Я тут не хочу принижувати ні відому Чуччину "Децу…" , бо в Дравцях є свій шарм гурки й солонини , ні готель "Унґварський" , ні інші закарпатські відпочинкові заклади ,що сягнули далеко вище радянського об‘єднання громадського харчування . Якось наприкінці травня , аби вивільнити й без того заклопотане шкільне жіноцтво від приготувань , ми опинилися в прикордонній Тересві ,звідки добре проглядаються шпилі Кімполунгу-на-Тисі й церковні бані Соплонци й де сама річка Тересва не в силі пересікти Тису .
Ресторан називався просто й дохідливо "Затишок" , начебто назва приваблювала вибагливу нинішню клієнтуру . Не скажу , що тут вершина клубного дизайну , бо все одно в Україні Львів не переплюнути ,але коли на стінах бачиш чорно-білі репродукції старих мадярських карток "Udyvozlet Tarackozbol” з вежею тересовської церкви й профілем пароха Віктора Желтвая , групу косарів , волів у цифрованому ярмі , то потрапляєш у закарпато-марамороську автентику . Ґаздою цього уславленого на всю Тячівщину готельно – ресторанного закладу є Іван Михайлович Мацола , уродженець надзвичайно скромного , але вельми підприємливого села Тарасівка , по-простонародному Терешул , від якого мене відділяє всього – навсього один ґрунь .
Колись тячівські мадяри зле кпили з русинів-поденників на берегах Тільти(Тячівця) , що русинові треба з‘їсти Нересень токану й випити Тису молока.Теперішні руснаки за цим у "Затишок" не йдуть ,однак добра кулінарія й привітність самого господаря роблять значно більше користі , ніж рекламні ролики на TV .Не скажу , що в "Затишку" винятково патріотичні смаколики .Для порівняння київської "Бочки" та її фірмовою стравою "Голодкапут"(смажена бараболя з ковбасою) потужна порція й молода картопля з добірними фалатами свиної м‘якоти в "Затишку".Порівняння ніяке . Не кажу й по грошові асигнації .Достаток клієнта пан Мацола бачить по очах .
М‘ясо тут з тячівських полонин та обор , навіть морозиво має смак місцевого молока й чорносливу . Безпосередня близькість до Тересви Апша де Жой , Апша де Міслок не мають прямого впливу на алкоголь цього закладу . Так само нема пріснопам‘ятних тересвянської "горіх" й руськополянської "гуцулки" , які канули з УРСР. Бракує цьому закладу автентичної марамороської музики , оплачена весільна вже спотворена на елетронний лад .
В очах своїх колег , котрі достатньо досвідчені й педантичні в господарських справах , я бачив повноцінне задоволення й жодної тривоги за те , що з Тересви треба трястися 30 кілометрів у гори по повальному бездорожжу , що починається за уламками ажурного залізничного мосту через річку Тересва .
У Кімполунзі гасли електричні вогні швидко , як той весільний феєрверк ( у "Затишку" в ту ніч було ще й весілля) . Десь у напрямку Слатіни дуднів зелений "паротяг". За піками хребта Красна сіріло небо . хребта , під яким виростають сучасні українські ґазди .
KK 2010-06-04 / 07:39:00
П. Петре - гарно дякую Вам за цікавий сужет. Майже все зрозумів. 'Заграв їм Ґовлйово, якій бажали музики' так? або 'Де ґаздиня на загадування потомків висловилась ще з погараром у руці між мужами' правільно? яку саму говірку тут приставленна? Чи це якась Вами видумена колєкція руських говірок?
Василь Роман 2010-06-03 / 14:02:00
До Мідянки -spisovatelia: sochar, prosu pana:-))
A поправді - як ся казало у Карпатах за " szobor "i "sochu" ?
Мідянка 2010-06-03 / 10:38:00
До Роман-szobraz : Тут маєте і Шариш , і Спіш , і Ґемер , Абауй-Торну , Боршод з Бач-Бодроґом . І це не фіґлі . Можна ще додати Земплін і купу всяких міні - місцевостей : Віславу , Руську Гадню , Ґерембель , яке поглинув Мішкольц ,розумієте ,що маємо єдиного Бога і єден неподільний орсаґ .
KK 2010-06-02 / 16:41:00
Я думаю що ми 'українські націоналісти' на багато більше спроможні справді шанувати унікальні діалекти і звичаїв русинів на закарпатті (і не тільки, а на буковині і галичині??) чим наші 'русинські сепаратисти' які люблять хвалитися по інтернеті (на російські мові, браття!!!) що вони кодификують 'русинську мову?...Чи не смішно???
Василь Роман 2010-06-02 / 08:01:00
Уже кеддь по шарішськи фігльовати , яло бы кониць-кунцьом чисто свойов бисідов дашто чирькнути. А'може ? :) У говіня - иппен штим!
KK 2010-06-02 / 03:52:00
Добрий день коли закарпатський маестро ділиться двома перлинами зі своїми цімборами (цей коментар на ріднісенькому, і нову статтю про Петрівки!) А те що наш фатюв Александр бував у краях по за Руски Керестур, то мені уже знакоме. Ось так пригадую як Гаврош споминав там забави у карчмох: 'Пилося і гулялося в селах Руський Керестур та Петровці, співалося і танцювалося фест. Що-що, а це ми вміємо!
Одне слово, фієста, панове!
Мідянка 2010-06-01 / 20:32:00
For КК : Тото є сиґурне гибаль за Руски Керестур у Бачкей . У тих карчмох шедзели леґинє в правих калапох , картали ше а пили вино . Бавели їм Ґовльово , Якимово гудаци .Популарней була карчма " У Шантанї " , дзе ґаздиня на здогадованє потомкох висликовала ше з погаром у руци медзи муштерїями . Прето замодлїце пана Алєксандера Гавроша , вон нє так юж давно бул керестурским погосцицельом а дакус лєпше зна терашнї карчмарски живот . Барз сом подзековнї за Вашо пречитанє моїх текстох .
михайло с 2010-06-01 / 14:24:00
як мило пише автор)))
файний заклад, цілком погоджуюся з метром
KK 2010-05-31 / 20:06:00
А може ще колись пан Петре насолодить нам із статтею: 'Русинський Качмар'...
сорри 2010-05-31 / 11:47:00
Нарешті! Приємно, коли любов до краю не підміняється примітивною, а часом і проплаченою політикою. Звідси в пана Петра і наше природне і споконвічне "РУСЬКИЙ", а не придумане московськими політтехнологами "РУСИНСЬКИЙ". Як Руське Поле, Руська Мокра і т.д. Зрештою, руська віра і руський народ...
Людмила 2010-05-31 / 11:14:00
От зараз я пошкодувала, що відмовилась приєднатись до вашого гурту. Мабуть, були б зовсім шнші враження.
Час переходити на прозу. Чи не так?
KK 2010-05-31 / 01:02:00
'але коли на стінах бачиш чорно-білі репродукції старих мадярських карток "Udyvozlet Tarackozbol" з вежею тересовської церкви й профілем пароха Віктора Желтвая , групу косарів , волів у цифрованому ярмі , то потрапляєш у закарпато-марамороську автентику . '
І за це що Ви вмієти так передати цю 'автентику' Вашого краю у ці маленькі сюжетні перлини, Ваші земляки Вас так шанують! Але такі маленькі перлини можуть частіше падати з пензля майстра?