Погожого ясного суботнього ранку невеликий бус, забитий ужгородськими «дітьми асфальту», вирушив на мальовничу Перечинщину відкривати грибний сезон.
Журналісти – народ доволі непунктуальний, тому на місце грибного збору прибули тоді, коли досвідчені грибники вже поверталися із повними кошиками. Поглянули один на другого і зрозуміли, що ми – типові «варошські» збирачі – в кросівках чи лакованих черевиках, джинсах і світлих куртках, тим часом як місцеві мешканці вирушили на пошуки переважно у темному робочому одязі, ґумових чоботах та кепках-панамах. Ініціатор «вигулу» журналістської братії по перечинському лісі, власник ресторану-корчми «Підкова» Михайло Барник пояснив, де і як краще збирати врожай, і відпустив нас на 2 години негласних змагань – хто назбирає більше їстівних грибів. На жаль, не всі дотримались однієї із вказівок досвідченого грибника не «гойкати» у лісі, щоб не сховались грибочки, за що і поплатились напівпустими кульками та кошарками. Комусь пощастило повернутись із чималим їстівним врожаєм, а хтось гріб усе, що бачив, а при колегах змушений був половину зібраного викинути. Та всі залишилися задоволені – якщо і не назбирали на всю зиму запасів, то отримали досвід для наступного грибування та масу позитивних вражень від прогулянки осіннім лісом. Ще й дізналися від пана Михайла, як виготовляти справжню гуцульську ялинівку.
Тим, кому не щастить на грибний врожай чи ліньки дертися крізь кущі вгору-згори у пошуках їстівних шапочок, а поласувати цими дарами природи ой як хочеться, корисною була екскурсія на ферму у с. Зарічево, де вирощують гливи. На власні очі, вуха і смакові рецептори ми переконалися, що цей вид грибів можна споживати навіть сирим (уже дві доби пройшло після такої «дегустації», а організм у повному порядку), або ж, створивши відповідні умови, вирощувати у підвалі. Власники скаржаться, що не завжди вдається реалізувати весь товар, бо наші споживачі ще не звикли до такого делікатесу. Щоб заохотити вас його скуштувати, скажу лише, що гливи містять багато білка, клітковини, мінеральних речовин, вітамінів і є в 4 рази менш калорійними, ніж м’ясо. І за смаком не поступаються білим грибам, навіть у сирому варіанті. Варіант не для екстремалів – засолені гливи з приправами та прянощами.
Завершення грибного полювання журналістів було не менш смачним та веселим – Михайло Барник влаштував міні-свято у «Підкові». Усі пропоновані страви були на грибну тематику. Пан Михайло навіть пожартував, що якщо бажаємо десерт, то це буде грибне морозиво. Але цього разу сміливців скуштувати таку екзотику не знайшлося.
Михайло Барник з дружиною поділилися невеликим секретом – планують наступного року влаштувати фестиваль грибів під час одного з сезонів. Перечинщина багата на такий врожай, досвідчені шукачі грибні маршрути можуть напам’ять хоч посеред ночі показати, а туристам безперечно буде цікавою така місцева атракція. Та що там туристам, навіть ліниві «варошські» журналісти не проти, щоб їх тицяли носом у грибні місця.
Вероніка Брудка, Закарпаття онлайн