На верховині на Закарпатті до косовиці стає дедалі менше косарів

Літо найхарактерніше сінокісними турботами селян. Від праці в цей сезон залежить головне: як накосиш – так зимуватимеш худобу. Запас корму, зрозуміло, ліпше мати міцним, бо майбутня зима може й довго триматися. Рік, як кажуть, на рік не приходиться.

На верховині на Закарпатті до косовиці стає дедалі менше косарів

В гірській місцевості, на відміну від пониззя, косовиця стартує трішки пізніше. Як правило, на Міжгірщині дзвін кіс від клепання та мантачиння масово розпочинається у другій декаді червня. Спочатку косарі зі своїми помічниками – дітьми і жіноцтвом, яке розтрушує валки за висихання роси, сушить і гребе сіно, спільно складають у пірамідки-копиці, беруться за присадибні площі, а вже потім перебазовуються з усім сільськогосподарським реманентом високо в гори, аж у піднебесся – на шовкові полонини. Зазвичай чим угіддя ближче до хмар, тим трави слабші. Але стеблина до стеблини – та й буде копиця. Пік сіножаті традиційно наступає за маківки літа – середини липня… На жаль, цьогоріч погода не дуже виявилася на руку трудівникам полів і лук: особливо дошкуляє дощ як у червні, так і в липні. Щоправда, родючість зеленої маси виявилася нівроку. Прогнозують, що купівельна ціна на сіно буде низькою, бо запаси селяни матимуть щедрі.

Як не сумно констатувати, але не такі тепер жваві жнива у верховинському краї, як колись. У минулі часи вони були багатолюдними, а тепер, що не рік далі, то рідшають ряди людей із косами, вилами та граблями. Давно практично не залишалося жодної не викошеної зворинки, а зараз просторі, з буйними травами і легкодоступні для коней з підводами чи тракторів з причепами поля чекають і не діждуться своїх господарів. Факт парадоксальний, якщо порівнювати минулі й теперішні сінокісні умови. За колгоспного ладу в радянські часи вщент «стригли» землю за сьому, а то й десяту частину врожаю, а сьогодні, що скосив і зібрав, – усе твоє. Тим більше дивує сучасна апатія до ґаздування на самостійних ділянках, бо у велику підмогу землеробам стали зручні механічні косарки – практично кожен другий ґазда має міні-техніку.

Причини безгосподарності різні. Найперше, дається взнаки масовий виїзд горян у далекі краї на заробітки, тому й косарів не вистачає. Найняти когось за оплату – теж проблема. По-друге, а це очевидний факт, поголів’я корів щораз скорочується. В цьому переконують осиротілі толоки. Навіть із пастухами маржини стає складно – не модно, виходить, нині дітям дозирати на пасовиськах мукаючих і бекаючих тварин. Однак, що відрадно, більшає мекаючого поголів’я, себто кіз. Горяни зрозуміли, що їхнє молоко на вагу золота, бо має цілющі лікувальні властивості.

Отож не всі списали з домашніх обійсть хліви, а значить – не розлучилися з сінокосами. Спозарання до смеркання, відчуваючи солений піт селянської праці, трудяться на крутосхилах ті, хто бажає в себе на столі мати власні поживні домашні харчі – молоко, сметану, сир, бринзу, м’ясо… Хто вірний нелегкій і воднораз у деякій мірі романтичній землеробській традиції, яка передавалася з діда-прадіда.

Василь Пилипчинець

25 липня 2016р.

Теги: косовиця, верховина

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи