В очікуванні прокурора

Ми давно чекаємо прокурора. Ми можемо обійтися без їжі, якийсь час, ми можемо забути про сон, про затишок, про своє бажання гарно виглядати, ми навіть обіцяємо не згадувати про свої плани на відпочинок, але ми не можемо обійтися без прокурора. Бо тільки прокурор може вгамувати древню і незнищенну людську пристрасть – жагу справедливості. В ідеальному смислі цього слова … Бо в неідеальному нам буває на все наплювати, навіть на справедливість.

В очікуванні прокурора

Тому з точки зору високої екзистенції у вівторок у Виноградівській прокуратурі зібралися ідеалісти. Семеро ідеалістів. Сьомим записали нас. Записалися до прокурора, про приїзд якого було анонсовано у ЗМІ, а ми дізналися буквально за годину до призначеного часу…

І записалися. І не пошкодували. Побути в компанії рафінованих ідеалістів не завжди вдається. А ще й прокурор затримався на годину… Бо представляв у Рахові прокурора. А коли представлення йде, то там завжди люфт – година - півтори...  Тому вдалося вдосталь поспілкуватися, почути багато цікавого і про життя, і про слідчі органи міліції, і про саму прокуратуру. Надзвичайно оптимістичні люди. І це після років поневірянь. Наприклад, один бореться із трансформатором у своєму городі. Екстремальності додає той факт, що город знаходиться на території Ком’ят, і сам чоловік із Ком’ят. Уявляєте? «Якби моя жінка тоді не поїхала на три дні в Румунію, пам’ятаєте, в кінці 80-х у Румунію пускали на одноразові перепустки. … Нигда шуга би там трансформатора не було». Інший шукає, хто вбив його маму і чому прокуратура десятки років справу фальсифікує та нищить. Ми про це кілька років тому писали. Колишній митник із Сасова шукає правди і покарання тим, хто з нього зробив інваліда.. .

Шкода, що нашого Виноградівського прокурора Романа не було. Щось тиск у нього великий піднявся. «Та і в мене скаче, - поділився заступник Віктор Данканич, - але мушу бути».

Мав, правда, приїхати обласний прокурор, а приїхав заступник – Андрій Бакай. Але нам що, аби чоловік хороший.

- Ну як, Андрію Васильовичу?

- Непросто. Проблеми десятиріччями накопичувалися. А ти он візьми і виріши за п’ять хвилин.

- Так. Вони ж чекали Бетмена. Ви не Бетмен?

- Я не Бетмен. А ви що записуєте? Ви ж по особистій справі.

- Поєднаємо прекрасне з корисним, якщо ви не проти. Ми ж вас тут три години під дверима чекали, за роботою заскучали.

- Я знаю різні приказки з цього приводу, але промовчу.

- От і промовчіть. Андрію Васильовичу, ви давно у прокуратурі працюєте?

- З 2000 року.

- А що закінчили, Ужгородський університет?

- Львівський університет ім. Івана Франка.  Вас якщо цікавить якась проблематика…

- Звичайно, цікавить. Ми так у тему заходимо. А де ви народилися?

- Народився у місті Львові і проживав там довгий час. Спочатку працював у прокуратурі Львівської області: районній прокуратурі, в апараті. Потім досить довго працював в органах прокуратури м. Києва. В Генеральній прокуратурі. Рік пропрацював у Генеральній прокуратурі, а в грудні 2012 року призначений у прокуратуру Закарпатської області.

- А на якій посаді ви працювали в Генеральній прокуратурі?

- Остання моя посада: заступник начальника управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ. Давайте ближче до суті.

- Ви у нас працюєте з 2012 року. І як вам закарпатська специфіка?

- Край дуже колоритний. Дуже мені подобається. Географічне розташування відмінне. Карпати охороняють вас від тих північних вітрів і тут завжди тепліше, ніж в тій частині України. Край колоритний, багато національностей. А воно тому й цікаво, бо різні звичаї, кухні…

- Як ви розговорилися. Але це, Андрію Васильовичу, лірика. Ми ж мали на увазі іншу специфіку. Область наша прикордонна, є митники, є і контрабандисти. Їх прокуратура кришує замість того, щоб боротися з корупцією, її розповсюджує і їй потурає… Але це про ту прокуратуру, ще до Майдану. Ви ж нова прокуратура, вже призначена після тих подій. Напевно, і підходи до роботи ви кардинально змінили?

- Для того, щоб кардинально змінити роботу, потрібно провести певні зміни у самій прокуратурі. Певні кадрові зміни вже відбуваються. Не стану їх озвучувати, бо то прерогатива прокурора області.  Він призначає, він звільняє. Але процеси вже відбуваються. Самі розумієте, що для того, щоб змінити ситуацію на краще, потрібно не один день і не два. Так що є надія, що прокуратура запрацює більш ефективно, можливо.

- Можливо?

- Маю на це велику надію. Але наперед все передбачити теж неможливо. Однак, всі передумови є.

- Наприклад, говорять про таку передумову. Що необхідно, щоб в прокуратуру прийшли зовсім нові люди. Бо ті люди, які мають досвід роботи тієї прокуратури, що була до Майдану, яка співпрацювала із злочинним режимом Януковича, не зможуть нічого змінити, а тільки продовжити те, що було.

- Хочу вас запевнити, що в прокуратурі і при попередньому режимі працювало дуже багато порядних людей і патріотів у тому числі. Це я знаю зсередини. Але ті нормальні люди при тій ситуації не завжди могли себе реалізувати, не могли робити те, що дійсно необхідно. Маємо надію, що в теперішній ситуації вони зможуть себе реалізувати. А якщо розігнати всіх, буквально всіх, в тому числі і мене… То це також нереально. Можна приймати в прокуратуру тих людей, які раніше працювали, і це частково робиться, але якщо це робити масово, то це також важко. Новий КПК, нове законодавство і т. д. Це може суттєво паралізувати роботу. Але мова не йде про ті особистості, які себе явно заплямували і т. д. То вже людям видніше.

- Є такий випадок, коли «людям видніше». У нас працював тут спочатку в міліції, згодом у прокуратурі такий собі Іван Кайло. Коли його не так давно, вже після Майдану, призначили першим заступником, то піднялося все Закарпаття. В результаті його зняли із заступника обласного прокурора і призначили старшим прокурором відділу в Генеральній прокуратурі.  Що скажете? Важко, судячи із реакції людей, знайти більш «заплямованого».

- Це для мене новина. Наскільки мені відомо, він призначений не на керівну посаду.

- А чому він взагалі працює в прокуратурі? Люди добровільно свідчили про те, що брав хабарі, засвітився не в одній із гучних справ, того ж Нагірного. Про що можна далі говорити?

-  Це не моя компетенція, не я його туди призначав. А з етичних міркувань я свою думку залишу при собі.

- Не  я, не моя компетенція, з етичних міркувань буду при  собі тримати думку. Що змінилося? Та ж етика і та ж компетенція. Головне, що робота не паралізована. Ви смієтеся з нас, Андрію Васильовичу?

- Чому? Виконуючий обов’язки Генерального прокурора України  виконав  свою обіцянку: він не працює у прокуратурі області.

- Зате працює в Генеральній. Напевно, не варто продовжувати. Давайте я запитаю вже про своє. Тут в небезпеці опинився один колишній депутат, колишній член Партії регіонів Довбак. Він трошки не в собі і йому здається, що він редактору газети з депутатської трибуни розправою погрожувати може. Цю його ілюзію підтримує слідчий міліції Іван Онисько. Вже не знаємо з яких мотивів. Ще на Довбака хибно впливає його дружба з начальником міліції і його батьком. Підозрюємо, що і в прокуратурі знайдуться люди, які, прагнучи врятувати нещасного,  тільки усугубляють його стан.  Наприклад, працівник прокуратури Ракущинець, який процесуально наглядав за дією слідчого, пропустив постанову слідчого Онисько, яку, згідно закону повинен був вивчити на адекватність, і вже після того, як з’явилася стаття в ЧГ, поспішив її скасувати. Можливо думав, що проскочить. Просимо вас прослідкувати за цими хуліганами. Чоловіка ж врятувати потрібно.

- А  ви помоліться за нього. Мені казали, що ви священик.

- Я молився і не раз. Бог казав прокуратуру залучити. Каже: все рівно ж з ваших податків живуть, та ще й як живуть.

-  Розумію вас. Але ж ви бачите, що там на Сході твориться.

- То на Заході тоді вже можна журналістів давити? Чи ви думаєте, що це перший такий випадок? Он пана Данканича Віктора спитайте.

- А ми Віті і доручимо цією справою щільно зайнятися, а вже наступного разу, коли я приїду, будемо вже говорити і про успіхи Закарпатської прокуратури, хоча б в розслідуванні вашої справи. Як ви назвали: справи спасіння депутата.

- Прекрасно. Просимо тільки Івана Ониська сильно не карати, з роботи не звільняти і таке інше. Хоча, Іван коли нам розповідав про його теплицю, то очі в нього горіли і голос теплішав. Дякую за розмову.

- Що ви, що ви. Мені було дуже приємно. І я вам  дякую. Наступного разу коли їхатиму у Виноградово, то буде гріти надія на нашу зустріч.
 

Не приїхав прокурор. Це всього лиш заступник, при всій повазі. Про це нам сказали обличчя наших ідеалістів, після аудієнції  Красномовні жести рук, песимістично зведені вгору очі та зітхання. Але вони готові і далі чекати, збиратися під дверима, приносити матеріали у папках. Тому будемо чекати, будемо сподіватися. Бо він десь там є, наш прокурор, не може не бути і обов’язково приїде. Може наступного разу?

Володимир Мочарник

01 червня 2014р.

Теги: прокурор

Коментарі

Sokyra 2014-06-02 / 09:42:52
... no, barsetka fajna puxla, "rabotajet parenj..."

Иван Петровцій 2014-06-01 / 18:34:15


Коментар видалено. Адмін



Чорна Гора
Публікації:
/ 4Останній номер
/ 10Стихія, то панська забава
/ 1Бог – дав, Бог – взяв
/ 3Дедушка-трансформер
/ 14Депутатів Виноградівської райради вперше на сесії назвали "гаспадамі"
/ 1Крокодил і сонце
/ 3«Чорна Гора» № 800
/ 5Вершник Українського апокаліпсису
У Виноградові відбувся концерт "Різдвяні мелодії оркестру"
/ 9Виноградівці знову поїхали в Київ на Євромайдан
/ 12Позачергова сесія (безсилість)
/ 2Студенти та учні Виноградова вийшли на вулиці, аби підтримати страйк
У Виноградові створено координаційний штаб для мобілізації людей в Київ
/ 2Михайло Кочіш: «Вибори 2015 року відбудуться за результатами соціально-економічної діяльності влади»
/ 2Таємничий приїзд прокурора, або тінь і сонце
/ 4Життя і смерть радгоспу “Виноградівський”. Андрій Васько
/ 5Журналіст
/ 2Життя і смерть радгоспу “Виноградівський”. Василь Монда
/ 10У Виноградові живе жінка, яка вже 4 роки не може поховати свою дитину
/ 2Найщасливіший Василь
/ 15Безпрецедентний випадок
/ 3Пташечка тихне, поле німіє... газони стрижуть
/ 13Вітання президента України вірним виборцям Виноградівського району та особливо міста Виноградова
/ 5Питання до рідного кандидата
/ 2Три історії
» Всі записи