У кожному матчі Матвій мав нагоду відзначитися, але м'яч вперто не йшов у ворота. І що дивно, не Матвій шукав м'яча, а той знаходив його. М'яч як магнітом притягувало до того місця, де знаходився Бобаль. У розмовах з уболівальниками я постійно відзначав цю якість молодого гравця. Це дар Божий. Юнака природа наділила рідкісним відчуттям. Матвій, скоріше за все, інтуїтивно відчуває, куди буде спрямовано м'яч. Ми всі пам'ятаємо Герда Мюллера, який справно виконував свою роботу - забивав м'ячі. На жаль, в Ужгороді тоді цю якість не побачили. Може, не хотіли бачити. А, можливо, гравець не підходив до тактичної схеми, якої тоді дотримувалася команда. До честі гравця він не змирився із таким перебігом подій, бо хотів грати у великий футбол. Матвій їде до «Таврії».
Тодішній головний тренер сімферопольців Анатолій За-яєв знаходить юнаку місце у складі. «Він у мене у збірній гратиме», - невдовзі заявив старійшина тренерського цеху. Через рік команду очолив Фе-дорчук, і знову Матвію не знайшлося місця у складі команди. Бобаль розуміє, щоб досягти успіху, потрібно грати. На правах оренди гравець переходить до першолігової команди «Ігро-сервіс». У першому ж сезоні стає кращим бомбардиром ліги. Випадковість? Ні. На початку матеріалу ми говорили про природній дар футболіста. Його треба було використати. У сезоні 2007-2008 Матвій грає ще більш потужно. За 25 турів Бобаль-молодший забиває 18 м'ячів і впевнено очолює гонку бомбардирів І ліги. Два злети - це вже закономірність. Рік тому, взимку, була можливість викупити контракт гравця, за який на той запросили 50 тис. у. о. Це була зовсім незначна сума за 23-річного обдарованого футболіста. Ужгородське «Закарпаття» не скористалося такою можливістю. Через півроку ціна підскочила до 200 у.о. Гравець продовжує демонструвати стабільність, забиваючи голи і в цьому сезоні, а вартість 24-річного гравця вже пройшла відмітку 1 млн. у.о.
Матвія Бобаля хочуть бачити у себе кращі клуби України, Росії, Німеччини. Чиє запрошення прийме футболіст -натомість невідомо. Точно відомо одне: найближчим часом ми не побачимо його в Ужгороді. Наша команда втратила свій шанс. Петро Кушлик (великий спаситель закарпатського футболу, як він це говорив, проливаючи сльози перед телекамерами) не бачив йому місця у своїй команді (видно, сльози застилали). Скоріше за все, Матвій Бобаль прийме запрошення одного з клубів Росії, де чемпіонат (і заробітна плата) на кілька порядків вища, ніж на Україні. Ми будемо слідкувати за його спортивною кар'єрою і говорити: «Це наш. Як там Бобаль, не забив?», - очима шукаючи знайоме прізвище у статистичних даних туру.
Батько Матвія - Матвій Бо-баль-старший грав у київському «Динамо», юнацькій збірній СРСР, запорізькому «Металургу», львівських
«Карпатах», ужгородській «Говерлі». Син продовжує традиції батька. Бобаль - прізвище футбольне.
P.S. Кілька днів тому головний тренер національної збірної України Олексій Михайличенко заявив, що розглядає Матвія Бобаля як кандидата до збірної. Що ж, рейтинг футболіста значно зросте.