Історія закарпатського шампанського

1963-ій увійшов в історію як рік, у якому був зроблений важливий крок для примирення між ядерними державами – підписаний договір про недопущення ядерних випробувань. Також у цьому році сталося найвідоміше політичне убивство – Джона Кеннеді та політ до космосу першої жінки. СРСР не на жарт розсварився з КНР, а Україну раптом… проголосили незалежною державою в деяких штатах США. На території Закарпаття розпочалися зйомки найвідомішого оскароносного фільму "Війна і Мир". Крім того, в області відбулася адміністративна реформа – укрупнення районів.

Ні – ядерній війні!

Напевно, неймовірна близь­кість до ядерної війни, яка трапилася роком раніше ("Кариб­ська криза"), спонукала лідерів СРСР та США підписати "Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі й під водою". Третім, хто підписав документ у Москві, став представник Великобританії. Учасники договору зобов’язалися "заборонити, відвертати і не провадити будь-які випробні вибухи ядерної зброї". "Глави трьох делегацій погодилися, що договір про заборону ядерних випробувань є важливим початковим кроком у бік розрядки міжнародної напруженості й зміцнення миру. І сподіваються, що в цьому напрямі буде досягнуто дальшого прогресу", – повідомляли ЗМІ.
Нині ж Договір підписаний 131 державою. Однак не всі країни, що носять ядерний статус, погодилися на це. А першою не задоволеною договором одразу ж після його підписання в Москві виявилася інша велика комуністична держава – Китайська Народна Республіка. Загалом, Китай розпочав конфлікт ще до підписання документа. 14 червня компартія КНР випустила відкритий лист, у якому звинуватила колег із СРСР у "зраді інтересів усього міжнародного пролетаріату і народів усього світу", у "відході від марксизму-ленінізму і пролетарського інтернаціоналізму", "боягузтві перед імперіалістами", "організаційному і моральному роззброєнні пролетаріату і всіх трудящих".

Напередодні підписання Договору КНР звернувся до всіх урядів світу із заявою, що даний документ – це пастка, підготовлена Радянським Союзом, і суперечить інтересам усіх народів. За твердженням КНР, Договір, навпаки, міг спровокувати нову війну. На думку істориків, лідер Китаю Мао Цзедун спровокував конфлікт, оскільки був незадоволений розвінчанням культу Сталіна та курсом Хрущова на мирне співіснування. Наступного року Мао відкрито заявить, що в СРСР переміг капіталізм. А ще через 5 років суперечка дійде навіть до збройного прикордонного конфлікту поблизу острова Даманський (Примор’я). Відносини між країнами більш-менш налагодяться лише наприкінці 80-их.

Мерзенний злочин

Та й у стосунках зі Сполученими Штатами "зняти напруження не вдалося". В той час як країни підписували домовленість щодо відміни ядерних випробувань, СРСР уже розпочав критику США за втручання в громадянський конфлікт у Південному В’єтнамі.
Відкрите протистояння на ґрунті в'єтнамських подій розпочнеться між країнами, однак пізніше – вже за президента Ліндона Джонсона, який замінить Джона Кеннеді, що восени 1963-го став жертвою найвідомішого політичного замаху на життя. "Президент США Джон Кеннеді й губернатор штату Техас Джон Корнелі впали, поранені кулями вбивці в момент, коли вони проїжджали на відкритому автомобілі по одній із центральних вулиць Далласу, – повідомила радянським читачам агенція ТАРС, –одна з куль влучила президенту в голову".
"Злочинницьке вбивство президента США в той час, коли в результаті зусиль миролюбних народів намітилися ознаки пом’якшення міжнародної напруженості й відкрилася перспектива поліп­шення відносин між СРСР та США, викликає обурення радянських людей щодо винуватців цього мерзенного злочину, – сказав у співчутті глава Союзу Микита Хрущов. – Я збережу пам’ять про особисті зустрічі з президентом Дж. Ф. Кеннеді як діячем широких поглядів, який реально оцінював обстановку і прагнув знайти шляхи розв’язання міжнародних проблем, що нині розділяють світ, шляхом переговорів".

День незалежності України

Передбачуване обурення радянських ЗМІ викликало повідомлення, що окремі штати Америки визнали 22 січня днем незалежності України. Мало того, сенат Америки одне зі своїх засідань розпочав із молитви за те, щоб Україна в майбутньому дійсно стала незалежною. У такому рішенні в СРСР звинуватили представника відомої сім’ї Ротшильдів Нельсона – на той час губернатора штату Нью-Йорк. Він дійсно цікавився долею України, зокрема висловився на підтримку нашої країни на великому вічі українців в американському місті Олбані.

Щоб нікому і на гадку не спало, що Україна думає про якусь незалежність від СРСР, – виступили із гнівними спростуваннями в ЗМІ. "Непрошеному "благодійникові" з-за океану я міг би відповісти словами наших славних предків – запорізьких козаків  із листа турецькому султанові… Скажу дещо скромніше: пане Рокфеллере, не суньте свій американський ніс у наш радянський город", – депутат Верховної Ради УРСР Петро Степанчук. "Український народ визволився вже давно – ще у 1917 році, коли врятувався від панування різних царів і магнатів, таких як ви! Україна вільна і незалежна держава, україн­ський народ ніколи не почував себе так вільно, як тепер, при своїй рідній радянській владі", – Микола Тарновський, письменник, який прожив у США 49 років. "От уже ніколи б не думав, що мільярдери США так "турбуються" про трудівників України! Не хочемо ми вашої свободи. Нам вона не підходить", – голова колгоспу "Дружба" на Київщині Василь Рубаник.

Перша жінка в космосі

У 1963-му році тривало підкорення Космосу. Радян­ський Союз відправив на орбіту кораблі "Восток-5" та "Восток-6". Ім’я пілота 5-ої ракети Валерія Биковського відоме порівняно мало, оскільки загальну увагу привертав капітан шостого "Востока" – Валентина Терешкова. Вона повинна була продовжити вивчати вплив космосу на люд­ський організм, зокрема провести ряд дослідів. Але, звісно ж, насамперед завдання у Валентини Терешкової були ідеологічними. Польотом вона мала знову довести перевагу радянської космонавтики над американ­ською. Що, власне, й не приховувалося. "Я дуже радий і по-батьківськи пишаюся, що наша дівчина, дівчина з Радян­ської країни, перша і вперше у світі перебуває в космосі, володіючи найдосконалішою технікою. Це торжество ленінських ідей, це торжество боротьби нашого народу і ми горді за успіхи, горді за вас. Пишаємося, що ви так добре прославляєте наш народ, нашу батьківщину, нашу партію, наші ідеї", – не жалів слів у телефонній розмові з Терешковою Микита Хрущов.
До речі, космічний корабель Валентини став останнім із серії радянських "Востоків"...

"Війна і мир"

У 1963 році на Закарпатті розпочалися зйомки кінострічки, якій судилося стати однією із найкращих за всю історію радянського кінематографа – "Війна і мир". Режисер фільму та один із головних героїв Сергій Бондарчук розказав кореспонденту "Закарпатської правди", що головна мета знімальної групи на Закарпатті – зйомки Аустерліцького і Шенграбенського боїв. Для масових зйомок на Закарпаття прибуло три тисячі піхотинців. За наказом міністра оборони СРСР спеціально для зйомок був створений кавалерій­ський дивізіон. Солдати вивчали воїнські статути, оволодівали верховою їздою, строями і бойовими порядками військ часів Олександра І та Наполеона. Одну з вулиць Верхнього Коропця перетворили на австрій­ське село, через яке проходили російські війська. На футбольному полі в Мукачеві знімали огляд військ Олександрем І та австрійським імператором Францем. А Шенграбен­ський бій фільмували в Куштановиці. "Знімається один із моментів наступу російських військ. Головний оператор О.В. Шеленков розташувався зі своєю складною апаратурою навпроти великої колони солдатів. Навкруги лунають рушничні постріли, падають поранені та убиті. Враз повітря сповнюється страшним шипінням і свистом, і прямо в гущі солдат лунає глухий вибух, спалахують вогняні язики, здіймаються високо грудки землі, солдатські ківери та ранці. І вже на місці, де впало ядро, куриться глибока воронка, а навколо неї лежать закривавлені трупи", – ділився враженнями від зйомок журналіст.

Районів поменшало

У 1963 році на Закарпатті провели адміністративну реформу й "укрупнили сільські райони Закарпатської області до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь". Районів залишилося лише п’ять. Так, до Берегівщини додали Виноградівський та Іршавський райони, мукачів­ський "обріс" Свалявським і Воловецьким. До Тячівщини відтепер відносився також Рахів­ський, до Хустського – Міжгірський райони. А от Перечин став райцентром ще й для Великоберезнянщини та… Ужгородщини.
Окрім боротьби за урожай та встановлення нових аграрних рекордів, закарпатці нарешті почали більше думати й про відпочинок. Люди активно відпочивають у місцевих санаторіях та на гірськолижних курортах, їздять у міста Радян­ського союзу та навіть за кордон. Натомість з інших кінців країни до нашого краю приїжджають все більше відпочиваючих. Туризм активно розвивався. Так, у Мукачеві в "Паланку" відкрився історико-краєзнавчий музей, який мав працювати на громадських засадах та, за задумом, знайомити туристів із визначними подіями міста над Латорицею як у дорадянський, так і радянський періоди.

Берегівський винзавод вирішив випускати власне "Радян­ське" шампанське. "В області вирощується чимало відповідних сортів винограду. Майже 200 тисяч декалітрів виноматеріалу надсилають щороку із Закарпаття на заводи шампанських вин у Київ, Харків та Артемівськ", – пояснювали місцеві винороби своє бажання робити напій вдома. Берегівчани запланували, що через два-три роки вони зможуть випускати до мільйона пляшок на рік і вирішили будувати для цього окремий цех. Чому нині про закарпат­ське шампанське (у той час як заводи Києва та Артемів­ська й надалі собі працюють) нам, на жаль, не відомо…
 

Теги: шампанське, Закарпаття, Перечин, винзавод

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати