Фінансування культури національних меншин у Словаччині – Quo vadis?

Вся ця діяльність, звичайно, пов'язана зі значними фінансовими витратами. Для багатьох читачів «Нового життя», але і для широкої громадськості,  ймовірно, буде великим здивуванням інформація, що з субсидій, призначених для підтримки акцій і видавання преси нашої національної меншини, досі не надійшов ні один цент (є обіцянки, що дотації прийдуть у жовтні…). Наперекір цьому СРУСР до 26 вересня провів шість великих культурних акцій, один літній табір для дітей, видав три чверті номерів газети «Нове життя» та дитячого часопису «Веселка» на загальну суму 61 350 євро – майже все на борг.

Яку тривогу і буквально колапс це приносить, ті, які цього не зазнали, навіть не можуть собі уявити,  тому що  кожен, хто давав служби в цих акціях - будь  для  проживання, харчування, забезпечення озвучення, транспорт і т.д.,  будь для періодичних видань – всі, в тому числі і друкарі правом домагаються (постійні телефонні дзвінки)  своїх грошей – вони також повинні сплатити свої витрати, податки, внески в соціальне і медичне страхування.

Вже другий рік підряд ця ситуація повторюється. Ми розуміємо, що протягом цих двох років були два рази парламентські вибори, двічі доходило до обміну політичної гарнітури та уряду, до пересування компетенцій, пов’язаних з фінансуванням культури національних меншин.

Але якщо держава заявляє, що вона зацікавлена у розвитку культури меншин і має щирі наміри, то в такому разі вона повинна прийняти системні кроки в державних установах, які несуть відповідальність за фінансування національної культури (яке виходить із статті бюджету СР, який після прийняття стає законом),  тобто в адміністрації Уряду СР та в адміністрації уповноваженого у справах національних меншин, які повинні гарантувати, що  така ситуація вже більше не повториться.  В іншому випадку це призведе до того, що вже не знайдуться ентузіасти – люди (які, до речі, за їх діяльність погано оплачувані), які будуть в таких умовах охочі присвячувати свої сили національній культурі, що може привести до її загибелі.
Це була б величезна  шкода, але й ганьба для Словацької Республіки.

 «Нове життя», № 20, 28.9.2012 р. (Пряшів, Словаччина)

Теги: меншина, Словаччина, Нове життя

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати