Що робить вадас, коли сезон вадаски минув?

Ще менше людей відає, що мисливський сезон – це досить короткий період року із серпня по кінець січня, коли мисливець тільки у визначені дні може вгамувати древній потяг до полювання. Тому і виникає логічне запитання: а що робить вадас поза сезоном полювання?

Традиційно в окремих районах області завершення сезону вадаски відзначають в лютому мисливськими балами. Готуються до них особливо ретельно. І страви тут виключно вадаські – печені зайці і зайці в сметані, ковбаси кабанячі і комбіновані, папрікаші, балики, бефстрогани, відбивні – все із дичини, яку заздалегідь відкладали в морозилку. Саме на таких балах і розповсюджуються найнеймовірніші історії про полювання і будуються стратегічні плани.

Але бали балами, а робота попереду. Спочатку треба порахувати, "шо ся пстало після сезону". Тут усі говорять про таксацію. Дивне слово, яке мало хто може пояснити, але вадаси це розуміють як простий підрахунок скільки і чого лишилося. Порахували. Одні кажуть, шо багато ся лишило, інші – "шо вшитко вибили". Особливо добре вміють рахувати державні мужі в кабінетах, які завіряють на бумазі результати таксації. Чомусь вони завжди кажуть, що вадаси недобре рахують. І тут уже вадасам не до фіглі, бо можуть урізати ліміти на наступний сезон. А тут ще й зима стала в свою природну позу, і треба підкормлювати дичину, аби не загинула. От і виходить, що вадас за зиму мусить встигати і з чиновниками все упорядкувати, і дати звірині їсти.

Але благо весна прийшла, і вже легше і вадасові, і звірині. Нарешті вже і папірці всі підписані. Тепер мож і про наступний сезон подумати. І тут три складові є вічною темою для вадаса: зброя, пес, машина. Саме цим і буде займатись вадас до настання нового мисливського сезону.

Пушка є, але відвідини мисливських магазинів усе навертають на згадки про невдалий або вдалий постріл, якість патронів від тої чи іншої фірми. І мисливські магазини стають інформаційними центрами – тусовками вадасів. Достатньо тут затриматись на півгодини – і можна зустріти всіх, кого не бачив уже кілька місяців. Результат завжди один: щось таки купиш – чи патрони, чи чоботи, а може, і нову пушку. Скоріше щось малоє купується, а пушка купується після того, як продається її попередниця.

Пес є, але в останній сезон бачив, що робив пес одного вадаса. То просто чудо. Треба і мені такого. Може, не треба? Уже маю. Немає щенят тої породи. Ну і добре, і так грошей немає та й жона не повірить, що мені його подарували.

Пса немає. Треба завести, але дуже дорого просять за файтового. Куплю десь точно такого, але без папіря, нащо псові документи? Папіря сам учиню. Купив, але щось вуха у мого пса не такі і хвоста не так держить. Не біда, най би лем ся вадасив. Не можу учинити папіря. Треба було купувати файтового. Нич, най цей сидить на ланцови.

Машина є, хоч і стара, але "Нива"! Треба б на неї нові колеса, кардан, мотор, акумулятор і такоє всякоє. Але їде. То, може, почекаю. Буду міняти по черзі, і так до сезону ще далеко. Раз куплю акумулятор, а потім колеса. Все інше і не дуже треба, кить потихи їздити. Але бензин уже заклято дорогий, то, може, і не треба буде машину, з кумом буду їздити. Головне, аби і він так не думав.

Уже тепло, мож іти на риболовлю. Піду в рибальський магазин, подивлюся, що там нового... Сезон вадаски ще далеко.

Теги: вадас, мисливець, полювання. дичина, рушниця

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати