Замок святого Міклоша готується до "Срібного татоша"

ДИВОВИЖНИЙ ПАРК, ЗАКЛАДЕНИЙ ФЕРЕНЦОМ БОШІНДОЮ, ОЖИВЕ ЗНОВУ?

Найважливіше зараз – клопоти зі створенням парку. Адже у 1940 році біля фортеці постав дивовижний парк, закладений відомим віденським майстром Ференцом Бошіндою. Але для того, щоб впоратися із цим завданням, спочатку треба було знести гаражі, які тут набудували за радянських часів. З цією роботою впоралися вже наполовину. А от закладання парку почнеться навесні. Принаймні, якщо нічого не завадить, такі сподівання у Йосифа Бартоша є.

Ще один радісний клопіт – підготовка до 2-го міжнародного фестивалю історичної реконструкції «Срібний татош». Гасло фесту – тільки автентика! Причому у всьому – боях, обладунках, танцях та навіть їжі. Ті, хто приїжджав уже на це свято, пам’ятають, як колоритні воїни після бою справді валилися від втоми під дерева, як знімали середньовічні шоломи, як дівчата танцювали незбагненні для нас середньовічні танці.

Але для того, щоб аромат, кольори та запал свята були справжніми, доводиться багато працювати. Насамперед треба налагодити зв’язки з клубами історичної реконструкції. Для України це явище досить нове. Хоча є вже серйозні спільноти і навіть наші українські чемпіони з середньовічних боїв. Навчання техніки ведення бою в Україні тільки починається, але дуже цікавий досвід є в клубів Києва, Харкова, Вінниці, Львова. Хоча дуже доречно зазначити, що власними силами – а насамперед силами екскурсоводів – клуб історичної реконструкції заснували і при замку св.Міклоша.

Також є клуби, які відтворюють тогочасну реальність за допомогою театрального дійства. Вони теж мають стати учасниками «Срібного татоша». А ще мають приїхати гурти, які грають автентичну музику ХV—ХVІ століть. Духом давнини будуть наповнені й вуличні кузні, які влаштують майстер-класи з виготовлення зброї та виробів із дерева. Тому, окрім організаторських пунктів, тут чекає своєї черги і робота з територією навколо замку.

ТО ПАЛАЦ ЧИ ЗАМОК? СТАТУС ВИРІШУЄ ДОЛЮ РЕКОНСТРУКЦІЇ ФОРТЕЦІ

А от науковий наголос на історії середньовічної фортеці мають покласти археологи. Минулого літа тут працювали студенти історичного факультету УжНУ. Було віднайдено кераміку, додаткові елементи фундаменту. Археологічна робота дуже важлива не тільки для відновлення історичної справедливості. Вона має визначити статус замку. Якщо буде знайдено залишки дерев’яного паланку, тоді це замок. Якщо ні, то палац. Цей статус багато що вирішує під час реставрації фортеці.

Але, слава Богу, хоч дах – це вже закрита проблема. А от східці на другий поверх – це болюче питання. Стрімкі цементні сходини для кирзових чобіт зліпили у радянський час. Хай, кажуть, вони б і залишалися пам’ятником радянській добі, яка у такий спосіб обходилася з історичною пам’яткою. Інші вважають, що східці все ж мають відповідати історичному контексту.

До речі, до 1985 року тут розміщувалися казарми. А опісля тут влаштували склад паливних матеріалів. Звичайно, що завдяки саме такому новому призначенню фортеця дуже багато втратила. Зараз тут намагаються розчистити підвали від нагромадженого радянськими військами сміття.

А от щодо самого замку, то тут завжди щось відбувається. Маються на увазі не тільки постійні презентації, виставки та концерти. А й те, що є власне історією фортеці. Мова про те, щоб відкрити експозиції скіфської і кельтської культур. Відвідувачам буде цікаво ознайомитися із середньовічною зброєю. Також йдеться про нову картинну галерею сучасного мистецтва. До речі, зал, де проводять концерти, уже опалюється, тому варто говорити вже не тільки про емоційне, а й просто реальне тепло.

Проте багато часу забрало і налаштування та реставрація інструментів. Ще один крок до відтворення історичного духу фортеці – створення бібліотеки. Її, правда, ще не відкрили, але сподіваються, що це станеться невдовзі.

Марина Боднар

Теги: Міклош, Чинадійово, Срібний татош, Бартош

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати