Мешканці двох ужгородських під’їздів самі визначають, скільки платити за ліфт

Притримати двері ліфта для сусіда, який захекано забігає до під’їзду… Незабаром цей, здавалося б, звичайний ввічливий жест, буденний епізод міського життя, може перекваліфікуватися на гідний поваги благо­родний вчинок. Принаймні таке цілком ймовірно у будинках із новими «картковими» ліфтами.

Мешканці двох ужгородських під’їздів самі визначають, скільки платити за ліфт

Знай, за що платиш

Замість узагальненої і незрозуміло як вирахуваної суми у «ліфтовій» квитанції за місяць – чіткий тариф за кожен проїзд. Так пропонують платити за цю послугу мешканцям багатоповерхівок, які погодяться встановити у себе в ліфті систему карткоприймача. Нічого надзвичайного: просто перед тим, як натиснути на кнопку потрібного поверху, спершу вам доведеться вставити спеціальну картку. Без цього ліфт не зрушить із місця.

Дев’ятиповерхівка на вулиці Міцкевича, що у Новому районі Ужгорода, стала експериментальним майданчиком, де вперше на Закарпатті запрацювали карткові ліфти. Відтепер мешканці двох під’їздів можуть вільно обирати: користуватися їм підйомним механізмом чи вести здоровий (й економний – вільний від обов’язкової сплати за цю послугу) спосіб життя. Все по-чесному. Платиш рівно стільки, скільки наїздив. Одна поїздка обходиться мешканцям у 22 копійки. Тож, придбавши всього за 6 гривень картку й поповнивши її на 22 гривні, користувач отримує право на 100 проїздів. До того ж, розтягувати це задоволення (економлячи проїзди) власник картки має право як завгодно довго: хоче, може за день всі гроші на ліфті спустити (у прямому сенсі цього слова), а може й рік їх «виїжджувати» – справа хазяйська. «Та й менше шансів, що після введення карткової системи хтось використовуватиме ліфти у якості безкоштовного громадського туалету», – кажуть прихильники карткових ліфтів.

Можливості – для ініціативних

Однак можливість чіткого обліку проїздів, прозорих тарифів, свідомої економії чи й навіть відмови від послуги – усіх «благ», які дарує «ліфт за картками», є недоступною для більшості ужгородців. Директор КП «Ужгородліфт» Сергій Сорока пояснює: «Наразі такого типу розрахункова система може бути запроваджена лише у кооперативних будинках або в таких, які обслуговують ОСББ. (У багатоповерхівках, що знаходяться на балансі ЖРЕРів, система обрахунку тарифу визначається постановою Кабміну № 869 за 2011 рік). Лише з такими юридичними особами ми можемо укласти угоду, і на договірних засадах встановити економічно обґрунтовану плату. Так само мешканці будинку самі зможуть вибрати тип приладу обліку проїздів у ліфті – це може бути простий карткоприймач, а може бути й більш досконала, проте й дорожча, система із електронними чіпами. Вартість таких пристроїв коливається від 1200 до 5000 гривень».

Задоволення хоч і недешеве, проте підйомне. До того ж дозволяє просто таки революційним чином змінити сам підхід до обрахунку вартості користування ліфтом. Так, для багатьох мешканців нижніх поверхів (переважно 3-4-их) карткова система може суттєво скоротити витрати – надавши право вибору. Наразі ж ліфтове господарство власну послугу мешканцям просто нав’язує, вимагаючи сплачувати, не дивлячись на те, спускаєтеся ви вгору-вниз у кабінці, а чи бігаєте на своїх двох. Вартість цієї «добровільно-примусової» послуги вираховується взагалі за дивною формулою: виходячи із… загальної площі вашого житла. Так, наче у ліфті (з собою) ви ще й власні квадратні метри возите, за кожен із яких мусите сплачувати по 55 копійок щомісяця.

Таким чином дуже легко можна уявити гіпотетичну ситуацію, коли самотній мешканець трикімнатних апартаментів на третьому поверсі платить за ліфт значно більше, ніж сім’я із 3-ох людей, що проживає у двокімнатній квартирі на 9-му. Для того, щоб визначити, хто ж більше експлуатуватиме підйомний механізм, навіть не знадобиться математичних розрахунків. Здавалося б, усе ясно, як білий день. Але не для українських урядовців. Вони чи то з благородних «робінгудівських» поривів, чи то виходячи ще з якоїсь незрозумілої «жіночої» логіки вирішили, що більше за пасажиропідйомник має платити «щасливий» власник трикімнатки.

Щонайменше несправедливий підхід до обрахунку тарифів призводить до того, що багато ужгородців відмовляються оплачувати (за себе, і за «того сусіда») непотрібну й нав’язану їм послугу, і навіть звертаються до судів, аби відстояти власні права. Проте… програють. У той самий час інші законослухняні платники податків змушені також страждати: через те, що хтось у під’їзді має заборгованість, ліфт відмикають для всіх, незалежно, платите ви особисто справно вже роками чи стабільно боргуєте перед «Ужгородліфтом».

Ложка дьогтю?..

Отож, непрозора, неефективна та нечітка схема створює безліч проблем для мешканців багатоповерхівок. Здавалося б, новий запропонований підхід повністю їх вирішить. Однак не все так просто, як видається на перший погляд. Каркові ліфти запрацювали недавно, проте й вони вже встигли виявити свої недоліки. Такі собі «капіталістичні» ліфтові відносини цілком можуть породити між мешканцями одного під’їзду не менші конфліктні ситуації. До прикладу, опинившись у кабінці разом із сусідами по сходовому майданчику, не завжди дійдете згоди, за чий рахунок буде здійснена подорож по вертикалі. Тож чи не стане це зайвим приводом для типових міжсусідських сварок?

Сергій Сорока тим часом каже, що за два місяці роботи карткових ліфтів подібних скарг від користувачів не надходило. «Був чоловік, мешканець 9 поверху, який нарікав, що йому на місяць потрібно аж 4 картки поповняти, проте, загалом, люди, приходячи продовжувати дію карток, кажуть, що вони задоволені новою системою».

Водночас не всі підтримують такі оптимістичні оцінки. Пані Наталка мешкає у тому ж будинку, де запустили пілотні «карткові ліфти», однак її під’їзд єдиний із трьох відмовився від новації. «Ми не погодилися переходити на карткову систему оплати за ліфт. Для цього потрібно спершу повністю погасити заборгованість під’їзду перед «Закарпатліфтом», оплатити проведення експертної оцінки старого підйомника, а також встановлення карткоприймача. Усе це обійдеться більш ніж по 320 гривень із квартири. Цю умовну суму вирахували доволі дивно – таке враження, що просто прикинули на око. Оскільки я завжди справно оплачувала квитанції за ліфт, то не розумію, чому зараз мушу за когось «гасити борги». Це по-перше. Друга незручність полягає у тому, що я живу на горішньому поверсі, часто мушу залишатися одна з дитиною. Коли до мене приходитимуть гості, мені буде складно залишати доньку саму для того, аби спуститися за кимось на ліфті. Я ж не можу придбати картки для всіх своїх родичів і друзів! Тож для мене значно вигідніше, аби залишалася стара система, хай би лише наш ліфт запустили, бо ми вже майже два роки ходимо пішки».

А от мешканець одного з двох під’їздів, де пілотний картковий проект реалізовується, Микола Орос підтверджує переваги нової системи: «За три роки, що живу в цьому будинку, я практично жодного разу не скористався ліфтом, хоча квитанції оплачував справно. Коли ж виникла потреба «скинутися» на його ремонт, аби згодом перейти на карткову систему, вирішив не противитися, гроші дав. Однак, саму картку для користування ліфтом вирішив не купувати. Вона мені й не потрібна. Я живу на третьому поверсі, тому цілком комфортно почуваю себе і без підйомника».

«Дійсно, були мешканці, які відмовилися купляти ліфтові картки, – розповідає Сергій Сорока. – Але ті, хто придбав, уже бачать переваги. Адже картку можна поповнювати на довільну суму – 10, 100 чи навіть 1000 гривень. Термін використання коштів із неї також необмежений – день, місяць чи навіть рік».

Сергій Сорока, однак, зізнається, що перші два місяці функціонування для карткових ліфтів виявилися збитковими. «Початкова вартість проїзду, яку ми встановили у розмірі 22 копійки, поки виявляється замалою для того, щоб робота ліфтів була рентабельною. Адже кожного місяця 700 гривень потрібно тільки на технічне обслуговування підйомників. Але з іншого боку, два місяці – надто короткий термін для того, аби робити якісь серйозні висновки. Потрібно як мінімум півроку, щоб побачити, як воно працюватиме. Проте досвід інших українських міст, зокрема Житомира, Керчі, Херсону, де карткова система у ліфтах діє вже протягом кількох років, усе ж показує, що вартість одного проїзду мала би становити 35 копійок. Як буде у нас – побачимо».

Найлегше ліфти лагодити в…передвиборчих агітках

Наразі карт-бланш на реформування власного ліфтового господарства, як уже згадувалося, мають лише ужгородські ОСББ та кооперативи. А як же бути решті? У будинках, підпорядкованих ЖРЕРам, стан ліфтів тим часом залишає бажати кращого. Із 300 ліфтів, що перебувають на балансі «Ужгородліфту», у половини вже добігає або й добіг кінця термін експлуатації (25 років). Таким чином через зношеність або поломки підйомних механізмів нині в Ужгороді майже у 3 десятках під’їздів людям доводиться задовольнятися лише сходами. І хоча Ужгород – не Дубаї чи Нью-Йорк із їх безліччю хмародерів, проте мешканці закарпатського обласного центру страждають від того, що часто змушені підійматися пішки на свої, хоч і не захмарні, зате як-не-як восьми-дев’ятиповерхові висоти – часто з колясками, маленькими дітьми, важкими пакунками та меблями…

Проблеми ЖКГ – чи не головна тема всіх передвиборчих агіток потенційних мерів та депутатів місцевих рад. Проте після виборів ці ж самі проблеми миттєво перетворюються із головних козирів на головний біль і турботу новоспечених народних обранців. І вирішувати комунальні проблеми в реальних умовах виявляється не так легко, як на папері.

Однак надія на те, що ситуація таки зміниться на краще, в ужгородців з’явилася наприкінці минулого року. 16 грудня Ужгородська міська рада затвердила «Програму модернізації, капітального ремонту, заміни ліфтів та систем диспетчеризації в житловому фонді м. Ужгорода на 2012-2014 роки». Всього на потреби ліфтового господарства обласного центру вирішили виділити 31 мільйон 345 тисяч гривень. Гроші на це шукатимуть у державному, обласному та місцевому бюджетах, а також з «інших джерел, не заборонених чинним законодавством України».

А чи знайдуть? Побачимо.

Наталія Тернавська

07 березня 2012р.

Теги: ліфт, квитанції

Коментарі

Олесь 2013-07-15 / 16:34:46
дуже дивно чути від керівника підприємства бідкання з приводу низького тарифу на проїзд ліфтом. особливо враховуючи, що даний проект по своїй суті знаходиться ще на стадії пілотного, адже, наскільки я зрозумів, таку систему встановлено лише у 2 під'їздах всього міста. невже у підприємства відсутні фахівці, котрі можуть "правильно" розрахувати тариф виходячи зі встановленої для підприємств їхнього профілю норми рентабельності? невже було складно врахувати відповідні витрати заздалегідь, а не робити "абияк" щоби потім галасувати, що, мовляв, закладено занизький тариф? це свідчить про низьку компетентність пана Сороки і всієї його ужгородліфтової братви. вам необхідно вчитися в університеті, а не працювати з людьми, до такої роботи ви ще не готові, пане Сорока.

Хакер 2012-03-07 / 18:43:23
На данных лифтах можно ездить на халяву и не надо никому ни за кем спускаться и платить за проезд. Вызываешь лифт, заходишь в кабину, двери закрываются, затем тебя вызывают с нужного тебе этажа твои знакомые, родные или просто хорошие соседи,счастливый едешь домой или в гости.)))

123 2012-03-07 / 15:48:26
Короче как видно из последних абзацов - это очередной лохотрон. Люди соглашались устанавливать эти карточки при оплате 22 копейки за проезд. Что не так уже и дешево. Если семья допустим из трех человек один раз в день спустится и один раз поднимется что это уже 1.32 грн. Умножим на 30 дней в месяце = почти 40 гривен. Это только чтобы один раз выйти из дома и вернуться. Не говоря уже о том у кого двое детей. А дети вообще целыми днями бегают туда-сюда. Или человек два-три раза выйдет из дома. Потом этот лифт обойдется в 100 гривен в месяц.

А эти клоуны уже через два месяца заявили что собираются повышать проезд!!! И так начнут каждые два месяца повышать.

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи