Закарпаття: Світова фінансова криза боляче вдарила по економіці краю

Звісно, що  для більшості закарпатців основним доходом є заробітна плата, тому втрата роботи для  них вже кризовий стан. Для таких громадян тільки служба зайнятості може допомогти: надати інформаційну допомогу при пошуку роботи,  матеріальну допомогу під час цього пошуку. Основна увага приділяється інформації, яка необхідна безробітним: стан ринку праці, права та обов’язки безробітних, законодавчі акти, якими користуються при наданні статусу безробітного.
 
З офіційних джерел

 13 січня 2009 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” № 799-VI (далі – антикризовий Закон). Зокрема, внесені зміни до таких законів України: «Про зайнятість населення», „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування”, «Про особисте селянське господарство» та інших.

Вказані закони суттєво змінюють норми щодо одержання статусу безробітного і допомоги по безробіттю, розширюють базу платників внесків, змінюють розміри внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд).

Так, відповідно до підпункту «б» пункту 3 статті 1 Закону  України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з статтею 8 Закону України "Про особисте селянське господарство" члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики, на підставі статті 4 зазначеного закону.

Антикризовим Законом статтю 7 Закону  України «Про зайнятість населення» викладено в наступній редакції.

1. Для громадян, які втратили роботу і заробітну плату (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає їхній освіті, професії (спеціальності), кваліфікації, доступності послуг транспортного обслуговування, встановленій рішеннями місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який громадянин мав за попереднім місцем роботи, з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідній сфері економічної діяльності в регіоні за минулий місяць.

При пропонуванні підходящої роботи враховуються попередня діяльність громадянина, тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, вік, досвід, а також стан ринку праці.

2. Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки, у тому числі безпосередньо на робочому місці у роботодавця, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців, - робота за професією, яку вони мали за останнім місцем роботи, або робота, що потребує попередньої перепідготовки за новою професією (спеціальністю) за направленням державної служби зайнятості.

3. Для громадян, які працювали не за основною професією понад 12 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією може бути підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці у відповідних працівниках.

4. У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією протягом шести місяців підходящою вважається робота, яка потребує зміни професії з урахуванням здібностей, стану здоров'я і професійного досвіду, доступних для нього видів навчання та потреби ринку праці у відповідних працівниках.

5. У разі зміни громадянином професії за направленням державної служби зайнятості підходящою вважається робота і за новою, і за попередньою професією за останнім місцем роботи.

6. Підбір підходящої роботи для інвалідів здійснюється відповідно до їхніх професійних навичок, знань, рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та з урахуванням побажань інваліда.

7. Для громадян, які не мають професії, або таких, які займали місця, що не потребують спеціальної підготовки та перебувають на обліку як безробітні більш як 9 місяців, а також для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви (крім громадян передпенсійного віку), підходящою роботою також вважається участь в оплачуваних громадських роботах.

8. Для громадян, які до настання безробіття понад 6 місяців були зайняті в особистому селянському господарстві, підходящою вважається робота за наявною у них професією (спеціальністю), у тому числі якщо умовою їх працевлаштування є підвищення кваліфікації за цією професією. У разі неможливості надання громадянинові роботи за наявною у нього професією підходящою вважається робота, яка потребує попередньої професійної підготовки з урахуванням потреб ринку праці. У разі відсутності у такого громадянина професії (спеціальності) підходящою роботою для нього вважається робота, яка потребує попередньої професійної перепідготовки з урахуванням потреб ринку праці та, за можливості, наявних професійних знань, умінь та навичок.

9. Підходящою не може вважатися робота, якщо:

вона пов'язана із зміною місця проживання громадянина без його згоди;

місце роботи розташоване за межами доступності послуг транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради;

умови праці не відповідають правилам і нормам, встановленим законодавством про працю та про охорону праці;

на запропонованому місці роботи заробітна плата нижча за встановлений законом розмір мінімальної заробітної плати або не забезпечуються гарантії щодо своєчасності її виплати;

умови праці на запропонованому місці роботи не відповідають стану здоров'я громадянина, що підтверджено медичною довідкою.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 31 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності).

Новою редакцією статті 8 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено новий розмір штрафу за використання праці іноземців та осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості – двадцять мінімальних заробітних плат за кожну таку особу або виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на сьогоднішній день – 12 тисяч 100 грн.

Крім того, на період до 1 січня 2011 року призупинено дію частини другої статті 35 Закону України  „Про угоди про розподіл продукції” та частини шостої статті 7 Закону України  „Про  організацію  та  проведення   фінальної    частини  Чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”, якими передбачалося звільнення роботодавців від обов’язку отримувати дозволи на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства.

Таким чином, до 1 січня 2011 року праця іноземців та осіб без громадянства, задіяних на об’єктах будівництва, пов’язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, може використовуватися роботодавцями лише за наявності у них відповідного дозволу державної служби зайнятості.
 
Стаття 23-1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає організацію загальнодержавних оплачуваних громадських робіт. Це роботи, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають потребам держави виходячи з її соціально-економічних пріоритетів та виконуються на об'єктах, визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції (модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної і телекомунікаційної інфраструктури, у тому числі на об'єктах, пов'язаних з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Порядок організації цих робіт, їх фінансування, перелік об’єктів визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 9 статті 22 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” у разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою, без поважних причин розмір допомоги по безробіттю зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців.

Статтями 1, 4 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” розширено перелік страхувальників за рахунок роботодавців, що використовують працю осіб за цивільно-правовими договорами, і військових формувань та правоохоронних органів.

Також, розширено перелік осіб, які підлягають обов’язковому страхуванню на випадок безробіття та сплачують внески за рахунок військовослужбовців, осіб, що працюють за цивільно–правовими договорами, працюючих пенсіонерів, іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.

Статтею 5 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що працюючі пенсіонери та іноземці підлягають страхуванню на випадок безробіття лише до 1 січня 2011 року.

З 13 січня 2009 pоку статтею 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” встановлено нові розміри страхового внеску на випадок безробіття:

загальний розмір страхового внеску до Фонду з дня опублікування антикризового Закону становить 2,2 відсотка, в тому числі:

1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників - для роботодавців;

0,6 відсотка суми оплати праці -  для застрахованих осіб;

Починаючи з 13 січня 2009 року страхові внески на випадок безробіття  нараховують і на суми виплати фізичним особам за виконання робіт (надання послуг), які працюють у юридичних та фізичних осіб за договорами  цивільно-правового характеру. Слід зазначити, що всі договори цивільно-правового характеру на виконання робіт (послуг), які укладені з фізичними особами до 13 січня 2009 року, а виплата доходу відбулась з 13 січня 2009 року включно, підпадають під дію антикризового Закону. На нашу думку, до моменту нормативно – правового врегулювання питання нарахування страхових внесків за договорами цивільно-правового характеру, слід виходити з того, що нарахування та виплата винагороди співпадають у часі, тобто мають здійснюватися одночасно. Звертаємо Вашу увагу на те, що страхові внески на зазначені виплати тільки нараховуються:

для юридичних та фізичних осіб (роботодавців), які укладали договори цивільно-правового характеру на виконання робіт (надання послуг) з працівником, з яким вони перебувають в трудових відносинах – в розмірі 1,6 відсотка;

юридичні та фізичні особи, які укладають договори цивільно-правового характеру на виконання робіт (надання послуг) з іншими фізичними особами, з якими вони не перебувають в трудових відносинах – в розмірі 2,2 відсотка.

Одночасно повідомляємо, що юридичні та фізичні особи, які працюють за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок), у разі використання праці фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, повинні також нараховувати та сплачувати страхові внески в розмірі 1,6 відсотка (якщо фізична особа перебуває з ними в трудових відносинах)  та 2,2 відсотка (якщо фізична особа не  перебуває з ними в трудових відносинах).

Крім того, починаючи з 13 січня 2009 року розмір страхового внеску на випадок безробіття у розмірі 0,6 відсотка вираховується із грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною 3 статті 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Також, антикризовим Законом передбачено, що з 1 січня 2010 року військові формування, які нараховують грошове забезпечення військовослужбовцям, повинні сплачувати страхові внески на випадок безробіття в розмірі 1,6 відсотка суми фактичних витрат на оплату грошового забезпечення військовослужбовців.

Порядок реєстрації військових формувань як платників страхових внесків на випадок безробіття буде визначено після внесення відповідних змін до підзаконних нормативно-правових актів.

Частиною 1 статті 38 Закону України “Про загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що у разі ухилення страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", від взяття на облік як платників страхових внесків або несвоєчасного подання заяви до робочих органів виконавчої дирекції Фонду про взяття на облік, на них накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які підлягають сплаті за період ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 5 частини 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що центри зайнятості контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

У зв’язку із набранням чинності антикризового Закону, частину 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: надання органами Пенсійного фонду відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку, іншим юридичним і фізичним особам, крім органів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та перелічених у частині другій цієї статті, допускається лише за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З 13 січня 2009 року пунктом 1 частини 5 статті 31 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачено, що тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на 90 календарних днів у разі звільнення з останнього місця роботи за угодою сторін (пункт 1 статті 36 Кодексу Законів про працю України).

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати