Олег Мельничук мріє поставити в Ужгороді «Річарда ІІІ» та «Амадеуса»

Ми зустрічаємося як завжди – у затишній берегівській кав’ярні, опівдні. Саме час для того, аби десь годину попліткувати на навкололітературні теми. Хоча завжди починаємо з’їжджати на нашу остогидлу політику, виховання дітей, ремонт дахів та інші цілком земні речі. Бо ж ми звичайні люди...

Олег Мельничук мріє поставити в Ужгороді «Річарда ІІІ» та «Амадеуса»

Театральний режисер  Олег Мельничук щойно повернувся з рідних Чернівців додому – на Закарпаття, до своєї родини. Він трохи розчарований, трохи засмучений, бачу, що дуже втомлений – ударними темпами готував до відкриття  ІІ-го міжнародного фестивалю "Меридіан Черновіц" виставу за книгою письменника Ігоря Померанцева "КДБ та інші вірші". Прем'єра відбулася у недобудованому басейні – Олег любить показувати свої вистави там, де, окрім гри акторів, до вражень можна додати потрібну навколишню атмосферу.

– Брався за цю роботу з острахом, – каже він. – Адже самої п'єси, навіть діалогів у книзі немає. Це вірші 1970-их та сучасні спогади про минуле. Вірші – наче уламки доль різних людей. Яку головну ідею донести до глядача, спитав у самого автора. Відповідь Померанцева була короткою: "про конформізм". Так, тема стара як світ, і сьогодні актуальна як ніколи. Однак викликає більше запитань, ніж відповідей...

"Меридіан Черновіц" став цього року найбільшою поетичною "тусовкою" в Україні. Організаторам вдалося залучити  поетів з усього світу – з Австрії, Швейцарії, Німеччини, Франції, Польщі, Ізраїлю, Румунії. Звісно, не могли обійтися і  без наших "зірок" – таких як Юрій Андрухович та Сергій Жадан, музиканта Олега Скрипки. Закарпаття представляв "шибайголова" Андрій Любка. Однак сам фестиваль уже заздалегідь звинуватили у нонконформізмі – адже головним спонсором став український олігарх Дмитро Фірташ. Андруховича цим питанням буквально дістали журналісти, але той спокійно відповідав, що в цьому нічого страшного немає. Тобто, нехай краще олігархи спонсорують сучасну культуру, ніж купують собі новий "бентлі". Хоча одне іншому не заважає...
Утім, учасники кажуть, що фестиваль минув без політики, як триденний розкутий поетичний пленер, який завершився, як і минулоріч, виставою. Тоді це був перформанс за творами поета Пауля Целана, цього разу – за мотивами поета-дисидента Ігоря Померанцева. Той у 1979 році змушений був утікати від переслідування КДБ із Києва у Лондон.   

– Чесно кажучи, я не брав участі у жодному заході, – розповідає Олег Мельничук. – Весь час присвятив підготовці до вистави. Звісно, дуже  хотіли, аби публіка нас зрозуміла. До речі, коли ще відбувалися лише перші репетиції, я почав вивчати історію дисидентського руху в Україні 1960-70-х років. Відкрив для себе чимало нового. Зрозумів, що в нас про багатьох людей просто забули. Особливо вразило, коли читав про прем'єру фільму Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" у 1965 році. Все відбувалося саме 4 вересня – у день нашої прем'єри. Тоді у залі був Василь Стус, він узяв слово ще перед показом фільму – і вголос звинуватив систему в репресіях, порівнюючи її з 1937 роком, розповів про закриті судові процеси, про тих, кого звинувачували у найстрашнішому "смертному гріху" – українському націоналізмі...

Утім, все це до вистави не увійшло. "Вона стала би тоді просто документальною хронікою подій, – каже режисер. – Нашим завданням було передати дух часу, совдепії. Тому довго шукали потрібне місце. Спочатку думали про військову казарму, потім хтось запропонував спортзал товариства "Динамо", та, врешті, знайшли недобудований басейн практично в центрі міста. Сюди і запросили глядачів – вони розташувалися в самій чаші. Виставу вирішили зробити німою – актори не промовляють жодного слова, а тексти читаються лише за кадром моїм голосом..."

Спектакль публіка сприйняла по-різному. Дехто проводив паралелі із сьогоденням, хоча режисер цього абсолютно не бажав. "Питання свободи особистості – ось головна тема вистави, – каже він. – А коли людина потрапляє під прес, то за будь-якої системи це однаково страшно, що і стало фабулою. Аби якось "розмити" кордони, не говорячи суто про українських дисидентів, я включив у виставу декілька уривків із творів Оруела".

Восени в Олега Мельничука та його друзів досить щільний графік: у кінці вересня братимуть участь у фестивалі "Театр починається..." у столиці, потім на них чекають у Коломиї, де відбуватиметься наступний фест – творів-першопрочитань. Далі режисер ставитиме виставу за мотивами гомерівської "Одісеї". І, нарешті (сподіваємося! – Авт.), приїде до Ужгорода, де хоче залучити акторів обласного театру до нової постановки. "Ще не вирішено остаточно, але це буде або шекспірівський "Річард ІІІ", про що давно мрію, або "Амадеус" Пітера Шеффера, екранізований Мілошем Форманом – звісно, про Моцарта і Сальєрі".

Творчі люди не мають відпочинку. І все частіше звертаються до класики. Тут тобі ніяких образ із боку сучасних авторів і вільний політ фантазії. Олег Мельничук, зокрема, поділився, що мріє поставити ще власну інтерпретацію "Мертвих душ" за Миколою Гоголем, а також яскравий і колоритний перформанс за гуцульськими легендами – "щоб мурахи по шкірі бігали" – за участю українського фольк-гурту "Божичі" та артистів на величезних ходулях.

Олександр Ворошилов, фото з офіційного сайту фестивалю "Меридіан Черновіц"      
 

28 вересня 2011р.

Теги: Олег Мельничук, кав'ярня

«П’ятиповерхівки ще нема, а квартири обіцяні і Погорелову, і Ратушняку»
/ 8Закарпатці організувалися у партизанський загін
/ 4Батьки дитини, яка померла в пологовому будинку Ужгорода, вважають, що немовля підмінили
/ 1Архієпископ Феодор: «Ми готові духовно підтримати наших військових у Криму»
/ 6Закарпатський інтерн оперував поранених на Майдані
/ 3З церкви в Мукачеві вкрали мощі святих, яким дві тисячі років
/ 3Чеські медики досі не наважуються вийняти з тіла уродженця Ужгорода картеч, "отриману" на Майдані
Подорожі чоловіка-мізинчика Сабоніса
«Виношу дитину за 30 тисяч доларів»
Заробітчанські поневіряння ужгородки
На Закарпатті послуги детектива поки що не надто популярні
/ 14На Закарпатті болісно відреагували на погрози "регіоналів" закрити УГКЦ
/ 3В Ужгороді прокуратура досі не знає, чи законно влада продала аптеки
/ 1Від новорічного похмілля допоможуть швидкий секс і контрастний душ
/ 1Люди захистили від дерибану футбольне поле у Горянах
Одержимий кухнею
/ 3Новий Рік в Ужгороді, або Стриптиз Снігуроньки – від 600 гривень
/ 1Розлучені, геї, ігромани – «клієнти» закарпатських психотерапевтів
Ужгород: Замість туалетів – заіржавілі дірки
/ 15Повернулася лікарка, яка продавала дітей
Скульптурний трудоголік. Роботи ужгородця Юрія Максимовича купують попи і прокурори
У Мукачеві Будинок офіцерів руйнується, бо казначейство не дає грошей
Презервативи, Ленін і цуцик за 10 «штук»
/ 2В Ужгороді "забули" відновити покриття пішохідної частини транспортного мосту
Отрутою і ґумовими кулями. Доґгантери в Ужгороді вбивають щомісяця 5–10 собак
» Всі записи