Закарпатський "сірий кардинал" УПЦ МП Антоній (Паканич): Хто насправді керує Моспатріархією в Україні

Немає таємниці у тому, що чинний керівник УПЦ МП Онуфрій насправді відповідає лише за релігійний напрямок, тоді як "політикою" у цій церкві займаються інші люди. Проте заява цікава, бо в ній прозвучали конкретні імена. І це принаймні дає підстави пильніше до них придивитися.

З першим із названих Драбинком "кремлівським куратором", нардепом Вадимом Новинським, все давно зрозуміло. Колишнього громадянина Росії називають "головним гаманцем" УПЦ МП. Він і не приховує свого місця і ролі у цій конфесії. Досить згадати його заяви, що прозвучали влітку, про можливу громадянську війну в разі надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві. Повідомлялося у пресі, що він спонсорував поїздки делегацій УПЦ МП на Фанар до Вселенського патріарха Варфоломія, щоб умовити останнього не дати українській церкві незалежність.

Можна згадати також детективну історію із утриманням у неволі митрополита Драбинка. Два роки тому Верховна Рада дала згоду на притягнення Вадима Новинського до кримінальної відповідальності за підозрою у спробі разом з екс-президентом Януковичем, екс-міністром внутрішніх справ Захарченком і екс-главою міліції Києва Коряком узурпувати владу в УПЦ МП. Слідство встановило, що з вересня до грудня 2013-го Новинський за завданням Януковича організував моральний тиск на покійного нині митрополита Київського і всієї України Володимира з метою відходу його з посади і обрання бажаного Януковичу очільника цієї церкви. Для цього, за інформацією слідства, було викрадено митрополита Драбинка, особистого секретаря Володимира. На певний час його незаконно позбавили волі. Сам Новинський обвинувачення Генеральної прокуратури України заперечує. Поки ця справа не отримала логічного завершення у вигляді того чи іншого судового рішення. Тому про винуватість нардепа говорити зарано.

Не менш цікавий інший фігурант заяви Драбинка, митрополит Бориспільський, вікарій Київської митрополії Антоній (в миру Іван Паканич). Сьогодні він фактично озвучує і коментує всі заяви і рішення, які ухвалює філія РПЦ в Україні. Кар'єра його стрімка, і, вочевидь, підтримується однією з груп впливу всередині церкви – скоріше за все тієї, яку асоціюють з інтересами Москви. Принаймні не є секретом, що Антоній нині дуже тісно спілкується із Вадимом Новинським.

51-річний Паканич народився на Закарпатті. Закінчив Московську духовну семінарію і академію, у Свято-Троїцькій Сергієвій лаврі постригся в чернецтво. Там же, мабуть, і зарекомендував себе надійним і перевіреним кадром. Починав із посад секретаря-референта, помічника ректора Московських духовних семінарії і академії.

2002 року повернувся (чи направлений для відповідної роботи?) до України. Відразу ж став керівником Інформаційно-просвітницького центру Києво-Печерської лаври, пізніше – завідувачем канцелярії Київської митрополії УПЦ МП. У 2007-2017 роках був ректором Київських духовних академії і семінарії УПЦ МП. З 2012 року – керуючий справами УПЦ МП. Навіть отримав відзнаку від президента Росії Володимира Путіна.

Важливий факт: за відсутності через хворобу відомого своїми проукраїнськими поглядами митрополита Київського і всієї України Володимира у лютому 2002 року Паканич рішенням синоду під головуванням відомого українофоба митрополита Одеського Агафангела (Саввіна) був призначений керівником Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП. Змінив він на цій посаді… Олександра (Драбинка), секретаря і "праву руку" митрополита Володимира.

Володимир спробував виправити ситуацію. На першому ж засіданні синоду після хвороби у травні 2002 року Антонія прибрали з крісла "міністра іноземних справ" УПЦ МП. Але при цьому призначили керуючим справами УПЦ і постійним членом синоду. Одночасно архієпископу надали додаткові повноваження: наглядати за діяльністю синодальних установ, представляти предстоятеля УПЦ МП в державних, громадських та церковних заходах, відповідати за міжхристиянські та міжрелігійні відносини. Тоді ж Володимир призначив Антонія першим вікарієм Київської митрополії. Після чого останній став ключовою управлінською фігурою в церкві. Експерти називали його фактично "церковним прем'єром".

А після смерті Володимира 2014 року церкві нав'язували зручного для Москви предстоятеля. Джерела в ній стверджували, що ним мав стати саме Паканич. Причому це призначення начебто підтримував і Віктор Янукович. Однак предстоятелем став Онуфрій. Анітрохи не менш проросійський, але немолодий і не такий "прогресивний".

Разом із тим, досі сам Антоній проросійських настроїв не виказує. На питання відповідає дуже обережно. Так було до створення Української православної церкви на соборі 15 грудня. Ця подія змусила розкрити себе багатьох агентів російського впливу. При цьому, на жаль, значна частина священників колишньої УПЦ МП продовжує плестися у фарватері таких непримиренних діячів, як Антоній.