Понад 63% 3-річних малюків Ужгорода вже мають карієс

 

Кожна дитина має карієс 

 

 

– Так, справді, програму ухвалили у липні 2009 року, але тривалий час її не втілювали в життя, бо міська влада не могла знайти автобуси, аби привозити діток для огляду до нас на факультет, у Клініку дитячої дентальної гігієни.Попри це, у тих навчальних закладах, де є облаштовані стоматкабінети, ми самі проводили огляди, виїжджали на місця. Першим етапом програми було проведення епідеміологічних оглядів, ми ставили собі за мету з'ясувати, наскільки поширені та інтенсивні стоматологічні проблеми у дітей. Причому робота ця надзвичайно велика – просанувати 21 тисячу малюків – не жарти. За тих умов, які існували, нам все ж таки вдалося оглянути 560 діток віком від 3 до 5 років. Результати, на жаль, виявилися настільки поганими, що я й сама не очікувала...

 

– Десь так. Рівень поширеності карієсу тимчасових зубів у дітей 3-річного віку становить 63%, у 4-річному віці – 88,2%, у 5-річному віці – практично 90%. Майже в такої ж кількості малюків стан гігієни порожнини рота знаходився у вкрай незадовільному стані.

 

 

– Так, торік Чопська міська рада ухвалила аналогічну до ужгородської програми і нам також привезли для оглядів діток з Чопа. З вересня по грудень 2010-го ми оглянули 360 діток віком від 5 до 12 років. У них результати ще гірші: у 5-6-річних діток поширеність карієсу тимчасових зубів сягає 98%, у 12-річних дітей у 92% цим же захворюванням уражені вже постійні зубки. У середньому, в кожного малюка ми виявляли по 15 хворих зубів у ротику! При цьому, що ще дуже погано, через суцільний карієс та незадовільну гігієну рота у дітей уже почалися серйозні проблеми – у 85,4% з оглянутих ми виявили зубо-щелепні аномалії та деформації.

 

 

Знають, для кожного з оглянутих діток у спеціальну картку ми написали результати та рекомендації, і просили їх передати батькам. Після того до мене навіть приїжджали окремі свідомі матусі й татусі з дітьми, телефонували, лікували зуби й консультувалися.

 

 

 

– Так, я прийму всіх бажаючих у нашій університетській клініці, бо ми власне для цього й працюємо. Звертайтеся за телефоном 0661327809.

 

 

– Так, епідеміологічні огляди тривають. Затримка з цього тижня через карантин у школах, але коли його знімуть – відновимо роботу.

 

 

 

– Перше й основне – діти не вміють і не хочуть чистити зуби. Батьки мусять привчити їх до того, що зранку та ввечері обов'язково потрібно чистити рота.

 

Інша проблема – Закарпаття особливий регіон у тому плані, що у воді та ґрунті дуже мало фтору і йоду. Через брак цих мікроелементів зуби дуже швидко псуються. Тому обов'язково треба чистити зуби пастами з фтором! Це щонайменше, що ми можемо зробити.

 

Наступне – дітей практично не оглядають спеціалісти. Під час обстежень ми враховували і наявність пломбованих зубів – цей показник не сягає і 1%! Тобто, батьки не приводять дітей до стоматологів...

 

 

– Так, це справді проблема, бо, за статистикою, на 313 тисяч неповнолітніх закарпатців у нас аж 30 ставок дитячих стоматологів, і ті переважно у великих містах. Це дуже мало! Через це можна сказати, що дитяча стоматологія в Закарпатті практично не працює.

 

Так, спільно з управлінням охорони здоров'я ОДА наш факультет розробляє програму створення Центрів дитячої дентальної гігієни в кожному районному центрі, у великих населених пунктах. Ми готуємо спеціалістів для таких Центрів, діти з районів навчатимуться в нас і повертатимуться до рідних міст і сіл для того, аби лікувати маленьких закарпатців. Це дуже потрібно.

 

 

– Не з віку, а з першого зубчика! Як тільки перший з'явиться, мама на пальчик повинна намотувати ватку, змочувати її в кип'яченій воді й протирати той зубчик.

 

 

Далі йде градація щіточок та паст залежно від віку, але підбір – індивідуальний. У принципі, орієнтуватися треба на те, що розмір щітки має бути на 2-2,5 зубчики. У молодшому віці повинні бути м'які щіточки, щоб не пошкодили ясна та інші зубки, які тільки прорізуються. У більш старших діток варто використовувати щіточки середньої жорсткості (медіум або софт – залежно від фірми-виробника).

 

 

– Пасти є різні, і треба враховувати, для чого вони потрібні. Приміром, лікувальні використовують, коли є серйозні проблеми з зубами, лікувально-профілактичні – для переважної більшості невеликих проблем. Зрештою, профілактичні засоби з догляду за зубами найбільше поширені, але, купуючи такі пасти, треба враховувати наявність у них фтору. Цей елемент дуже потрібен у нашому регіоні – наголошую на цьому ще раз! Особливо – для дітей.

 

 

– Звичайно, що ні, нічого страшного в тому немає.

 

 

– Я би так сказала. У Швейцарії 99% дітей не мають карієсу! Досягли цього завдяки спеціальній програмі, яку свого часу для ВООЗ розробив наш співвітчизник, закарпатський науковець Іван Петрович Горзов. Вони працювали саме на профілактику і добилися таких результатів. Причому фторували та йодували сіль саме з нашого Солотвина!

 

 

– Дива, як ви кажете, бувають. У нашому випадку також треба б фторувати та йодувати сіль. Стоматфакультет УжНУ наразі спільно із Закарпатською ОДА та управлінням охорони здоров'я працює над програмою, яка таки могла б суттєво вирішити проблему. Мова про фторування та йодування продуктів харчування. Наразі ми прораховуємо та пропрацьовуємо всі варіанти і дійшли висновків, що найкраще додавати ці елементи у макарони, бо саме цей продукт найбільше люблять дітки. Якщо забезпечувати такими збагаченими макаронами всі садочки та школи – гадаю, за дуже короткий час ми матимемо інші результати оглядів малюків.

 

 Зрештою, маємо ще чимало задумів, але про них, мабуть, варто говорити окремо.

 

Ще я хотіла б привітати всіх колег-стоматологів з професійним святом, яке ми відзначали 9 лютого, побажати здоров'я їм та їхнім сім'ям, вдячних пацієнтів і в найближчому майбутньому займатися більше профілактикою, бо це приємніше й не потребує стільки зусиль, як потрібно для проведення лікарських маніпуляцій.