Закарпатська «Тячівська ріго-банда» підкорила Америку

Понад 250 років лунають в отчій оселі тячівців Манів-Чернявців чарівні звуки дзвінкої скрипки, лагідної флейти, веселих цимбалів, невгамовного бубна і дзонгорів.

Закарпатська «Тячівська ріго-банда» підкорила Америку

У самобутній подвижницькій творчій родині сьогодні 12 віртуозів-музик та солістів, а світлий талант,  життєва мудрість, невичерпна снага подаровані їм самим Всевишнім...

Старий тячівський гусляш Юрій Маньо-Чернявець навідріз відмовився служити у чужинському війську і був ув’язнений  в будапештській буцегарні, де мучився 6 років. Холодного січневого світанку, коли фашистські полчища відступали на Захід, конвоїри вигнали з камер змучених невільників, і ті стояли на бетонному крижаному плацу, мов тіні-примари. Гітлерівці тримали в руках револьвери та автомати. Старший з них підійшов до Юрка, подав скрипку і наказав грати. Але той навідріз відмовився. Тоді есесівець сильно вдарив його у підборіддя. В’язень упав, як підкошений. Гітлерівець наказав підвестися і знову показав на скрипку. Юрко заграв тужливої, хоча закляклі пальці зовсім не слухалися, а в голові сильно боліло і шуміло. На крайньому фланзі фашисти почали розстрілювати невільників. Цілилися ззаду в потилицю. Коли криваве  побоїще скінчилося, живим посеред трупів стояв, мов перст, тільки Юрко з опущеним долу смичком та скрипкою...

– До самого скону нянько не йняв віри, як тоді залишився живим! – говорить 65-річний син Йосип. – Тільки після завершення Другої світової війни він повернувся додому з надто підірваним здоров’ям...

Йосип змалечку захопився грою на простенькій гармошці. Потім відточував майстерність на кнопках баяна та акордеона. Він – феноменальний клавішник й аранжувальник, багато працює над обробкою кожного пісенного твору та мелодії. При цьому зважає на думку кожного з музик-братів "Тячівської ріго-банди".

– З Яном Табачником знаємося з того часу, як він у 70-ті роки працював у Чернівецькій облфілармонії. Нинішньої літньої пори Ян, відпочиваючи із сім’єю у Шаяні, навідався до мене в гості і привіз у подарунок акордеон "Веллінгер-Мейстер".

Іван – найстарший з братів Манів-Чернявців. Завдяки йому "Тячівська ріго-банда" має у своєму багатому концертному репертуарі найвідоміші румунські, українські, ромські, угорські, польські, єврейські, молдовські, сербські, болгарські, чеські, словацькі,  хорватські мелодійні твори й наспіви. Хоча бувалий музика не має освіти, не знає нотної грамоти, але це не заважає йому грати-вигравати з натхненням, дарувати аудиторії естетичну насолоду. А ще Іван Юрійович безмежно дорожить безцінною родинною реліквією – прапрадідовою 300-річною яворовою скрипкою.

– Надто жаль, що на зеленій Верховині тепер залишилися одиниці справжніх, самобутніх й талановитих скрипалів! – говорить Іван Юрійович. – Це – солотвинець Іван Шіман, нижньоапшанець Михайло Баран, тересвянець Антон Гудак, ганичівець Микола Медвідь, тереблянець Василь Цубера. Сьогоднішня молодь не тягнеться до скрипки й смичка. Тому творчої скрипальської парості в нашому краї майже немає. Наша династія Манів-Чернявців зіграла за свою творчу життєву історію рівно 50 тисяч весіль.

Середульший Василь грає на цимбалах більше півстоліття. Секрети професійної гри йому відкрив відомий закарпатський віртуоз-цимбаліст Петро Вередюк. Він надто пишається тим, що входить у трійку кращих цимбалістів України.

Молодший брат Юрко за своє життя виготовив 155 мініатюрних і великих бубнів. Завжди найскладніше віднайти дзвінку "стильну" овечу, баранячу чи козячу шкуру, відтак правильно її обробити й висушити. При підборі й сортуванні шкур старається не схибити.

У Юрковій оселі на видному місці красується бронзова статуетка "Кращому бубнарю-ударнику України", Почесні дипломи, грамоти переможця багатьох міжнародних і національних конкурсів самодіяльного мистецтва.

 – Із цікавими й неповторними кон¬церт¬ними гастролями "Тячівська ріго-банда" об’їздила всю Європу. Самобутнім музикам рукоплескали в Румунії, Угорщині, Польщі. Сербії, Болгарії, Молдові, Хорватії, Боснії і Герцеговині. Сьогодні троїсті музики Мані-Чернявці повернулися із Сполучених Штатів Америки, – підсумовує начальник управління культури Тячівської РДА Василь ГУДАК. – За океаном вони виступали на головній концертній сцені Нью-Йорка. Натхненно виконали запальні віночки закарпатських коломийок, задушевні мелодії українських народних пісень. Тамтешня українська діаспора визнала "Тячівську ріго-банду" серед 45  музичних колективів планети – найкращою! Мер Нью-Йорка в урочистій обстановці привселюдно вручив Маням-Чернявцям кришталеву статуетку "Маестро сцени США", почесні відзнаки, дипломи, цінні подарунки.

Щойно 100-тисячним тиражем у Будапешті вийшов новий музичний диск "Мелодії Тячівської ріго-банди". Це вже восьмий творчий диск троїстих музик, які своїм самобутнім мистецтвом на увесь світ славлять Срібну Землю, рідну Україну.

Іван Костевич, Тячів

04 листопада 2010р.

Теги: ріго-банда, скрипка, цимбали,


ФЕСТ
Публікації:
/ 1Володимир Мишанич: «Пишучи про мистецтво, будь хоч трохи художником»
/ 8Михайло Бачинський – атлант війська Кошута
Духовну спадщину своїх предків угорська спільнота намагається віднайти й зберегти
Трембітар із Репинного
Їх б’ють чужі люди і рідні діти, а від голодної смерті рятують волонтери
«Зупинити повну руйнацію Донбасу може тільки сильна і відповідальна влада», – доктор медичних наук, колишній донеччанин Анатолій Канзюба, який нині працює в Ужгороді
Ніна Бечук: «Енкаведист зачитав наказ, що нас з мамою засуджено за 54-ою статтею КК УРСР. Маму – за сина, а мене – за брата»
В Ужгороді видали посібник «Історія Закарпаття» Д.Данилюка
Поет математики. До 125-річчя від дня народження професора М. Зарицького
Заробітки, обпалені війною
Дзвони і клепало
Образ Божої матері на крашанці хустської цілительки
/ 1(Не)модифікована політика Угорщини щодо (не)нової України
/ 2«Я українка і відмовитися від України не можу», – каже кримчанка Олена, яка переїхала з Сімферополя до Ужгорода
/ 1У Хусті засідала Закарпатська обласна народна громадська рада
«Кобзар» діда Василя
/ 3Тиждень тому троє закарпатців загинули по дорозі на Майдан
Удочерили, аби знущатися?
Пам’ять про невідомого ленінградського студента береже подружжя Мадярів у Волівці
/ 1Громадськість Києва вшанувала закарпатців – визволителів столиці
Відчуття свого призначення озвучив поет з Боржавської Долини
Динамівську осінь тричі поспіль «озолочували» закарпатці
/ 2Йосип Тереля. «Ходячий апостол», котрого позбавили Батьківщини
/ 1До дня мови. «Ну що, здавалося б, слова…»
Острів демократіїу центрі Європи. 95 років від дня створення Чехословацької Республіки
» Всі записи