Михайло Іваниця: «До Ставного час. До матері...»

Його не треба особливо представляти будь-якій аудиторії, котра цікавиться й надто переймається футбольними справами: закарпатськими, регіональними, всеукраїнськими. Михайла Іваницю, земляка із Ставного, гарного у минулому футболіста, а нині успішного тренера, поважають всі - і вболівальники, і гравці. Віддає бо себе улюбленій справі сповна.

Михайло Іваниця: «До Ставного час. До матері...»
З цікавим співрозмовником, одним із тренерів футбольного клубу "Закарпаття", наша розмова.
 
- Свій діалог, Михайле Михайловичу, хотілося б розпочати з ювілейного, надто особистого і приємного – п"ятдесятиріччя від Дня народження. З чим і вітаємо сердечно. Чи не стала підготовка і проведення торжеств на заваді по вінця виповненій турботами тренерській роботі?
 
- Спасибі за щирі поздоровлення, вони бо, як і вітання представників влади, колег, ветеранів футболу Великоберезнянщини мені особливо припали до душі. Бо надто люблю рідну Верховину, батьківську домівку, односельчан. Як лишень випадає нагода, сідаю у потяг – і до Ставного...
 
Що ж до ювілею, тут надійними помічниками завше найрідніші – дружина Анна, доньки Мар"яна та Світлана. Тому й не заважали особливо клопотами футбольним пристрастям – інколи гарним, а часом і серцю ранимим.
 
- Приємно чути з ваших уст схвальні слова про Ужанську долину, її мешканців – великоберезнян. Отож, про витоки – рідне, родинне. Це буде цікаво юним поціновувачам футболу. І не тільки їм...
 
- Народився і виріс у Ставному. Батько, корінний ставненець, все життя водив поїзди. Шкода, що лишень добрий спомин про нього зостався. Відійшов у вічність...
 
Завжди телефоную матері, колишній мешканці мальовничого села Завосино, навідуюсь до неї з гостинцями. Брат Василь, теж свого часу непогано грав у футбол, із сім"єю нині проживає у Лузі. Як стрічаємось – ненарозмовляємось про життя-буття.
 
- У Ставному, мабуть, Михайле Михайловичу, і перші футбольні пристрасті заполонили?
 
- Тут здобував середню освіту. З хлопцями-однокласниками залюбки ганяли м"яча, як випадала нагода. А любов до футболу прищепив нам вчитель фізкультури Юрій Андрійович Пацкань. Відтак добрим наставником був для мене великий шанувальник і пропагандист футболу Іван Дмитрович Дуб. А починав серйозний футбол у сільській команді "Верховина", яка доволі успішно виступала на районних першостях.
 
- Відтак спортивна дорога повела у футбольний світ?
 
- Так уже сталося, що мою гру випала нагода подивитися тренеру другої Ужгородської ДЮСШ Олександру Філіпу. Він і запропонував навчатися у нього. До слова, Олександр Філіп і нині плідно працює з обдарованими учнями, допомагає опановувати ази футболу.
 
У 1979 році тренер "Говерли" Іштван Шандор запросив мене у колектив майстрів закарпатського футболу півзахисником основного складу. Відтак – служба в армії, спортрота у Львові. І знову, рідна вже, "Говерла".
 
Із 1982 року став захищати спортивну честь сумського "Фрунзенця". Там і вступив на економічний факультет Сумського інституту народного господарства. Невдовзі – повернення на Закарпатті. Але ненадовго. Спортивна доля повела у кіровоградську "Зірку". Відпрацював півзахисником з 1985-го до 1988 року.
 
- Не кортіло додому?
 
- Ще й як! Після кіровоградської "Зірки", різного ступеня травмувань із задоволенням прийняв пропозицію займатися тренерською роботою в Ужгородській ДЮСШ "Трудові резерви". І рідні, як кажуть, пенати, та й сім"єю надто дорожив.
 
У 1992 році головний тренер "Закарпаття" Юрій Чирков дав мені "зелене світло" на посаду помічника тренера клубу. Й понині працюю у штабі тренерського колективу команди "Закарпаття".
 
- З ким, Михайле Михайловичу, із відомих особистостей доводилося працювати?
 
- Завжди добрі стосунки мав з Юрієм Калітвинцевим, Сергієм Шматоваленком, Матвієм Бобалем, Іваном Шангіним, Віктором Ряшком, Василем Турянчиком, Петром Кутликом.
До слова, із Юрієм Калитвинцевим, Віктором Рішком та Петром Кутликом тричі виводили "Закарпаття" у вищу футбольну лігу України. Радий, що є і мій скромний тренерський внесок у незаперечний успіх "Закарпаття" в іграх сезону 2008-2009 року, коли вибороли право виступати у прем"єр-лізі чемпіонату України з футболу.
 
- Чи спілкуєтесь із колегами, з котрими разом вирушали у футбольні мандри?
 
- І зустрічаюсь, і мобілкою зізвонююся з багатьма, хоча бажання бачитися з усіма нездійсненне. Хтось виїхав із Закарпаття й України, а з кимось така нагода не випадає. Зате у вільну часину, а їх, зрозумійте, замало, не раз згадую Миколу Шевченка, Івана Буловчака, Івана Шіпоша, Володимира Комана, Валерія Кича, Сергія Ігнатка, Івана Каганця, Віталія Гунтея, Юрія Цибика, Ігоря Цьому, Віктора Долгирєва, Володимира Малакеєва... Часто веду розмови з головою районної ради Василем Канюком.
 
Радо спілкуюсь, коли навідують до Ставного, з футболістами-односельцями Василем Хитою, Юрієм та Михайлом Рейпашіями, Василем Уличем, Юрієм Малешом, Василем Банясом, Іваном Андрикуличем...
 
Хай вибачать ті, кого призабув. Пам"ять, роки бо дають себе взнаки.
 
- Про молоду футбольну зміну Великоберезнянщини, її день завтрашній...
 
- Закарпаття – традиційно край футбольний, не виняток і Великоберезнянщина. Та певні й зрозумілі фінансові труднощі дещо гальмують спортивні розбудови взагалі, а тим паче футбольні. Та знаю й вірю, що Ужанська долина виховає і дасть путівку у життя не одному здібному краянину. Уже встигли позитивно про себе заявити в області великоберезняни Віктор Сіка та Семен Каганець – син мого давнього товариша. Останній нині випробовує свої сили, виступаючи за основний склад ФК "Середнє", у чемпіонаті Закарпаття. До Семена вже всерйоз приглядаються й фахівці інших клубних команд. Переконаний, що здібні хлопці є і в інших населених пунктах. Важливо своєчасно виявити талант, а вже потім з ним ретельно працювати...
 
- До слова, при районній дитячо-юнацькій спортивній школі вихованням молодих футболістів займаються досить ефективно.
 
- Це добре, щи при місцевій ДЮСШ діє відділення футболу. Знаю і те, що його вихованці вдало виступають в чемпіонаті Великоберезнянщини, представляючи ту чи іншу команду. Популяризують футбол і у навчальних закладах вчителі фізичного виховання. А Федерацію футболу Великоберезнянщини очолює вмілий фахівець – ветеран Віталій Гунтей. Добрі наміри й поривання приносили б куди ефективніші результати, якби малися достатні фінансові ресурси, сучаснішою була б матеріальна база. Та попри усі негаразди щорічно у районі проводяться весняні кубкові змагання з футболу, чемпіонат Великоберезнянщини з цього виду спорту. І нехай не вистачає коштів, все ж футбольні перегони ніхто не відміняє. Цього не станеться ще й тому, що футбольними справами тут опікується голова районної ради Василь Канюк, до цього закликає і керівників органів місцевого самоврядування.
 
- З ким із відомих футболістів, Михайле Михайловичу, як мовиться, працювалося, жилося і велося. Хто з ваших вихованців найбільше справдив надії?
 
- Добре знався з Віктором Пасулько, гравцем "Говерли", "Чорноморця", московського "Спартака". Нині він успішно займається тренерською роботою у Німеччині. Не пориваю зв"язків з Іваном Яремчуком, Василем Рацом, Михайлом Ловскою, Йосипом Микуланинцем, Матвієм Бобалем.
 
Безмежно щасливий успіхами своїх вихованців – мукачівця Василя Кобина із донецького "Шахтаря", члена збірної України з футболу, Михайла Кополовця з львівських "Карпат", Олександра Надя та Владислава Микуляка з ФК "Закарпаття", земляка із Загорба Володимира Корнутяка із "Берегвідейка"...
 
- Відомо, що Ви надто ревно й принципово ставитесь до пошуку й виховання юної футбольної парості.
 
- Знаєте, готувати до майбутніх перемог та успіхів будь-якого спортсмена слід, а це не секрет, ще змалку. І не лише популярно доносити у юні душі ази майстерності, а й запалити у їхніх серцях іскринку змагальності, віри у власні можливості, готовність вести безкомпромісну боротьбу за титули, призи, перемоги.
 
Мені вдалося в цьому плані провести два футбольні турніри серед юнаків 1994-1995 років народження. На черзі новий, ще значиміший. Ви б бачили, якою радістю переповнені серця цих юних дарувань, з яким ентузіазмом і прагненням до перемоги виходять вони на поле!
 
Словом, з молоддю треба працювати. Щоденно, щогодинно. І тоді обов"язково у нас будуть віднайдені таланти, а на футбольних небосхилах запалають нові, яскраві зірки...
 
- Про життєві і чисто людські принципи взаємовідносин, Михайле Михайловичу. Про мрію, в котру вірите.
 
- Моє кредо – порядність, чесність і працелюбність багатьом видається дещо декларативним, можливо і не завжди відповідає канонам сьогодення, але його прагну дотримуватись повсякчас: у тренерській роботі, у взаємовідносинах з колегами, у життєвих буднях. А мрію маю конкретну і цілком здійсненну: щоб районна футбольна команда нарешті приймала участь у першостях Закарпаття. Для цього у великоберезнян є і бажання, і воля. А майстерність, звісно, набудеться...
 
Наші діалоги дещо розвелися у часі. Але не біда! Не так вже й часто випадає нагода поспілкуватися із знаним земляком. Ми мали бажання вести мову і надалі. Та Михайло Михайлович струбовано глянув на годинника:
 
- До Ставного час. До матері...
 

Із гостем редакції розмовляв Юрій Кичак

21 серпня 2010р.

Теги: Іваниця, тренер, футбол, ФК Закарпаття


Карпатська зірка
Публікації:
/ 1В Ужгороді перевіряли, як водії реагують на спецсигнали поліцейських та "Швидкої"
/ 2Вузькоколійки Великоберезнянщини
/ 2Влада Великоберезнянщини спробувала розібратися зі сміттям
На Великоберезнянщині провели нараду по здешевленню хліба
На Великоберезнянщині відбулася сесія райради
Військові поховання Великоберезнянського району Закарпаття
На гірськолижному курорті Красія оголосили «оксамитовий сезон»
Олександр Кулик: «На Великоберезнянщині дільничним інспекторам роботи вистачає...»
/ 7Богдан Кирлик, селищний голова Великого Березного: «Я не йшов на вибори мрійником…»
/ 1Туристичний успіх Закарпаття - у виробленні єдиної, хоча і різновекторної, стратегії
Микола Палко: "Надмарафонські пробіги навчили мене йти і долати"
У католицьких храмах Великоберезнянщини пройдуть богослужіння, приурочені дню хворих
Сформовано нове керівництво Великоберезнянської райдержадміністрації
/ 1На Великоберезнянщині пройшла експедиція по місцях військових поховань
Великоберезнянська прокуратура порушила дві кримінальні справи проти наркоторгівців
Відбудеться 16 тур чемпіонату Великоберезнянщини з футболу
День села відсвяткували жителі великоберезнянської Заброді
Великоберезнянщина приймала ігри першості «Дитячої ліги» Закарпаття з футболу
З початку року чопські прикордонники затримали більше двохсот нелегалів
/ 1В селах Великоберезнянщини уздовж траси Ужок - Мирча з'явилось вуличне освітлення
11 вересня на Великоберезнянщині відбудуться матчі туру першості району з футболу
Оновлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок потребують 27 сіл Великоберезнянщини
На Великоберезнянщині обговорили проведення полювання у мисливський сезон 2010-2011 років
На Великоберезнянщині змагалися ветерани футболу
На Великоберезнянщині відбудеться товариський матч до 50-річчя тренера ФК "Закарпаття" Іваниці
» Всі записи