Сергій Корольчук, УСБУ в Закарпатській області: Світом володіє той, хто володіє захищеною інформацією

Завтра, 25 березня, Служба безпеки України святкує свій день народження.

Сергій Корольчук, УСБУ в Закарпатській області: Світом володіє той, хто володіє захищеною інформацією
Про малознану широким загалом роботу служби по захисту державних таємниць напередодні ми розмовляли з начальником сектору охорони державної таємниці Управління СБУ у Закарпатській області підполковником Сергієм Корольчуком.
 
– Останнім часом склалася така ситуація, що у ЗМІ стосовно діяльності СБУ домінує інформація про виявлення крупних партій контрабанди, каналів наркотрафіків та нелегальної міграції, затримання корупціонерів. Натомість майже повністю відійшла на задній план популярна колись тема виявлення шпигунів, розвідників та аген­тів іноземних спецслужб. Що, світ уже довідався про геть усі українські секрети від наших політиків і спецслужби втратили до нас інтерес?
 
– Впродовж останніх років у світі сталися величезні геополітичні зміни, він став значно відкритішим і пріоритети у сфері охорони державних таємниць помітно змінилися. Раніше чи не на першо­му місці була охорона військових таємниць від країн – ймовірних противників, а нині українські Збройні сили проводять спільні навчання з колегами з НАТО.
 
– Але ж є ще й промисловий шпі­онаж, полювання за науково-технічними новаціями, які сьогодні є не менш цінними, ніж військові таємниці.
 
– Тут ви повністю праві. Розробки наших науковців, їхні досягнення у сфері новітніх технологій за умов відкритості суспільства, глобалізації і жорсткої конкуренції потребують ще більшого захисту, ніж колись. Те саме стосується й авторів цих розробок – безпосередніх носіїв цінної інформації, які сьогодні їздять на міжнародні симпозіуми, наукові конференції і з тією інформацією, якою вони володіють, чинять так, як чинять. Не секрет, що рівень оплати праці, у тім числі і в науковій сфері, є незрівнянним з винагородою за такі відкриття на Заході. На мою думку, наша держава слабо усвідомлює ці питання, і вони справді на даний час є надто актуальними.
 
– Чи проявляють резиденти іноземних спецслужб інтерес до нашого краю, і що конкретно цікавить їх на Закарпатті?
 
– Є такий інтерес, зокрема до провідних працівників фізичного факультету національного університету. Мова йде не стільки про зацікавлення якоюсь конкретною проблематикою, якою зайнятий той чи інший наш науковець, скільки про можливий переїзд на постійну роботу до іншої країни, тобто те, що нині прийнято називати "витіканням мізків". Хоча й був прецедент, коли китайців зацікавили розробки ужгородських науковців з технології голографічного захисту документів. Вони не робили спроб викрасти чи вивідати цю інформацію безпосередньо тут, в Ужгороді, а намагалися банально купити ці розробки через київські академічні структури. Цього ми якраз і не допустили. Аналогічний інтерес спостерігався нами і до фізиків-ядерників.
 
– Хто мав такий інтерес?
 
– Скажемо так, громадяни Сполучених Штатів, Канади, був і китайський слід. Стосовно військової тематики, а це радіолокаційна тематика, то тут інтерес проявляли ізраїльтяни.
 
– У Радянському Союзі існувало безліч безглуздих заборон на обнародування навіть такої ін­формації, як критика високопосадовців, працівників силових структур, не можна було писати про дефіцит чогось, що, у зага­льному під­сум­ку, не вберегло СРСР від руйна­ції. Нині у нас суспільство ніби і відкрите, але чиновники намагаються приховувати ту ін­фор­мацію, поширення якої їм невигідне, посилаючись на та­єм­ність. Що впродовж останнього часу змінилося у плані доступу до інформації?
 
– Буквально у січні цього року сталися серйозні зміни у документах, які регламентують питання захисту інформації. У Законі, який регламентує доступ до публічної інформації, сказано, що навіть та інформація, до якої існує обмежений доступ, може бути обнародувана, якщо вона має суспільний інтерес і не завдасть шкоди державі.
 
Найбільш показовим у цьому сенсі є приклад із записами майора Мельниченка, які особисто я вважаю автентичними. Скажіть, будь ласка, цей скандал завдав шкоди нашій державі чи пішов на користь? Однозначно, що утвердження у суспільстві реальної, а не лише декларованої демократії, стримування високопосадовців від вседозволеності та протиправних дій змусило владу на всіх рівнях бути стриманішою і чеснішою. Так, обнародувана Мельниченком інформація серйозно підірвала імідж української влади як всередині країни, так і за її межами, але вона зіграла важливу роль в утвердженні демократичних принципів, дала поштовх для активізації громадянського руху за демократичні перетворення, зрештою, стала одним з тих чинників, які породили Майдан. Сьогодні у нас є усвідомлення того, що надмірний захист інформації суспі­льного характеру не дає тому ж суспі­льству динамічно розвиватися. Саме тому й сталися відчутні зміни у законодавстві, яке регламентує ці питання. Зовсім інша річ інформація, яка містить військову, дипломатичну чи науково-технічну цінність. Її ми й покликані обері­гати від надто цікавих осіб.
 
– Вдається це робити?
 
– У загальнодержавному масштабі, на жаль, далеко не завжди. Відомий скандал із "Кольчугами", поінформованість піратів про вантаж на "Фаїні", витік інформації перед укладанням контрактів на постачання зброї, невдалі газові домовленості з Росією – усе це результат наших прорахунків у сфері захисту конфіденційної інформації, яка має стратегічне значення для держави. На Закарпатті масштаби не ті, та й працюємо з віддачею, тож і гучних справ не було.
 
– Спецслужби – це, передовсім, об'єктивна і багатовимірна аналітика суспільних процесів всередині країни та інформування влади з метою недопущення соціальних потрясінь. Спостерігаючи те, що робить українська влада, як нинішня, так і попередня, складається враження, що вона не має об'єктивної ін­формації про те, які настрої панують у суспільстві. Що, СБУ не на дає об'єктивного аналізу суспільних процесів вищому керівництву держави?
 
– Не треба бути великим аналітиком, аби бачити, що невдоволеність у нашому суспільстві наростає і що саме є цьому причиною. Особисто я вважаю, що люди вже змучилися від багатолітніх постійних та неефективних змін, які лише погіршують рівень життя. Кожна політична сила на виборах не просто обіцяє – гарантує поліпшення життя, а отримавши владу, починає непродумані соціальні експерименти над людьми і закликає їх почекати. Щодо інформування керівництва держави – це не зовсім моя компетенція, однак очевидним є те, що наша служба готує матеріали по тій тематиці і в тому форматі, на який є замовлення. 
 
Розмовляв Василь Ільницький
24 березня 2011р.

Теги: УСБУ, інформація, таємниця


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи