Колишній "губернатор" Закарпаття хоче взяти "бізнес" з нелегалами під свій "дах"

Геннадій Москаль

Протягом квітня-липня поточного року Деркомнацрелігій фактично зазнає рейдерської атаки з боку свого колишнього керівника (2002-2005), а нині представника іншого відомства (МВС) Г.Г.Москаля. Добре знаючи матеріальну базу Комітету, Г.Москаль намагається перевести пункти тимчасового розміщення біженців (великі майнові комплекси) у ту установу, де він зможе їх контролювати. При цьому завдається значна шкода іміджу України та справі врегулювання міграційних проблем в країні в цілому.

Спекулюючи питанням боротьби із нелегальною міграцією, Г.Москаль намагається сформувати у суспільстві думку, що перешкодою до ефективної боротьби із цим явищем є Держкомнацрелігій. Цим самим радник міністра намагається приховати неефективну роботу свого відомства в протидії
нелегальній міграції. Зауважимо, що Держкомнацрелігій надає в рік 30-40 статусів біженців цей масштаб ніяким чином не може вплинути на ситуацію з міграцією в країні, до того ж, майже стільки ж осіб із різних підстав щороку втрачають такий статус.

Підпорядкована МВС структура УБОЗ у м.Києві ще у травні-червні намагалася звинуватити деяких керівників Держкомнацрелігій у "протиправній" діяльності (неналежно оформленій звітності за відрядження). Проте рішенням суду звинувачення були відкинуті. Цей факт не зупинив співробітників УБОЗ під чиїмось тиском і без жодних підстав вони й надалі проводили незаконну оперативно-розшукову роботу з метою дестабілізації роботи колективу Держкомнацрелігій.

Нині Г.Москаль намагається використати факт надання статусу біженця Р.Джанієву для компрометації керівництва Держкомнацрелігій та установи в цілому. Порушивши чинне законодавство фактично викравши із Держкомітету конфіденційний документ та протиправно його коментуючи, при цьому свідомо перекручуючи факти та обставини справи, з якою він не міг на той час
ознайомитися Г.Москаль дискредитує себе як радника міністра. Понад це, Держкомнацрелігій має у своєму розпорядженні офіційним чином отриманий документ з письмовою резолюцією Г.Москаля, якою народний депутат України протиправно вимагає (радники міністра на громадських засадах не можуть мати
адміністративних повноважень) від високопосадовця МВС: "запросити справи і скасувати рішення по наданню статусу біженця" (вже не викликають подиву листи посадовців МВС, прислані на виконання доручень народного депутата Г.Москаля). Такою своєю поведінкою Г.Москаль не лише перевищує свої повноваження, але й фактично ставить себе над законом та судом, привласнюючи собі право одноосібно вирішувати, хто може отримувати статус біженця.

Турбує, що у своїх коментарях радник міністра користується не означеною чинним законодавством термінологією, а поняттями, що використовуються переважно у кримінальному середовищі. Неправдивими і такими, що спотворюють реальну ситуацію, є й заяви Г.Москаля про "незаконне" надання статусу біженця. Зауважимо, що Держкомнацрелігій до 18.06.08 був спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах міграції в
межах, визначених законодавством про біженців. Таким чином, всі рішення про надання, втрату та позбавлення статусу біженця в Україні, які приймалися Держкомнацрелігій, є законними. Чинне законодавство визначає порядок оскарження рішень Держкомнацрелігій і установу, яка вирішує міжвідомчі спори суд. Відтак висновки й заяви Г.Москаля слід розцінювати як, з одного
боку відверте намагання підмінити собою судову інстанцію, з іншого вчинити тиск на можливий судовий розгляд справи Р.Джанієва.

Навіть після надання МВС повної справи біженця, Г.Москаль продовжує перекручувати факти у справі та стверджувати, що на момент надання статусу Р.Джанієв перебував у розшуку. При цьому він посилається на рішення районного суду м.Баку від 23.07.2002 року, яким було визначено застосування проти Р.Джанієва запобіжної міри у вигляді взяття під варту. При цьому радник міністра "забув" перегорнути сторінку і побачити Постанову Апеляційного суду Азербайджану від 18.07.2003 р., яким "відмінено всі рішення судів нижчої ланки у відношенні Р.Джанієва і припинено проти нього
кримінальне переслідування". У справі є також юридичні підтвердження реальної загрози життю людини на підставі кровної помсти.

Слід зауважити, що передумови до створення нинішньої ненормальної ситуації, коли іноземці та особи без громадянства роками перебувають на території України і подають заяви на отримання притулку чи статусу біженця лише після їх затримання правоохоронними органами, були закладені саме Г.Москалем.
Саме він, будучи головою Держкомнацміграцій ініціював та "протиснув" через Верховну Раду України зміни до Закону України "Про біженців", згідно з якими було знято триденний термін обовязкового звернення до органів влади щодо отримання статусу біженця на невизначене "без зволікань".

Звертаємо увагу громадськості й на той факт, що окрім Г.Москаля жодна із державних структур чи офіційних осіб не виступили із своїми заявами чи коментарями щодо пересічної і врегульованої чинним законодавством ситуації із наданням статусу біженця Р.Джанієву. Цей факт змусив прибічників Г.Москаля фактично перейти всі моральні межі та розмістити на одному із сайтів, близьких до його політичної сили, брехливі матеріали проти співробітників Держкомнацрелігій з наклепницькими коментарями цього радника міністра, який, судячи із його останніх заяв, нині просто хизується своєю депутатською недоторканістю. Вважаємо також не випадковим той факт, що
окремі високопосадовці вже звернулися до Міністра охорони здоровя із проханням перевірити стан психіки народного депутата (із прес-конференції спікера Кримського парламенту А.Гриценка, 13.06.08).

Під тиском звернень народного депутата Г.Москаля, правоохоронні органи нині намагаються провадити розслідування. Нелогічність такої діяльності хоча б уже в тому, що якщо під тиском голослівних звинувачень та фантазій окремих політиків відкриватимуться кримінальні справи проти співробітників, то закладається прецедент, який унеможливить у подальшому будь-яке отримання статусу біженця чи шукача притулку. Відтак ми вважаємо незаконними
переслідування співробітників Держкомнацрелігій за їх професійну
діяльність, і звертаємо увагу правоохоронних структур на той факт, що
кінцевою метою звинувачень є не встановлення справедливості, а захоплення майнових комплексів, що приглянулися Г.Москалю ще у часи його керівництва Держкомнацміграції. Мова йде про будівлі, розташовані у елітних місцях Одеси, Ужгорода, Мукачево та ін.

Що це так, свідчать хоча б факти, що з часу перекладення на МВС функцій центрального органу виконавчої влади у справах міграції з 18.06.08 представники МВС не зробили жодного кроку для негайної передачі справ біженців, які знаходяться у роботі (понад 300), не беруть участь у судових засіданнях з приводу справ біженців, не займаються роботою щодо створення міжвідомчої комісії із передачі справ, бланків суворої звітності, врегулювання питання подальшої долі співробітників міграційних служб тощо.
Держкомнацрелігій так і не отримав дієвих пропозицій щодо створення спільної комісії із передачі функцій центрального органу виконавчої влади у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців.

Проте Держкомнацрелігій отримав вже два документи, в яких вимагається негайно передати майно та пункти тимчасового розміщення біженців у "сферу управління МВС". Причому на основі вражаючої безграмотності по формі та суті одного із документів (телеграма 1469 від 26.06.08), у Держкомнацрелігій є серйозні підстави вважати, що він сфальшований і не погоджений із міністром, хоч і надійшов за підписом останнього.

Держкомнацрелігій ніколи не приховував свого негативного ставлення до передачі гуманітарної та цивільної за своєю суттю функції (надання притулку та статусу біженця) у силову структуру. Ми виступаємо за створення центрального (незалежного) органу виконавчої влади, гуманітарного та цивільного за суттю, діяльність якого спрямовуватиметься Кабінетом Міністрів України (можливо навіть і через міністра внутрішніх справ), як це визначено рішенням РНБО України, Указами Президента України, міжнародними
договорами.

Нещодавній виступ міністра внутрішніх справ на колегії міністерства (ЗМІ за 17-18.07.08) повністю підтверджує нашу стурбованість якщо ставиться під сумнів можливість отримання для іноземців навіть тимчасового дозволу на проживання (міністр оприлюднив базові ідеї свого радника Г.Москаля), то на що можуть розраховувати в Україні "проблемні" (з точки зору тамтешніх спецслужб) особистості, які через свої переконання часто зазнають штучно організованих політичних, економічних і навіть кримінальних переслідувань у
себе на батьківщині? Передбачаємо, що якщо нинішня ситуація не зміниться, то дуже скоро Україна може втратити статус "третьої безпечної країни", що обєктивно ускладнить нашу співпрацю із Євросоюзом.

Перші "цеглини" до цього вже закладені нещодавно була проведена екстрадиція чотирьох осіб громадян Росії які перебували у процедурі отримання статусу біженця. МВС не дочекалося рішення щодо статусу, не надало можливості апеляції цим було грубо порушено чинне українське законодавство та всі можливі міжнародні конвенції та домовленості, які ратифіковані Україною. За такі протиправні дії жоден із посадовців не отримав навіть догани не говоримо вже про кримінальну відповідальність, що передбачена законодавством.

Очевидно, що така чітка і визначена позиція Держкомнацрелігій та
зацікавленість Г.Москаля у контролі над майновими комплексами пунктів тимчасового розміщення біженців й спричинили той тиск, який організував цей радник міністра внутрішніх справ на керівництво Держкомнацрелігій та структуру в цілому. Подібні дії МВС щодо Держкомнацміграцій у 2002-2005 роках сам Г.Москаль, займаючи посаду Голови Держкомнацміграцій, називав "не більше, аніж відомчими амбіціями" (заява в УНІАН, 23.10.2002).

Ми звертаємо увагу громадськості, правоохоронних органів, усіх міністерств та відомств, яких може стосуватися ситуація, що склалася, на неприпустимість наявної практики організації, під прикриттям високого звання народного депутата, дискредитації та перешкоджання ефективному виконанню центральним органом виконавчої влади своїх законом визначених функцій. Фактично мова йде про новітній вид рейдерства, який може дуже швидко поширитися в інших органах виконавчої влади, адже випадки, коли
керівники одних установ переходять працювати в інші, в Україні є
системними.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати