Таргани та кажани облюбували собі лікарняні палати

Написати листа у редакцію мене спонукав нещодавній візит до хворої родички, яка лікувалася у Перечин­ській ЦРЛ.

Таргани та кажани облюбували собі лікарняні палати

 

Неприємне враження виникло, щойно я підійшла до вхідних дверей. Заходити доводиться чомусь не з центрального входу, а з «чорного ходу». Та це ще нічого. Увійшовши у приміщення лікарні, відразу впадають в очі обдерті стіни, які, очевидно, давно не бачили ремонту, затхлий запах, а ще звідусіль несло пусткою та занедбаністю.  

У самій лікарняній палаті, де лежала моя родичка, негативні враження тіль­ки під­силились. Тут дихати було нічим – адже надворі спека. Марно говорити про те, що хворим на серце людям це не додасть здоров’я. Глянувши на меб­лі, якщо їх так можна назвати, на душі вже з’явилася огида – стільці порепані, старезні та брудні, якісь допотопні металеві комоди, а над умивальником висіло те, що колись було дзеркалом…

Та й це ще нічого порівняно з тим, що ми почули від мешканців палати. Бідолашні не можуть стулити вночі очей, хіба вже сон зовсім зморить –  повсюди, як повновладні господарі, бігають руді таргани. Старенька хвора каже, що тільки  трішки задрімає, як по  руках уже лізе тарган. Бояться, щоб не залізли, боронь Боже, до вух – закривають їх ватними тампонами. А днями хворим довелося пережити справжнісінький шок – через відчинені двері до них залетів кажан. Огидна тваринка приземлилася на плечі жінки, яка від жаху та переляку довго не могла отямитися. На допомогу прийшли чоловіки із сусідньої палати та медперсонал відділення. Та, виявляється, це тут явище звичне.

Абсолютну більшість лі­ків хворим доводиться купувати за власні кошти. Єдине, що втішає – ставлення медперсоналу до хворих: вони ще не збайдужіли та не очерствіли у цих смердючих брудних лікарняних стінах.

Після побаченого у мене виникло нестримне бажання хоча б на добу поселити сю­ди, якщо не на лікування, то бодай здоровими провести одну ніч у цих «палатах» у товаристві кажанів і тарганів чиновників від медицини краю – уродженців славної Перечинщини: начальника управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Романа Шні­цера та куратора галузі – заступника голови ОДА Іва­на Качура, які на кожному кроці заявляють про те, що у нас достатнє фінансування медицини, нормальні умови лікування та належне забезпечення ліками.

Марина Свадеба, Ужгород

12 липня 2012р.

Теги: лікарня

Коментарі

лопес 2012-07-13 / 13:54:08
хіба то тільки у перичені у лікарнях таке твориться,зайдіть у ужгородську міську ну хіба що кажани там поки-що не літають,а таргани то друзі так і повзають по стінам а зайдіть в обласну лікарню особливо у хірургію це ви попадете у кінець 19 століття жах якийсь кажуть що будують новий хірургічний корпус так його будувати почали ще комуністи а ці що прийшли тільки крадуть гроші


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи