Закарпатка Ганна Штулер 25 років пропрацювала ...конюхом

”Усе моє життя пройшло коло худоби та на землі. За роботов ніколи було роки рахувати. Чоловік мій Василь у листопаді вмер, а я ся упстала (залишилася. — ”ГПУ”) дале мучити, — 77-річна Ганна Штулер запрошує до своєї хати в селі Ворочево Перечинського району Закарпаття. Вона 25 років пропрацювала конюхом у місцевому колгоспі ім. Франка.

Ганна Штулер тримає свій портрет, який висів на дошці Пошани
Ганна Штулер тримає свій портрет, який висів на дошці Пошани

— Коли ми перейшли жити до Ворочева, чоловік робив конюхом в калгозі, а я — в ланці. Василеві було тяжко з конями, бо храмав на праву ногу. Нога була синя, не згиналася — на війні підірвався на гранаті. Інвалідом його не признали — не було доказів врачів. Вони наклали йому гіпс, а самі далі пішли із фронтом. Василь мусів на себе сам заробляти. Як устроївся сторожем у Невицькому, то нікому стало з кіньми робити. Прийшов до нас додому голова калгозу і каже: ”Анно, ти знаєшся із конями, бери їх і йди на роботу”.

А я дуже люблю худобу. Раз-два впрягала і розпрягала коні. Рано встану, зварю їсти, нагодую дітей і йду в поле. Знайду коней на пасовиську, доки в калгоз треба йти, то комусь щось привезу. Пару мала, за нею лоша бігло — і так три покоління. Ніколи мені їх не крали, не тікали від мене. Я ся дуже радовала, коли мене люди кликали, бо знала: дадуть ми два-три рублі заробітку. Люди ся чудували, що я така мала жона, а коні маю такі великі. Один кінь — Пітьо — був такий великий, що ледве-м його досягала, аби на нього ремінь веречи (кинути).

Устає навшпиньки і рукою тягнеться вгору — показує висоту коня.

— Мене люди кликали, бо я не пила. Зроблю роботу, люди до хижі кличуть. Дивлюся: на столі фляшка. Кажу: ”Відкладіть тото, а мені їсти дайте”. Я ся наїм та піду собі додому. Я могла упити, коли коні були дома, — приносить з іншої кімнати загорнуті в поліетиленову плівку портрети.

— То я і чоловік у молодості — заставили нас сфотографуватися. Фотографії довго висіли на дошці пошани, — хвалиться. — Я і грамоти маю, подарки ми давали. Коли пішла-м на пенсію, то діставала-м 60 рублів. Казали мені в канторі ще робити, аби пенсія буде більша. Я повірила. А коли-м увиділа, що через два роки добавили ми лише два рублі, то погнівалася і лишила-м коні. Пішла-м дижурити на ферму. Дістаю тепера 642 гривні пенсії із ”воєнними” (49 гривень отримує як дитина війни. — ”ГПУ”). Це доста мало. Аби не пропасти, годую бика на м’ясо, корову тримаю на молоко. Вирощу на городі всячину, понесу до Ужгорода молока, садовини (фруктів), городини, мало прихвалю свій товар — баби раз-два розкуплять. Може, онук купить коня, то будеме ґаздувати. У господарстві і віз є, і плуги, і борони.

 — Ага, полишаємо всі роботу і будемо із землею робити, — іронізує дочка Тетяна, 44 роки. Вона стоїть біля столу, руки склала на грудях. Старший брат Юрій, 51 рік, із сім’єю живе в Ужгороді, працює юристом.

— Тяжко ми, бо донька та онуки не хочуть такої роботи робити, — зітхає Ганна. — Айбо я без роботи не годна. Як собі дам спочити трохи, то не можу потім розігнутися.

 

1931, 20 вересня — Ганна Лоскій народилася в с. Полянська Гута Перечинського р-ну Закарпаття

1955 — вийшла заміж за односельчанина Василя Штулера. За два роки народився син Юрій

1958 — подружжя купило стару хату в селі Ворочево. Поряд почали зводити нове помешкання

Із 1963 — працює конюхом у колгоспі ім. Франка

1964 — на світ з’явилася дочка Тетяна

1985 — вийшла на пенсію

2008, листопад — чоловік Василь помер на 81-му році життя. Разом прожили 53 роки

Тетяна Грицищук, "Газета по-українськи"
10 червня 2009р.

Теги: Ворочево, Перечинський, конюх, кінь

НОВИНИ: Соціо

15:52
/ 3
Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на Боржаві на Закарпатті
17:28
Графік руху комунальних автобусів в Ужгороді на Великдень
11:04
/ 4
Графік освячення великодніх кошиків у храмах Православної церкви України в Ужгороді
10:59
У Мукачеві також відкрили центр рекрутингу української армії
13:35
Прийшла звістка про загибель на війні з росією Михайла Світлика з Королева
21:39
У "Світі велетнів" у Боздоському парку Ужгорода згорів заколотник Гроджут
16:59
/ 4
В Ужгороді розпочав роботу новий Центр рекрутингу української армії
11:00
/ 1
На Рахівщині 1 травня зустрічатимуть полеглого ще торік у липні Героя Миколу Павлюка з Верхнього Водяного
20:25
/ 1
Зупиняючи московську орду поліг Роман Халус з Розівки Холмківської громади
18:02
В Ужгороді віддали шану полеглому захиснику Івану Бенці
00:08
/ 3
Відновлення 12 місцевих мостів на Закарпатті коштуватиме 896 млн грн
23:01
/ 1
На Закарпатті в 574 закладах загальної середньої освіти 18,1 тис. педагогів навчають 164 тис. учнів – статистика
22:32
/ 1
Стало відомо про загибель на Херсонщині Олега Беци з Берегова, який вважався зниклим безвісти
22:16
У Неліпині на Мукачівщині попрощаються з Євгеном Гуйваном, що помер під час служби
16:26
/ 6
Працівники БЕБ Закарпаття відмовили Оноківську сільраду від "ризикованого" ремонту клубу за 8,8 млн грн
15:43
/ 3
Тячівські депутати через непоінформованість виступили проти розширення Карпатського біосферного заповідника
13:34
У Квасах на Рахівщині на будинку згоріли 3 електролічильники, у Топчині на Тячівщині – прибудова і дах будинку, у Тячеві – котельня
13:01
В Ужгороді минулого тижня народилося 52 малюки, а в Мукачеві – 38
11:20
/ 1
В Ужгороді у вівторок попрощаються з полеглим захисником Іваном Бенцою
21:58
/ 4
Захищаючи Україну від московської навали поліг Віталій Павлюк з Тячева
16:21
У Пастілках Дубриницько-Малоберезнянської громади попрощалися з Юрієм Карпинцем, який майже рік вважався зниклим безвісти
11:03
/ 2
Підтверджено загибель Юрія Карпинця з Пастілок Дубриницько-Малоберезнянської громади, який майже рік вважався зниклим безвісти
04:22
Військовослужбовцеві з Хустщини, що п'яним забрав чуже авто, "апеляційно" присудили 5 років тюрми з конфіскацією
23:58
/ 9
ВАКС закрив справу проти "закарпатського" ексголови Рахункової палати Пацкана, визнавши його невинуватим
22:10
/ 10
Громада ПЦУ у селі Присліп на Міжгірщині після 5 років протидії МП увійшла до свого храму
» Всі новини