Трудова міграція закарпатців 2

Що нас чекає в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів

Трудова міграція закарпатців 2

Ключовою проблемою, яка сьогодні набула широкого резонансу в українському соціумі, є підготовка до підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Розуміючи важливість цієї проблеми для області, вчені Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України зробили спробу дати порівняльну оцінку трудоміграційних процесів, у які залучене населення Закарпаття, відносно країн Європейського Союзу та Митного Союзу, що мав важливе значення для регулювання міграційної активності населення та спрямування її у русло, де створюється реальна можливість реалізувати один із найцінніших ресурсів — працю відповідно до інтересів і потреб людини.

Вплив трудової міграції на зайнятість населення Закарпатської області

Трудова міграція є віддзеркаленням тих змін, які відбуваються у структурі регіональної економіки, а відповідно і ринку праці, який характеризується:

- перевищенням пропозиції праці над попитом у 10 разів, а також значним зниженням попиту на працю за останні 5 років – більш ніж у 1,7 раза;

- високим навантаженням на одне вільне робоче місце – 10 осіб, при цьому навантаження на вільне робоче місце становило для робітників – 7 осіб, для службовців – 10 та на місця, що не потребують спеціальної підготовки, – 56 осіб;

- високим рівнем безробіття, зокрема у сільській місцевості та гірських районах області: Воловецькому – 7,1%, Міжгірському – 4,4%, Великоберезнянському – 4,1% (в середньому по області – 1,8%, по Україні – 1,8%);

- високим рівнем зареєстрованого безробіття серед жінок – 19% у віці від 15 до 24 років; 9,2% – у віці 25—29 років; 5,4% – у віці від 40 до 49 років;

- значно нижчим рівнем середньомісячної заробітної плати  порівняно із середньоукраїнським показником.

Асиметрія між попитом і пропозицією праці створює потенційний ресурс для трудової міграції, в сферу якої включені різні верстви населення з різним професійно-кваліфікаційним рівнем. Характерним для них є висока частка висококваліфікованих працівників у країнах ЄС (30%), що свідчить про наявність більших можливостей для реалізації власного потенціалу кваліфікованих працівників у європейських країнах порівняно з країнами МС (рис. 1):

Рис. 1. Професійно-кваліфікаційний рівень трудових мігрантів Закарпаття

Особливістю діяльності трудових мігрантів в країнах МС є їх переважна зайнятість у сфері будівництва (34%) та сфері послуг (13%), в той час як для країн ЄС характерним є розширення зайнятості у сфері охорони здоров’я (8%), сільському господарстві (8%), науково-освітній діяльності (4%), сфері послуг (17%), що свідчить про диверсифікацію докладання праці в європейських країнах та потребу в працівниках з вищим професійно-кваліфікаційним рівнем.

Трудова міграція в країни ЄС зорієнтована в основному на постійну роботу. Зайняті на сезонних роботах в країнах ЄС – це лише 26 відсотків від їх загальної кількості. У той же час на сезонних роботах в країнах Митного Союзу працює 74% трудових мігрантів.  

За способом працевлаштування за кордоном близько 35% трудових мігрантів, що працюють в країнах ЄС, влаштовуються на роботу через роботодавця, тобто легальним способом, в той час як в країнах МС 25% трудових мігрантів працевлаштовані через знайомих та родичів.

Рис. 2. Способи працевлаштування мігрантів за кордоном

Аналіз впливу трудової міграції на розв’язання проблеми зайнятості населення Закарпатської області дозволяє зробити такі висновки:

Трудоміграційні процеси певною мірою знімають соціальну напругу на ринку праці області. За експертними оцінками, близько 20—25% працездатного населення знаходять місце прикладання праці за межами регіону, тобто є трудовими мігрантами.

Обсяги трудової міграції в країни ЄС за період з 2006 по 2012 роки зросли більш ніж у 3,4 раза. Це зумовлено можливостями працевлаштування в різні сфери економіки, наслідком чого є ріст зайнятих трудових мігрантів в сферах, які потребують праці високої кваліфікації.

Трудова міграція у країни ЄС створює підґрунтя для диверсифікації трудової діяльності в різних сферах економіки країн-реципієнтів; розширюється сфера прикладання праці для жінок-мігрантів та молоді, що має важливе значення, оскільки серед безробітних — 62,7% жінки та 43,8% молодь до 35 років.

Трудова міграція в Росію та інші країни СНД має переважно сезонний тимчасовий характер, натомість в країни ЄС – переважно тривала міграція, до того ж посилюється її мультиплікаційний ефект внаслідок того, що успішне працевлаштування одного мігранта за кордоном нерідко тягне за собою міграцію членів його сім’ї, родичів та знайомих.

Вплив трудової міграції на формування доходів населення

До головних чинників трудової міграції економічно активного населення області можна віднести: суттєву різницю в умовах життя і рівні заробітної плати в країнах ЄС, відсутність в своїй місцевості підходящої роботи, а відповідно і перспективи професійного зростання для багатьох здібних людей, економічну нестабільність і невизначеність шляхів виходу з неї. Аналіз зазначених чинників та їх впливу на інтенсивність трудової міграції зумовлює потребу в переоцінці факторів, які генерують цей процес. Традиційно вважалося, що основною причиною масштабної трудової міграції є безробіття, особливо серед сільського населення. Однак, якщо спиратись на дані органів державної статистики області, така постановка питання не має достатньої аргументації. Станом на 1.01.2013 р. рівень зареєстрованого безробіття населення працездатного віку в області становив 1,7%, що є значно нижчим за його природний рівень. Із цього випливає, що проблема зайнятості не може розглядатися в якості ключового чинника, що генерує масштабну трудову міграцію. Звідси цілком логічний висновок: головною причиною міграційної активності є низький рівень доходів населення. Принаймні це означає, що заробітна плата втратила свою стимулюючу функцію, оскільки в структурі грошових доходів населення становить менше 60 відсотків. Звідси цілком очевидно, що саме знецінення праці інтенсифікує трудоміграційні процеси і є ключовою проблемою в сфері трудових відносин. Зроблений висновок підтверджується даними соціологічного моніторингу, який показав, що середньорічні доходи одного трудового мігранта складають 4—6 тисяч доларів. При цьому у країнах ЄС рівень доходів перевищує рівень доходів трудових мігрантів у країнах Митного Союзу, що відображено на рис. 3.

Рис. 3. Рівень доходів мігрантів та способи їх використання

Аналіз використання зароблених коштів показує, що значна їх частина витрачається на проживання (25%) та збереження (25%), 15% — на оплату навчання, і тільки 5% вкладають у відкриття власної справи. З цього можна зробити висновок, що мігрантські інвестиції, з одного боку, є суттєвим вирівнювачем реальних доходів населення, а з іншого – вони не стали важливим джерелом розвитку економіки області.

Ситуація, яка склалася в сфері трудової міграції, вимагає реалізації цілого комплексу заходів, найважливішими серед яких є: розробка спеціальної регіональної програми стимулювання самозайнятості та мікропідприємництва для осіб, які повертаються після трудової діяльності за кордоном, в якій повинні бути передбачені пільгові умови оподаткування на початковому етапі становлення власного бізнесу, надання юридичної та консультативної допомоги тощо; залучення колишніх мігрантів до програм підвищення кваліфікації та перекваліфікації; стимулювання підприємницької діяльності в пріоритетних сферах економіки області; здійснення детального аналізу використання мігрантських інвестицій та розробка програми сприяння їх ефективному вкладенню в економіку регіону.

Заходи з включення мігрантських інвестицій в сферу регіонального управління сприятимуть їх раціональному використанню, зростанню їх важливої ролі в соціально-економічному розвитку Закарпаття.

Василь МІКЛОВДА,
д.е.н., професор, член-кореспондент НАН України;
Михайло ПІТЮЛИЧ, д.е.н., професор
Михайло ПІТЮЛИЧ, к.е.н., доцент, докторант.

Закінчення. Початок читайте тут

 

26 жовтня 2013р.

Теги: міграція, заробітчани

Коментарі

Григорій Сковорода вийшов у словацькому перетлумаченні пряшівця Івана Яцканина
Втрачені церкви Закарпаття повернуться на культурну мапу
/ 5Найбільша в Україні приватна альпійська гірка розташована в Кам’яниці
/ 2Справжня історія воловецького трампліна
/ 3Заради спорудження Теребле-Ріцької ГЕС затопили кілька сіл, але вільшанці до останнього не вірили в її запуск
/ 5Оксана Ганич була ровесницею епохи Карпатської України й першою жінкою – доктором наук на Закарпатті
Цінова гойдалка на закарпатському ринку квітів і ярини
/ 1Мешканець Тячівщини вже роками виготовляє соляні лампи та створює соляні кімнати
/ 1У Тересві похована "Чорна графиня" – дружина одного з найвідоміших угорських митців ХІХ століття
На Закарпатті працює 4 400 лікарів та 9,5 тисяч медсестер та фельдшерів
На Закарпатті розкидуватимуть "вакцинаційні" брикети від сказу
На Закарпатті 80% пенсіонерів уже отримали монетизовані субсидії
/ 1Закарпатська спортсменка стала володаркою Кубка Європи із фристайлу-слоупстайлу
В Іршаві відкрили експозицію "Прикордонник Василь Попик – захисник Карпатської України"
"Шлях Пинті" врочисто відкриють наприкінці травня на Виноградівщині
Кращих легкоатлетів-2018 відзначили на Закарпатті
Василь Горват побачив "Зірки впритул"
Закарпатець Василь Сочка робить пластичну скульптуру... із космосу
Мозковий інсульт: Більше ризикують чоловіки й люди похилого віку
Кам'яні дрозди та інші птахи Олексія Лугового
Ужгород у 2022 році претендуватиме на проведення міжнародних дитячих ігор
Закарпатські письменники знову представлені у черговому номері "словацько-українського" журналу "Дукля"
Головні державні свята в Ужгороді відзначатимуть із квітковим велетенським тризубом і ходою зі 100-метровим прапором
Через терни – до волі. Про свою долю політв’язень оповів у книжці
/ 2На Закарпатті зареєстровано 5,2 тисячі безробітних у пошуку роботи
» Всі записи