Поки гриби не ростуть у роті, треба наводити лад із бізнесом на них

`Роботи в селі нема, гриби, яфини – це наш хліб», – розповідали в минулому номері «СЗ «Паланку» герої однієї з публікацій, жителі гірського Гусного. Подивимось тепер на дари наших лісів із погляду економіки не однієї сім’ї, а цілої держави, або ж бодай нашого маленького Закарпаття. Виявляється, ситуація тут… «темніша», ніж будь-який карпатський ліс.

Поки гриби не ростуть у роті, треба наводити лад із бізнесом на них

«Бізнес» на грибах та ягодах активно «рвонув» із настанням незалежності України. Підприємливі люди почали заробляти неабиякі гроші – приймали від селян товар і збували його в десятки разів дорожче за кордон. Та й тим же селянам добре – хоч важко збирати гриби та ягоди, але займатися цим може вся сім’я, разом з малими дітьми. Звичайно, на базарі чи вздовж траси продати лісові харчі можна дорожче, але це втрачений час, а поїздки до міста – ще й гроші за квитки.

Влада запровадила «правила гри»

Відтак влада оговталася й захотіла, аби з нею теж ділилися за зібрані «біоресурси». Обласна адміністрація почала надавати підприємцям дозволи й встановлювати ліміти – скільки вони можуть збирати без шкоди для навколишньої природи.
На Закарпатті в цій царині чергова «революція» відбулася в 2002 році  за губернаторства Геннадія Москаля. Тоді вирішили «з метою збільшення надходжень коштів… та впорядкування справляння збору…» передати справу на місця – аби районні адміністрації надавали дозволи і погоджували, скільки того чи іншого біоресурсу можна забирати в природи без шкоди для довкілля. На практиці ж, каже начальник головного управління економіки обл­держ­адміністрації Віктор ПогорЕлов, дійшло до того, що рішення приймали не в районі, а в сільських радах і зазвичай одноосібно. Не будемо нікого ні в чому звинувачувати, але зрозуміло, що при цьому виник більш ніж благодатний грунт для корупційних дій.
 Отож, за «правилами гри», введеними на рівні Закарпаття в 2002 році, підприємцям надали можливість самостійно визначати ціну, за якою заготовляти товар. Власне, як «керує» за законом співвідношення попиту і пропозиції, ринок. Однак при цьому встановили нормативи плати за спеціальне користування лісових ресурсів місцевого значення. Наприклад, за кілограм кореневищ та коріння підприємці, які їх збирають, повинні сплатити 4% закупівельної ціни. За кілограм кори –  5%, а за гриби, ягоди, горіхи – 14%. Скажімо, якщо торік кілограм чорниці приймали по 12 грн., то за кожен кіло­грам підприємець повинен був сплатити 1, 68 грн. Ніби й багато, але ж усі ці ресурси наші підприємці вивозять за кордон, а там перекупники і продають їх у 10-15 разів дорожче.
Мабуть, най­гірше, що з цього питання немає єдиної позиції на державному рівні, і, відповідно, загальнодержавних «правил гри». Відтак закарпатський норматив відрахувань виявився найвищим у державі. Інші області встановили або нижчі відсотки, або фіксовані тарифи, подекуди просто смішні. Наприклад, на Волині за кіло­­грам чорниці незалежно від закупівельної ціни норматив збору сталий – до бюджету слід сплатити аж… 10 копі­­йок, а за кілограм білих грибів – 50.

Закарпатські гриби«ростуть» на Волині?


Що тоді робить «підприємливий» підприємець? Правильно: заготовлює гриби-ягоди на Закарпатті, а документально оформляє як закуплені на тій же Волині. І платить до бю­джету сусідньої області ко­пійчані відрахування, а до нашого – а до нашого взагалі нічого. Можна порахувати, скільки ми втрачаємо, якщо закупівельна ціна в різних районах області на гриби коливається від 13,5 до 10 грн., на чорниці від 12 до 8 грн.
Дуже показове порівняння двох табличок №1 та №2. У першій відображено, скільки тонн ви­ділено лімітами зі збору окремих дикоростучих рослин і скільки зібрано згідно з документами, поданими підприємцями. При цьому значні обсяги, наприклад, тієї ж чорниці оформлено як привезену з інших областей. Скажімо, якщо Закарпаття зібрало чорниці трохи більше 239 тонн, то більш ніж половину з цієї кількості ввезено нашими підприємцями як транзитну з Волинської та Рівненської областей –   більше 158 тонн (табл. №2).
Інша, також податкова «тема». Зрозуміло, що для багатьох мешканців гірських сіл гриби і ягоди – справді можливість заробити хоч якісь гроші. Проте ці люди живуть у селах, які, зо­крема й тому, що їхні мешканці ніде не працюють, мають мізерні бюджети. За законом, здані гриби чи ягоди – це заробіток людей, і він повинен оподатковуватися. Утім, спробуйте їм сказати що вони мали б віддати державі бодай 15% – пошлють далі, ніж ліс.
Підприємці також відхрещуються: мовляв, нам здають лише суб’єкти підприємницької діяльності, вони зареєстровані як приватники і сплачують єдиний податок. При цьому, списки тих, хто здав їм «товар», намагаються якомога швидше знищити або приховати, так би мовити, лише для «внутрішнього» використання. Так бюджети сільських рад залишаються без цих коштів, тоді як податок із фізичних осіб складає в них до 80%.

Питань поки більше, ніж відповідей


Додаткові гроші могли б отримати і жителі сіл, і місцеві бюджети, якби на місцях велася максимальна переробка дикоростучих рослин. У нас же, щонайбільше, заморожують, сушать або солять гриби. До речі, якщо підприємець вивозить сушений товар, він повинен підтвердити кожен кілограм закупівлею 10 кг сирих. Словом, ситуацію з дикоростучими можна порівняти з вивезенням за кордон лісу-кругляка. Утім, на це періодично вводиться мораторій…
Ще одна проблема – вона є в умовах заготівлі, але не вирішується. Це облаштування мережі повноцінних приймальних пунктів, де дотримувалися б усіх вимог до продуктів харчування та оформ­лення документації на сучасні заготівельні пункти.
З огляду на справді «ліс» проблем, що накопичились у цій сфері, обласна влада взялася за наведення ладу. На сесії облради 25 липня цього року за­тверджено порядок видачі дозволів і встановлення лімітів спеціального використання природних рослинних ресурсів місцевого значення. Усі рішення знову, як до «реформи» часів Г. Москаля, приймає спеціальна обласна комісія, до складу якої ввійшли заступник голови ОДА Володимир Гоблик, начальники управлінь економіки Віктор Погорелов, фінансового господарства Петро Лазар, лісового господарства Валерій Мурга, заступник голови ДПА області Микола Бутенко, начальник УБЕЗ Іван Гульпа та інші. Поки що, каже член комісії і начальник головного управління економіки Закарпатської ОДА  Віктор Погорєлов, комісія вивчає проблеми і має більше запитань, ніж відповідей стосовно того, що відбувається в цій сфері, чому саме так і що слід робити, аби стало краще. І щоб дари лісу приносили максимальну користь і людям, і підприємцям, і державі. Та ще й не переводилися в наших лісах.

Руслан Ковальчук, "Старий Замок "Паланок"
25 вересня 2008р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

09:18
В Ужгороді у вівторок попрощаються із полеглим захисником Юрієм Семиряжком
23:45
Українська мова у шкільництві на Закарпатті австро-угорського періоду (ДОКУМЕНТ)
21:00
"Хуліганки" з циганського табора в Оноку вибачилися за свої дії біля ТЦК у Виноградові, а інші учасники безчинств власноруч полагодили ворота
10:50
Великоднє привітання предстоятеля ПЦУ Блаженнішого Митрополита Епіфанія
21:41
/ 1
"Вітаю вас усіх зі святом Христової перемоги", – глава УГКЦ у Великодньому привітанні
19:34
На словацькому пункті пропуску "Вишнє Нємецьке" вийшов з ладу сканер, пропуск вантажівок зупинено
19:04
/ 31
Перелік парафій МГКЄ, які святкують Великдень з усією Україною 5 травня
15:52
/ 10
Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на Боржаві на Закарпатті
17:28
Графік руху комунальних автобусів в Ужгороді на Великдень
11:04
/ 3
Графік освячення великодніх кошиків у храмах Православної церкви України в Ужгороді
10:59
У Мукачеві також відкрили центр рекрутингу української армії
13:35
Прийшла звістка про загибель на війні з росією Михайла Світлика з Королева
21:39
У "Світі велетнів" у Боздоському парку Ужгорода згорів заколотник Гроджут
16:59
/ 4
В Ужгороді розпочав роботу новий Центр рекрутингу української армії
11:00
/ 1
На Рахівщині 1 травня зустрічатимуть полеглого ще торік у липні Героя Миколу Павлюка з Верхнього Водяного
20:25
/ 1
Зупиняючи московську орду поліг Роман Халус з Розівки Холмківської громади
18:02
В Ужгороді віддали шану полеглому захиснику Івану Бенці
00:08
/ 3
Відновлення 12 місцевих мостів на Закарпатті коштуватиме 896 млн грн
23:01
/ 1
На Закарпатті в 574 закладах загальної середньої освіти 18,1 тис. педагогів навчають 164 тис. учнів – статистика
22:32
/ 1
Стало відомо про загибель на Херсонщині Олега Беци з Берегова, який вважався зниклим безвісти
22:16
У Неліпині на Мукачівщині попрощаються з Євгеном Гуйваном, що помер під час служби
16:26
/ 6
Працівники БЕБ Закарпаття відмовили Оноківську сільраду від "ризикованого" ремонту клубу за 8,8 млн грн
15:43
/ 3
Тячівські депутати через непоінформованість виступили проти розширення Карпатського біосферного заповідника
13:34
У Квасах на Рахівщині на будинку згоріли 3 електролічильники, у Топчині на Тячівщині – прибудова і дах будинку, у Тячеві – котельня
13:01
В Ужгороді минулого тижня народилося 52 малюки, а в Мукачеві – 38
» Всі новини