Тетяна Граб. Інтерв’ю без прикрас

– Тетяно Дмитрівно, для початку розкажіть трохи про себе, вкажіть з якого часу Ви призначені головою Виноградівської райдержадміністрації.

– З березня 2011 року Указом Президента мене призначено на цю посаду. До цього я працювала начальником Державної податкової інспекції у Виноградівському районі. Одружена, маю двох дорослих дітей. Старша дочка проживає в Мукачеві, молодша – у Виноградові.

– Якою є специфіка Вашої роботи? Особливості, несподіванки, труднощі?

– Ніяких несподіванок немає, бо робота голови РДА полягає у організації роботи. Коли я працювала начальником податкової, то займалася організацією роботи в контролюючому органі. Звичайно вона відрізняється від цієї роботи. Тут я організовую роботу районних структур, структур адміністрації, виконання дохідної частини бюджету району і контроль за дохідною та витратними частинами. Ми формуємо бюджет, програму соціально-економічного розвитку району на рік. Більшість районів у нашій області, включаючи Виноградівський, є дотаційними. У нас дохідна частина, яка формує місцевий бюджет, є трохи слабшою за витратну.

– Яким є економічний стан Виноградівського району насьогодні?

– Економічний стан нашого району має планомірний ріст. Якщо говорити про поступлення коштів до місцевого бюджету, то з року в рік спостерігається збільшення надходжень. Говорити про високі темпи розвитку не можемо. Світова криза впливає на Україну. 

– На сайті Виноградівської районної ради розміщений документ, котрий свідчить про те, що в першому кварталі 2012 року видатки бюджету не були заповнені.

– Ні, ви не добре запам’ятали. На сесії районної ради одним з питань був звіт начальника фінансового управління про виконання бюджету 2011 року. Тоді не йшлося про перший квартал, бо сесія відбувалася в березні, коли підсумки за перший квартал ще не були проведені. Звітність усіх підприємницьких і бюджетних структур відбувається до 10 травня. Тоді говорилося про те, що вперше за багато років не було виконано районний бюджет (виконано на 99,8 %). Наскільки я пам’ятаю, дефіцит складав біля 800 тис. грн. Така ситуація не тільки в нас. Це вплив кризи. Ми вивчаємо причини такої ситуації. На Виноградівщині є підприємства, які працюють на давальницькій сировині. Вони мають контракти з іноземними інвесторами. У зв’язку із труднощами реалізації продукції в Європі самі інвестори згортають об’єми контрактів. Це і вплинуло на недовиконання дохідної частини бюджету. Але ж ви не дочитали до кінця, що там сказано було. Бо в порівнянні з 2010 роком об’єм випуску продукції в 2011 році був набагато більшим.

– Тетяно Дмитрівно, але я точно пам’ятаю, що там йшлося про виконання місцевого бюджету з дефіцитом в першому кварталі 2012 року. Ви спростовуєте це?

– Я не буду ні спростовувати, ні підтверджувати. Треба розуміти, що зараз надворі 12 червня, минуло вже три місяці. Я не можу трактувати тезу, яку ви пропонуєте.

Документ з сайту Виноградівської районної ради

ПРОЕКТ

Про виконання районного 

бюджету за І квартал 2012 року

        Відповідно до ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.80 Бюджетного кодексу України, заслухавши інформацію начальника фінансового управління про виконання районного бюджету за І квартал 2012 року, районна рада

В И Р І Ш И Л А:

    1. Інформацію про виконання районного бюджету за І квартал 2012 року (додатки № 1,2) по загальному фонду, а саме:

    - по доходах в сумі  84 494 277   грн.

    - по видатках в сумі 85 863 935 грн.

з перевищенням видатків над доходами в сумі  1 369 658 грн.

по спеціальному фонду, а саме:

    - по доходах в сумі 2 077 556 грн.

    - по видатках в сумі 2 210 021 грн.

з перевищенням видатків над доходами в сумі  132 465 грн., прийняти до відома.

2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань ринкових відносин, планування, бюджету, фінансів та контролю за проведенням приватизації (Морека В.В.).

 Голова районної ради   О.В.Любімов

– Тетяно Дмитрівно, в мене є інформація, що на сьогодні у Виноградівській міській бібліотеці і у районному історичному музеї не працюють телефони. Чи є це підтвердженням того…

– Я не буду це коментувати, бо думаю, що у вас неправильна інформація. Всюди працюють телефони. В будь-якому разі я про таке нічого не знаю. Звідки ви це взяли?

– Я спілкуюся з працівниками як бібліотеки так і музею.

– З ким ви конкретно спілкувалися? Треба це негайно вияснити, навіть якщо це не я робитиму, а доручу секретарю.

– Я говорив з керівництвом цих закладів.

– Наскільки це питання для вас є важливим в рамках цього інтерв’ю?

– Мені здається, що цей факт свідчить про затримку комунальних виплат.

– Це не комунальні виплати, а витрати на інформаційне забезпечення.

Тетяна Граб дала розпорядження секретарю перевірити інформацію, зателефонувавши в міську бібліотеку. За кілька хвилин була відповідь – телефони справді відключені за несплату. До речі, відключені аж від 5 травня.

– Тетяно Дмитрівно, що Вам вдалося зробити, будучи на посаді голови райдержадміністрації?

– Все вдалося. Все, що я планувала, мені вдалося зробити, бо працює добра група працівників в апараті адміністрації, належним чином проведені деякі кадрові зміни.

– Як у Виноградівському районі відбувається співпраця між двома гілками влади (особливості, труднощі тощо)?

– Я не буду на це питання відповідати.

– Чому?

– Ну бо не хочу.

– Але ж це загальне питання.

– Я знаю, кому я даю інтерв’ю, і, можливо, мої слова будуть перекручені. Тому я не хочу відповідати. Я думаю, що такі питання треба вирішувати мені з головою районної ради, а не обговорювати на рівні області.

– В мене є інформація, що Громадська рада при голові РДА висувала на одне із засідань ради питання про відносини між гілками влади.

– В тих протоколах по веденню громадської ради, з якими я ознайомлювалася, я не бачила цього питання. Воно не обговорювалося. Можливо, воно було висунуте, але не обговорювалося. Я думаю, коли б таке питання обговорювалося, то мене однозначно було б запрошено. Мене і Олега Любімова. Але, оскільки запрошення не було, то це означає, що питання не обговорювалося.

– Ви допускаєте, що могли не знати про його обговорення чи стверджуєте, що воно точно не обговорювалося?

– Якщо воно обговорювалося без нас двох (голови РДА та голови райради – авт.), то це була велика помилка голови Громадської ради.

– Після Вашого призначення як Ви підбирали свою команду?

– Працівники, котрі працювали в апараті і в структурних підрозділах, продовжують працювати. Якщо я бачила, що котрийсь працівник не справляється, то проводила роботу роз’яснюючого характеру щодо покращення його рівня професійності. Якщо працівник не справлявся, ми пропонували роботу з меншим об’ємом. Жодної людини за моїм бажанням, або за чиїмось бажанням, звільнено не було. Якщо людина пішла, то тільки за власним бажанням. За час мого керівництва звільнень не було.

– Тетяно Дмитрівно, які відбулися реорганізації в структурі Виноградівської РДА за час вашого головування?

– Є Постанова Кабміну з лютого 2012 року, яка зобов’язує провести реорганізацію структур районної державної адміністрації, якщо вони не відповідають нормам. В нас три управління були реорганізовані у відділи.

– Внаслідок цієї реорганізації були звільнені працівники?

– Одна з начальників управлінь згодилася піти на пенсію. Ще одному начальнику управління запропонували посаду спеціаліста у цьому ж відділі. 

– А прізвища можна?

– Ні, це вже носить особистісний характер.

– Чи відбулася оптимізація кадрів?

– Структура РДА в чисельності працівників не змінилася. Просто управління стали називатися відділами, відділ став називатися сектором. І все. Функції не змінилися, люди не змінилися. Всі залишилися на місцях.

– Чи можете Ви підтвердити або спростувати те, що Вами було подано клопотання про звільнення начальника відділу культури Василя Югаса?

– Клопотання відкликано і на разі не розглядається.

– Тетяно Дмитрівно, все таки кілька прізвищ. Що сталося з пані Дарнопук?

– Вона не попала під реорганізацію, їй була запропонована робота. У нас була вимога прокуратури щодо проведення певної перевірки. Після проведення цієї перевірки було виявлено порушення нею присяги державного службовця.

– З приводу заміщення працівників. Керівником апарату Виноградівської РДА до Вашого призначення була Єлизавета Арвай,  після Вашого призначення став Михайло Кочіш.

– Знаєте, що мене цікавить, а чому Закарпаття онлайн цікавлять внутрішні переміщення в апараті? Це є замовлення? Це є питання окремих осіб через вашу особу? Я думаю, що ми говоримо про економіку регіону, про її досягнення, про якісь проблемні питання. Чому вас цікавлять переміщення? Що воно для вас дає як для кореспондента?

– Це говорить про Ваше ставлення до працівників.

– В мене ставлення до працівників дуже об’єктивне. Я звертаю увагу виключно на професійність людини. Все. 

– Я просто з власного досвіду знаю, що…

– А який у вас досвід роботи у структурах?

– У мене досвід роботи в журналістиці, а не в структурах.

– Так. А скільки ви журналістом працюєте?

– Приблизно три роки.

– Ну, приємно чути. 

– З власного досвіду я знаю, що коли в нас відбуваються зміни керівників, то часто від цього страждають працівники.

– Якщо ви знаєте про такі випадки, то будь ласка повідомляйте, я буду реагувати. В даному випадку про чиї страждання ви говорите?

– У даному випадку я маю на увазі заміщення Єлизавети Арвай Михайлом Кочішем.

– Що я маю тут коментувати? 

– Ви просто можете назвати причину.

– Я не буду називати причину, тому що я є керівник районної державної адміністрації. Повноваження, які мені надані, надані Законом «Про місцеві державні адміністрації». Одним з повноважень є упорядкування структури в такому професійному складі, в якому вона зможе професійно виконувати завдання, що покладені на адміністрацію. Розумійте правильно ці речі. І не більше. 

– Якщо раптом Бушко чи Балога подадуть свої кандидатури на вибори до Верховної Ради. У разі перемоги одного з них, як це може вплинути на район?

– Не знаю. Поживемо – подивимося. Можливо, наша виноградівська кандидатура, Іван Бушко, має більше шансів на перемогу у виборах. Я, однозначно, як депутат районної ради особисто буду за нього голосувати і сприяти у його проходженні в народні депутати.

– Тетяно Дмитрівно, яким чином проходить Ваша робота з громадськістю?

– По-перше, через громадську раду. По-друге, через ЗМІ. По-третє, через зустрічі в колективах. Також в мене є особистий прийом громадян, виїзні дні. Багато вдячних слів доводиться чути в адресу головного лікаря Надії Онисько за ту чуйність і розуміння до пацієнтів у нашій лікарні. Багато добрих відгуків і про Василя Югаса, начальника відділу культури, і про Василя Беленя, начальника відділу освіти.

– Ви говорите про випадки вдячності. Але Ви як мешканка міста не можете не знати про ті випадки, коли люди, що звертаються в ту ж лікарню, зустрічають там не чуйність і розуміння, а зовсім інше.

– А б порадила всім ЗМІ більше висвітлювати позитиву. Якщо ми все висвітлюватимемо в чорному світлі, то про які європейські норми ми тоді говоримо? Всі європейські ЗМІ більше висвітлюють позитиву, а чомусь в Україні навпаки. Можливо, ви цим притягуєте до себе увагу. Я не кажу, що ці випадки треба замовчувати, але поряд з негативом треба обов’язково висвітлювати і все те, що змінилося на краще. Це і називається словом «об’єктивність».

– Але ж зараз європейські ЗМІ у своїх публікаціях про Україну висвітлюють далеко не позитив. Ви розумієте, про що я говорю.

– Так, можливо вони нас недолюблюють. Ми навіть можемо здогадуватися чому. Але вони ж себе люблять, себе не дають принижувати в очах інших. Тобто поруч з негативом вони відразу показують як все повинно бути, як та сама ситуація в іншому місці розв’язалася на краще. Вони показують, що є прогрес у вирішенні якогось питання. А ми даємо: там згоріло, там вбили, там скалічили.

– В якій ситуації зараз перебуває колишній дитячий будинок «Берізка»?

– Раніше там утримувалися діти-сироти, напівсироти, а також діти, що не мали можливості виховуватися у повноцінних сім’ях. Для обласного бюджету утримання «Берізки» обходилося у 8,5 млн. грн. у рік.  Там працювало 120 осіб. На момент винесення обласною радою рішення про ліквідацію закладу там знаходилося 64 дитини. Якщо ми притримуємося європейських норм і стандартів, то про яку раціоналість використання коштів можна говорити? Зараз це дитячий садочок. Знаходиться на балансі міста. Певна частина дітей була розподілена по дитячих будинках сімейного типу, решта була передана у інтернати Чинадієва, Сваляви та Батьова. 

– Існує думка, що закриття «Берізки» мало іншу причину. Річ у тому, що за дітьми-сиротами, чи напівсиротами ніхто не стоїть, а у дітей, котрі ходитимуть в садок, є батьки, які голосуватимуть на виборах.

– Голосувати за що?

– Ну, наприклад, за Бушка. 

– А хто вам таке сказав? Як ви уявляєте собі, що когось можна примусити голосувати? От ви б змогли людей змусити голосувати за «Фронт змін»? В людини є право вибору. Як ви уявляєте мою посаду керівника адміністрації і широко проведену агітаційну роботу з батьками дитсадочку? Я такого собі не уявляю і вважаю таке формулювання неправильно поставленим питанням журналіста.

– Але ж ви не можете заперечити те, що в Україні дуже поширена практика маніпулювання електоратом?

– В міській раді є загальний список батьків, котрі подали заяву і бажають свою дитину влаштувати в садочок. Хто з них куди пішов, я поняття не маю. І на них ніхто не мав вплив, їх ніхто не агітував. Я вважаю, що це думка, можна сказати, вулична і вона не має право на існування.

– Ого, серйозна заява.

– Ні, не там не має права, а у моїй свідомості керівника така думка не має права на існування. Зрозумійте правильно і не трактуйте по-своєму. Ця думка могла вискочити десь із голови людини, яка, можливо, не знає ситуації, не зуміла добре проаналізувати ситуацію, або ж зовсім не володіє інформацією.

– В районі говорять про Вас як про керівника з жорсткими принципами. Я знаю, що з Вашої сторони була вказівка керівникам підрозділів адміністрації не спілкуватися з представниками ЗМІ, або спілкуватися в обмеженому режимі. Чи не є це забороною «виносити сміття з хати»?

– З приводу «сміття з хати». Чому від представників певних владних структур ви збираєте сміття, чому не збираєте позитив? 

– Ми збираємо все, Тетяно Дмитрівно.

– А я пропоную висвітлювати позитив, бо він набагато краще впливає на людей.

– Тетяно Дмитрівно, жодного разу не було такого випадку, щоб ви забороняли керівникам підрозділів, наприклад, давати інтерв’ю ЗМІ? Я чітко знаю, що таке було.

– Назвіть мені, кому я забороняла.

– Я не можу видавати свої джерела.

– Тоді і я не відповідатиму, бо вважаю, що це некоректне запитання.

– За оцінкою європейських експертів Україна знаходиться на межі дефолту. Вона на четвертому місці серед всіх країн Європи. Ви, будучи призначеною Президентом, і, будучи представником цієї гілки влади, чи відчуваєте на собі частину відповідальності за той стан, в якому зараз опинилася Україна?

– Питання щодо дефолту України треба адресувати до наших високих державних мужів. Я на нього не відповідатиму, бо не маю ніяких повноважень вести розмову на цю тему. На вас можна покласти відповідальність за бруд, який ллється на мене в одному з інформаційних видань? Ви вважаєте, що це буде справедливо? Знімаємо це питання, йдемо далі.

– Чи правда те, що гаражі на території радгоспу «Виноградівський» є власністю Вашого чоловіка?

– Ні, неправда. Це відверта брехня. Але знаєте, що мені цікаво, цю саму фразу я прочитала в «Чорній Горі». Чи свідчить це про те, що ця інформація взята вами з «Чорної Гори», а це питання замовив пан Мочарник?

– Відповідь на перше запитання: інформація справді взята з «Чорної Гори». З приводу замовлення – це не правда.

– Добре, але я хочу, щоб ви це опублікували. Ще мені цікаво, з якої районної газети, окрім «Чорної Гори» ви почерпали інформацію?

– 60% інформації почерпнуто від людей.

– В останній «Чорній Горі» Володимир Мочарник пообіцяв, що, можливо, скоро прийдуть такі часи, коли буде люстрація, коли буде «розборка польотів»… В мене є пропозиція всім ЗМІ розглядати керівників району, міста, області всіх під однаковою призмою. Якщо один з керівників абсолютною величиною щомісячно одному з інформаційних видань з місцевого бюджету виплачує певну суму коштів, то не можна говорити про об’єктивність цього видання у висвітленні двох керівників. В адресу одного керівника буде литися бруд, непристойні вирази, а з іншого жодної пилинки не впаде. Як ви вважаєте, це об’єктивний засіб масової інформації чи ні? Дайте мені відповідь, будь ласка.

– В журналістів існує принцип, що про колег-журналістів говорять так як про мертвих: або хороше, або взагалі нічого. Я притримаюся цього правила.

– Я хочу побажати всім читачам вашого видання доброго здоров’я, а медиків привітати з їхнім професійним святом, що наближається.

Теги: Граб

16 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати