Прага і Київ посмертно вшанували дослідника фольклору українців Східної Словаччини (ФОТО)

21 березня ц. р. в стінах старовинного празького „Клементінума” відбувся симпозіум, присвячений 90-літтю з дня народження визначного українського фольклориста та літературознавця Ореста Зілинського (1923-1976), усе творче життя якого було пов’язане з Чехією. Організатором симпозіуму була Слов’янська бібліотека в Празі (директор Лукаш Бабка), а його доповідачами – визначні науковці з України (Алла Атаманенко, Ольга Бенч, Лариса Вахніна, Іван Драч, Микола Жулинський, Роман Лубківський, Ростислав Радишевський та Ганна Скрипник)ý Чехії (Їржі Вацек, Надія Валашкова, Петер Калина Та Давид Свобода) й Словаччини (Микола Мушинка та Мирослав Сополига). Кожен з них розглянув внесок О. Зілинського в україністику з іншої точки зору. Були це доповіді про О. Зілинського як дослідника давньої української літератури, української літератури ХІХ-ХХ століть, про його внесок в українську фольклористику тощо. Кожну з цих ділянок він збагатив працями, які значно випередили офіційні совітські гуманітарні науки. Прозвучали й доповіді про біографію вченого та спогади людей, які знали його особисто. Особливо цікавою була доповідь працівника Інституту  по дослідженню тоталітних режимів Давида Свободи про невдалі спроби чехословацьких та совітських органів безпеки завербувати О. Зілинського до своєї агентури та постійне стежіння за ним й іншими українцями Чехії цих органів.

В дискусії обговорювалися питання, які часом виходили за рамки теми симпозіуму: про сучасний стан книгодрукування в Україні, про стан української мови, про підготовку до 200-ліття народження Т. Г. Шевченка тощо.

Складовою частиною симпозіуму була виставка „Орест Зілинський і його внесок у розвиток чеської україністики” автора Богдана Зілинського (сина Ореста). На ній було представлено документи про життя вченого, його книжкові публікації, фотографії, листи, рукописи та інші матеріали.

Майже всі доповідачі підкреслювали, що величезний науковий доробок вченого в Україні майже невідомий. Справа в тому, що його ім’я в Україні та в українській пресі Словаччини невільно було згадувати не лише за життя вченого, але й після його смерті. Готову до друку верстку найвизначнішої праці О. Зілинського „Українські балади Східної Словаччини” (635 стор.) комуністична цензура 1973 року фізичного знищила, а про його передчасну смерть у 53-річному віці в Україні не було найменшої згадки.

Зате і Словацька і Чеська Академії наук вшанували пам’ять О. Зілинського не лише некрологами, але й посмертним виданням його книжкових монографій про балади (1978), а Українська Автокефальна Православна церква в США з ініціативи Митрополита (пізніше Патріарха) Мстислава до 60-ліття з дня народження О. Зілинського видала книжку автора цих рядків під промовистою назвою „Науковець з душею поета” (Бавнд-Брук, 1983; 58 стор.). Ні про ці праці в Україні не було найменшої згадки.

Пряшівщина вшанувала 80-ліття О. Зілинського 1993 року міжнародною науковою конференцією „Орест Зілинський і карпатознавство”, в якій брали участь і науковці України. На жаль матеріали цієї конференції і досі не були публіковані.

            На щастя мовчанку навколо імені Ореста Зілинського вже заповнено. Учасники з України привезли на симпозіум в Прагу сигнальні примірники двох його книжок, виданих у Києві 2013 року з солідними передмовами або післямовами про життя і наукову спадщину вченого: „Літературознавчі праці” (упорядник Р. Радишевський та М. Мушинка; 672 стор.) та „Вибранні праці з фольклористики” у двох книгах (упорядник М. Мушинка; кн. 1 – 354 стор.; кн. 2 – 512 стор.).

На симпозіумі було офіційно заявлено, що Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України в Києві ще цього року видасть „Українські балади Східної Словаччини” (збережену лише в єдиній коректорській верстці). В Києві буде видано й матеріали празького симпозіуму. Цими виданнями О. Зілинський повністю повернеться в Україну, для якої він працював усе життя.

Микола Мушинка

Конференцію відкрив директор Слов’янської бібліотеки Лукаш Бабка. Вліво від нього М. Мушинка та Б. Зілинський.

Доповідь Р. Лубківського зачитала Оксана Пеленська.

Частина учасників симпозіуму. На передньому плані (справа): Р. Радишевський, І. Драч, О. Бенч, М. Реґула.

Я. Радишевський представив книжку літературознавчих праць О. Зілинського.

М. Жулинський (в центрі) розповів про внесок О. Зілинського в дослідження української літератури ХХ століття.

Генеральний консул України Ольга Бенч проілюструвала свою доповідь лемківськими баладами

Працівниці Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології НАНУ О. Мушкетик та Л. Вахніна подарували Слов’янській бібліотеці кільканадцять найновіших видань свого інститут, між якими був і двотомник фольклористичних праць О. Зілинського.

Частина учасників симпозіуму на відкритті виставки. Зліва: М. Реґула, О. Бенч, М. Жулинський, Я. ради шевський та М. Мушинка.

Виставку відкрив її куратор Богдан Зілинський (син Ореста).

Фото Магда Мушинка

Теги: Зілинський, фольклор

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати