Якби не він, не було б незалежності Карпатської України

Якби не він, не було б незалежності Карпатської України

«Не дай Боже жити в часи зміни династій»

(Китайське прислівя,

 авторство приписують Конфуцію)

 

«Борітеся – поборете,

 Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

(Із поеми «Кавказ» Тараса Шевченка)

 

«У кожного в руках тяжкий залiзний молот,
I голос сильний нам згори, як грiм, гримить:
“Лупайте сю скалу! Нехай нi жар, нi холод
Не спинить вас!
Зносiть i труд, i спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить».

(Із вірша Івана Франка  «Каменярі»)

 

Памятник М. Колодзінському, споруджений, за ініціативою автора, навесні 2003 р. у смт В. Бичків

ВСТУП

Зазначене в епіграфі китайське прислів’я блискуче попереджає, що часи, коли в державі проходять значні суспільні зміни – є не найкращими для життя громадян. За ними –  потрясіння, економічна криза, падіння рівня життя людей. Саме у такі часи вже понад тридцять років живуть громадяни України. Наша біда у тому, що в інших країнах (Центральної Європи, Балтії) подібні зміни відбувалися за значно в менш тривалі терміни, тож «болісний» період був значно коротшим. У нас же вони аж занадто розтягнулися і продовжують тривати далі. Викликане це як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами, особливостями України. Після Революції гідності було сподівання, що позитивні зміни відбуватимуться кардинальніше і покращення ситуації відбудеться вже незабаром. Однак, хоча за них заплачено надзвичайно дорогу ціну – життями «Небесної сотні» та загиблими у Російсько-українській війні, стара система – «антиукраїнсько-совково-януковицько-корупційна» чинить шалений супротив. Стосується це як загальнодержавного, так і регіонального, місцевого рівнів. Включно із Закарпаттям, приміром у нас це - від боротьби з корупцією, проти незаконних забудов, такого ж виділення земельних ділянок, зловживань та прийняття «нікчемних» рішень судам, відстоювання тієї ж гідності, справедливості тощо і аж до гуманітарної сфери (мови, культури, духовності). Інтернет, соціальні мережі переповнені інформацією наскільки неймовірно важкою є боротьба представників громадянського суспільства з реакціонерами. Достатньо згадати ужгородську епопеї з «Кірпічкою», плюндрування історико-архітектурних пам’яток, незаконних забудов, викриття «вседозволеності» «прихватизаторів», корупціонерів, інших оборудок можновладців.

Мушу визнати, що іноді виникає бажання «опустити руки» у громадській діяльності із «війни» з відвертим саботажем відповідальних осіб, причиною якого є їх навіть неприхований «совок» («вата»), бездуховність, реакційне несприйняття вимог Революції гідності, глумленням над її ідеями. І це в умовах війни розв’язаної Росією проти України. Але, на щастя, таки часто, крок за кроком, громадськості вдається домогтися успіхів, а то і перемог. Слава Богу, ми все ж живемо не у Раші і, навіть, не в Україні часів режиму Януковича. І це вселяє упевненість, що як би не прагнули перефарбовані апологети попереднього режиму вернути все «назад» - «добрих часів Януковича» - цього не станеться. Тож, не опускаймо руки. «лупаймо сю скалу», «нам Бог помагає», «за нас правда,… і воля святая!»
 

Епопея з Колодзінським (у документах)

Вищезазначене стосується гуманітарної царини. Хотів би зазначити, що вважаю її, хоча може комусь вона вбачається другорядною, навпаки – чи не найголовнішою (саме із-за відсутності змін у цій царині, своєчасного колись впливу на зміни у людській свідомості, духовності з метою викорінення «совка» ми і «плентаємося» вже тридцять років).

Наразі хотів би повернутися до «епопеї» боротьби за присвоєння Мукачівському військовому ліцеєві імені Начальника Генерального штабу Карпатської Cічі, полковника М. Колодзінського, яка триває вже чотири роки.

Паралельно із зазначеним у посиланні зверненням, від імені «Просвіти» до Президента України, я звернувся із проханням про сприяння до Міністра молоді і спорту І. Жданова. Із цих інстанцій лист переадресували, із проханням надати оцінку заслуг Колодзінського та нашої ініціативи в установу, яка є так би мовити найвищою спеціалізованою інстанцією щодо цього – Інститут національної памяті. Від Голови Інституту В. В’ятровича ми отримали відповідь із абсолютною підтримкою присвоєння ліцеєві імені полковника М. Колодзінського».

Зрадівши такому, копію листа, разом із супроводжувальним, я спрямував у Департамент освіти і науки Закарпатської ОДА, перебуваючи абсолютно впевненими, що там не зможуть проігнорувати лист такої поважної установи.

 

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА» ім. Т.ШЕВЧЕНКА

ЗАКАРПАТСЬКЕ ОБЛАСНЕ ОБ’ЄДНАННЯ

88000, м. Ужгород, пл. В. Гренджі-Донського, 3 кімн.18. , адреса для  листуванння___________________

Ідентифікаційний код: 13595615, р/р: 26003000010759 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код банку: 00039019, м. Ужгород.

Вих. № 55, від 19 вересня 2017 р.

 

Директору департаменту освіти

 і науки Закарпатської ОДА

п. Г. Сопковій

Шановна Ганно Іванівно!

     Наразі хотів би повернутися до теми присвоєння імені начальника Генерального штабу Карпатської Січі, полковника Михайла Гузара-Колодзінського Закарпатському обласному ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, що розташований у м. Мукачеві, про що ми вже спілкувалися.

     Звернення на цю тему нами було спрямоване на адресу Адміністрації Президента України (копію – додаємо) та (на їхнє прохання) – Міністерство молоді і спорту України. Звідти воно було переадресоване в Інститут національної пам’яті. Нещодавно нами була отримана відповідь, за підписом Голови В. В’ятровича (копію – додаємо), де підтримано ідею та пропозицією пожвавити роботу із колективом ліцею із даного питання (у т. ч. – виховну). Позаяк, ліцей нещодавно приступив до навчального процесу, просимо посприяти у проведенні цієї шляхетної державницької роботи, організувати, зокрема, широке громадське обговорення. Просвітяни, а особливо – мукачівські гаряче сприятимуть їй.

     З повагою,

     Голова                                                                        В. ПІПАШ

 

 Яке ж було здивування, коли отримав наступну відповідь-відписку:

Як бачимо, зазначена у листі В. В’ятровича констатація, що згідно із вимогами низки Законодавчих Актів (перелік яких він подає): «педагогічний та учнівський колективи Закарпатського обласного ліцею… мають провести широке громадське обговорення пропозиції Закарпатського обласного об’єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка» - була проігнорована вщент, як і пропозиція про «необхідність покращення виховної роботи». Водночас, маємо інформацію, яка дозволяє мати абсолютні підстави вважати, що навіть, зазначені у відповіді із Департаменту, збори трудового колективу - взагалі  не відбулися, є фейком.

 Хоча і «опускалися руки», звернувся із листом до Міністерства освіти і науки України, із сподіванням, що ні у Департаменті освіти і науки, ні у ліцеї – не зможуть «відмахнутися» від директив Міністерства, котрому безпосередньо підлягають.

 Відповідь була наступною:

Після її отримання, мав зустріч і директором Департаменту п. Г. Сопковою. І, здається. крига зрушила. Мені було обіцяно, що Департамент надасть керівництву ліцею «роз’яснення» про «неможливость» ігнорування вимог зазначених Законодавчих Актів, щодо необхідності організації в ліцеї «широкого громадського обговорення» нашої ініціативи, позаяк зазначене, як відомо, кваліфікується, як «ознака вчинення злочину». Дату проведення мені повідомлять, а я ж, у свою чергу поставлю до відома широку громадськість із пропозицією всіх небайдужих людей (Мукачівський осередок нашої «Просвіти» - безперечно активно долучиться), а також представників громадських, волонтерських організацій, партій. Учасників АТО залучитися до участі у зборах.

Водночас, ще одне громадське обговорення ми можемо провести і на цьому сайті. Тож, ще раз запрошую всіх небайдужих, громадських активістів, учасників АТО, представників партій, повторюю – всіх небайдужих громадян висловлювати свою позицію на сайті.

Насамкінець. Шановне товариство!

Наскільки мені відомо, вже наразі планується дуже широке відзначення в наступному році ювілею величі і трагедії Карпатської України. Хочу підкреслити наступне: Проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. могло і не відбутися, якби не постать М. Гузара-Колодзінського. Начальник Генерального штабу Карпатської України М. Гузар-Колодзінський керував обороною Карпатської України, зокрема і обороною столиці – м. Хуст 14 – 16 березня 1939 р. Згідно планів угорського військового командування, угорське військо повинно було захопити Хуст до 15 березня. І саме героїчна оборона столиці, якою, повторюю, керував М. Гузар-Колодзінський, дала можливість проведення 15 березня Сойму, на якому було ухвалено історичні рішення.  Без цієї його діяльності, цього могло б і не відбутися.

Слава Україні! Слава її героям! Слава героям Карпатської України! Слава о. А. Волошину, полковнику М. Колодзінському!

Володимир Піпаш, Закарпаття онлайн.Блоги
30 січня 2018р.

Теги: Колодзінський, Карпатська Січ, ліцей

Коментарі

О.Д. 2018-02-19 / 01:50:11


Мукачівський військовий ліцей-інтернат отримає ім'я Героїв Красного Поля


О.Д. 2018-02-13 / 22:16:44


Вітаю всіх, зокрема п.В.Піпаша, наполегливість і послідовність якого призводять, зрештою, до такого чудового результату! Якщо так, то це дійсно перемога. Не буквальна, але однозначно перемога. Можна собі уявити, який ґвалт зараз здіймуть російська і угорська аґентури на Закарпатті, аби не допустити втілення цього дуже важливого символізму в життя. Цікаво, які аргументи шукатиме сепаратистська Закарпатська облрада, аби не підтримати таке перейменування? В який спосіб опонуватиме йому антиукраїнськи і проугорсько налаштований ІГЕНнадій ІГЕНнадійович Москаль? Або чи не спробує, навпаки, у звичному для себе руслі популізму очолити цю не свою ініціативу?

Тобто, стоїмо на порозі цікавих процесів і проекцій. Спостерігаємо )


Авт. 2018-02-13 / 18:29:00
Щойно, телефоном мукачівські просвітяни повідомили, що проголосовано: ліцей буде "імені Героїв Красного поля". Вважаю, що ми перемогли! Назва - пречудова! Вітаю всіх! Цим увічнено і імя М. Колодзінського. Цим, має бути іншим виховання у ліцеї. Що ж до полковника М. Колодзінського - гадаю, що не одна вулиця, інша освітня, чи не освітня установа, через певний час - з честю носитиме його імя!
Вітаю! Слава Україні! Слава її героям!

Авт. 2018-02-13 / 10:35:37
Як повідомив сьогодні голова мукачівської "Просвіти" п. В. Софілканич, вчора пізно ввечері йому зателефонував керівник ліцею - п. Захаров і повідомив, що на сьогодні, не 16.00 "призначено проведення зборів трудового колективу". Гадаємо, що така "терміновість" може бути спричинена намаганням знову провести слухання кулуарно - щоб чим менше громадськості про них відало і взяло участь. У будь якому разі - маємо явне і відверте порушення, бо так "терміново" "громадські слухання" не призначаються. До речі, законодавство вимагає, що на зборах повинен бути присутнім і "учнівський колектив".
Наразі, просимо всіх представників громадськості, хто має можливість, взяти участь у зборах, які, наскільки розумію відбудуться на території ліцею.

Дмитро Твердушко 2018-02-06 / 18:04:31
Зважаючи на коментарі, складаєтьться враження, що більшість патріотично налаштованих дописувачів, підтримують ідею щодо присвоєння імені Михайла Колодзінського названому військовому ліцею. Свого часу, чергуючи на виборчій дільниці, яка розміщувалась у приміщенні ліцею, протягом двох місяців, спілкуючись з ліцеїстами, в мене склалося враження, що все-таки є певні недоліки в навчально-виховному процесі, бо історію Закарпаття часів Карпатської України, вони знали поганенько, щоб не сказати-ніяк.Свідченням цього є результати голосування, проведеного 2 жовтня 2017 року. Колектив ліцею одщноголосно не підтримав зазначеної кандидатури. Такого, на мою думку, не може бути.З огляду на сказане та реалії сьогодення, вважаю доцільним замінити керівництво ліцею гідними патріотами, учасниками війни

Василь Мулеса,Голова ВУТЛ 2018-02-05 / 20:07:12
Слава Україні!Україна має знати своїх героїв. Товариство! Коли вони вмирали, їм сурми не грали. Вони виконали свій обов"язок перед Україною! Віддали за неї найдорожче - життя! Наш обов"зок віддати їм бодай крихту того, на що заслуговують такі Герої! Цей Герой гідний того, аби на його прикладі ми виховували тих, кому, не дай Боже, доведеться Завтра! стати стіною на Красному Полі! Дух полковника Колодзінського кріпить нас сьогодні в степах й перелісках під Луганськом й Донецьком! Я там був, я бачив очі тих, хто готовий, як і Колодзінський, виконати військовий обов"язок перед українським Народом! Слава таким Героям! Закарпаття має ким і чим пишатися. Михайло Колодзінський підніме дух й звитягу ліцею у Мукачівському ліцеї. Справа за чиновниками? Ні !!!! Це мають вирішити справжні Патріоти України!

Авт. 2018-02-05 / 17:59:17
п. Олегу, з Берегова.
Сприймається критика, із урахуванням наступного: побудуйте - кращий - у Берегові. Додам, що памятник (автором і памятника, і пофарбуванням я не є), (до речі, там на одній алеї, а це парк ім. І Франка, - памятники команданту Великобичківського коша Карпатської Січі Павлу Волщуку, що загинув 16 березня 1939 р. та Івану Франку, поруч памятник Тарасу Шевченку - всі чогось під час чергового "доглядання" (але ж у інших населенних пунктах Закарпаття - часто за памятниками взагалі не доглядають)- пофарбували бронзовою фарбою)споруджено у часи режиму Януковича, коли подібне не толерувалося - честь і хвала тодішньій голові селищної рали п. О. Зеленко, виконкому, селищноій ради, що виділила кошти та, у цілому, громаді селища.

Авт. 2018-02-05 / 17:30:23
У будь якому разі, йдеться про присвоєння імені ліцеєві за конкретну діяльність Колодзінського - організацію героїчної оборони Карпатської України, що дало можливість проголосити її незалежність. Карпатська Україна є важливою сторінкою Українського державотворення, наслідком якої є нинішня Українська держава, що є загальновизнаним (не плутаймо із тим, хто нині є при владі і до чого довів, вірю, що все зміниться, головне, що є держава). Колодзінський не втік, хоча міг врятувати своє життя, адже 18 березня 1939 р.було зрозумілим приреченість боротьби за неї. Він свідомо вирішив виконувати до кінця свою функцію - Начальника Генштабу Карпатської Січі, хоча знав, що загине. У цьому і суть прикладу полковника Колодзінського для майбутніх закисників України.

Степан Крук 2018-02-05 / 16:54:39
Перелистав "Архіпелаг ГУЛАГ" Олександра Солженіцина - великого сина єврейського народу. Він благословляв наших воїнів ОУН. Цитат, в котрих Солженіцин висловлював своє захоплення мужністю та силою духа "бендерівців" дуже багато. Вони обємні і коментувати їх тут недоцільно. Знайшов коротку цитату: "
Мне больно писать об этом: украинское и русское соединяются у меня и в крови, и в сердце, и в мыслях. Но большой опыт дружественного общения с украинцами в лагерях открыл мне, как у них наболело. Нашему поколению не избежать заплатить за ошибки ...". Солженіцин каявся перед українцями, а пан Гийдел хоче, щоб каялись українці перед ним?77

О.Д. 2018-02-05 / 16:26:42
Абсолютно

Степан Крук 2018-02-05 / 16:15:25
Ми можемо скільки завгодно говорити про наміри М. Колодзінського знищити єврейську націю. Ми можемо скільки завгодно говорити про наміри академіка Д. Сахарова, єврея, розробника термоядерної бомби, знищити українців, папуасів та ескімосів. Але і перше і друге - це велика дурня!!!

О.Д. 2018-02-05 / 15:07:41
Щоби вам було зрозуміліше, пане Ернесте, Михайло Колодзінський не належить до моїх життєвих орієнтирів і я не є його фанатом. У мене інші погляди на життя. Однак, я чітко розмію, що життя, а тим більше - історія, не є чорно-білими. І якщо обирати з-поміж кандидатів на присвоєння імені мукачівському військовому ліцеєві - Колодзінський, безумовно,один з найдостойніших.

О.Д. 2018-02-05 / 14:51:26


Пане Гийдел, я підписаний своїм власним прізвищем) Я завжди так підписуюся. Хто хоче, той знає.

Чого мені мало б бути страшно? За що? Можете сформулювати?

Постать Колодзінського не потребує мого виправдання. А історичний контекст я пояснив. Колодзінського і ОУН нема серед нацистських злочинців, чиї злочини були засуджені в Нюрнберґу. Посилаюся на той недосконалий за своєю суттю судовий процес, бо він зараз є єдиним мірилом "нацистскості". Тому не фантазуйте.

В своєму історичному контекстіКолодзінський закликав знищувати тих, хто, на його думку, був на той час ворогами України. І зарахував до них поляків і євреїв. Не як нації. А як держані і суспільні організми. Або як ворожо налаштований елемент на тих чи інших територіях. Тобто, як явища. Актуальні в умовах конкретного істориного плюс військового часу. А те, як він ставився до єврейства загалом, найкраще засвідчує те, що в керованій ним "Карпатській Січі" були євреї, які були широко залучені до розбудови Карпатської України. Теж саме можна говорити і про ОУН загалом. Карпатська Україна масово приймала і євреїв з окупованих угорцями територій. Це при тому, що роль опонуючої, угорської сторони у знищенні закарпатських євреїв - відома. І це - справді нацизм, про який ви мовчите.

На цю тему можна говорити безмежно. І правди не буде. Бо оцінка тієї чи іншої особистості поза історичним контестом - шлях в нікуди. Колись його пройшов тоді ще студент істфаку, а нині -професор Василь Лемак, який під вказівку тодішніх прокомуністичних викладачів істфаку написав дивну статтю "Карпатська Україна через призму демократії". Ви собі уявляєте - оцінювати діяльність державного утворення, яке зробило відчайдушну спробу утвердитися в наскрізь перейнятій нацизмом і його принципами Європі, через призму зовсім інших норм і поглядів на життя?

З усією повагою до вас, Ви повторюєте ту саму помилку...

http://bandera.lviv.ua/jevreji-v-upa-lejba-icyk-dobrovskyj/ http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/gileya_2013_75_42.pdf


Степан Крук 2018-02-05 / 12:48:43
Ернест Гийдел розглядає постать М. Колодзінського через призму єврейства і він багато в чому правий. На його місці я б так само робив. Але, якщо добре усвідомити, що живемо в Україні, а це - наша Батьківщина, незалежно від національності, то мусимо пригасити, а не розпалювати образи предків і думати про майбутні покоління. Треба розуміти, що історію завжди адаптували і будуть адаптувати під потреби сучасності. І відношення до видатних особистостей мінялося і мінятися буде! Колись великий, як на мене, єврей, диседент і правозахисник О. Солженіцин був кумиром не тільки євреїв, але й представників багатьох національностей земної Кульки. Але, коли цей талантище видав унікальний історичний твір "Двесте лет вместе" - за нього забули. Світове єврейство зробило все, щоб імя видатного єврея сучасності не мозолило людям очі. Я все до того, що надбання М. Колодзінського потрібно розглядати через призму сьогодення.

Ернест Гийдел 2018-02-05 / 08:37:57
У відповідь до О.Д. (справжнім прізвищем підписатись страшно?)

Контекст роз’яснює, а не вибачає. З контексту можна зрозуміти чому п’яний чи неуважний водій збив дитину, але це його/її не вибачає.

Я цілком добре розумію чому Колодзінський вважав за потрібне знищувати поляків та євреїв. Але розуміння – це не виправдання. Людина яка закликала фізично знищувати беззахисне цивільне населення лише через його етнічну ознаку заслуговує на моральний осуд, а не уславлення.

Серед американських рабовласників чи німецьких нацистів також не бракувало патріотів власної батьківщини і багато з них поклало за неї своє життя, але шкіл на їх честь не називають. Поміж ісламських радикалів також вистачає «мучеників» готових пожертвувати власним життям, аби лиш підірвати «невірних». Сам акт патріотизму чи пожертви не є якоюсь панацеєю яка все і всіх вибачає.

О.Д. 2018-02-04 / 22:55:31


Не можна виривати антисемітизм і антиполонізм Колодзінського з історичного контексту. Бо антисемітизмом тоді "хворіла" вся Європа,яка захоплювалася Гітлером. А антисемітизм і Гітлер були породженням Веймарської республіки, правлячі кола якої, майже на 100 відсотків - євреї за національністю, буквально знекровили Німеччину визисками. Ситуація, до речі, цілком схожа до нинішньої української.

Те ж саме з антиполонізмом Колодзінського, який був породженням надзвичайно жорсткої по відношенню до українців Галичини і загалом Західної України політики так званої пацифікації, яка призвела до фізичного знищення ОУНівцями її втілювача, мінстра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.

Не доводиться сумніватися, що за нинішніх історичних обставин Колодзінський був би "русофобом". Як і всі ми. Можливо, в умовах нинішньої України - частково антисемітом (через політику чинної влади. Як - на жаль, визнаймо - поступово антисемітами стає нині більшість населення України) і другом Польщі (за винятком її останніх антиукраїнських дій).

Тобто, в своїх конкретних історичних умовах Колодзінський володів тією якістю, яка визначала його поведінку і ставлення до довколишньої дійсності, - він БЕЗМЕЖНО ЛЮБИВ УКРАЇНУ. До самозречення. До останньої краплі крові. Яку, зрештою, і віддав за неї. За Україну.


Авт. 2018-02-04 / 11:10:18
М. Колодзінський (уривок із "Воєєнної доктрини.."):"…Гітлєр в “Майн кампф” зв’язує майже існування німецького народу з здобуттям Сходу Европи, а тим самим робить з цього світоглядову справу націонал-соціялізму. Нас мусить обурити така експанзивність Гітлєра. А що вложили ті пошукувачі “равмів” у Східну Европу? Скільки крові проляли вони за нього? Бандити вони міжнародні, які хочуть зробити з України публичний міжнародній дім, щоби могли провадити тут свої хижацькі пляни.

Автор «Воєнної доктрини» застерігав, що нацисти дивляться на Україну «як на европейську Абіссинію, яка має служити, щоби Гітлєр пересаджував тут надмір німецького населення без найменшого признання і зрозуміння, що на східно-европейському просторі живе великий нарід, який століттями бореться за своє право, право до життя…»[
Як бачимо, він краще розумів ситуацію, ніж деякі керівники держав тогочасної Європи, не кажу вже за Гортія, але згадаймо "миротворця" Чемберлена, і у нього було краще розуміння намірів ітлера, ніж, на жаль, тоді у деяких керівників ОУН.

Степан Крук -Оросу 2018-02-04 / 00:01:41
Все розумію - вихідний, можна трішки випити. але для чого так ужиратися ??!

ярослав орос 2018-02-03 / 22:21:49


Хамство і ненормативна лексика. Коментар видалено. Адмн


Ернест Гийдел 2018-02-03 / 19:44:49
У відповідь до Авт.

Ви не знаєте елементарних речей з біографії Колодзінського, зокрема як називалась його головна праця – «Воєнна доктрина українських націоналістів», першу частину якої було видано циклостилем у Кракові у 1940 р. під назвою «Українська воєнна доктрина». Інший розділ («Націоналістичне повстання») з цієї праці опублікував львівський історик Олександр Зайцев у 2013 р. Ось Вам кілька цитат з того розділу.

Про поляків: «вимести буквально до останньої ноги польський елемент із З[ахідних] У[країнських] З[емель] і в цей спосіб закінчити польські претензії про польський характер цих земель». Тобто, етнічна чистка.

Про євреїв: «чим більше Жидів загине під час повстання, тим буде краще для української держави».

Про цивільне населення: «Повстання ОУН має знищити живі ворожі сили на укр[аїнських] землях. … До тих сил належить рівнож, побіч регулярної армії, ціле вороже населення і всі ті меншини, що ставляться вороже до укр[аїнської] самостійности». До ворожого населення та меншин Колодзінський відносив поляків та євреїв.

Читайте джерела, Ви елементарно не знаєте текстів людини ім’я якої хочете закріпити за навчальним закладом.

http://uamoderna.com/images/archiv/2013-20/Zaitsev.pdf
http://uamoderna.com/images/archiv/2013-20/Kolodzinsky.pdf


Володимир Піпаш
Публікації:
/ 1Домашній інжир та наукова конференція у Перемишлі
/ 6Українці та українки, захисники та захисниці, члени та членкині, медики та медикині
/ 5"Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями…"
/ 7Михайло Джанда знову у строю!
/ 8Закарпатські румуни – хто вони є?
/ 25Тризуб на Верецькому перевалі
/ 5Гуцульський Лицар України
/ 11Абсурд, провокація, чи... дебілізм?
/ 3Подвижникам "четвертої гілки влади" присвячується
/ 16Мирослав!
/ 9"Жоден танк не повинен виїхати з казарми"
/ 2Пам’яті Шандора Фодо – палкого угорського патріота та доброго друга України
/ 4Різдвяна відповідь Путіну
/ 1Дарунок до ювілею
/ 2Здобуття Незалежності. Закарпаття
/ 32Про події на Верецькому перевалі у другій половині березня 1939 р.
/ 46Звернення громадськості Закарпаття до Папи Римського
/ 7Націонал-комунізм та національно орієнтовані комуністи в Україні
/ 2З історії взаємостосунків людини та природи на Закарпатті
/ 19До 100-річчя Народного єпископа
/ 3З Днем Гідності та Свободи!
/ 4Андрій Грицак та його побратими
/ 19Через десятиліття пречудове урочище Кізій відкрило свою жахливу таємницю…
/ 3Іn memoriam Лицаря Гуцульщини
Три десятиліття тому був створений український Народний фронт
» Всі записи