в ціні. Нині 30 грамів цього делікатесу коштує 400 грн, до повномасштабного вторгнення вартість була майже вдвічі більшою. Журналістам Agronews.ua вдалося поспілкуватися із власниками першої на Закарпатті равликової ферми. Світлана Шоваг – співвласниця, розповіла секрети вирощування равликів та ведення екзотичного бізнесу.

Через  COVID та війну равликовий бізнес на Закарпатті вимирає (ФОТО)

Пані Світлано, розкажіть, будь ласка, чому і коли вирішили займатися таким бізнесом?

– Я сама за професією вчителька географії, яка й нині викладає в школі. Мій колега-компаньйон – митний брокер. Він теж працює за фахом. До цього ми із сільським господарством не мали жодного зв’язку. Равлики – це наше хобі, яке вже переросло в улюблену справу. Займаємось ми нею впродовж 7 років. Вирощуємо спеціальний  вид равлика  – делікатесний,  називається «Helix Mulle». У нього дуже смачне м’ясо. До того ж це такий вид, в якому не треба викидати кишківник, як у дикого виноградного равлика, що водиться в Україні і його експортують у Францію.

7 років тому ми поїхали в Польщу на одну із равликових ферм. Тоді там це було дуже популярно. Нам теж захотілося створити таку ж ферму вдома. Вирішили розводити равликів не так для ресторанів, як для туристичного бізнесу. Адже наш край –багатий на туристів.

Саме для них хотіли показати таку екзотику. І не лише показати, а й щоб люди мали можливість покуштувати їх.  Хотіли, аби відвідувачі змогли приїхати, подивитися і посмакувати равликами. Нам вдалося це зробити, бо до COVID-19 та повномасштабної війни ми приймали дуже багато відвідувачів.

– Як COVID -19 та повномасштабна війна вплинули на Вашу справу?

– COVID та війна вбивають такий бізнес. Під час епідемії дуже багато равликових ферм закрилися. Не витримали, адже не було ані експорту, ані імпорту. Колегам довелося діквідувати такий бізнес. Нам, слава Богу, вдалося вижити, а все через те, що ми – мініферма. Однак ми скоротилися. На сьогодні у нас 1,5 тонни равликів. Це той показник з якого ми починали 7 років тому. 

Раніше ми наших равликів відправляли в ресторани великих міст: Києва, Харкова. Львова. Нині всі телефони мовчать. На жаль, равликів перестали замовляти. На щастя, ще працює туристичний бізнес, хоча і він почав занепадати. До прикладу, ще в літній сезон деякі туристи були, а от взимку, на Новорічні свята, їх не було взагалі.

– Де ви купували равликів для ведення бізнесу? І в кого вчилися доглядати за ними?

– Равликів ми купували на Львівщині. Перший рік було важко, бо треба було для них створити комфортні умови для життя.  Важливо було підібрати правильну температуру, вологість, комбікорми. Равлики мали дати репродукцію, відкласти ікру. Складно було ще й тим, що ми були першими на Закарпатті й не було до кого звернутися за порадою.  Доводилося їздити в Польщу за консультаціями. Згодом такі ферми почали з’являтися в Тернопільській, Львівській областях.

Ми вже обмінювалися досвідом. Але хочу зазначити, що навчання з правильного догляду та  розводження равликів дуже дороге і безплатно ділитися інформацією ніхто не хоче. У перший рік нам вдалося виростити три тонни равликів. Справа почала розвиватися.

– На якій території вирощуєте равликів?

– Розпочинали на 20 сотках землі. Тепер цю територію скоротили. Немає попиту на таку продукцію. Маємо спеціальні холодильники. На зиму ми равликів збираємо в спеціальну холодильну камеру. Миємо їх та сортуємо.

Окремо збираємо маточне стадо. Його легко побачити через наявність так званої «губи». Це коли біля мушлі з’являється спеціальний завиточок вгору. Він і символізує, що це маточне стадо. Ми до цього ретельно підходимо, адже якщо його не правильно відсортувати, то можна на наступний рік залишитися без равликів.

Хочу зазначити, що ці слимачки взимку впадають у сплячку, яка називається анабіоз. Вони сплять при температурі +3  – +5°С. Навесні равлики просипаються й починають активне життя. Ми їх уже виймаємо в тепле репродукційне приміщення. Там поливаємо та годуємо спеціальним комбікормом. Для маленьких равликів він  – один, для маточного стада – інший, для молодого покоління – третій.  Комбікорм – це рослинні інгридієнти: кукурудза, пшениця, соя, ячмінь та кальцій.  Головне – все має бути натуральне і те, що підходить для них.

У травні равлики починають спарюватися. Равлики – гермафродити (організм, що володіє ознаками чоловічої і жіночої статі, в тому числі і може мати як чоловічі, так і жіночі статеві органи – ред), тому кожний із них відкладає ікру. Її ще називають «перлини Афродіти». Вона вважається однією із найдорожчих у світі і найкорисніших.

Традиційно продають дорожче за чорну. Равлики відкладають її у спеціальні контейнери з торфу. Якщо слимачок хоче відкласти ікру, він заповзає в той контейнер, відкладає її та втікає звідти. На наступний день, ми ікру збираємо, добре миємо й на добу засолюємо та закриваємо в банки. Потім її продаємо та подаємо під час дегустації, коли в нас екскурсії. 

Банка  равликової ікри місткістю 30 грам коштує 400 грн. До повномасштабного вторгнення ціна була майже вдвічі більшою. Нині попит впав, відповідно знизилася і ціна.

Якщо ікру не засолювати, а забирати в тепле приміщення, то через 12 -15 днів з’являються маленькі равлики. Зазвичай це все відбувається в середині травня на початку червня.  У нас є поле, воно огороджене плівкою. Раніше ми клали спеціальні сольові таблетки, тепер змінили на зелену сітку через яку вони не можуть перелазити, але вони й через неї перелазять.

Равлики дуже активні і без догляду їх залишати не можна.  Коли вони маленькі, ми їх виставляємо під спеціально збиті з дощок щити, є в них полив. Кожного вечора на ці щити насипається комбікорм. Звісно, що слимачки їдять траву, але комбікорм у них настільки смачний, що трави їм, майже, не хочеться. Також вони люблять поласувати овочами та фруктами.

– А чи були випадки, що равлики тікали з ферми?

 – Звісно, але ми їх вертаємо назад. За 7 років діяльності, наші равлики в селі так і не розвелися. Сусіди спочатку боялися, мовляв, ці слимачки будуть шкодити їм, все з’їдатимуть на городах. Але ці равлики – це середземноморський вид  і він звик до теплого клімату, як у Італії, Іспанії, Португалії, Греції.

Наш равлик, навіть, якщо й втече, то він не виживе взимку  –  загине, бо – 5–10°С для такого равлика є смертельною температурою. У них немає природної здатності закопатися в землю і сховатися від  морозів.

– Чи хворіють равлики?

– Так, хворіють. Але слава Богу, у нас таких проблем не було. Ми не знаємо, що таке равликові хвороби і які вони є. Знаю, що хвороби визначають по зовнішньому виду слимачків. Якщо він білий та чистий – це означає, що він здоровий. Якщо ж равлик захворів, то він помирає.

– Який равлик йде на споживання? Якими блюдами частуєте своїх туристів?

– На споживання равлик береться будь-який. Головне – щоб йому не було понад 10 років, але на фермах таких бути не може, ми їх вирощуємо сезон – 5 місяців.

 З равликів готуємо піцу, бограч. Нині у нас на дегустацію йде чотири види приготування равликів: мариновані з прованськими травами,  з угорською піштою (Ерош Піштою? - ред. Закарпаття онлайн), а також з червоним та зеленим соусом.

Кожному гостю даємо по 8 равликів: по 2 кожного виду.  До них подаємо вино. У нас смачне домашнє вино.  Така дегустація коштує 170 гривень. Також наші гості можуть покуштувати равликової ікри. Канапка з таким делікатесом вартує 40 грн.

 

26 січня 2024р.

Теги: равлик, ферма, ікра

НОВИНИ: Світське життя

12:43
80-річний велоспортсмен з Мукачева долає по 200 кілометрів на день
20:09
/ 7
Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
00:03
Мукачівець Сергій Кузьма здав 24,4 літри крові протягом 20 років
11:05
/ 1
Вина Срібної Землі. Як на Закарпатті малі винороби просувають свій продукт
18:21
/ 2
Родина з Нижньої Апші зробила вирощування тюльпанів сімейним бізнесом
10:20
"Винна мануфактура Штифко": винороб з освітою фізика відроджує виноградарські традиції на Закарпатті
17:31
Залізничник з Мукачева виготовляє металеві мініскульптури на підтримку ЗСУ
15:06
"Вина Срібної Землі": як на Закарпатті відроджують виноробську славу
15:02
/ 1
Кореєць Сонгджін, який 10 років жив в Ужгороді, переклав "Червону руту" на рідну мову
10:52
/ 7
Ужгородець відтворив старовинний струнний інструмент із фрески Горянської ротонди
10:18
Ужгородка виростила двометрові чорнобривці і потрапила до Книги рекордів
22:42
106-річний ужгородець Микола Деревляник сам готує, прибирає та пере одяг руками
20:46
На Закарпатті ветеранів війни та членів їх сімей професійно адаптують за кошти держави
10:17
Медик з Мукачева Валентин Вракін рятує поранених на передовій
14:11
На Закарпатті почали готувати собак-терапевтів для психологічної підтримки ветеранів
17:44
В Ужгороді волонтерки готують їжу для поранених військових, які лікуються в медзакладах
11:32
/ 2
На Рахівщині виготовляють морозиво із пива та сидру та варять варення із гострого перцю
10:57
У нацпраку "Синевир" на Закарпатті встановили фотозону з "портретом" хранительки лісу – Мавки
10:55
В Ужгороді виготовляють натуральну косметику із квітів і трав
11:34
Школяр із Донеччини вигуляв в Ужгороді службового собаку Нацгвардії й отримав у винагороду шкільне приладдя
11:27
Волонтери в Ясінях на Рахівщині шиють маскувальні сітки для бійців на передовій
17:52
Спортсмен із Мукачева Богдан Черепаня став чемпіоном України з бойового самбо
19:00
Дитячі табори відпочинку, квест-екскурсії, туристичні походи: активно й насичено проводять літо на Закарпатті "Щасливі діти"
15:11
/ 2
На Закарпатті врятували лелеку з поламаним крилом
10:39
Вихідець із Лисичанська заснував в Ужгороді першу роликову школу
» Всі новини