У Берегові відкриють меморіальну дошку оперній співачці Анні Баті

Батько Анни був головним суддею Берегова

Родина мешкала у будинку № 61 на вулиці Аттіли (нині Шевченка), сюди переїхала з угорського міста Шопрон. Батько, Дюло Стампф, був призначений головним суддею у Берегсасі, а Баті (майбутній сценічний псевдонім співачки) – це дівоче прізвище матері, Ілони Баті. Аннет вчилася грі на фортепіано та подеколи співала – спочатку це були популярні пісні з оперет, а згодом й уривки з творів Шуберта та Брамса. Її талант було розкрито вчителем музики Максом Бачинським, колишнім оперним співаком, який одного разу прогулювався містом та випадково почув дивний спів. Бачинський познайомився з родиною і став наполягати, аби молода дівчина обов’язково вчилася співу професійно. Батько-суддя довгий час був проти рішення його наймолодшої доньки стати актрисою, але врешті-решт був змушений змиритися... 

Аннет поступила у Будапештську консерваторію, де навчалася у класі Біанки Малецькі. Ще будучи студенткою, під кінець навчального року, вже отримала можливість виконати партію «До берегів священних Ніла» з опери Верді «Аїда». Згодом була запрошена у міський театр Будапешта. Там виконала у 1928 році партії Єлизавети з опери Верді «Тангейзер». Наступного року її запрошують до Угорської державної опери.

30 грудня 1929-го відбувся дебют Анни Баті на великій сцені. Вона виконала партію Амелії з опери Верді «Бал-маскарад». Преса досить захоплено написала про успіх молодої співачки.

30 років Анна Баті присвятила Угорській опері, про її здатність багато і наполегливо працювати складали легенди... Особливо відзначала критика її майстерне виконання творів Бейли Бартока та Золтана Кодаля. У 1936 році Анну запросили в Зальцбург, де вона з успіхом виконала партію в «Німецькому реквіємі» Брамса.

Серед відомих її ролей у театрі опери були партії Ярославни («Князь Ігор» Чайковського), Фіделіо з опери Бетховена, Тетяни («Євгеній Онегін» Чайковського), Маргарити («Фауст» Гуно), графині з «Одруження Фігаро» Моцарта, виконувала партії в операх Верді (ролі Дездемони, Ізольди, Леонори з «Трубадура»), Штрауса, Пуччіні та багатьох інших.

Востаннє діва відвідала рідний дім у 1941 році

Зважаючи на дуже напружений графік, до батьків у Берегово приїздила нечасто. Але завжди радо відгукувалася на офіційні запрошення. Зокрема виступала у панському казино (нині ресторан «Золота пава») на благодійних концертах, вечорах і навіть під час урочистих служінь у римо-католицькому соборі Воздвиження Чесного Хреста. Востаннє відвідала рідний Берегсас у 1941 році. Далі такі поїздки стали неможливими – через війну. 

Увесь цей час Анна мешкала у Будапешті – чекала, коли знову зможе вийти на сцену. І вже через місяць після 108-денної операції зі звільнення угорської столиці від фашистських військ Анна Баті знову заспівала. Сталося це 15 березня 1945 року. Незважаючи на хворобу, примадонна виконала партію Ержебет в опері Еркеля «Ласло Гуняді».

Нова влада ставилася до артистки прихильно, на відміну від зірки оперети Шарі Федак, яка практично була позбавлена всіх регалій, умов і мала статус «зрадниці». Анна Баті у 1950 році отримала звання народної артистки Угорської Народної Республіки. А у 1954-му нагороджена найвищою премією імені Кошута, яку вручали в Угорщині визначним працівникам культури. Однак останню подію згадувати не любила, бо нагороду довелося приймати з рук радянського диктатора Матяша Ракоші, якого у сімейному колі презирливо називали «фараоном». У 1955-му артистці присвоїли почесне звання «вічного члена» Угорського оперного театру.

Особливих скандалів навколо імені Анни Баті ніколи не виникало. Заміж вона вперше вийшла у 1928 році за архітектора Белу Рімасекі Ріхтера, однак невдало – через короткий час пара розійшлася. У 1939-му її чоловіком став Отто Сасовскі, який до цього працював інженером електричної компанії в Індії.

1 травня 1962 року у віці 80 років Отто Сасовскі помирає. А вже через 13 днів не стало і Анни… Похорон відбувся на кладовищі Форкошреті у Будапешті. 

Прощатися зі знаменитою співачкою прийшли її друзі та колеги. В тому числі директор Угорської опери Імре Полло. Під його керівництвом чоловічий хор виконав уривок із твору Вагнера «Тангейзер», з якого прима починала своє сходження на музичний Олімп.

У червні 2001 року на будинку Анни Баті у Будапешті, де вона мешкала з 1938 по 1962 рік, відкрито пам’ятну дошку з білого мармуру. Цьогоріч, завдяки фінансовій підтримці фонду «За Берегсас», подібна займе своє місце і в Берегові, на стіні музичної школи. 

Олександр Ворошилов

Теги: Анна Баті, Берегово, меморіальна дошка

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати