Один чудовий день з життя мадярського школяра

Навчальний рік у наших сусідів-угорців закінчується в середині червня, тому дізнавшись, що українські учні в травні вже почули останній дзвоник, по-доброму заздрять нам. У них же останній дзвоник у кожної школи свій. Але в усіх угорських дітей є загальна добра традиція зустрічати літні вакації. Щодня на дошці вони виписують одну літеру із слова КАНІКУЛИ, починаючи з останньої, нагадуючи собі, скільки ж днів залишилося до кінця школи.

Один чудовий день з життя мадярського школяра

Звичайно, з приходом літа відчувається дещо послаблене бажання до навчання, але ще дописуються останні контрольні, тести. Поміж тим як у дошкільних, так і в навчальних закладах  дітей за рахунок класних коштів ведуть по кілька разів на екскурсію. Діти обов'язково відвідують  відоме не тільки у Ніредьгазі старовинне село-музей, чудовий ботанічний сад, зоопарк. Старшокласники на декілька днів їдуть у якесь туристичне місто: Токой, Сентендре, Егер чи Шарошпоток.

Нещодавно моя маленька донька – випускниця дитсадка – із задоволенням розповідала про подорож  на хутір, де міські діти (багато з них вперше) мали змогу познайомитися з життям фермерського господарства. Діти годували тварин, пізнавали життя сільських фермерів зсередини. Не всі міські діти мають можливість проводити свої канікули у бабусі в селі, тому такі туристичні хутори, які живуть своїм власним  сільським життям, стають у нагоді.

Мені, як педагогу, також випала нагода супроводжувати першокласників  до  Ловоштоньо. Так називається  туристичний хутір, який розташований біля Ніредьгази. Спеціалізується він на розведенні коней та домашньої живності. Не встигли ми зійти з  міського автобуса, який довіз нас до околиці міста, як на нас чекав величезний віз, запряжений  кіньми. Діти з галасом  проїхалися  до самої бази. Розкішна вілла, дитячі майданчики, доглянуті коні за загорожею. Тераса з накритими столами вже чекала гостей. За день тут можуть прийняти до 200 дітей. Колектив з десяти чоловік потрудився на славу, щоб діти  надовго запам'ятали екскурсію. По завершенню шкільних екскурсій база відчиняє двері для шкільних таборів відпочинку. Цей хутір з усім доглянутим господарством утримує приватний підприємець, який добре розуміється на конях. Невеличкий колектив допомагає йому утримувати все в належному стані та проводити туристичні тури – така собі велика сім'я.

Весь день йшов  по графіку. До обіду дітей катали на конях, фотографували, возили на візку, розповідали про коней, показували стайню, проводили старовинні народні ігри та змагання. Потім усіх  пригостили смачним обідом, традиційним  перкельтом зі свинини. Приємно вразив той факт, що  для одного нашого учня-турка (а школа є інтернаціональною) була приготована окрема страва – курячий перкельт. Ось такий індивідуальний підхід до гостя. Після обіду і відпочинку на майданчику на дітей чекало шоу з кіньми та наїзниками. Були влаштовані лицарські змагання з участю школярів (див. фото). Учителів також запрошували на манеж. Сміливіші виходили. Мені теж випала честь підіграти лицарям у їхній виставі, за що отримала низький уклін та поцілунок.

Звичайно, після цього у мене вже були свої фаворити. Під нескінченні оплески дітей та звук фанфар принцеса-першокласниця  була завойована у чесному змаганні за серце і півкоролівства.
Ось така чудова казка. Потім дітей повели на свійський двір. Ми із задоволенням годували кіз, собак, коней. На завершення кожен отримав своє фотозображення верхи на коні. Хоча погода в той день не дуже радувала нас, але вітру не вдалося задути у дітях палкого бажання до пізнання нового, радості, яку вони відчули від спілкування з тваринами. А наостанок звичайнісіньке прагматичне запитання: а в скільки ж обійшовся одній дитині такий відпочинок? Не мало і не багато – 2700 форинтів. Рішення батьків було одностайним. Жодна дитина в той день не залишилася вдома.

Таміла ПЕЛЕХАЧ для "ФЕСТу" з Ніредьгази

30 червня 2011р.

Теги: канікули, школа


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи