Дзюдоїсти Закарпаття знайшли свою нішу на всеукраїнському рівні

Федоре Григоровичу, дзюдо – один з наймолодших видів єдиноборства  в області і не належить до традиційних, національних. У чому секрет успіху японського єдиноборства на теренах нашої країни і області зокрема?

— Як справедливо зазначив засновник цього виду спорту Дзігоро Кано, дзюдо – це духовна й фізична дисципліна, уроки якої стають в нагоді у повсякденному житті. Це безпечний, захоплюючий вид спорту, сутність якого полягає в оволодінні мистецтвом нападати й оборонятися через постійні тренування, загартовуючи тіло й виховуючи волю. Дзюдо розвиває самодисципліну, повагу до себе, до оточуючих, якості лідера. Якщо ж говорити про фізичні наслідки занять, то дзюдоїстів вирізняють з-поміж інших спортсменів не стільки сила, скільки унікальна гнучкість, пружність, податливість, вміння використати силу супротивника у власних цілях.

Боротьба має славні традиції в нашій області. Відомо, що ще у 20-х роках минулого століття в Ужгороді, Мукачеві, деяких інших містах поряд із класичною та вільною боротьбою молодь залюбки займалася джіу-джитсу, яке, як відомо, лежить в основі дзюдо. На Закарпатті його розвивали відомі на той час борці — брати Кутлани (Іштван, Онтол та Ондраш). Більше того, їм уже в ті роки належала ідея створення в Ужгороді спеціалізованої школи  зі  спортивної боротьби для дітей віком від 5 до 12 років, у тому числі й дівчаток.  Іштван Кутлан, до прикладу,  був не лише відомим борцем, але й не менш знаним художником і педагогом. У другій половині 20-х років він навчався в Парижі, у знаменитій Академії Жульєна. Тож не  важко здогадатися, що захоплюючись,  окрім  класичної боротьби, джіу-джитсу, він  скористався можливістю відвідати першу в Європі школу дзюдо, яка на той час діяла саме в столиці Франції.

Як відомо, очолювана вами федерація, створена в 1999 році. За минулі 14 років якими успіхами можете поділитися з нашими читачами?

— В  нашій області боротьбою дзюдо  постійно займається  понад 400 юнаків та дівчат різних вікових категорій (починаючи з 6 років) в обласному центрі, Іршаві, Виноградові. Вважаю, це головним нашим успіхом. У секціях працюють 11 висококваліфікованих тренерів, що культивують серед молоді не тільки наш вид спорту, але  і самбо, вільну та греко-римську боротьбу. Вони обмінюються досвідом проведення тренувального процесу, організовують спільні змагання…

У той же час, слід нагадати, що дзюдо – олімпійський вид спорту. Підготовка кваліфікованих борців-дзюдоїстів є одним з пріоритетних напрямів нашої роботи. Адже це не тільки всебічне гартування молоді, але й престиж країни. За час існування Федерації підготовлено шістнадцять майстрів спорту, і не лише з боротьби дзюдо. Наші секції активно розвивають споріднені види єдиноборств – самбо і бойове самбо. Прізвища Михайла Пальчиця,  Романа Говорухи, Олександри Зовдун, Юрія Ігнатка, Олександра Черняка, Владислава Діброви, Крістіана Бадзо та багатьох інших добре відомі не лише на теренах нашої країни, але і в борцівських колах світу.

Високі результати досягаються в симбіозі хороших умов для тренувань та майстерності тренерського штабу. Під керівництвом досвідчених наставників Віктора Калініна та Андрія Шерегія над вдосконаленням навчально-тренувального процесу в обласному центрі  працює тренерська рада з їхніх колишніх підопічних. Можемо гордитися тим, що в Ужгороді, на думку багатьох фахівців, зал для боротьби, в якому тренуються юні дзюдоїсти ДЮСШ №1, — один із найкращих в Україні. Це дозволяє нам проводити не лише обласні, загальноукраїнські змагання, але й міжнародні турніри юніорів з дзюдо. «Кубок Закарпаття», головою оргкомітету якого є віце-президент нашої федерації Василь Ігнатко, в 2012 році відбувся вже вдев’яте. І сьогодні цей традиційний турнір входить в міжнародний юніорський календар. Намагаємося не відставати від вимог часу. Тому з кінця минулого року діє інтернет-сайт Федерації дзюдо Закарпаття, доступний для широкого кола користувачів мережі.

У 2009 році авторським тандемом нині покійного журналіста Івана Мільчевича та корифея закарпатського дзюдо Андрія Шерегія була видана унікальна книжка «Богатирська естафета Закарпаття», котра має слугувати джерелом знань для майбутніх поколінь закарпатських дзюдоїстів.

Минулий рік у спортивному світі ознаменувався Олімпійськими іграми в Лондоні, де українські дзюдоїсти, будемо відверті, виступили не надто вдало. Що можете сказати про результати закарпатських майстрів татамі  у 2012-му?

— Переконаний, невтішні лондонські результати нашої країни в дзюдо – лише невдалий збіг обставин. Сподіваюся, цьогорічні результати чемпіонатів Європи та світу підтвердять мою думку. Вірю, що вже в 2016 році на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро в складі національної збірної побачимо нашого вихованця Владислава Діброву. Безумовно, 2012 рік – поки що один з найкращих у кар’єрі цього перспективного борця. У свої 20 Владислав у жовтні здобув бронзову нагороду «дорослого» чемпіонату України. Він неодноразовий призер низки міжнародних гран-прі як із дзюдо, так і з самбо. На сьогодні цей спортсмен – гордість нашої федерації.

Не відстають і юні спортсмени — минулоріч норматив майстра спорту виконали перспективні богатирі Богдан Адамчук та Олександр Черняк, а Крістіан Бадзо представляв нашу державу на кадетському чемпіонаті Європи в Чорногорії. Наші  юні вихованці завдяки ентузіазму меценатів та батьківського комітету постійно беруть участь у міжнародних змаганнях різного рівня.

Які пріоритетні завдання бачите перед федерацією в майбутньому?

— Дзюдо не обмежується лише вдалими кидками через плече чи стегно та перемогою на татамі. Дзюдоїсти дотримуються 10 заповідей, в основі яких закладено ввічливість, скромність, чесність, серйозність, повага, взаємодопомога, визнання, сміливість, самовладання та дружба. Саме виходячи з цього, головним у роботі нашої федерації вбачаю, передусім, виховання здорового майбутнього покоління. Не будемо відставати і в суто спортивних аспектах.

До речі, про школу дзюдо міста Ужгорода відомо далеко за межами нашої країни. На останньому турнірі «Кубок Закарпаття» його учасники — представники Російської Федерації подарували книгу закарпатцям «Учимся дзюдо с В.Путиным» авторства О. Левицького, В. Путіна та В.Шестакова з особистим автографом президента Росії і побажанням успіхів дзюдоїстам  Ужгорода. Це свідчить про повагу до нашої роботи, визнання наших результатів.
 

Олександр Сабадош, майстер спорту України по дзюдо

Теги: дзюдо, Харута

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати